Рішення

від 23.10.2024 по справі 234/17989/21

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 234/17989/21

Провадження № 2/202/1986/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року місто Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючої судді Бєсєди Г.В., за участю секретаря судового засідання Голєва А.А., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за послугу з постачання теплової енергії.

Позовна заява вмотивована тим, що відповідач ОСОБА_2 в період часу з 01.03.2014 по 01.08.2021 проживала за адресою: АДРЕСА_1 , та для якої товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» надавало послуги з постачання теплової енергії. Відповідач несвоєчасно і не в повному обсязі вносив оплату за отримані послуги з постачання теплової енергії, допустивши виникнення заборгованості в період з 01.03.2014 по 01.08.2021 включно, в сумі 52359, 72 грн. Просить суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також понесені судові витрати.

ОСОБА_2 надала відзив на позовну заяву в якому зазначала, що позовну заяву подано до неналежного відповідача, позивач наводить завідомо неправдиві обґрунтування своїх позовних вимог, оскільки вона не мешкала та не була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2 . Зазначала, що ніколи не мала договірних відносин з ТОВ «Краматорськтеплоенерго» та не отримувала від нього теплової енергії на опалення. Звертала увагу суду, що вона була власником вказаної квартири лише в неопалювальний період з 28.07.2021 по 19.08.2021. 19.08.2021 вказану квартиру нею продано за договором купівлі-продажу, згідно умов якого всю заборгованість по всім комунальним платежам, в тому числі за опалення та гарячу воду, яка виникла на час посвідчення договору на відчужувану квартиру, сплачує її новий власник. Вказаний договір купівлі-продажу складений та посвідчений державним нотаріусом, що свідчить про відповідність його положень чинному законодавству. Окрім цього, звертала увагу суду, що позивач звернувся до суду з пропуском строків позовної давності.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» надав відповідь на відзив в якому зазначав, що обов`язок сплатити борг за опалення в розмірі 43 917,01 грн., який повинен був сплатити ОСОБА_3 покладається на спадкоємця ОСОБА_2 , яка не зверталася до абонентного відділу ТОВ «Краматорськтеплоенерго» та не надавала відомостей про зміну власника квартири. Вважають такі дії умисними, які вчинені з метою приховання інформації, щоб уникнути відповідальності по сплаті боргу за опалення квартири, яку позивач прийняла у спадщину. Щодо строку позовної давності зазначають, що саме з моменту прийняття спадщини відповідачкою у ТОВ «Краматорськтеплоенерго» з`явилося право на стягнення з неї боргу за опалення. Стосовно посилань відповідачки на договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_2 , відповідно до умов якого вона передала обов`язок по сплаті боргів за комунальні послуги, в тому числі й за опалення, наголошували, що відповідно до ст. 520 ЦК України заміна боржника в зобов`язанні можлива тільки за згодою кредитора про що, відповідно до ст. 521 ЦК України, укладається угода в письмовій формі. Звертали увагу суду, що відповідачка не зверталася до ТОВ «Краматорськтеплоенерго», яке в даному випадку є кредитором, з пропозицією про заміну боржника в зобов`язанні та ТОВ «Краматорськтеплоенерго» не надавало своєї згоди на заміну боржника в зобов`язанні по сплаті боргу за опалення, а тому зазначені доводи не заслуговують на увагу.

ОСОБА_2 надала запереченняна відповідьна відзивв якихзазначала,що вонане мала жодних обов`язків споживача послуг ТОВ "Краматорськтеплоенерго", не була боржником ТОВ "Краматорськтеплоенерго", а ТОВ "Краматорськтеплоенерго" не було її кредитором, оскільки позивач не повідомляв ні її як спадкоємицю або власницю квартири, ні спадкодавця, про наявність будь-яких зобов`язань перед ним, не пред`являв їй як спадкоємиці ніяких вимог в якості кредитора в порядку ст.1282 ЦК України, а згідно чинного законодавства України вона не мала обов`язку самостійно вишукувати усіх кредиторів свого померлого батька. У зв`язку з вищевикладеним, посилання позивача на положення ст.ст.520,521 ЦК України є нікчемними.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити.

ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог, просила відмовити в позові в повному обсязі.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно оборотно-сальдової відомості товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» по особовому рахунку № НОМЕР_1 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за вищевказаною адресою наявна заборгованість в сумі 52359, 72 грн.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Відповідно до п. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є смерть особи.

Згідно відомостям з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_2 28.07.2021 набула права власності на квартиру АДРЕСА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер: 3954, виданого 28.07.2021 приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Бігун В.В.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 19.08.2021, який посвідчено державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори Фареником Олегом Олександровичем, зареєстрованого в реєстрі за № 2-2468, ОСОБА_2 продала квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_4 .

Згідно умов договору всю заборгованість по всім комунальним платежам, в тому числі за опалення та гарячу воду, яка виникла на час посвідчення договору на відчужувану квартиру, сплачує покупець за особисті кошти, а продавець звільняється від сплати всієї комунальної заборгованості, в тому числі по теплопостачанню.

Відповідно достатей66,67,162 ЖК Україниза користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Пунктом 1 частини першоїстатті 20 Закону України«Про житлово-комунальні послуги»передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьоїстатті 20 цього Законуобов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги,якщо вони фактично користувалися ними.

Крім того, відповідно достатті 322 ЦК Українина власника покладається тягар утримання майна.

Частиною другоюстатті 382 ЦК Українивстановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

При цьому договір купівлі-продажу від 19.08.2021, згідно з яким ОСОБА_4 став власником квартири АДРЕСА_2 , хоч і містить застереження про переведення боргу попереднього власника, однак не містить згоди кредитора, тобто товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», на таку заміну, що не узгоджується з положеннямистатті 520 ЦК України(заміна боржника у зобов`язанні), а тому доводи відповідача є безпідставними.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, надати послугу, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно зазначеної статті, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 256 ЦК України,позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною четвертою статті 267 ЦК Українипередбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частинами першою, п`ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність відповідно до частини першоїстатті 260 ЦК Україниобчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленимистаттями 253-255 цього кодексу.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).

ЄСПЛ зауважує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли би бути ущемлені у разі, якщо би було передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу» (див. mutatis mutandis рішення у справах «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20 вересня 2011 року («OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», заява № 14902/04, § 570), «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року («Stubbings and Others v. the United Kingdom», заяви № 22083/93 і № 22095/93, § 51)).

Частина четвертастатті 267 ЦК Українивизначає, що поза межами позовної давності вимоги задовольнятися не можуть, і сплив цього строку є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другоїстатті 258 ЦК України).

Відповідно достатті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначаєтьсястаттею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина першастатті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Частиною 1ст. 32 Закону «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за послуги нараховується щомісячно.

Відповідно ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (ч. 1, 2ст. 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3ст. 264 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст.160ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення за певними вимогами, зокрема, і про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості (п. 3 ч. 1ст. 160 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19) зроблено висновок, що: «подання заяви про видачу судового наказу заявник (стягувач) не може використовувати згідно з частиною другоюстатті 264 ЦК Україниз метою переривання позовної давності за відповідною вимогою чи її частиною. На підставі припису частини другоїстатті 264ЦК України переривання позовної давності відбувається у разі подання до суду саме позову до належного відповідача з дотриманням вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб`єктної юрисдикції й інших вимог, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 523/10225/15-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі № 640/2704/16-ц і Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29 травня 2018 року у справі № 903/509/17). Новий перебіг позовної давності (після його переривання) починається наступного дня після пред`явлення позову (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-ц)».

Врахувавши, що подання позивачем заяви про видачу судового наказу не перервало загальної позовної давності, а також те, що матеріали справи не містять підтвердження здійснення відповідачем періодичної оплати заборгованості у більшому від нарахування розміру за три роки на час звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Як вбачається із матеріалів справи, позовна заява подана 29.12.2021, що підтверджується вхідним штампом суду, тобто після спливу позовної давності щодо щомісячних платежів по грудень 2018 року. Матеріали справи не містять будь-яких доказів вчинення відповідачами дій, які свідчать про визнання ними боргу у період з березня 2014 року по грудень 2018 року.

Разом з тим, позивачем не пропущено позовну давність щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за щомісячними платежами за період з грудня 2018 року в розмірі, що за перерахунком становить 26630, 80 грн.

Враховуючи, що відповідач належним чином не виконала свій обов`язок по сплаті вартості послуг з теплопостачання, наявність заборгованості за послуги з теплопостачання відповідачем не спростована в частині заборгованості з грудня 2018 року по липень 2021 року в розмірі, що за перерахунком становить 26630, 80 грн., суд вважає, що позов комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради необхідно задовольнити частково, стягнувши з відповідачів на користь позивача заборгованість по оплаті послуг з теплопостачання в сумі 26630, 80 грн.

Оскільки позов задоволено частково, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 1157, 70 грн.

Керуючись ст.ст.258-259,263-265,354ЦПКУкраїни,суд, -

У Х В А Л И В:

Позов товариства зобмеженою відповідальністю«Краматорськтеплоенерго» до ОСОБА_2 простягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (м.Краматорськ,вул.Олекси Тихого,буд.8Д,код ЄДРПОУ34657789) заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 26630, 80 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 8Д, код ЄДРПОУ 34657789) 1157, 70 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя Г.В. Бєсєда