Рішення

від 31.10.2024 по справі 643/10133/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/10133/24

Провадження № 2/643/4622/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2024 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Паньшиної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Кредитної спілки «Харківське ощадне-кредитне товариство»

до ОСОБА_1

про стягнення 27 800, 75 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Кредитна спілка«Харківське ощадне-кредитнетовариство» (далі позивач)звернулося доМосковського районногосуду м.Харкова зпозовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за Кредитним договором № ДКД-00062 від 20.09.2019: 2897, 75 грн. основний борг, 2557, 01 грн. заборгованість за процентами; за Кредитним договором № ДКД-00081 від 20.12.2019: 16319, 18 коп. основний борг, 6026, 81 коп. заборгованість за процентами. Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028, 00 грн.

Обґрунтовуючи заявленіпозовні вимогипозивач посилаєтьсяна те,що 20.09.2019року міжним тавідповідачем булоукладено Кредитнийдоговір №ДКД-00062,на підставіякого відповідачубуло наданокредит урозмірі 2900,00грн.зі сплатою48%річних настрок до20.09.2020року.Крім того,18.09.2020року міжпозивачем тавідповідачем булоукладено Додатковийдоговір №ДДС-00062/1,на підставіякого сторониузгодили змінустроку поверненнякредиту на20.09.2021року.Також,20.12.2019року бувукладений Кредитнийдоговір №ДКД-00081,на підставіякого відповідачубуло наданокредит урозмірі 17000,00грн.зі сплатою40%річних настрок до20.12.2020року.Разом зцим,20.12.2019року міжсторонами укладеноДоговір застави№ ДДЗ-00081/1, згідно якого у забезпечення своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором, відповідач передала у заставу вироби з жовтого металу загальною вагою 22, 0 гр., вартістю згідно оцінки сторін 17 567, 00 грн. Крім того, 18.12.2020 року між позивачем та відповідачем було укладено Додатковий договір № ДДС-00081/1, на підставі якого сторони узгодили зміну строку повернення кредиту на 20.12.2021 року. Однак відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість. У зв`язку з цим позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою від 10.09.2024 року Московський районний суд м. Харкова прийняв позов до розгляду та відкрив провадження у справі № 643/10133/24, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначив на 04.10.2024 року.

04.10.2024 року розгляд справи відкладено на 31.10.2024 року.

У судове засідання 31.10.2024 року представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. При цьому, представником позивача подано заяву, відповідно до змісту якої він не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та ухвалення заочного рішення судом.

Відповідач у судове засідання 31.10.2024 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток за зарєєстрованим місцем проживання відповідача: АДРЕСА_1 , які були повернути органом поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній».

Згідно з п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

До повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 194/1422/19, від 23.09.2021 у справі № 757/56776/20-ц.

У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Статтею 223 ЦПК України визначені наслідки неявки учасників справи у судове засідання.

Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч. 4 ст. 223 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, суд розглядає справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.07.2015 року відповідач звернувся до позивача із заявою щодо прийняття його в члени кредитної спілки, у зв`язку з чим сплатив вступний внесок у розмірі 40,00 грн. та обов`язків пайовий внесок у розмірі 10,00 грн.

20.09.2019 року між позивачем (Кредитодавець) та відповідачем (Позичальник) було укладено Кредитний договір № ДКД-00062 про надання коштів у позику (далі Договір), відповідно до п. 1 якого Кредитодавець надає Позичальнику в порядку кредитної лінії кредит у сумі 2 900, 00 грн. на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користуванням кредитом на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору кредит надається строком на 12 місяців від дати отримання Позичальником кредиту.

Згідно з п. 3.1 Договору плата за користування кредитом (проценти) є фіксованою і становить 48 % річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня отримання кредиту та включаючи дату його повернення.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що у разі прострочки сплати процентів на строк більше 2 днів, Позичальник зобов`язаний до повного погашення заборгованості зі сплати процентів сплачується Кредитодавцю додаткові проценти за ставкою, визначеною у п. 3.1 цього Договору.

Умовами п. 3.6 Договору передбачено, що прострочення сплати кредиту та/або процентів за користування кредитом не зупиняє нарахування процентів як протягом строку надання кредиту, визначеного п. 2.1 цього Договору, так і після закінчення цього строку протягом подальшого користування Позичальником наданими грошовими коштами, крім випадку прийняття окремого рішення про це Кредитодавцем.

18.09.2020 року між позивачем та відповідачем було укладено Додатковий договір № ДДС-00062/1, за умовами якого сторони досягли згоди про внесення змін до Кредитного договору № ДКД-00062 від 20.09.2019 року, а саме: про зміну строку повернення кредиту на 20.09.2021 року.

Крім того, 20.12.2019 року між позивачем (Кредитодавець) та відповідачем (Позичальник) було укладено Кредитний договір № ДКД-00081 про надання коштів у позику (далі Договір), відповідно до п. 1 якого Кредитодавець надає Позичальнику в порядку кредитної лінії кредит у сумі 17 000, 00 грн. на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користуванням кредитом на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 2.1 Договору кредит надається строком на 12 місяців від дати отримання Позичальником кредиту.

Відповідно до п. 3.1 Договору плата за користування кредитом (проценти) є фіксованою і становить 40 % річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня отримання кредиту та включаючи дату його повернення.

Згідно з п.п. 3.5 3.6 Договору у разі прострочки сплати процентів на строк більше 2 днів, Позичальник зобов`язаний до повного погашення заборгованості зі сплати процентів сплачується Кредитодавцю додаткові проценти за ставкою, визначеною у п. 3.1 цього Договору. Прострочення сплати кредиту та/або процентів за користування кредитом не зупиняє нарахування процентів як протягом строку надання кредиту, визначеного п. 2.1 цього Договору, так і після закінчення цього строку протягом подальшого користування Позичальником наданими грошовими коштами, крім випадку прийняття окремого рішення про це Кредитодавцем.

Разом зцим,20.12.2019року міжпозивачем тавідповідачем булоукладено Договірзастави №ДДЗ-00081/1, згідно якого у забезпечення своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором, відповідач передала у заставу вироби з жовтого металу загальною вагою 22, 0 гр. вартістю згідно оцінки сторін 17 567, 00 грн.

Також, 18.12.2020 року між сторонами було укладено Додатковий договір № ДДС-00081/1, за умовами якого сторони досягли згоди про внесення змін до Кредитного договору № ДКД-00081 від 20.12.2019 року, а саме: про зміну строку повернення кредиту на 20.12.2021 року.

Позивач взяті на себе зобов`язання виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується видатковими касовими ордерами від 20.09.2019 в сумі 2 900, 00 грн., та від 20.12.2019 в сумі 17 000, 00 грн.

Відповідно до протоколу № ДКК-8 від 28.12.2022 року на засіданні кредитного комітету Кредитна спілка «ХОКТ» постановила зупинити нарахування процентів за Кредитним договором № ДКД-00081 від 20.12.2019, що наданий відповідачу.

Крім того, згідно з протоколом № ДКК-00028 від 29.11.2023 року на засіданні кредитного комітету Кредитна спілка «ХОКТ» постановила зупинити нарахування процентів за Кредитним договором № ДКД-00062 від 20.09.2019, що наданий відповідачу.

З наданої позивачем довідки - операції за Кредитним договором № ДКД-00062 від 20.09.2019 року заборгованість відповідача становить 5 454, 76 грн., з яких 2 897, 75 грн. основний борг, 2 557, 76 грн. заборгованість за процентами.

Відповідно до довідки - операції за Кредитним договором № ДКД-00081 від 20.12.2019 року заборгованість відповідача становить 22345, 99 грн., з яких 16319, 18 грн. основний борг, 6026, 81 грн. заборгованість за процентами.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу про усунення порушення № 27 від 07.06.2024, згідно змісту якої позивач просив до 10.07.2024 року сплатити у повному обсязі суму заборгованості зі сплати процентів та повернення кредиту.

Оскільки вимога позивача про погашення кредитної заборгованості позичальником добровільно задоволена не була, позивач звернувся з цим позовом до суду для стягнення наявної кредитної заборгованості.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Разом з цим, відповідач взяті на себе грошові зобов`язання за Кредитними договорами № ДКД-00062 та № ДКД-00081не виконав, внаслідок чого за ним виникла заборгованість:

-за Кредитним договором № ДКД-00062 від 20.09.2019 2897, 75 грн. основного боргу та 2557, 01 грн. заборгованість за процентами;

-за Кредитним договором № ДКД-00081 від 20.12.2019 16319, 18 грн. основного боргу та 6026, 81 грн. заборгованість за процентами.

За таких обставин, оскільки відповідач належним чином взяті на себе грошові зобов`язання не виконав, суд дійшов висновку про те, що відповідачем були порушені права та законні інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки

У відповідності до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Положеннями ч. ч. 1 та 3 ст. 83 ЦПК України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 83 ЦПК України).

Разом з цим відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого строку. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідач був позбавлений можливості у порядку ч. 4 ст. 83 ЦПК України письмово та завчасно повідомити суд про неможливість подання у встановлений законом строк доказів та об`єктивних причини, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).

При цьому, за приписами ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.

З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 76, 81, 141, 264, 265 ЦПК Суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Кредитної спілки «Харківське ощадно-кредитне товариство» до ОСОБА_1 про стягнення 27 800, 75 грн. задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Харківське ощадно-кредитне товариство» заборгованість за Кредитним договором № ДКД-00062 від 20.09.2019: 2 897 (дві тисячі вісімсот дев`яносто сім) грн. 75 коп. основний борг, 2 557 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят сім) грн. 01 коп. заборгованість за процентами; за Кредитним договором № ДКД-00081 від 20.12.2019: 16 319 (шістнадцять тисяч триста дев`ятнадцять) грн. 18 коп. основний борг, 6 026 (шість тисяч двадцять шість) грн. 81 коп. заборгованість за процентами, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

3. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

4. Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК.

5. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

6. Позивач: Кредитна спілка «Харківське ощадно-кредитне товариство» (код ЄДРПОУ 33414506; м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 11, оф. 51).

7. Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Повне рішення складено 31.10.2024 року.

Суддя Н.В. Новіченко