Постанова

від 15.10.2024 по справі 404/4644/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2024 року м. Кропивницький

справа № 404/4644/24

провадження № 22-ц/4809/1223/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді Головань А. М., Дуковський О. Л.,

за участю секретаря судового засідання Соловйової І.О.,

учасники справи:

заявниця - ОСОБА_1 ;

заінтересовані особи:

- Кропивницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса);

- Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Кропивницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса), Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 травня 2024 року (суддя Іванова Н.Ю.).

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст заяви

23 травня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити юридичний факт:

- неправильності запису в актовому записі про шлюб №30 від 04 листопада 1959 року, складеного Черняхівською сільською радою Кіровоградського району Кіровоградської області, а саме: в відомостях про нареченого до та після реєстрації шлюбу « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_3 », в відомостях про наречену після реєстрації шлюбу « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_3 »;

- неправильності запису в актовому записі про народження №35 від 02 листопада 1960 року, складеного Черняхівською сільською радою Кіровоградського району Кіровоградської області, а саме: в відомостях про дитину прізвище « ОСОБА_4 » замість правильного « ОСОБА_3 », ім`я « ОСОБА_5 » замість правильного « ОСОБА_5 », в відомостях про батька прізвище « ОСОБА_4 » замість правильного « ОСОБА_3 », в відомостях про матір прізвище « ОСОБА_4 » замість правильного « ОСОБА_3 »;

- неправильності запису в актовому записі про шлюб №2295 від 21 жовтня 1978 року, складеного Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області, а саме: в відомостях про наречену прізвище до реєстрації шлюбу « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_3 »;

зобов`язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану:

- внести зміни до актового запису про шлюб батьків №30 від 04 листопада 1959року, складений Черняхівською сільською радою Кіровоградського району Кіровоградської області, а саме: в відомостях про нареченого виправити прізвище до та після реєстрації шлюбу з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », в відомостях про наречену виправити прізвище після реєстрації шлюбу з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 »;

- внести зміни до актового запису про народження №35 від 02 листопада 1960 року, складеного Черняхівською сільською радою Кіровоградського району Кіровоградської області, а саме: у відомостях про дитину виправити прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_3 », ім`я з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_5 », в відомостях про батька виправити прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_3 », в відомостях про матір виправити прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_3 »;

- внести зміни до актового запису про шлюб №2295 від 21 жовтня 1978 року, складений Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області, а саме: у відомостях про наречену виправити прізвище до реєстрації шлюбу з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».

Встановлення юридичного факту та внесення змін до актового запису необхідно у зв`язку з прийняттям спадщини після смерті матері заявниці ОСОБА_6 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та батька ОСОБА_7 померлого

ІНФОРМАЦІЯ_2 документах заявниці прізвище вказано « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_3 », виправити не в судовому порядку неправильність запису неможливо, так як народження батька зареєстровано в Республіці Білорусь, однак за наслідком зупинення дії Конвенції згідно до ЗУ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», запити органи РАЦС не здійснюють.

Судова ухвала

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.05.2024р у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Кропивницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Одеса), Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту неправильності запису в актових записах відмовлено.

Суд першої інстанції виснував, що предметом спору щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи є власне рішення, дії чи бездіяльність відповідного органу, а не наявність в особи особистого немайнового права.

Таким чином, встановлення факту неправильності в актовому записі цивільного стану не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а оскарження відмови органу реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису чи відновити актовий запис, здійснюється у порядку адміністративного судочинства.

Відмова органів реєстрації актів громадянського стану виправити або змінити запис може бути оскаржена до суду в порядку адміністративного судочинства. За встановлених обставин, у відкритті провадження у справі слід відмовити.

Апеляційна скарга

Не погоджуючись з судовою ухвалою, адвокат Зоя Васильченко, яка діє в інтересах заявниці ОСОБА_1 просить ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 травня 2024 року в справі №404/4644/24, що перешкоджає подальшому провадженню у справі - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування оскарження вказує, що заявник подала до суду заяву про встановлення факту неправильності запису в актовому записі про народження та шлюб щодо написання прізвища, а не оскаржує відмову органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану.

Відзиви не надходили

Рух справи

Апеляційна скарга надійшла 19.06.2024р.

Ухвалами від 02.07.2024р та 06.08.2024р апеляційну скаргу залишено без руху.

Ухвалами від 21.08.2024 р відкрито провадження у справ та призначено справу до розгляду на 15.10.2024р.

Учасники справи у суді апеляційної інстанції

Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд.

Адвокат Зоя Васильченко, представляючи інтереси ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції підтримала доводи оскарження, наполягала на задоволенні скарги і скасуванні судової ухвали.

Позиція апеляційного суду

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Нормативно-правове обґрунтування та мотиви, з яких виходив Верховний Суд

Стаття 124 Конституції України закріплює, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Зі змісту пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України вбачається, що адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, де зокрема хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно зі статтею 19 ЦПК України судами першої й апеляційної інстанцій, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб`єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Таким чином, вирішуючи питання про юрисдикцію спору, необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

Мотиви апеляційного суду

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника, за відсутності інших учасників справи, належним чином повідомлених про розгляд справи, відповіднодо ст.ст. 367, 368 ЦПК України,перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги,суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Звертаючись з даною заявою до суду заявниця просить в порядку окремого провадження встановити факт неправильності записів у актових записах та внести зміни до них.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ч. 1ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України).

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, визначений у ч.1 ст. 315 ЦПК України, не є вичерпним.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, та чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості встановити факт, що має для нього юридичне значення, в зв`язку з чим єдиним способом встановлення необхідного факту є ухвалення судом відповідного рішення;

- якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. В порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, та чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

У даній справі звернення пов`язане з неможливістю органом РАЦС внести зміни в актові записи про народження заявниці змінити прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », так як народження батька заявниці зареєстровано в Республіці Білорусь, за наслідком зупинення дії Конвенції згідно до ЗУ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», запити не здійснюються. Фортечний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управляння у м. Кропивницькому Міністерства юстиції (м. Одеса) заявниці рекомендував звернутися до суду.

Звернення фактично пов`язано з неможливістю відповідача внести зміни до актового запису про народження/реєстрацію шлюбу ОСОБА_1 через відсутність відповідних первинних документів, визнанням такої відсутності та бажанням встановити факт неправильності в актовому записі про народження, реєстрації шлюбу, відмінну від тієї, що вказана в актовому записі.

Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 49 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). Актом цивільного стану є, зокрема, народження фізичної особи/ шлюб ( стаття 49 ЦК України).

Аналогічні за змістом приписи закріплені у статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі Закон).

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (частина перша статті 9 Закону).

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (частина перша статті 22 Закону).

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5.

Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів наведений у ст. 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану.

У заяві заявлено вимогу встановити неправильність запису в акті цивільного стану та зобов`язати внести до нього зміни.

Суд першої інстанції, відмовив у відкритті провадження, вказавши про необхідність оскаржити відмову заінтересованої сторони за правилами адміністративного судочинства.

У справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення.

Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення.

Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в поставі від 14 листопада 2018 року у справі № 425/2737/17 (провадження № 14-408цс18).

ОСОБА_1 звернулася до суду на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (частина перша статті 273 ЦК України) на відображення достовірної інформації про народження/ шлюбу в актовому записі, а недля оскарженнявідмови органудержавної реєстраціїактів цивільногостану внестизміни доактового записуцивільного стану.

У заяві відсутні доводи щодо неправомірності дій заінтересованої особи, за наслідком звернення заявниці. А вимога про зобов`язання внести зміни до актового запису є похідною від вимоги встановити неправильність такого запису.

Тому об`єктом перевірки національними судами у цій справі є не дотримання органом РАЦС процедури розгляду звернення особи про внесення змін до актового запису про народження, реєстрації шлюбу і оцінка правомірності дій з відмови у задоволенні цього звернення, а встановлення обставин, що підтверджують або спростовують особисті дані про народження/шлюбу, і залежно від встановлених обставин вирішення питання про неправильність актового запису щодо прізвища при народженні та реєстрації шлюбу, відповідно зобов`язання внести зміни до актового запису.

З огляду на викладене колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у справі публічно-правовий спір стосовно оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження особи, реєстрації шлюбу та зазначає, що позов має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

За положеннями ч.4 ст. 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Апеляційнийсуд застосовуєвисновки постановиВеликої ПалатиВерховного Судувід 13березня 2019року усправі №466/1150/18(провадження№ 14-59цс19),постанову ВерховногоСуду ускладі колегіїсуддів Третьоїсудової палатиКасаційного цивільногосуду від17грудня 2019року усправі №425/2737/17(провадження№ 61-14244св19);постанову ВерховногоСуду від17лютого 2021року справа№ 635/4947/20провадження №61-18769св20

Відтак аргументи апеляційної скарги позивача спростовують висновки суду першої інстанції, заслуговують на увагу, у зв`язку з чим скарга підлягає частковому задоволенню.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються як в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цих межах.

Відповідно до стаття 379 ЦПК підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Судова ухвала не відповідає критеріям законності на обґрунтованості, відтак підлягає скасуванню з направленням справи до Кіровського районного суду м. Кіровограда для продовження розгляду.

Щодо судових витрат

Оскільки в справа по суті не розглянута, а за наслідками апеляційного перегляду справи лише вирішено питання щодо оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження, розподілу судових витрат апеляційний суд не здійснює.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374 ,379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 травня 2024 року скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Цивільну справу № 404/4644/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Кропивницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса), Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту направити до Кіровського районного суду м. Кіровограда для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 25.10.2024р.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді А. М. Головань

О. Л. Дуковський