Рішення

від 24.10.2024 по справі 305/1460/24

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 305/1460/24

Провадження по справі 2/305/556/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2024 року місто Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Дочинця С.І., при секретарі Веклюк А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рахівського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовною заявою адвоката Михальчук Наталії Петрівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ-КРЕДО», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Сабов Оксани Іванівни, приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кузьо Галини Василівни, про визнання недійсним та скасування договору відступлення права вимоги за кредитним договором, визнання недійсним та скасування договору відступлення права вимоги за іпотечним договором, визнання незаконним і скасування рішення нотаріуса щодо реєстрації права власності за договором іпотеки та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Михальчук Н.П., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до АТ «СЕНС БАНК», ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТ-КРЕДО», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Сабов О.І., приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кузьо Г.В., про визнання недійсним та скасування договору відступлення права вимоги за кредитним договором, визнання недійсним та скасування договору відступлення права вимоги за іпотечним договором, визнання незаконним і скасування рішення нотаріуса щодо реєстрації права власності за договором іпотеки та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі ПАТ «АК Промінвестбанк») укладено Договір про іпотечний кредит №1514 (далі Кредитний договір №1514), відповідно до умов якого ПАТ «АК Промінвестбанк» надав позивачу кредит у розмірі 35 000 доларів США. В якості забезпечення належного виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором №1514 13 вересня 2007 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений Іпотечний договір №1514, за умовами якого предметом іпотеки є будинок з надвірними спорудами: сарай, вбиральня. Будинок загальною площею 55,67 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ПАТ «АК Промінвестбанк» 17 грудня 2012 року здійснив відступлення прав вимоги за Кредитним договором №1514 на користь ПАТ Альфа-Банк. Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 30.08.2016 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за Кредитним договором №1514 від 12 вересня 2007 року, в сумі 23 839 доларів 52 центи США. Приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Крегул І.І. 16 травня 2019 року відкрито виконавче провадження №59140922 щодо виконання зазначеного рішення суду та стягнення боргу за кредитним договором у розмірі 23 839 доларів 52 центи США. Приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Ярошевським Д.А. 23 серпня 2019 року відкрито виконавче провадження №59879858 щодо виконання зазначеного рішення суду та стягнення боргу за кредитним договором у розмірі 23 839 доларів 52 центи США.

Не зважаючи на зазначене рішення суду, 16 вересня 2019 року ПАТ «Альфа-Банк» уклало Договір про передачу прав за Іпотечним договором №1514 від 13.09.2007р. на користь ТОВ «ФК «Інвест-Кредо», що посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Сабов О.І. за №931.

Того ж дня, 16 вересня 2019 року, ТОВ «ФК «Інвест-Кредо», як Новий кредитор, здійснив відступлення прав вимоги за Кредитним договором №1514 від 12.09.2007р. на користь фізичної особи ОСОБА_2 , як Наступного кредитора, на підставі відповідного Договору. В подальшому, також 16 вересня 2019 року, ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» уклало Договір про передачу прав за Іпотечним договором №1514 від 13.09.2007 р. на користь ОСОБА_2 , що посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Сабов О.І. за №932.

ОСОБА_2 18 вересня 2019 року надіслав Позивачу повідомлення про іпотечне застереження, в якому зазначено, що воно направлене в порядку статей 37, 38 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до зазначеного Повідомлення про іпотечне застереження ОСОБА_2 вимагав від Позивача повернення заборгованості у розмірі 1025704,53 грн.,з яких: заборгованість по основній сумі кредиту 566253,16 грн.; заборгованість по процентам 212160,96 грн.; заборгованість по пені 247290,41 грн. У випадку неповернення зазначених сум заборгованості протягом 30 днів з моменту отримання цієї вимоги ОСОБА_2 повідомив про намір набути право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання.

У лютому 2020 року Позивач зустрівся з ОСОБА_2 задля того, щоб у мирний спосіб вирішити ситуацію і сплатити ОСОБА_2 борг з урахуванням того, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося через пред`явлення до Позивача, як позичальника, вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України та ухвалення відповідного рішення суду. Однак ОСОБА_2 не погодився і вимагав сплатити йому суму боргу із врахуванням процентів та пені, які нарахував поза межами дії кредитного договору.

ОСОБА_2 13 березня 2020 року направив повідомлення про виселення із житлового будинку, яке є предметом іпотеки, Позивача та його сім`ї, разом з неповнолітніми дітьми. Позивач в свою чергу неодноразово звертався до ОСОБА_2 з пропозицією у мирний спосіб вирішити ситуацію і сплатити останньому відповідну суму заборгованості, проте ОСОБА_2 жодним чином не відредагував на пропозиції Позивача у мирний спосіб урегулювати питання заборгованості Позивача.

Так, 28 жовтня 2019 року ОСОБА_2 оформив право власності на житловий будинок загальною площею 55,67 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На час оформлення права власності на зазначений будинок за ОСОБА_2 та на сьогоднішній день, у ньому зареєстровані та проживають Позивач, його дружина, ОСОБА_3 , та неповнолітні на той час діти, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Щодо добросовісності дій Позивача,представник позивача зазначає, що останнім вже було повернуто 1/3 кредиту та 2/3 відсотків за кредитом, що складало 12000,00 доларів США тіла кредиту та 20000 доларів США відсотків за кредитом, при тому що Позивачем було отримано кредит у сумі 35000,00 доларів США.

Сплачені Позивачем відсотки за тілом кредиту майже у двічі перевищували сплачене тіло кредиту, та більш ніж на 50 відсотків від отриманого кредиту, що вказує на сплату Позивачем кредитної заборгованості, яку банк при цьому зараховував виключно на заборгованість за процентами. Тобто, Позивач протягом усього часу користування кредитними коштами діяв добросовісно щодо їх повернення.

Щодо неправомірності відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи представник позивача зазначає, що внаслідок послідовного укладення договорів відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеним із Позивачем, це право перейшло від ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 . Тобто, відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка у будь-якому статусі не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ. Оскільки відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, то ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» не могло відступити права вимоги на користь ОСОБА_2 . Таким чином, до ОСОБА_2 не могло перейти право вимоги ні за Кредитним договором №1514, ні за Іпотечним договором №1514, тому підстав для державної реєстрації за ним права власності на предмет іпотеки також не було.

Представник позивача щодо спливу строку дії кредитного договору у зв`язку із зверненням кредитодавця до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості зазначає, що 30.08.2016 року рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за Кредитним договором №1514 від 12 вересня 2007 року, в сумі 23 839 доларів 52 центи США, рішення набрало законної сили 01.11.2016 року. Таким чином, ПАТ «Альфа-Банк» використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, тобто такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Отже, Кредитодавець втратив право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі ст. 1050 ЦК України. Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості засвідчує такі зміни. Отже задоволення судом позову про стягнення заборгованості за кредитним договором припинило його дію на майбутнє. Тому з моменту розірвання кредитного договору у Позивача залишається обов`язок повернути заборгованість, нараховану за цим договором станом на день його розірвання, а кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені кредитним договором проценти та неустойку за період після розірвання цього договору.

Разом з тим, щодо виконавчого провадження представник позивача зазначає, що станом на даний час щодо Позивача існує два механізми стягнення за однією і тією ж заборгованістю, що виникла з Кредитного договору №1514, а саме: стягнення за рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області у справі №305/755/16-ц заборгованості за Кредитним договором №1514 від 12 вересня 2007 року, в сумі 23 839 доларів 52 центи США, а також стягнення за Договором відступлення прав вимоги за Кредитним договором №1514 від 12 вересня 2007 року на користь фізичної особи ОСОБА_2 , в сумі 1025704,53 гривні 53 копійки, що в свою чергу призвело до незаконного переоформлення права власності на будинок Позивача на користь ОСОБА_2 .

Більш того, у позовній заяві представник позивача звернув увагу, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» увів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодателя без його згоди на таке відчуження. Будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що є предметом іпотеки за Іпотечним договором №1514 є єдиним та постійним місцем проживання як позичальника, Позивача, ОСОБА_1 , так і майнового поручителя, дружини Позивача, ОСОБА_3 , які перебувають у зареєстрованому шлюбі; ні у позичальника, Позивача, ОСОБА_1 , ні у майнового поручителя, дружини Позивача, ОСОБА_3 , не має і не було іншого нерухомого житлового майна; загальна площа будинку, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором №1514, становить 55.67 кв.м., що не перевищує 250 кв.м. для житлового будинку. Крім того, позивач, ОСОБА_1 , не надавав іпотекодержателю згоди на звернення стягнення на його будинок. З огляду на це у державного реєстратора приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кузьо Галини Василівни не було підстав для проведення державної реєстрації права власності на будинок за ОСОБА_2 .

На підставі викладеного представник позивача просив

визнати недійсним та скасувати Договір про відступлення права вимоги за Іпотечним кредитом №1514 від 12.09.2007р., укладений 16 вересня 2019 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТ-КРЕДО» та ОСОБА_2 ;

визнати недійсним та скасувати Договір про передачу прав за Іпотечним договором №1514 від 13.09.2007р., укладеним 16 вересня 2019 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТ-КРЕДО» та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Сабов О.І. за №932;

визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кузьо Г.В. про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень, індексний номер запису про право власності: 49554864 від 06.11.2019 за ОСОБА_2 ;

витребувати від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

витребувати від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 2123610100:16:002:0018, площею 0,0866 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

стягнути з ОСОБА_2 витрати із сплати судового збору.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області Дочинця С.І. від 06.06.2024 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлені належним чином шляхом надсилання електронного судового виклику на номер телефону, вказаний в матеріалах справи. За допомогою системи «Електронний суд» надіслали заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», про місце, дату та час проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлений належним чином шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет. Представник відповідача повторно надав заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з підготовкою відзиву по справі.

В той же час, суд звертає увагу, що судові засідання неодноразово відкладались за клопотаннями сторін, представник відповідача під`єднаний до системи «Електронний суд» з 07.06.2024 року, мав можливість та достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та написання відзиву, однак таким правом не скористався.

Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТ-КРЕДО», про місце, дату та час проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлений належним чином шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_7 про місце, дату та час проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлений належним чином шляхом надсилання електронного судового виклику на номер телефону, вказаний в матеріалах справи та шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет представника відповідача. За допомогою системи «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_7 надійшло відзив на позовну заяву, який обґрунтовано наступним.

Щодо безпідставності вимог про визнання недійсним та скасування договору про відступлення прав вимоги за кредитним та іпотечним договором представник відповідача зазначає, що 16.09.2019 року між АТ «АЛЬФА БАНК» та ТОВ «ФК «ІНВЕСТ- КРЕДО» був укладений Договір про відступлення прав вимоги за договором про іпотечний кредит №1514 від 12.09.2007, за яким право вимоги перейшло до ТОВ «ФК «ІНВЕСТ-КРЕДО» і у зв`язку із укладенням цього договору між банком та ТОВ «ФК «ІНВЕСТ-КРЕДО» були укладені договори про відступлення права вимоги за Іпотечним договором. Договори про відступлення права вимоги між Банком та ТОВ «ФК «ІНВЕСТ-КРЕДО» не оскаржені. В подальшому, 16.09.2019 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТ-КРЕДО» та громадянином України ОСОБА_2 , як новим кредитором, були укладені договори про відступлення права вимоги за договором про іпотечний кредит № 1514 та Договір передачі прав за іпотечним договором №1514 від 13 вересня 2007 року за реєстром №2213, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Сабов О.І за р. №932. У результаті укладення цих договорів ОСОБА_2 набуто право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором і Іпотечним договором. ОСОБА_2 сплатив ТОВ «ФК «ІНВЕСТ-КРЕДО» 420 081,58 грн.

При укладенні Договору про відступлення права вимоги ОСОБА_2 та ТОВ «ФК «ІНВЕСТ-КРЕДО» визначили правову природу та зміст правовідносин, що склались між сторонами, а саме купівля-продаж майнових прав (права вимоги), що регулюються ч. 3 ст. 656 ЦК України. Такий договір є оплатним договором про відступлення права вимоги. Договір про відступлення права вимоги за договором про іпотечний кредит № 1514 від 16.09.2019 року є договором купівлі-продажу права вимоги за плату, а не договором факторингу. Із Договору про відступлення права вимоги ТОВ «ФК «ІНВЕСТ-КРЕДО» не можна визначити як клієнта за договором факторингу, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, ТОВ «ФК «ІНВЕСТ- КРЕДО» є фінансовою установою, яка внесена до відповідного державного реєстру та сама надає фінансові послуги, а не отримує відповідні послуги. Наголосили суду що між АТ «Альфа Банк» та ТОВ «ФК «Інвест-КРЕДО» також було укладено договір про відступлення права вимоги за договором про іпотечний кредит №1514 від 16.09.2019 року у відповідності до ст. 656 ЦК України.Таким чином, суб`єктний склад Договору про відступлення права вимоги за договором про іпотечний кредит №1514 від 16.09.2019 укладеного між ТОВ «ФК «ІНВЕСТ-КРЕДО» та ОСОБА_2 не відповідає суб`єктному складу договору факторингу, визначеному чинним законодавством.

Разом з тим, ТОВ «ФК «ІНВЕСТ-КРЕДО» придбало право вимоги за 420 081,58 грн., та продало його ОСОБА_2 за ту же вартість, що засвідчує факт продажу за номінальну вартість та відсутності плати за таке фінансування. Якщо право вимоги відступається «за номінальною вартістю» без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (ч. 3 ст. 656 ЦК України) (п. 62 Постанови ВП ВС від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16).

Стосовно підстав для закриття провадження в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення нотаріуса про реєстрацію права власності, представник відповідача ОСОБА_7 зазначає, що в резолютивні частині позову позивач заявив вимогу про визнання незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кузьо Г.В. про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень, індексний номер запису про право власності: 49554864 від 06.11.2019 року про право власності на житловий будинок загальною площею 55,67 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 . В свою чергу, рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 09 січня 2024 року у цивільній справі №305/1865/23 (під головуванням судді Дочинець С.І.) позовну заяву адвоката Михальчук Н.П., подану в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_8 , приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області, про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав - задоволено.

Скасовано рішення приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кузьо Г.В. про державну реєстрацію прав на нерухоме мано та іх обтяжень, індексний номер запису про право власності: 49554864 від 06.11.2019 року про право власності на житловий будинок загальною площею 55,67 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір.

Позовні вимоги в цивільній справі №305/1460/24 містять позовну вимогу про скасування рішення державного реєстратора та витребування майна з чужого незаконного володіння і є аналогічними які вже розглянуті Рахівським районним судом Закарпатської області в рамках цивільної справи №305/1865/23. Оскільки позивач заявив вимогу, яка вже розглянута аналогічним судом то в цій частині суд зобов`язаний закрити провадження у справі.

Разом з тим, представником відповідача щодо безпідставності вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння зазначено наступне. Так позивач у позовні заяві заявив вимоги про витребуванні майна з чужого незаконного володіння зокрема будинку з надвірними спорудами: АДРЕСА_2 загальною площею 55,67 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, кадастровий номер 2123610100:16:002:0018, площею 0,0866 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач, посилаючись, у тому числі, на статтю 387 ЦК України, просить суд витребувати у ОСОБА_2 предмет іпотеки спірне домоволодіння та не належну Позивачу на праві власності земельну ділянку, обґрунтовуючи позов порушеннями допущені іпоткодержателем ОСОБА_2 у процедурі звернення стягнення на предмет іпотеки та порушення державним реєстратором порядку проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки.

Позивачем ОСОБА_1 заявлено вимогу до ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 522/18864/19, провадження № 61-10697 св 23 (ЄДРСРУ № 116541684), від 17 січня 2024 року досліджував питання щодо способу судового захисту при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно надалі не було відчужено третій особі та зробив наступний висновок. Якщо у правовідносинах відсутній факт відчуження банком, стороною договору з іпотекодавцем, предмета іпотеки третім особам, то позовна вимога про витребування спірного майна з чужого незаконного володіння є неефективним способом судового захисту порушеного, а речово-правові способи захисту прав особи застосовуються тоді, коли сторони не пов`язані зобов`язально-правовими відносинами, що визначають їх зміст та правову природу.

Що стосується витребування земельної ділянки, то звертають увагу суду, що вказана земельна ділянка не виступала предметом іпотеки а була набута ОСОБА_2 у власність згідно рішення ОМС, а отже у ОСОБА_1 відсутні правові підстави для її витребування (не титульний власник).

Разом з тим, представник відповідача заявив клопотання про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин. Так, із вказаною позовною заявою Позивач звернувся 04.06.2024 року. Як вбачається із наданих письмових доказів представником Позивача, останній був обізнаний про факт укладення договору відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки та набуття предмету іпотеки у власність Відповідачем оскільки отримав лист повідомлення по уступку від АТ «Альфа Банк», повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТ- КРЕДО», Повідомлення про іпотечне застереження від 18.09.2019 року, лист від 13.03.3030 року про виселення із житлового будинку Позивача та його сім`ї, лист адресований ОСОБА_2 від 11.07.2020 року де згадується факт реєстрації права власності до Відповідач; Вимога від 30.09.2020 року від ОСОБА_3 адресованої ОСОБА_2 про необхідність укладання договору купівлі-продажу предмету спору між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Таким чином належними та допустимими доказами встановлено обізнаність Позивача про перехід права власності на предмет спору в 2019 році, а із позовною заявою Позивач вчергове звернувся в червні 2024 року, чим пропустив трьох річний строк позовної давності.

Враховуючи вищенаведене, просять суд поновити строк для подачі відзиву по справі, долучити відзив до матеріалів справи, застосувати строк позовної давності до спірних правовідносин, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Михальчук Н.П. відмовити повністю та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 25000 гривень.

Відповідач ОСОБА_9 про місце, дату та час проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлена належним чином шляхом надсилання повідомлення про виклик на адресу місця роботи. Клопотань про відкладення розгляду справи чи про свою обов`язкову участь також не подала.

Відповідач ОСОБА_8 , приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області, про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлена належним чином шляхом надсилання повідомлення про виклик на адресу місця роботи.

Суд, дослідивши матеріали справи та додані до неї письмові докази, заслухавши думку сторін , встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 було заповнено заяву-анкету позичальника на отримання кредиту у ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

Як вбачається з копії Договору про іпотечний кредит №1514 від 12 вересня 2007 року, він укладений між ОСОБА_1 , та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», відповідно до умов якого Промінвестбанк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 35 000 доларів США під 11% річних з кінцевим терміном повернення 11 вересня 2027 року.

В якості забезпечення належного виконання позивачем зобов`язань за Кредитним договором №1514 між Банком та ОСОБА_1 був укладений Іпотечний договір №1514 від 13.09.2007 року, відповідно до якого предметом іпотеки є будинок з надвірними спорудами: 1.Сарай, 2.Вбиральня, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок загальною площею 55,67 кв.м.

Додатковим договором №2 від 27.01.2010 року, вносились зміни та доповнення до кредитного договору №1514, у відповідності до яких погашення кредиту за процентів за ним здійснюється позичальником щомісячно у відповідності до графіку, який є невід`ємною частиною договору.

Згідно листа-прохання від 26.01.2011 року ОСОБА_1 звертався до Голови правління Промінвестбанку щодо внесення змін до умов кредитування, а листом Директор Департаменту адміністрування кредитних операцій ОСОБА_10 від 09.02.2011 року повідомив ОСОБА_1 про незадоволення його прохання.

Також, 1 березня 2011 року укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень № 1 до Кредитного договору №1514 від 12.09.2007 року у зв`язку з припиненням діяльності філії «Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Рахів Закарпатської області», шляхом реорганізації у Рахівське безбалансове відділення «філії відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород» та відповідно до якого сторони внесли зміни по тексту Кредитного договору, в тому числі щодо погашення заборгованості, яке може здійснюватись позичальником шляхом внесення грошових коштів у національній валюті в сумі, еквівалентній сумі платежу у валюті фактичної заборгованості Позичальника за курсом Національного Банку України.

В подальшому, 17 грудня 2012 року АК Промінвестбанк здійснив відступлення прав вимоги за Кредитним договором №1514 на користь ПАТ Альфа-Банк, що підтверджується повідомленням про відступлення №0028781 від 20.12.2012 року, направленому ОСОБА_1

ОСОБА_1 02.02.2015 року звернувся до ПАТ Альфа-Банк з клопотанням про реструктуризацію заборгованості. Так, 09.04.2015 року надійшла відповідь від Начальника відділу претензійної роботи ПАТ «Альфа-Банк», відповідно до якої банк не може задовольнити прохання ОСОБА_1 та пропонує вносити щомісячні платежі по кредиту згідно договірних зобов`язань або передати банку заставне майно для подальшої реалізації.

Як вбачається з договору про внесення змін і доповнень від 28.09.2015 року до кредитного договору №1514 від 12.09.2007 ПАТ Альфа-Банк та ОСОБА_1 встановили порядок сплати заборгованості по сплаті процентів та основного боргу за Кредитним договором.

Відповідно до рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 30.08.2016 року, з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» стягнено заборгованість за Кредитним договором №1514 від 12 вересня 2007 року, в сумі 23 839 доларів 52 центи США.

Згідно постанови ВП №59140922 від 16.05.2019 року, приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Крегул І.І. відкрито виконавче провадження щодо виконання зазначеного рішення суду та стягнення боргу за кредитним договором у розмірі 23 839 доларів 52 центи США з ОСОБА_1 .

Приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Ярошевським Д.А. 23 серпня 2019 року відкрито виконавче провадження №59879858 щодо виконання зазначеного рішення суду та стягнення боргу за кредитним договором у розмірі 23 839 (двадцять три тисячі вісімсот тридцять дев`ять) доларів 52 центи США.

Згідно договору про відступлення права вимоги за Договором про іпотечний кредит №1514 та копії листа АТ Альфа-Банк, останній 16 вересня 2019 року здійснив відступлення прав вимоги за Кредитним договором №1514 на користь ТОВ «ФК «Інвест Кредо» на підставі Договору передачі прав зареєстрованим за №931.

На підставі Договору передачі прав зареєстрованим за №2213 від 16.09.2019 року, ТОВ «ФК «Інвест Кредо» здійснив відступлення прав вимоги за Кредитним договором №1514 на користь фізичної особи ОСОБА_2 .

Заявою від 19.02.2018 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ Альфа-Банк з проханням надати відомості про всі його оплати банку. Відповіддю від 05.03.2018 року ПАТ Альфа-Банк повідомив, що довідку про рух коштів можна отримати., замовивши за номером контакт-центру, надання довідок здійснюється платно.

Повідомленням про іпотечне застереження від 18 вересня 2019 року, надісланим ОСОБА_2 позивачу, останній повідомив, що має намір набути право власності на предмет іпотеки, а саме житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 .

Листом від 10.07.2020 року ОСОБА_1 пропонує ОСОБА_2 вирішити спірні відносини мирним шляхом.

Вимогою від 30.09.2020 року ОСОБА_3 звертається до ОСОБА_2 для вжиття заходів для укладення договору купівлі-продажу житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 21 серпня 2023 року, житловий будинок загальною площею 55,67 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_2 . Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49554864 від 06.11.2019 15:42:29, приватний нотаріус Кузьо Галина Василівна, Ужгородський міський нотаріальний округ, Закарпатська обл.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд керується наступними положеннями законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним та скасування Договору про відступлення права вимоги за Іпотечним кредитом №1514 від 12.09.2007р., укладений 16 вересня 2019 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТ-КРЕДО» та ОСОБА_2 та визнання недійсним та скасування Договору про передачу прав за Іпотечним договором №1514 від 13.09.2007р., укладеним 16 вересня 2019 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТ-КРЕДО» та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Сабов О.І. за №932 суд зазначає наступне.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 656 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язаннів обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) таке зобов`язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні. Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункти 37, 38)).

Договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом є надання фінансової послуги за плату; 2) мета полягає у наданні фактором й отриманні клієнтом фінансової послуги; 3) зобов`язання, в якому клієнт відступає право вимоги, може бути тільки грошовим; 4) такий договір має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 5) укладається тільки у письмовій формі та має містити визначені Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» умови (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункт 48)).

Судом встановлено, що 16 вересня 2019 року, ТОВ «ФК «Інвест-Кредо», здійснив відступлення прав вимоги за Кредитним договором №1514 від 12.09.2007р. на користь фізичної особи ОСОБА_2 , як Наступного кредитора, на підставі відповідного Договору. В подальшому, також 16 вересня 2019 року, ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» уклало Договір про передачу прав за Іпотечним договором №1514 від 13.09.2007 р. на користь ОСОБА_2 , що посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Сабов О.І. за №932.

Якщо предметом і метою договору є відступлення права вимоги, а інші суттєві умови договору властиві як договорам відступлення права вимоги, так і договорам факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору, у суду немає підстав вважати такий договір відступлення права вимоги договором факторингу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункт 51)).

Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути зумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не означає наявність фінансової послуги, яку новий кредитор надає попередньому (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункт 57)).

Договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за його ознакамиє договором, за якими ТОВ «ФК «Інвест-Кредо», у зобов`язаннях за договором іпотеки замінений на ОСОБА_2 як нового кредитора. ОСОБА_2 не набув право здійснювати фінансові операції стосовно боржника, оскільки за умовами договору відступлення права вимоги у нього виникло лише право вимагати виконання зобов`язань за договором іпотеки. Отже, такий договір не можна кваліфікувати як договір факторингу. Він є змішаними, бо місить елементи різних договорів (частина друга статті 628 ЦК України), зокрема ознаки договору купівлі-продажу права вимоги (продавець продав, а покупець придбав право вимоги на публічних торгах) і договору відступлення права вимоги (цесії) (первісний кредитор передав право вимоги новому кредитору).

Крім того, положення нормативно-правових актів, які врегулювали процедуру ліквідації банку, допускають продаж на конкурсних засадах майна банку, що перебуває у стадії виведення з ринку (ліквідації), шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та за договорами забезпечення виконання зобов`язання будь-яким суб`єктам правовідносин, зокрема і без статусу банку або іншої фінансової установи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 640/14873/19).

Отже, ОСОБА_2 на підставі договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 16 вересня 2019 року набув право вимоги за іпотечним договором №1514 від 13.09.2007 року.

Зазначений договір відступлення прав вимоги не містить умов, які передбачалиб передання грошових коштів новим кредитором в розпорядження кредитору за плату, тобто його умови не передбачають отримання прибутку, правовідносини сторін за цим правочином не є відносинами у сфері факторингу. Цей правочин є купівлею-продажем прав вимоги і за правовою природою є договором відступлення права вимоги, укладення якого регулюється статтями 512519 ЦК України і суб`єктний склад на укладення яких не обмежений ні загальними, ні спеціальними нормами цивільного законодавства, тому наявностіу ОСОБА_2 як нового кредитора ліцензії, необхідної для здійснення фінансових послуг факторингу, не вимагається.

Такий висновок суду відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постановах від 08 червня 2021 року у справі № 346/1305/19, від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 та не суперечить висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 11 грудня 2019 року у справі № 761/20611/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 465/647/11.

У зв`язку з наведеним суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даної позовної заяви щодо визнання недійсним та скасування Договору про відступлення права вимоги за Іпотечним кредитом №1514 від 12.09.2007р. та Договору про передачу прав за Іпотечним договором №1514 від 13.09.2007р., укладеним 16 вересня 2019 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТ-КРЕДО» та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Сабов О.І. за №932 суд зазначає наступне.

Щодо позовної вимоги про визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кузьо Г.В. про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень, індексний номер запису про право власності: 49554864 від 06.11.2019 за ОСОБА_2 .

Як вбачається з рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 09 січня 2024 року у цивільній справі №305/1865/23, позовну заяву адвоката Михальчук Н.П., подану в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_8 , приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області, про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав задоволено. Скасовано рішення приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кузьо Г.В. про державну реєстрацію прав на нерухоме мано та іх обтяжень, індексний номер запису про право власності: 49554864 від 06.11.2019 року про право власності на житловий будинок загальною площею 55,67 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір.

Відповідно до постанови Закарпатського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року (Справа № 305/1865/23) апеляційні скарги ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Пітух Василь Іванович залишено без задоволення. Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 09 січня 2024 року та додаткове рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 20 лютого 2024 року залишено без змін.

Тобто, позовні вимоги в даній цивільній справі №305/1460/24 містять позовну вимогу про скасування рішення суб`єкта державної реєстрації і є аналогічною з позовною вимогою, яка вже розглянута Рахівським районним судом Закарпатської області в рамках цивільної справи №305/1865/23.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Оскільки позивач заявив аналогічну вимогу, яка вже розглянута судом, то в цій частині суд зобов`язаний закрити провадження у справі.

Щодо позовних вимог про витребувати від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, кадастровий номер 2123610100:16:002:0018, площею 0,0866 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Захист порушеного права особи здійснюється у спосіб, передбачений ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Таким чином, необхідною умовою судового захисту цивільного права особи є встановлення беззаперечного факту порушення, невизнання або оспорювання такого цивільного права.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.ст. 379, 380 ЦК України, об`єктом власності особи може бути, зокрема житло - житловий будинок.

Положення ч. 1 ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України передбачають право власника використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Судом встановлено та не оспорено сторонами у справі, що у житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають позивач ОСОБА_1 , його дружина, ОСОБА_3 та діти, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Цивільним законодавством передбачено такий спосіб захисту порушених прав, як віндикація.

Віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого невласника. Це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Отже, позивач звернувся до суду з позовною вимогою про витребування майна із чужого незаконного володіння. Дана позовна вимога є належним способом захисту позивача, якщо власник був позбавлений права володіння (користування) об`єктами права власності.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Разом із тим, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що на даний час позивач позбавлений права володіння об`єктами нерухомості.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що в задоволенні вказаних позовних вимог про витребування від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 спірного будинку, та спірної земельної ділянки, слід відмовити у зв`язку з недоведеністю.

Що стосується посилання представника відповідача на застосування до спірних правовідносин строки позовної давності, суд вважає за потрібне зазначити наступне.

Відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільним кодексом України визначено два види строків позовної давності: загальний та спеціальний. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 263 ЦКУ перебіг позовної давності зупиняється:

1) якщо пред`явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);

2) у разі відстрочення виконання зобов`язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;

3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;

4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин.

Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ, яким було доповнено Цивільний кодекс України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ,під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

У той же час пунктом 15 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення (Закон України № 691-ІХ від 16 червня 2020 року «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19»).

Також, пунктом 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Таким чином, пунктами 12 та 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України строки позовної давності, установлені статтею 257 ЦК України, продовжено на строк дії карантину та на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану.

Аналогічна правові позиції викладені зокрема у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати КЦС від 07 вересня 2022 року у справі №679/1136/21, Верховного Суду у складі колегії суддів КГС від 25 серпня 2021 року у справі №914/1560/20.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Оскільки, карантин в Україні встановлений постановами Уряду тривав протягом 1193 дні, а отже строки позовної давності, установлені статтею 257 ЦК України, продовжено на таку саму кількість днів, тобто на 1193 дні.

Отже, суд приходить до висновку, що строки позовної давності, в межах якої позивач міг звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, не пропущені.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудові витрати слід лишити за позивачем у зв`язку з відмовою в позові.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.5-13,133,141,259,263-265,274-279 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви адвоката Михальчук Наталії Петрівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ-КРЕДО», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Сабов Оксани Іванівни, приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кузьо Галини Василівни, про визнання недійсним та скасування договору відступлення права вимоги за кредитним договором, визнання недійсним та скасування договору відступлення права вимоги за іпотечним договором, визнання незаконним і скасування рішення нотаріуса щодо реєстрації права власності за договором іпотеки та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

Судові витрати залишити за позивачами.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 .

Представник позивача, ОСОБА_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714.

Відповідач:Товариство зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«ІНВЕСТ-КРЕДО», Код ЄДРПОУ 39761587, місцезнаходження: Україна, 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, літера ??Б??.

Відповідач, ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Сабов Оксана Іванівна, АДРЕСА_5 .

Відповідач, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кузьо Галина Василівна, місцезнаходження: м. Ужгород, площа Корятовича, буд. 18-Б, прим. 1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Рахівського районного суду

Закарпатської області Дочинець С.І.