Рішення

від 30.10.2024 по справі 523/5419/24

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/5419/24

Провадження №2/523/3323/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2024 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі

головуючого судді Сувертак І.В.

за участю секретаря Мельниченко Г.О.

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 в місті Одесі в порядку загального позовного провадження, справу за позовом -

ОСОБА_1 , котра діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Суворовська державна нотаріальна контора у м. Одесі (65102, м. Одеса, вул. Перша Сортувальна, 36 Г) про усунення від права на спадкування за законом,

Установив:

ОСОБА_1 , котра діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернулась до суду з позовними вимогами в яких просить усунути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від права на спадкування після смерті батька, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач в своїх вимогах посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 58 років помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 08.08.2023 року Доброславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 1557.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді нерухомого майна та транспортного засобу.

У зв`язку з тим, що за життя ОСОБА_4 заповіту не склав, то спадкування відбувається за законом.

Спадкоємцями першої черги за законом на момент смерті ОСОБА_4 були:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , донька спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим 09.07.2009 року першим Суворовським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 1186.

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син спадкодавця, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданим 28.08.2001 року Петродолинською сільською радою Овідіопольського району Одеської області, актовий запис № 32 від 02.08.1989 року.

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дружина спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 виданим 15.03.2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Суворовського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 166.

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , син спадкодавця, що підтверджується Свідоцтом про народження серії НОМЕР_5 виданим 27.05.2003 року першим відділом реєстрації актів громадянського стану Суворовського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 685.

Інших спадкоємців не має.

Тобто відповідно до ст. ст. 1261, 1268 ЦК України право на спадщину після смерті ОСОБА_4 мали в рівних частках: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Користуючись своїм правом, передбаченим ст. 1274 ЦК України дружина померлого - ОСОБА_1 та їх син - ОСОБА_5 відмовились від своєї частини в спадщині, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь неповнолітньої спадкоємиці - ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у встановленому порядку та терміни подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, а тому вважається таким, що спадщину прийняв.

Тобто після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями майна є: ОСОБА_2 (в 3/4 частині) та ОСОБА_3 (в 1/4 частині), що підтверджується довідкою № 485/02-14 від 21.02.2024 року.

Однак позивач, ОСОБА_1 , діючи як законний представник неповнолітнього спадкоємця, та спадкоємець, який відмовився від своєї частки на спадщину на користь доньки вважає, що ОСОБА_3 повинен бути усунений від права на спадкування виходячи з наступного.

Так, ОСОБА_4 в останні роки свого життя тяжко хворів на онкологічне захворювання, потребував сторонньої фізичної та матеріальної допомоги, перебував у безпорадному стані у зв`язку з чим перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в медичних закладах м. Одеси.

З 24.01.2020 року і до моменту смерті позивач ОСОБА_1 неодноразово зверталася до відповідача ОСОБА_3 стосовно того, що батькові слід допомогти матеріально, купити ліки, пройти обстеження, допомогти в побуті тощо.

Проте ОСОБА_3 , будучи його сином, маючи змогу фізично та матеріально допомагати батьку, достовірно знаючи про його стан здоров`я ігнорував будь-які звернення. Всі прохання залишилися без відповіді та належного реагування, оскільки ОСОБА_3 так і не змінив свого ставлення до батька. Всі витрати на лікування, харчування та похоронні витрати здійснювались позивачем ОСОБА_1

В порушення обов`язку встановленого 1 ст. 203 Сімейного Кодексу України, яка зазначає «що дочка, син крім сплати аліментів зобов`язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю». ОСОБА_3 про батька, який перебував в безпорадному стані, викликаному тяжкою хворобою, не турбувався, кошти на його утримування не надавав, стосунків з ним до його смерті майже не підтримував, у зв`язку з чим не має права на спадкування після смерті батька.

02 квітня 2024 р. (а.с.34) провадження по справі відкрито за нормами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02 липня 2024 року підготовче засідання закрито та призначено судовий розгляд по суті позову. (а.с. 89).

Позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні в повному обсязі. Крім того просила долучити до матеріалів справи медичні документи (квитанції, платіжні доручення, довідки, акти про надані медичні послуги, тощо) що надані пацієнту ОСОБА_4 . (а.с. 91-159).

Відповідач в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлявся неодноразово належним чином, його представником адвокатом Антоновою Л. Г. надано на адресу суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони відповідача, ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. (а.с. 160).

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про розгляд справи обізнаний належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності третьої особи. (а.с. 63).

Оскільки всі сторони надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

З`ясував обставини справи, дослідив та проаналізував матеріали справи,встановив факти та відповідні до них правовідносини, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 58 років помер ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 08.08.2023 року Доброславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 1557. (а.с. 41).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді нерухомого майна та транспортного засобу.

У зв`язку з тим, що за життя ОСОБА_4 заповіту не склав, то спадкування відбувається за законом.

Спадкоємцями першої черги за законом на момент смерті ОСОБА_4 були:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , донька спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим 09.07.2009 року першим Суворовським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 1186.

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син спадкодавця, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданим 28.08.2001 року Петродолинською сільською радою Овідіопольського району Одеської області, актовий запис № 32 від 02.08.1989 року.

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дружина спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 виданим 15.03.2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Суворовського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 166.

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , син спадкодавця, що підтверджується Свідоцтом про народження серії НОМЕР_5 виданим 27.05.2003 року першим відділом реєстрації актів громадянського стану Суворовського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 685.

Інших спадкоємців не має. (а.с. 39-61).

Тобто відповідно до ст. ст. 1261, 1268 ЦК України право на спадщину після смерті ОСОБА_4 мали в рівних частках: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Користуючись своїм правом, передбаченим ст. 1274 ЦК України дружина померлого - ОСОБА_1 та їх син - ОСОБА_5 відмовились від своєї частини в спадщині, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь неповнолітньої спадкоємиці - ОСОБА_2 . (а.с. 56,61).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у встановленому порядку та терміни подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, а тому вважається таким, що спадщину прийняв. (а.с. 40 на звороті).

Тобто після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями майна є: ОСОБА_2 (в 3/4 частині) та ОСОБА_3 (в 1/4 частині), що підтверджується довідкою № 485/02-14 від 21.02.2024 року.

ОСОБА_4 в останні роки свого життя тяжко хворів на онкологічне захворювання, потребував сторонньої фізичної та матеріальної допомоги, перебував у безпорадному стані у зв`язку з чим перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в медичних закладах м. Одеси.

З 24.01.2020 року і до моменту смерті ОСОБА_1 неодноразово зверталася до відповідача ОСОБА_3 стосовно того, що батькові слід допомогти матеріально, купити ліки, пройти обстеження, допомогти в побуті тощо.

Проте, ОСОБА_3 , будучи його сином, маючи змогу фізично та матеріально допомагати батьку, достовірно знаючи про його стан здоров`я ігнорував будь-які звернення. Всі прохання залишилися без відповіді та належного реагування, оскільки ОСОБА_3 так і не змінив свого ставлення до батька. Всі витрати на лікування, харчування та похоронні витрати здійснювались позивачкою.

В порушення обов`язку встановленого 1 ст. 203 Сімейного Кодексу України, яка зазначає «що дочка, син крім сплати аліментів зобов`язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю». ОСОБА_3 про батька, який перебував в безпорадному стані, викликаному тяжкою хворобою, не турбувався, кошти на його утримування не надавав, стосунків з ним до його смерті майже не підтримував, у зв`язку з чим не має права на спадкування після смерті батька.

Наявність зазначеного діагнозу та факт знаходження на лікуванні підтверджується:

- випискою для МСЕК з КПП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» OOP від 14.06.2022 року, з якої вбачається що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував на диспансерному обліку в Одеському обласному онкологічному диспансері з 13.02.2020 року з діагнозом: злоякісне новоутворювання бронхів та легені, клінічна група II; (а.с. 23)

- випискою № 3133 від 26.05.2023 року з медичної карги стаціонарного хворого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якої вбачається, що останній з 18.05.2023 року по 26.05.2023 року перебував на лікуванні у клініці «Медичний дім Odrex» з діагнозом: аденокарцинома лівої легені, IV стадія, Лівосторонній плеврит. Канцероматоз, асцит; (а.с. 24-26)

- випискою з КНП «Міська лікарня № 5» м. Одеси від 04.08.2023 року з якої вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучі інвалідам II групи з 27.07.2023 року по 04.08.2023 року перебував на стаціонарному лікуванні у зазначеному медичному закладі з діагнозом: аденокарцинома лівої легені. IV стадія. Лівосторонній плеврит. Перитонеальний канцероматоз. асцит. Вторинна лімфаденопатія черевної порожнини. Тромбоз лівої плечеголовной пахвової, підключичної вени, яремної вени з обох боків. Ішемічна хвороба серця: Дифузний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба 2 ступеню. (а.с. 27).

Отже, спадкодавець хворів на тяжку хворобу та постійно потребував стороннього догляду. Оскільки позивач, як його дружина, проживала разом з чоловіком, то нею і здійснювався цей догляд і витрати на лікування.

Виходячи з документів які збереглись за період з 29.11.2021 року по 19.07.2023 року ОСОБА_1 витрачено на лікування чоловіка ОСОБА_4 130388 грн. (а.с. 28,29,97-156).

Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

Для ухвалення рішення про усунення від спадкування у справі повинні бути надані належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідача, останній мав можливість її надати, проте ухилявся від обов`язку щодо її надання.

Як роз`яснено у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», правило частини п`ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом. Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред`явлена особою, для якої таке усунення породжує пов`язані зі спадкуванням права та обов`язки.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Крім цього, принципове значення має питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

Виходячи зі змісту частини п`ятої статті 1224 ЦК України та з урахуванням роз`яснень, наданих судам у пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 правило частини п`ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом.

Факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади).

При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для життєдіяльності спадкодавця, наявність можливості для цього та свідоме невиконання такою особою встановленого законом обов`язку.

У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2019 року у справі № 752/12158/14-ц, від 21 березня 2018 року у справі № 337/6000/15-ц та від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц зроблено висновок, що ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 25 березня 2019 року по справі № 766/810/17 від 11 лютого 2019 року по справі № 756/11676/16-ц.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Згідно із частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Посилання сторони відповідача на те, що відповідач позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Крім того, відповідач не спростував позовні вимоги ОСОБА_1 та не надав доказів протилежного того, що викладено в позові.

При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У зв`язку із наведеним суд вважає, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно дост. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 3, 4-7,1-13,17-18,109,131,137, 141, 211, 223, 263-265, 268, 352,354 ЦПК України, суд,

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , котра діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Суворовська державна нотаріальна контора у м. Одесі (65102, м. Одеса, вул. Перша Сортувальна, 36 Г) про усунення від права на спадкування за законом задовольнити.

Усунути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від права на спадкування після смерті батька, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , 1211 грн. 20 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 31 жовтня 2024 року.

Суддя