Рішення

від 01.11.2024 по справі 203/3093/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №203/3093/24

Провадження №2/0203/1347/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2024 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Гапоновій К.В.,

з участю:

-представника позивачки ОСОБА_1 ;

-представниці відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Дніпровського ліцея №144 імені Леві Іцхака Шнеєрсона Дніпровської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу,

у с т а н о в и в:

1. 14 червня 2024 року позивачка через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс №144 «Спеціалізована школа з поглибленим вивченням івриту, історії єврейського народу, єврейських традицій дошкільний навчальний заклад (дитячий садок)» Дніпровської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу. Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка працює у відповідача вчителем початкових класів. 07.03.2022 позивачка у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України виїхала за кордон (Австрія, м. Відень), звідки деякий час працювала дистанційно. 02.01.2024 відповідачем було видано наказ №4-О «Про призупинення дії трудового договору», яким у зв`язку з відсутністю позивачки на робочому місці дію трудового договору з нею було призупинено. Позивачка вважає зазначений наказ дискримінаційним, оскільки він порушує приписи Закону України від 05.09.2017 №2145-VIII «Про освіту» (далі Закон №2145-VIII), а також Закону України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі Закон №2136-ІХ). Викладені обставини стали причиною звернення позивачки до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу від 02.01.2024, а також компенсації судових витрат (а.с.а.с. 1 7).

2. 3 липня 2024 року відповідач подав до суду відзив на позов, у якому серед іншого зазначив, що відповідно до наказу від 18.08.2023 у закладі було запроваджено змішану форму навчання, за якою усі вчителі мають виконувати освітні функції безпосередньо у класах. Крім того, постійна відсутність позивачки виключає можливість покладення на неї обов`язків класного керівника (а.с.а.с. 31, 32).

3. 16 липня 2024 року позивачка подала до суду відповідь на відзив, у якій серед іншого зазначила, що оскаржений нею наказ прямо суперечить приписам Закону №2136-ІХ, який надає учасникам освітнього процесу право брати у ньому участь у дистанційному режимі, отже має бути скасований (а.с.а.с. 41 46).

4. 29 липня 2024 року відповідач подав до суду заперечення, у яких зазначив, що у відповіді на відзив позивачка по суті стверджує, що неспроможність відповідача створити окремий клас для реалізації нею права на дистанційне викладання порушує її права. Викладене свідчить про нерозуміння нею мети освітнього процесу (а.с.а.с. 65, 66).

5. Ухвалою від 05.08.2024 у зв`язку із внесенням змін до установчих даних суд змінив найменування відповідача на Дніпровський ліцей №144 ім. Леві Іцхака Шнеєрсона Дніпровської міської ради (а.с. 68).

6. Того ж дня суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначення справи до судового розгляду по суті (а.с. 71).

7. У судовому засіданні представник позивачки підтримав заявлені позовні вимоги, пояснивши, що позивачка працює у відповідача вчителем початкових класів. 07.03.2022 позивачка у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України виїхала за кордон (Австрія, м. Відень), звідки деякий час працювала дистанційно. 02.01.2024 відповідачем було видано наказ №4-О «Про призупинення дії трудового договору», яким у зв`язку з відсутністю позивачки на робочому місці дію трудового договору з нею було призупинено. Позивачка вважає зазначений наказ дискримінаційним, оскільки він порушує приписи Закону №2145-VIII) та Закону №2136-ІХ. Оскаржений наказ прямо суперечить приписам Закону №2136-ІХ, який надає учасникам освітнього процесу право брати у ньому участь у дистанційному режимі, отже має бути скасований.

8. Представниця відповідача у суді заперечувала проти позову, зазначивши, що відповідно до наказу від 18.08.2023 у закладі було запроваджено змішану форму навчання, за якою усі вчителі мають виконувати освітні функції безпосередньо у класах. Крім того, постійна відсутність позивачки виключає можливість покладення на неї обов`язків класного керівника. Твердження позивачки про те, що неспроможність відповідача створити окремий клас для реалізації нею права на дистанційне викладання порушує її права, по суті свідчить про нерозуміння нею мети освітнього процесу.

9. Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов необхідно відхилити з таких підстав.

10. Судом було встановлено, що позивачка від 01.09.2010 працює у відповідача вчителем початкових класів.

11. 7 березня 2022 року позивачка у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України виїхала за кордон (Австрія, м. Відень), звідки деякий час працювала дистанційно.

12. Дотепер позивачка в Україну не повернулася.

13. 19 липня 2023 року Дніпровською міською радою було ухвалене рішення №65/39 «Про організацію освітнього процесу в закладах освіти, підпорядкованих департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради», згідно з яким з 01.09.2023 у всіх закладах загальної середньої, спеціалізованої мистецької освіти, підпорядкованих департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, було запроваджено освітній процес за змішаною (очною та дистанційною) формою навчання.

14. 18 серпня 2023 року відповідачем був виданий наказ №69-О «Про організацію освітнього процесу в КЗО «НВК №144» ДМР», згідно з яким з 01.09.2023 у навчальному закладі було запроваджено освітній процес за змішаною формою навчання, яка полягає у:

- проведенні навчання педагогічними працівниками у приміщеннях разом з учнями;

- здійсненні освітнього процесу у початковій школі в очній формі, ураховуючи необхідність соціалізації дітей.

15. 8 вересня 2023 року комісією з розгляду порушення трудової дисципліни відповідача було ухвалене рішення (протокол №3) про рекомендацію керівнику навчального закладу застосувати до позивачки дисциплінарне стягнення (догана), а також призупинити з нею дію трудового договору (а.с.а.с. 14, 15).

16. 2 січня 2024 року відповідачем був виданий наказ №4-О «Про призупинення дії трудового договору», згідно з яким на підставі статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», керуючись Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», вимогами щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579, листа Міністерства освіти і науки України «Про організацію 2023/2024 навчального року в закладах середньої загальної освіти», на підставі рішення Дніпровської міської ради від 19.07.2023 №65/39 «Про організацію освітнього процесу в закладах освіти, підпорядкованих департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради», з метою створення рівних умов доступу до освіти, збереження життя та здоров`я учасників освітнього процесу під час правового режиму воєнного стану в Україні та у зв`язку із здійсненням освітнього процесу в КЗО «НВК №144» ДМР з 01.09.2023 за змішаною формою навчання та перебуванням педагогічних працівників разом із здобувачами освіти в приміщенні закладу, на підставі рішення комісії з розгляду порушення трудової дисципліни (протокол від 08.09.2023 №3 додається), внаслідок відсутності на момент початку навчального року викладача початкової школи ОСОБА_3 на робочому місці, неможливістю виконувати нею своїх посадових обов`язків в режимі присутності в закладі освіти (в очній формі) та у зв`язку з відсутністю окремої дистанційної форми навчання здобувачів освіти початкової школи, дію трудового договору з позивачкою було призупинено з 01.01.2024 до 30.06.2024, але не більше ніж на час дії воєнного стану в Україні (а.с.а.с. 12-звор., 13).

17. Зазначені факти також підтверджуються рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.04.2024, ухваленим у цивільній справі №203/5918/23 (провадження №2/0203/307/2024), що набрало законної сили.

18. Відхиляючи заявлений у справі позов, суд насамперед виходив з такого.

19. Стаття 43 Конституції України гарантує право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

20. Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

21. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі Указ), затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який діє дотепер.

22. Згідно з пунктом 3 Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України.

23. Статтею 1 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі Закон №389-VIII) встановлено, що воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24. 15 березня 2022 року прийнято Закон №2136-ІХ, яким визначені особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності ігалузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором зфізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно доЗакону №389-VIII.

25. Частинами 2, 3 статті 1 Закону №2136-ІХ визначено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

26. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

27. За приписами пункту 2 Прикінцевих положень Кодексу законів про працю України під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

28. Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №2136-ІХ призупинення дії трудового договору це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

29. Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

30. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

31. Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.

32. Разом з тим, згідно з абзацом першим частини 2статті 13Закону №2136-ІХ призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім`я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.

33. Відтак роботодавцю надано право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв`язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою. Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціонування з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

34. Судом встановлено, що оскаржений позивачкою наказ,за якимтрудовий договір, укладений з нею, було призупинено з 01.01.2024 до 30.06.2024,за своєю формою і змістом відповідає вимогам статті 13 Закону № 2136-ІХ.

35. При цьому слід зазначити, що на час призупинення дії трудового договору, за позивачкою зберігалося робоче місце, сам трудовий договір не припинений, а відповідно до положеньчастини 4 статті 13 Закону №2136-ІХвідшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

36. Крім того, суд зважає й на передумови видання відповідачем оскарженого у справі наказу.

37. Так, судом було встановлено, що рішенням Дніпровської міської ради від 19.07.2023 (і відповідним наказом відповідача від 18.08.2023) у всіх навчальних закладах загальної середньої, спеціалізованої мистецької освіти міста (зокрема, у відповідача) було запроваджено змішану форму навчання, яка передбачила очну форму навчання для вчителів (безпосереднє знаходження у класних кімнатах разом з учнями, батьки яких не покинули м. Дніпро) та дистанційну форму для здобувачів освіти, які тимчасово покинули Україну через збройну агресію російської федерації.

38. Запровадження змішаної форми навчання насамперед було пов`язане з тим, що з часом питання забезпечення учасників освітнього процесу міста укриттями було вирішене, більшість мешканців міста повернулася, отже виникла необхідність соціалізації дітей та підлітків, які почали відвідувати навчальні заклади та брати активну участь в освітньому процесі в очному режимі.

39. Таким чином, запровадження змішаної форми навчання фактично унеможливило участь педагогічних працівників закладу (зокрема, позивачки) в освітньому процесі у дистанційному режимі в обсязі, визначеному освітніми програмами. При цьому для роботодавця (відповідача) запровадження такої форми навчання також унеможливило організацію навчального процесу в дистанційному режимі.

40. Суд також бере до уваги недотримання позивачкою загальних засад, передбачених Законом №2145-VIII.

41. Так, за правилами, встановленими частиною 4 статті 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

42. Частиною 1 статті 53 Закону №2145-VIII визначено, що здобувачі освіти мають право на індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладів освіти і запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання, а також якісні освітні послуги.

43. За приписами частини 2 статті 54 Закону №2145-VIII педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов`язані дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності, дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства.

44. Аналіз встановлених судом фактів та обставин свідчить про те, що позивачка, відмовившись брати участь в освітньому процесі у режимі змішаної форми навчання, діяла всупереч приписам частини 2 статті 54 Закону №2145-VIII та з порушенням прав здобувачів освіти.

45. Такий висновок суду насамперед побудовано на тому, що позивачка як педагогічний працівник в силу частини 2 статті 54 Закону №2145-VIII була зобов`язана особистим прикладом виховувати у своїх учнів (які є дітьми молодшого віку) повагу до таких суспільних цінностей як справедливість та патріотизм. Безсумнівно, фізична присутність позивачки у приміщенні школи, її безпосередній контакт з учнями були б прикладом і справедливості, і патріотизму символом того, що у скрутних для країни умовах війни дитина не залишається наодинці.

46. Відсутність поряд з дітьми, які незважаючи на воєнний стан відвідують навчальний заклад, вчителя, що дистанційно, перебуваючи у безпечних умовах, викладає їм учбовий матеріал, напевно спотворює для них уявлення про такі суспільні цінності як справедливість та патріотизм, а також порушує їхнє право на вільний вибір форми освіти і якісні освітні послуги.

47. При цьому суд також бере до уваги те, що переважна більшість закладів освіти міста (а відповідно і вчителів) в умовах воєнного стану працює у приміщеннях закладів освіти, усвідомлюючи усю повноту відповідальності за надання дітям якісної освіти і забезпечення освітнього процесу у безперервному режимі, адже сумлінність у виконанні трудових обов`язків педагога диктується самим його статусом і рівнем відповідальності за результати його роботи.

48. Суд критично ставиться до доводу позовної заяви про те, що оскаржений наказ насправді мав на меті покарання позивачки за небажання виконувати трудові обов`язки безпосередньо в закладі освіти, оскільки він як за формою, так і за змістом цілком відповідає вимогами Закону №2136-ІХ, і був виданий саме у зв`язку з виникненням об`єктивних умов, за яких виконання обов`язків, передбачених трудовим договором, для сторін стало неможливим.

49. Крім того,суд зважає й на те, що наказ відповідача від 18.08.2023 №69-О «Про організацію освітнього процесу в КЗО «НВК №144» ДМР», згідно з яким з 01.09.2023 у навчальному закладі було запроваджено освітній процес за змішаною формою навчання, дотепер є дійсним, а позивачка вимог щодо його оскарження в межах цієї справи не заявляла.

50. З огляду на викладене суд не знаходить законних підстав для задоволення заявленого у справі позову.

51. Керуючись статтями 5, 7, 10 13, 19, 23, 76 81, 89, 209 211, 213, 228, 229, 258, 259, 263 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) у позові до Дніпровського ліцея №144 імені Леві Іцхака Шнеєрсона Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 23067811; 49101, Україна, місто Дніпро, вулиця Менахем-Мендл Шнеєрсона, 1) про визнання незаконним та скасування наказу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 1 листопада 2024 року.

Суддя М.О. Католікян