Справа № 545/1602/24
Провадження № 2/545/1275/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31.10.2024 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді -Потетій А.Г.,
за участю секретаря Мамишевої А.Е.
провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, Комунального підприємства Полтавської Центральної районної клінічної лікарні Полтавської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту проживання на правових підставах та визнання права користування жилим приміщенням,-
В С Т А Н О В И В:
Адвокат Бибик В.А. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, Комунального підприємства Полтавської Центральної районної клінічної лікарні Полтавської міської ради, про встановлення факту проживання на правових підставах та визнання права користування жилим приміщенням та просив визнати право користування та реєстрацію місця проживання на законних підставах в житловому приміщенні квартира АДРЕСА_1 із 17.11.1997 року.
Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що з позивач зареєстрований та постійно проживає в квартирі АДРЕСА_1 .
Згідно листа виконкому Мачухівської сільської ради Полтавського району №02.4.1-28/399 від 13.02.2024р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований на в АДРЕСА_2 з 17.11.1997р. і проживає за вказаною адресою із дати реєстрації по теперішній час включно.
Згідно листа КП Полтавська ЦРКЛ Полтавської міської ради №195 від 01.02.2024р. вони є балансоутримувачем цілісного майнового комплексу по АДРЕСА_3 . Водночас жодних право установчих документів, в тому числі і технічного паспорту на вказаний майновий комплекс у користуванні не має.
Інформації про те на підставі яких документів було надано в користування квартиру АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 не збереглась.
Рішенням першої сесії восьмого скликання Полтавської районної ради №1/VIII-44 від 15.01.2021 року «Про безоплатну передачу цілісного майнового комплексу (будівлі споруди, індивідуально визначене майно) неврологічного відділення КНП «Полтавська ЦРК» вирішено безоплатно передати цілісний майновий комплекс ( будівлі, споруди, індивідуально визначене майно) неврологічного відділення за адресою: вул. Грека В. буд. 1 та АДРЕСА_3 зі спільної власності територіальних громад Полтавського району та з балансу комунального некомерційного підприємства «Полтавська центральна районна клінічна лікарня» Полтавської районної ради у комунальну власність Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
Згідно п.2 Рішення, затверджено склад комісії по прийманню-передачі цілісного майнового комплексу неврологічного відділення КНП «Полтавська ЦРЛ» у комунальну власність Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області відповідно до додатку № 1.
Згідно Акту приймання-передачі від 10.02.2021 р. об`єкт передачі розміщений по вул. Грека В. буд. 1 та АДРЕСА_3 належить комунальному некомерційному підприємству «Полтавська центральна районна лікарня «Полтавської районної ради» передається Мачухівській сільській раді Полтавського району Полтавської області.
Згідно п.1 Акту до складу цілісного майнового комплексу, нерухомого майна, що передається належать: село Мачухи, вул. Грека В. 1: Гуртожиток (1 шт.) загальна площа 262,1 кв.м; Гараж (2 шт.); Вбиральня (1 шт.); Погріб (1 шт.); Літня кухня (1 шт.); Колодязь (1 шт.); Хвіртка (1 шт.); Огорожа (1 шт.); Вигреба (2 шт.)
Згідно п.4 Акту прийому-передачі «Інші відомості» - правовстановлююча та технічна документація на будівлі по вул. Грека В.1 - відсутня.
Вказаний Акт підписано від імені Мачухівської сільської ради ОСОБА_5 - голова Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_6 - головний бухгалтер Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
ОСОБА_1 підтримує чистоту та порядок, проводить поточні ремонти та сплачує комунальні послуги, вирішую інші житлово-побутові питання, що стосуються вказаного приміщення.
По питанню приватизації кімнати позивач звертався до виконкому Мачухівської сільської ради. Згідно листа № 02.4.1-28/684 від 19.03.2024 р. повідомили про перелік документів, які необхідно подати. Серед зазначено переліку документів зазначено «копія документа на підставі якого громадянин набув право користування квартирою (ордер та інше).» Проте, зазначений доказ не зберігся.
Позивач стверджує, що має право на приватизацію займаного житлового приміщення, однак оскільки реєстрація місця проживання не містить номера кімнати та не зберігся документ про право користування квартирою, реалізувати таке право на даний час неможливо, у зв`язку з чим змушений звернутись до суду з даним позовом.
У судовому засідання представник позивача адвокат Бибик В.А. просив задовольнити позовну заяву у повному обсязі посилаючись на докази додані до позовної заяви.
Представник відповідача Виконавчого комітету Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області у судове засідання не з`явились, попередньо надавши заяву про розгляд справи у їх відсутність, щодо вирішення спору покладаються на розсуд суду.
Представник відповідача Комунального підприємства Полтавської Центральної районної клінічної лікарні Полтавської міської ради надав відзив на позовну заяву згідно якого вимоги позивача викладені в позовній заяві, просить розглянути на розсуд суду та без їх участі. Також зазначили, що з 25.01.2023 року КП «Полтавська ЦРКЛ ПМР» не являється балансоутримувачем цілісного майнового комплексу (будівлі, споруди, індивідуально-визначене майно) неврологічного відділення за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_3 ., та ніякого відношення до нього не має.
В судове засідання треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не з`явилися викликались належним чином.
Треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надали до суду колективну заяву у якій зазначили наступне. Свого часу ОСОБА_1 дійсно перебував в кімнаті гуртожитку по АДРЕСА_3 , який, станом на зараз, належить Мачухівській сільській раді. Можливість тимчасового проживання ОСОБА_7 було надано його рідною сестрою ОСОБА_8 на той період часу, коли позивач, не маючи власного житла, перебував в скрутному фінансовому становищі. Та декілька років тому, ОСОБА_9 виїхав з приміщення ОСОБА_10 залишивши при цьому останній борги перед АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» та ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» за спожиту електричну енергію. Відтоді вони його бачили в їх дворі лише декілька разів. Про це свідчить і вигляд входу до приміщення, який рясно заріс травою (а.с.53а). Ні про яке проживання позивача в гуртожитку мова не йде. Також заслуговує на увагу й той факт, що згідно з технічним паспортом, виготовленим КП «БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРІЗАЦІЇ ТА МІСТОБУДУВАННЯ ПОЛТАВСЬКОГО РАЙОНУ», громадський будинок по АДРЕСА_3 визнано гуртожитком (а.с.54-59). Вказали, що ОСОБА_9 ані договору найму, ані договору оренди з ордером про заселення до гуртожитку по АДРЕСА_3 суду не надав, також позивач не уклав жодного договору про отримання комунальних послуг. Причиною цьому є відсутність таких документів, що в свою чергу напряму заперечує факт його проживання на правових підставах та визнання права користування житловим приміщенням за вищевказаною адресою.
У судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_2 адвокат Тимохіна Л.С. просила відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні позову до Виконавчого комітету Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, Комунального підприємства "Полтавська Центральна районна клінічна лікарня Полтавської міської ради", про встановлення факту проживання на правових підставах та визнання права користування жилим приміщенням - в повному обсязі. Також попередньо надала письмові пояснення у яких зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права користування та реєстрацію місця проживання на законних підставах у житловому приміщенні - квартирі АДРЕСА_1 із 17 листопада 1997 року є незаконними та необґрунтованими виходячи із наступного.
Як вбачається з даних паспорту ОСОБА_1 в гуртожитку по АДРЕСА_3 , позивач був зареєстрований 17 листопада 1997 року. На час реєстрації позивача у гуртожитку діяв нормативний акт - "Примірне положення про гуртожитки", затверджене постановою від 03 червня 1986 року № 208 Ради Міністрів УРСР.
Згідно пункту 9 "Примірного положення про гуртожитки" - Жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу. Згідно пункту 10 цього ж положення - 10. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер (додаток до Примірного положення про гуртожитки), який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
"Примірне положення про гуртожитки", затверджене постановою від 03 червня 1986 року № 208 Ради Міністрів УРСР втратило чинність 19 серпня 2015 року.
04 вересня 2008 року прийнято Закон України "Про забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків" № 500-VI.
Згідно пункту 8 ст. 1-1 Зазначеного Закону № 500-VI користування (використання) жилим приміщенням у гуртожитку на правових підставах, визначених цим Законом, - право користування (використання) жилим приміщенням у гуртожитку, на який поширюється дія цього Закону, що виникає на підставі:
а) договору найму жилого приміщення, укладеного на підставі спеціального ордера, виданого згідно із статтею 129 Житлового кодексу Української РСР;
б) договору оренди житла, укладеного згідно із статтями 810,811-813 Цивільного кодексу України, - у випадках, визначених цим Законом.
Проте, позивач не надав жодних документів, які б свідчили що він правомірно вселився та має право на користування гуртожитком, договору чи ордеру. Крім того, позивачем ОСОБА_1 не надано жодного доказу користування приміщенням гуртожитку - упродовж з 17 листопада 1997 року по даний час. Відтак, за відсутності доказів про користування гуртожитком, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.
Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позицію свого представника звернувши увагу на той факт, що дійсно позивач колись проживав в приміщенні гуртожитку без визначення номера кімнати але давно виїхав залишивши по собі багато боргів у зв`язку з чим і було відключено світло а його сестра ОСОБА_3 погашала дані борги. Також звернув увагу на те, що позивач приховав той факт , що вказана третя особа є його сестрою назвавши її в позові сусідкою.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
ОСОБА_1 просить суд визнати за ним право користування та реєстрацію місця проживання на законних підставах в житловому приміщенні - квартирою АДРЕСА_1 , оскільки він зареєстрований та постійно проживає за вищевказаною адресою, підтримує чистоту, порядок, проводить поточні ремонти, сплачує комунальні послуги.
Статтею 43 Конституції Українивизначено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Устатті 9ЖКУкраїнськоїРСРвстановлено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до частин першої та другої статті61, статей64та65 ЖК Української РСРкористування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем громадянином, на ім`я якого видано ордер.
Конституцією України серед основних прав і свобод людини й громадянина проголошено право на житло.
У статті 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно з статтею 9 Житлового кодексу України громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад (частина 3 статті 9 Житлового кодексу України).
Приватизація житлового фонду комунальної власності міста здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положенням про порядок передачі у власність громадян квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від № 396 від 16.12.2009 (зі змінами).
Відповідно до пункту 18 Положення одним із обов`язкових документів, що подає громадянин до органу приватизації разом із заявою на приватизацію - копія ордера на жиле приміщення.
Згідно зі статтею 58 Житлового кодексу України, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Позивачем не надано документів, які слугували підставою визнання права користування житловим приміщенням кв. АДРЕСА_1 та не надано жодних документів, які б свідчили що він правомірно вселився та має право на користування гуртожитком, договору чи ордеру. Крім того, позивачем ОСОБА_1 не надано жодного доказу користування приміщенням гуртожитку - упродовж з 17 листопада 1997 року по даний час.
ОСОБА_1 не підтвердив належними, допустимими та достатніми доказами як факт проживання у квартирі АДРЕСА_1 із 17.11.1997 року, так і факт її утримання. Таким чином позовні вимоги в частині визнання права користування ОСОБА_1 житловим приміщенням кв. АДРЕСА_1 підлягають відмові.
Крім того, судом встановлено, що згідно листа виконкому Мачухівської сільської ради Полтавського району №02.4.1-28/399 від 13.02.2024р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований в АДРЕСА_2 з 17.11.1997р. і проживає за вказаною адресою із дати реєстрації по теперішній час включно.
Тлумачення статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) свідчить, що реєстрація місця проживання особи є адміністративним актом, який ґрунтується на волевиявленні особи, яка бажає бути зареєстрована в певному житлі та документах, які підтверджують право на проживання в такому житлі.
Відповідно до абзацу 11 статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
На виконання вимог вказаного Закону 02 березня 2016 постановою Кабінету Міністрів України № 207 затверджено Правила реєстрації місця проживання, якими передбачено механізм здійснення реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлено форми необхідних для цього документів.
Згідно з пунктом 3 Правил реєстрації місця проживання (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на які поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.
Оскільки в матеріалах справи містяться відомості, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 17.11.1997р., існують підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що зареєстрований у житловому приміщенні кв. АДРЕСА_1 із 17.11.1997 року.
Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст.77,80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 6ст. 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 80 ЦПК Українивизначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд не втручається у процесуальну діяльність учасників процесу (реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання покладених на них процесуальних обов`язків), крім випадків, передбаченихЦПК України.
Таким чином, суд, оцінивши наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов висновку, щодо часткового задоволення позовної заяви.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Зважаючи на положення ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору позивачем в розмірі 1211,20 грн., слід розподілити наступним чином.
Підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог з Виконавчого комітету Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та Комунального підприємства Полтавської Центральної районної клінічної лікарні Полтавської міської ради судовий збір на користь ОСОБА_1 по 302 грн. 80 коп. з кожного.
А судовий збір сплачений ОСОБА_1 у розмірі 605, 60 грн. підлягає віднесенню за його рахунок.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13,14,82,259,263-265,268,352,354 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що зареєстрований у житловому приміщенні кв. АДРЕСА_1 із 17.11.1997 року.
Стягнути, пропорційно до задоволених позовних вимог, з Виконавчого комітету Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та Комунального підприємства Полтавської Центральної районної клінічної лікарні Полтавської міської ради судовий збір на користь ОСОБА_1 по 302 грн. 80 коп. з кожного.
Судовий збір сплачений позивачем ОСОБА_1 у розмірі 605, 60 грн. віднести за його рахунок.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 01.11.2024 року.
Суддя: А. Г. Потетій
Суд | Полтавський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2024 |
Оприлюднено | 04.11.2024 |
Номер документу | 122724035 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них |
Цивільне
Полтавський районний суд Полтавської області
Потетій А. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні