Постанова

від 30.10.2024 по справі 727/2604/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2024 року м. Чернівці

справа № 727/2604/24

провадження №22-ц/822/837/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Перепелюк І. Б.

суддів: Кулянди М.І., Височанської Н.К.

секретар Собчук І.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 12 липня 2024 року в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство «Банк інвестицій та заощаджень» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Між АТ «Банк інвестицій та заощаджень» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № DG/14/41 від 12.06.2020 року, за яким банк (позивач) надав відповідачу кредит в розмірі300 000грн. на споживчі потреби. Дата повернення кредиту 11.06.2025 року. Орієнтовна загальна вартість Кредиту становить 568 276,10 грн. Кредит, одержаний позичальником за договором, та нараховані проценти за його користування повертаються щомісячно згідно графіку ануїтетних платежів. Сторони погодили, що виконання зобов`язань за кредитним договором забезпечується автомобілем заставою транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, модель VITO 111 CDI, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 , 2015 р., що належить на праві приватної власності відповідачу.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 (позичальнику) кредит в розмірі 300 000грн., але останній свої зобов`язання не виконує належним чином, в результаті чого станом на 04.03.2024 року має заборгованість за кредитним договором в сумі 155134,50 грн. яка включає в себе:

- прострочену заборгованість за основним зобов`язанням в розмірі 46516,21 грн.;

- прострочену заборгованість за нарахованими процентами за період 01.02.2022 - 31.01.2024р. в розмірі 19,64 грн.;

- заборгованість за простроченою комісією за період 01.02.2022 - 31.01.2024р. в розмірі 10 7280 грн.;

- інфляційні втрати за несвоєчасне виконання зобов`язань за період 30.04.2021 - 30.11.2021р. в розмірі 917,53 грн.;

- 3% річних всього в розмірі 401,12 грн., що включає в себе: 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту за період 11.12.2020 - 27.01.2022р. в розмірі 178,54 грн. та 3% річних за несвоєчасне повернення комісії за період 11.12.2020 - 20.02.2022р. в розмірі 222,58 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Банк інвестицій та заощаджень» прострочену заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №DG/14/41 від 12.06.2020р. станом на 04.03.2024р. в розмірі 155134,50 грн., що включає в себе: прострочену заборгованість за основним зобов`язанням в розмірі 46 516,21грн.; прострочену заборгованість за нарахованими процентами за період з 01.02.2022 - 31.01.2024р. в розмірі 19,64 грн.; заборгованість за простроченою комісією за період 01.02.2022 - 31.01.2024 р. в розмірі 107 280грн.; інфляційні втрати за несвоєчасне виконання зобов`язань за період 30.04.2021 30.11.2021р. в розмірі 917,53 грн.; 3% річних всього в розмірі 401,12 грн., що включає в себе: 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту за період 11.12.2020 - 27.01.2022р. в розмірі 178,54грн. та 3% річних за несвоєчасне повернення комісії за період 11.12.2020 - 20.02.2022р. в розмірі 222,58 грн. А також стягнути з відповідача судовий збір.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 12 липня 2024 року в задоволенні позову АТ «Банк інвестицій та заощаджень» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційнійскарзі АТ«Банк інвестиційта заощаджень»просить скасуватирішення Шевченківськогорайонного судум.Чернівціввід 12липня 2024року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, яким: стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк інвестицій та заощаджень» прострочену заборгованість за Договором про споживчий кредит N9DG/14/41 від 12.06.2020 р. станом на 04.03.2024 р. в розмірі 155 134,50 грн, що включає в себе: прострочену заборгованість за основним зобов`язанням в розмірі 46 516,21 грн; прострочену заборгованість за нарахованими процентами за період з 01.02.2022р. по 31.01.2024 р. в розмірі 19,64 грн; заборгованість за простроченою комісією з 01.02,2022р. по 31.01.2024р. в розмірі 107 280грн; інфляційні втрати за несвоєчасне виконання зобов`язань за період 30.04.2021р - 30.11.2021р. в розмірі 917,53 грн; 3% річних всього в розмірі 401,12 грн, що включає: в себе 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту за період 11.12.2020р. по 27.01.2022р. в розмірі 178,54 грн та 3% річних за несвоєчасне повернення комісії за період 11.12.2020р. по 20.02.2022р. в розмірі 222,58 грн.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Вапеляційній скарзі АТ «Банк інвестицій та заощаджень» зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки, викладені у рішенні суду, такими, що не відповідають обставинам справи.

Суд першої інстанції помилково вирішив, що відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» Банк не зазначив переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються споживачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту; позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору.

Безпідставно встановивши нікчемність умов Договору про споживчий кредит №06/14/41 від 12.06.2020 р. щодо нарахування комісії, суд першої інстанції дійшов незаконного висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк інвестицій та заощаджень» простроченої заборгованості, посилаючись на те, що сума, яка була сплачена ОСОБА_1 на виконання умов договору є більшою, ніж сукупний розмір позовних вимог.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 12.06.2020р. між АТ «Банк інвестицій та заощаджень» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту№DG/14/41.

Згідно п.п.1.1.1.-1.2.4 Кредитного договору, загальний розмір кредиту становить 300 000 грн. Кредит надано на споживчі потреби на умовах повернення його частинами з кінцевою датою повернення 11.06.2025р. Процентна ставка за користування кредитними коштами становить 0,01% річних. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 32,9% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 568276,10 грн.

Відповідно до п.1.4.1, п.1.4.2 Кредитного договору в день укладання договору банк відкриває позичальнику позичковий рахунок, рахунок процентів, рахунок погашення заборгованості та поточний рахунок для зарахування кредитних коштів. Кредит надається шляхом зарахування коштів на рахунок для зарахування кредитних коштів НОМЕР_3 .

В Додатку №1 до Договору №DG/14/41 від 12.06.2020р. банком та позичальником погоджена Таблиця обчислення Орієнтовної вартості кредиту для споживача (позичальника) та Орієнтовної реальної річної процентної ставки за Договором про споживчий кредит, що є невід`ємною частиною Кредитного договору.

Порядок нарахування процентів, передбачений у розділі 3 кредитного договору. Так, згідно з п.п. 3.1 та 3.2 Банк щомісяця за період з першого числа по останнє число (включно) місяця нараховує проценти за користування кредитом, виходячи із встановленої в п.1.2.1. цього Договору процентної ставки та фактичної суми наданого кредиту за фактичний строк користування наданим кредитом (метод «факт/факт»). Залишок процентів за неповний розрахунковий період сплачується одночасно з погашенням суми кредиту.

Відповідно до п.п.4.1., 4.2. Кредитного договору, одержаний позичальником кредит та нараховані проценти за його користування повертається щомісяця згідно графіку ануїтетних платежів, зазначеними в ньому рівними частинами (ануїтетний платіж), кожна з яких включає в себе заборгованість за сумою кредиту та процентами за його користування, розрахованими за весь строк користування кредитом, але не пізніше 10 (десятого) числа кожного місяця. Графік ануїтетних платежів, наведений у Додатку №1 до даного Договору. При цьому повне повернення кредиту здійснюється позичальником не пізніше дати повернення кредиту, зазначеної у п.1.1.5. Договору (11.06.2025).

У п.4.9. Договору сторони встановили наступну черговість погашення заборгованості за цим договором: 1) прострочена до повернення сума кредиту; 2) прострочені проценти за користування кредитом; 3) сума кредиту (поточна заборгованість згідно графіку платежів); 4) проценти за користування кредитом; 5) прострочена комісія; 6) нарахована комісія (згідно графіку платежів); 7) передбачені цим договором неустойки (штрафи, пеня); 8) дострокове (в тому числі часткове) повернення суми кредиту, строк якої не настав.

Відповідно до п.6.5 Договору про споживчий кредит, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, неустойок, а також вимагати відшкодування збитків, завданих банку в результаті невиконання чи неналежного виконання позичальником умов цього договору.

За умовами п.п.5.6., 5.10. Договору про споживчий кредит, позичальник зобов`язаний: повернути суму кредиту, сплатити проценти за користування ним, комісії та неустойки, передбачені цим договором; достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування ним, комісії та неустойки у випадках, передбачених цим договором та чинним законодавством України.

З наданої позивачем виписки по особовим рахункам ОСОБА_1 вбачається, що на його рахунок АТ «Банк інвестицій та заощаджень» 12.06.2020р. зараховані кредитні кошти в сумі 300000грн. згідно Кредитного договору №DG/14/41 від 12.06.2020р.

З розрахунку простроченої заборгованості ОСОБА_1 згідно Договору про надання споживчого кредиту №DG/14/41 від 12.06.2020 року станом на 04.03.2024 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 повернув банку: за період з 06.07.2020р. по 07.09.2023р. кредитні кошти на суму 209 713,10 грн. за основним зобов`язанням відповідно до п.4.1 Кредитного договору; за період з 12.06.2020р. по 31.01.2022р. нараховані проценти на загальну суму 40,91 грн.; за період з 12.06.2020р. по 31.01.2022р. нараховану комісію на загальну суму 89 400грн.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до вимогст.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що положення пункту 1.1.6 договору про надання споживчого кредиту №DG/14/41 від 12.06.2020р. щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Встановивши нікчемність умов договору щодо нарахування комісії, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк інвестицій та заощаджень» простроченої заборгованості, оскільки сума, яка була сплачена ОСОБА_1 на виконання умови договору, яка нікчемна за своєю правовою природою, є більшою, ніж сукупний розмір позовних вимог.

Розмір заборгованості визначений позивачем становить 47 631,92грн., з яких: 46 516,21грн. прострочена заборгованість за основним зобов`язанням; 19,64грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами за період 01.02.2022 - 31.01.2024р.; 917,53грн. інфляційні втрати за несвоєчасне виконання зобов`язань за період 30.04.2021 - 30.11.2021р.; 178,54 грн. 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту за період 11.12.2020 - 27.01.2022р.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У справі яка переглядається суд встановив, що 12.06.2020р. між АТ «Банк інвестицій та заощаджень» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту№DG/14/41.

Згідно п.п.1.1.1.-1.2.4 Кредитного договору, загальний розмір кредиту становить 300 000грн. Кредит надано на споживчі потреби на умовах повернення його частинами з кінцевою датою повернення 11.06.2025р. Процентна ставка за користування кредитними коштами становить 0,01% річних. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 32,9% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 568276,10 грн.

З розрахунку простроченої заборгованості ОСОБА_1 згідно Договору про надання споживчого кредиту №DG/14/41 від 12.06.2020 р. станом на 04.03.2024р. вбачається, що відповідач ОСОБА_1 повернув банку: за період 06.07.2020 - 07.09.2023р. кредитні кошти на суму 209 713,10 грн. за основним зобов`язанням відповідно до п.4.1 Кредитного договору; за період 12.06.2020 - 31.01.2022р. нараховані проценти на загальну суму 40,91 грн.; за період 12.06.2020 - 31.01.2022р. нараховану комісію на загальну суму 89 400грн.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» ст.11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення ч. ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Суд першої інстанції з посиланням на п. 4 ч. 1 ст.1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» зазначив про передбачене право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Відповідно до п.5 Правил, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст. 11, ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Згідно з ч.6 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду. Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

Як зазначено в п. 1.1.6 кредитного договору, за користування кредитом пози-чальник (відповідач) сплачує щомісячно комісію в розмірі 1,49% від суми кредиту, за-значеної в п.1.1.1. цього Договору.

Суд першої інстанції звернув увагу, що в договорі про надання споживчого кредиту №DG/14/41 від 12.06.2020р. не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що положення пункту 1.1.6 договору про надання споживчого кредиту №DG/14/41 від 12.06.2020р. щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Застосовуючи наслідки недійсності нікчемного правочину, відповідно до положень ст. 216 ЦК, суд першої інстанції з розрахунку заборгованості встановив, що сплачувані відповідачем кошти на виконання умов договору про надання споживчого кредиту №DG/14/41 від 12.06.2020р. частково зараховувались банком на погашення заборгованості по комісії на загальну суму89 400грн. Та дійшов висновку щодо необхідності зменшення суми заборгованості на суму сплаченої боржником ОСОБА_1 комісії.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апелянта є аналогічними тим доводами, які були викладені в позові та перевірялися судом першої інстанції під час розгляду цього спору, однак висновків суду першої інстанції не спростовують і зводяться до суб`єктивного тлумачення чинних норм законодавства України та незгоди з висновками суду першої інстанцій стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом та не можуть бути підставами для скасування судового рішення.

Суд першої інстанцій забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального іпроцесуального права.

постановив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 12 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 31 жовтня 2024 року.

Судді І.Б. Перепелюк

Н.К. Височанська

М.І. Кулянда