Ухвала

від 30.10.2024 по справі 185/40/24

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/40/24

Провадження № 1-в/185/277/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в місті Павлоград подання начальника Павлоградського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_3 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який народивсяв м.Тернівка,Дніпропетровської області,громадянина України,який проживаєза адресою: АДРЕСА_1 ,засудженого 19лютого 2024 рокувироком Павлоградськогоміськрайонного судуДніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, відповідно до ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, з покладеними на нього обов`язками, передбаченими п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України,

про звільнення від призначеного судом покарання,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

09 вересня 2024 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло подання начальника Павлоградського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 про звільнення від призначеного судом покарання.

Відповідно до зазначеного подання, ОСОБА_4 19 лютого 2024 року засуджено вироком Павлоградськогоміськрайонного судуДніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, відповідно до ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, з покладеними на нього обов`язками, передбаченими п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Згідно ст. 51 КУпАП, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2024 року, в справі № 185/40/24, гр. ОСОБА_4 , 21 листопада 2023 року викрав майно на суму 1191 гривень 00 копійок, що станом на момент вчинення крадіжки складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги.

Таким чином, на засудженого ОСОБА_4 розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Представник Павлоградського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, але на адресу суду надійшла заява, де вона просить суд розглядати подання без участі представника пробації. Подання підтримує та просить задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення подання.

Засуджений в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду повідомлявся належним чином.

Суд вивчивши подання та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 539 КПК України у судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого; лікарська комісія, що дала висновок стосовно питань застосування до засудженого примусового лікування або його припинення, у випадку розгляду відповідних питань; спостережна комісія, служба у справах дітей, якщо розглядається погоджене з ними клопотання; цивільний позивач і цивільний відповідач, якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, інші особи у разі необхідності.

Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст.537КПК України під час виконання вироківсуд, визначений ч. 2 ст. 539 цього кодексу,має правовирішувати питанняпро звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74Кримінального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів подання, ОСОБА_4 19 лютого 2024 року засуджено вироком Павлоградськогоміськрайонного судуДніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, відповідно до ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, з покладеними на нього обов`язками, передбаченими п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 2ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

За приписами ч. 1ст. 5 КК Українизакон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно з ч. 6ст. 3 КК Українизміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цьогоКодексута/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18липня 2024 року. Відповідно до вказаногоЗакону України №3886-ІХ,ст. 51 КУпАПбула викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року наведено правове тлумачення щодо зворотної дії змін до статей185,190,191 ККУкраїни внаслідок набрання чинностіЗаконом України № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18липня 2024 року.

З нього слідує, що Закон України № 3886-IX, яким унесені зміни дост. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенніст. 5 ККУкраїни для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченогост. 51 КУпАП. Зміни, внесеніЗаконом України № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.

У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначенийст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд.IV Податкового кодексу України.

Так, згідно з п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХПодаткового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п. 169.1 ст. 169розділуIVцьогоКодексудля відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи у розрахунку на місяць, установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Як вбачається з вироку Павлоградського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від19лютого 2024року вартість майна складає 1191 грн. 00 коп. Кримінальне правопорушення вчинене 21 листопада 2023 року.

Відповідно доЗакону України «Про державний бюджет України на 2023 рік»прожитковий мінімум для працездатної особи на 01 січня 2023 року складає 2684 грн. 00 коп., сума соціальної пільги у 2023 році становила 1342 грн. 00 коп. Таким чином, 2неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 2684 грн.

В такому випадку діяння, передбачене ч. 4ст. 185 КК Україниза вчинення якого засуджено ОСОБА_4 наразі не може вважатися кримінально караним правопорушенням, оскільки вартість майна, за заволодіння яким останній засуджений, не перевищує граничної вартості майна, за заволодіння якого передбачено кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Частиною 2статті 74 КК Українипередбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Оскільки ОСОБА_4 є засудженим за діяння, кримінальна караність якого усунута, він підлягає звільненню від призначеного судом покарання за ч. 4ст. 185 КК Українивідповідно до ч. 2 ст. 74КК України.

Виходячи знаведеного,з урахуваннямдумки прокурора,заяви представникаоргану пробації, суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 58 Конституції України, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, п. 13 ч. 1 ст. 537, 539 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Подання начальникаПавлоградського районноговідділу філіїДержавної установи«Центр пробації»у Дніпропетровськійобласті ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 про звільнення від призначеного судом покарання - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від призначеного за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2024 року покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, відповідно до ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, з покладеними на нього обов`язками, передбаченими п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України,у зв`язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний районний суд Дніпропетровської області протягом семи діб з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1