Рішення

від 22.10.2024 по справі 190/1030/24

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/1030/24

Провадження №2/190/342/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м.Пятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Кудрявцевої Ю.В.

за участю:

секретаря Пронської Т.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.П`ятихатки Дніпропетровської області в порядкузагального позовногопровадження цивільнусправу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету П`ятихатської міської ради про визначення місця проживання дитини,-

В С Т А Н О В И В:

До П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету П`ятихатської міської ради про визначення місця проживання дитини .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20 вересня 2022 року рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 . Від шлюбу подружжя має двох дітей: повнолітню доньку ОСОБА_3 , яка з 2022 року проживає в Польщі та неповнолітнього сина ОСОБА_4 , який залишився проживати разом з батьком. Після розірвання шлюбу колишня дружина виїхала до Польщі, де і проживає на сьогодні. 02 травня 2023 року рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області припинено стягнення аліментів з батька ОСОБА_1 з яким проживає неповнолітня дитина. Вважає, що в інтересах сина проживати саме з батьком, а не з його матір`ю, оскільки остання не піклується про свою дитину не цікавиться її життям. Станом на 14.05.2024 року відповідачка як рік майже не спілкується з сином, не надає ніякої матеріальної допомоги. Син з моменту його народження та до теперішнього часу безперервно перебуває у тісному психоемоційному зв`язку з батьком, постійно проживає разом з ним та перебуває на його утриманні і одноосібному вихованні, а тому встановлення місця проживання з батьком є найбільш доцільним та таким, що відповідатиме вимогам закону.

Ухвалою від 21.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с.56).

Відзив на позовну заяву до суду станом на дату розгляду справи відповідач не подала.

25.07.2024 року від Органу опіки та піклування виконавчого комітету П`ятихатської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області надійшло рішення ВК П`ятихатської міської ради від 18.07.2024 року №211 «Про затвердження висновку про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 та Висновок про недоцільність визначення місця проживання малолітньої дитини разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.61-64)

Ухвалою суду від 27.08.2024 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Філіповський В.В. в судовому засіданні позов підтримали та просили задоволити.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час, місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування виконавчого комітету П`ятихатської міської ради в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Суд, вислухавши позивача та його представника, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії свідоцтва про народження (повторне) серія НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_1 (а.с.8)

Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 20.09.2024 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 розірвано (арк. с. 15).

Рішенням П`ятихатського районного суду дніпропетровської області від 02.05.2023 року припинено стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.13-14)

Згідно копії Акту №120 від 09.05.2024 року щодо підтвердження фактичного місця проживання за адресою по АДРЕСА_1 дійсно мешкають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (арк. с. 9).

Згідно копії довідки №161 від 13.05.2024 року виданої ліцеєм «Тріумф» ПМР ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , учень 7-А класу ліце. «Тріумф» П`ятихатської міської ради, на даний час проживає з батьком. Батько займається вихованням сина та матеріально забезпечує його (а.с.11)

Згідно копії довідки КНП «П`ятихатський центр первинної медико-санітарної допомоги» ПМР від 13.05.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на данний час проживає з батьком ОСОБА_1 1980 року народження. Мама ОСОБА_1 ,1980 року народження та сестра ОСОБА_3 2003 року народження проживають закордоном. (а.с.12)

Згідно копії витягу №648 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.10)

Згідно висновку про недоцільність визначення місця проживання малолітньої дитини (а.с.63-64), - мати малолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_1 перебуває за кордоном та надала заяву, в якій зазначила, що вона проти визначення місця проживання свого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з батьком ОСОБА_1 , оскільки батько працює вахтовим методом, а коли вихідний, то ще ходить на підробітки і дитина залишається сама; на даний час син ОСОБА_6 проживає з матір`ю за кордоном та оформлений до навчального закладу. Бабуся ОСОБА_7 надала копію нотаріальної заяви з перекладом на українську мову в якій зазначено, що мати ОСОБА_1 в період своєї відсутності та неможливості виконувати свої батьківські обов`язки у строк до досягнення ним повноляття, та дозволяє вживати всі необхідні заходи і вирішувати вся пов`язані з цим питанням, яка буде нести відповідальність за здоров`я, життя та безпеку дитини. Також надала згоду на проживання малолітнього сина ОСОБА_5 разом з його рідною бабусею за адресою: АДРЕСА_2 . Також надала копію закордонного паспорта сина ОСОБА_6 з відміткою про перетин кордону 21 травня 2024 року. Сімейний лікар ОСОБА_8 письмово повідомила, що ОСОБА_9 має декларацію у сімейного лікаря, після початку повномасштабних воєнних дій у 2022 році виїхав з України з мамою та сестрою в Польщу, де проживав до квітня 2023 року. Після повернення з Польщі жив та виховувався у бабусі ОСОБА_10 та дідуся ОСОБА_11 . Бабуся приводила його на прийом коли була необхідність, коли хлопчик хворів. Також хлопчик відвідував батька ОСОБА_1 З 21 травня 2021 року хлопчик з мамою та сестрою знову повернулися до Польщі. На засіданні комісії ОСОБА_1 не надав чіткого пояснення коли дитина виїхала за кордон і з ким, також не повідомив членам комісії в яких умовах проживає дитина за кордоном. Тому комісія з питань захисту прав дитини вважає за недоцільне визначати місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_1 .

За положеннями ст.ст.2,4 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 6, 8 статті 7Сімейного кодексуУкраїни визначено, що жінка та чоловік мають рівні права та обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно зі ст. 150 СК України,батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення (частина першастатті 161 СК України).

Тлумачення частини першоїстатті 161 СК Українисвідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Відповідно дост.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідност.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідност. 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 29 ЦК України,місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Устатті 7 СК Українивизначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установленихКонституцією України,Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

За змістомстатті 31 ЦК Українималолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.

Відповідно достатті 8 Закону України "Про охорону дитинства"кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третястатті 11 Закону України "Про охорону дитинства").

Згідно зістаттею 12 Закону України "Про охорону дитинства"на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного суду від 02 листопада 2023 року у справі №592/7624/22 зазначено «Установивши, що законом не передбачено можливості визначення місця проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, з одним із батьків, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову. Неспроможними є аргументи касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права про визначення місця проживання неповнолітньої дитини в умовах воєнного стану, який спричиняє порушення прав і найкращих інтересів дитини щодо її зростання у безпечному, спокійному та стійкому середовищі. Ці посилання в касаційній скарзі мотивовані тим, що позивач у будь-який момент може бути призваний на військову службу, залишивши свою дитину без батьківського піклування, догляду та утримання, у зв`язку з чим найкращі інтереси та права дитини будуть порушені, а вона залишиться одна, оскільки батькові доведеться захищати державу».

При вирішенні питання визначення місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , суд приходить до обґрунтованого висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ,оскільки дитина фактично не проживає з батьком, а знаходиться з матір`ю та сестрою в Польщі, де ходить до школи, що підтверджено позивачем в судовому засіданні.

На думку суду, у найкращих інтересах дитини та враховуючи висновок комісія з питань захисту прав дитини, на теперішній час дитина має проживати разом з матір`ю.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудові витрати слід покласти на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст.ст.7,150,155,157,160,161,180,181 Сімейного кодексу України, ст.ст.10,12,13,81,83,258,263,265,268 ЦПК України, суд,

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету П`ятихатської міської ради про визначення місця проживання дитини, - відмовити.

Судові витрати по справі, понесені позивачем, віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку: НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,зареєстрована заадресою: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податку: НОМЕР_3 .

Повний текстрішення складенота підписаносуддею 31жовтня 2024 року.

Суддя П`ятихатського районного суду

Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева