Рішення

від 18.09.2024 по справі 349/911/24

РОГАТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 349/911/24

Провадження № 2/349/357/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 вересня 2024 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Рибія М. Г.,

за участю секретаря судового засідання Пунько Н. С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача, адвоката Дунас О. М.,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Дунас О. М., до ОСОБА_2 ,

орган опіки та піклування - Франківська районна адміністрація Львівської міської ради,

про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 пред`явив позов до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав щодо: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позов обґрунтовано тим, що сторони є батьками трьох дітей, які проживають разом із позивачем з 2015 року. 09.11.2015 між сторонами було розірвано шлюб. З листопада 2015 року по дату подання позовної заяви відповідач не турбується про належний рівень життя дітей, задоволення їхніх побутових потреб, не цікавиться їхнім здоров`ям, навчанням, не сплачує аліменти, присуджені згідно з судовим наказом, тобто ухиляється від виконання своїх обов`язків з виховання дітей, що є підставою для позбавлення її батьківських прав.

ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, згідно з яким заперечила проти позову повністю. Обґрунтувала заперечення тим, що з моменту розірвання шлюбу вона спільно з ОСОБА_1 вирішили, що діти залишаться проживати з ним. Вона, хоч і проживає окремо від дітей, спілкується з ними, вона обізнана про їх життя, навчання, дозвілля. Неодноразово діти приїжджали до неї в Рогатин гостювати, також разом їздили на відпочинок. ОСОБА_7 і ОСОБА_8 прихильно ставляться до народженого у її другому шлюбі сина ОСОБА_9 . Дещо віддалився та не бажає спілкуватися найстарший син ОСОБА_10 , що вона вважає наслідком впливу батька.

Десь з травня-червня цього року зауважила, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 почали менше з нею спілкуватися, могли не відповідати на дзвінки чи повідомлення. Вважає, що відповідач через позбавлення її батьківських прав намагається ухилитися від мобілізації. Дочка в червні 2024 року просила її відмовитися від неї та брата, через побоювання, що батька мобілізують.

Заборгованість щодо сплати аліментів виникла у зв`язку з її необізнаністю про винесення відповідного наказу. На цей час вона сплачує аліменти і частково погашає заборгованість.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що він з дітьми змушений був влітку 2015 року ,під час процесу розлучення, залишити будинок, який належав сторонам на праві спільної сумісної власності, через агресію відповідача, зловживання нею алкоголем та псування нею майна. Зазначив, що відповідач була обізнана про судовий наказ про стягнення аліментів, оскільки подавала заяву про його перегляд за нововиявленими обставинами. З травня 2024 року, після пред`явлення позову, відповідач почала незвично часто дзвонити та писати, що викликало настороженість в дітей.

Представник Франківської районної адміністрації Львівської міської ради в судове засідання не з`явився.

Заслухавши пояснення сторін, представника позивача, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову повністю.

Так, ОСОБА_11 надала показання, що проживає в м. Рогатині, товаришує з ОСОБА_2 , тому бачила як діти гостювали в неї, зокрема в 2023 році, була свідком як ОСОБА_2 розмовляла з дітьми по телефону, як діти дзвонили до неї з проханням забрати з дитячого табору, забирала разом з нею подарунок для ОСОБА_12 тощо.

ОСОБА_13 надала показання, що є сусідкою ОСОБА_2 в м. Рогатині, яка проживає через дорогу від неї десь з три роки. Бачила, що діти її провідували - минулого та позаминулого року, бачила її з дітьми в церкві.

ОСОБА_14 , матір ОСОБА_2 , надала показання, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав буде несправедливим, адже в неї були нормальні теплі відносини з дітьми після 2015 року. На початку повномасштабної війни діти жили в ОСОБА_2 в Рогатині деякий час.

ОСОБА_15 , друг ОСОБА_1 , надав показання, що в 2015 році ОСОБА_2 вигнала з дому ОСОБА_1 з трьома дітьми і десь тиждень вони проживали в нього вдома. Весь час з 2015 року ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує дітей. Регулярно спілкується з ОСОБА_1 , провідують один одного разом з своїми дітьми, тому обізнаний про усі аспекти його та його дітей життя. ОСОБА_2 не бере жодної участі у вихованні дітей. Лишень на початку повномасштабної війни діти деякий час перебували в неї.

ОСОБА_3 надав показання, що в нього з матір`ю склалися погані відносини. Це зумовлено тим, що в 2015 році вона його, батька, брата та сестру вигнала з дому. Вона не дбає про дітей, не цікавиться ним, навіть не платить аліменти. Роки чотири з нею не спілкується і не бажає спілкуватися. Брат минуло року в літі був в матері, а сестра на початку повномасштабного вторгнення. Також брат і сестра підтримували спілкування з матір`ю. Усім необхідним дітей забезпечує батько - харчуванням, оплатою навчання, лікування, придбання одягу. Висловив думку про необхідність позбавлення її батьківських прав.

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 висловилися за позбавлення матері батьківських прав.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.11.2015 було розірвано зареєстрований 31.07.2004 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Копіями свідоцтв про народження підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В довідці ліцею № 46 ім. В. Чорновола Львівської міської ради від 11.02.2019, складеній директором Балашом Р. М. та класними керівниками Мурською М. В. , Дичик І. С. , Богач М. В. , зазначено, що за час навчання дітей ( ОСОБА_20 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 ) ОСОБА_2 жодного разу не приходила до школи, не цікавилася навчанням, не відвідувала батьківських зборів.

В довідці ліцею № 46 ім. В. Чорновола Львівської міської ради від 13.05.2024, складеній директором Богач Марією та класними керівниками Козак Мирославою , Голецем Павлом , зазначено, що за час навчання дітей ( ОСОБА_24 та ОСОБА_8 ) ОСОБА_2 жодного разу не приходила до школи, не цікавилася навчанням, не відвідувала батьківських зборів.

Згідно з довідкою ЛНУ ім. І. Франка від 13.05.2024 ОСОБА_3 є студентом першого курсу денної форми навчання юридичного факультету цього навчального закладу. Навчається на платній основі.

Копією платіжної інструкції 10.08.2023 підтверджується проведення ОСОБА_1 оплати за навчання ОСОБА_3 в розмірі 23 144,50 грн.

Згідно з копією договору про надання платної освітньої послуги для підготовки здобувачів вищої освіти від 22.08.2023 він був укладений ОСОБА_1 щодо ОСОБА_3

Декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, 10.12.2019 підписав як законний представник дітей ОСОБА_1 .

Згідно з копією розрахунку із сплати аліментів, складеним головним державним виконавцем Ворох Вірою, станом на 10.04.2024 ОСОБА_2 заборгувала перед ОСОБА_1 186 902,32 грн аліментів згідно з наказом від 03.10.2019, виданим Пустомитівським районним судом Львівської області.

Копією ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 15.10.2024 про відкриття провадження у справі від 15.10.2019 підтверджується обставина звернення 10.10.2019 ОСОБА_2 із заявою про перегляд наказу про стягнення з неї аліментів на дітей за нововиявленими обставинами.

Відповідно до копії договору оренди квартири від 04.04.2019 ОСОБА_1 орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з актами від 27.06.2019 та 11.05.2024, довідками голови правління ОСББ «Наукова, 96Б) від 27.06.2019 та 13.05.2024, які видані на підставі цих актів, ОСОБА_1 разом з дітьми проживає в АДРЕСА_1 , з квітня 2019 року.

В довідці ліцею № 46 ім. В. Чорновола Львівської міської ради від 20.09.2019 складеній директором Балашом Р. М. та класними керівниками Мурською М. В. , Дичик І. С. , Богач М. В. , класоводом Худьо Г. І. зазначено, що ОСОБА_2 двічі була на екскурсіях дітей ( ОСОБА_8 та ОСОБА_12 ), відвідувала свято першого і останнього дзвоника. На батьківські збори не з`являлася, успіхами дітей не цікавилася.

Копіями квитанцій підтверджується, що ОСОБА_2 переказувала кошти ОСОБА_26 - 3500,00 грн 14.12.2023, а також сплачувала аліменти в 2024 році.

Фотографіями підтверджується, що ОСОБА_2 зустрічалася з дітьми та спільно проводила з ними час, зокрема в 2020 та в 2023 роках.

Роздруківками з Вайберу підтверджується спілкування ОСОБА_2 з дітьми ( ОСОБА_8 та ОСОБА_12 ) в 2024 році.

Франківська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування надала висновок згідно з яким вважає за недоцільне позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Стаття 164 СК України передбачає і інші підстави для позбавлення батьківських прав, однак суд в цій справі встановлює наявність чи відсутність підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, оскільки саме її наявністю позивач обґрунтовує свою вимогу.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 171 СК України:

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном (ч. 2).

Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (ч. 3).

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 № 3:

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей (п. 15).

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (п. 16).

Згідно з висновком Верховного Суду за наслідками застосування ст. 164 СК України позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків. Під час вирішення такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку (постанова Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 466/9380/17).

Суд дійшов висновку, що свідомого нехтування ОСОБА_2 своїми обов`язками і вини ОСОБА_2 у невиконанні своїх батьківських обов`язків немає з огляду на те, що вона проживає окремо від дітей, спілкується з ними, чи, принаймні намагається спілкуватися як у випадку її відносин із ОСОБА_10 , частково сплачує аліменти.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 не становить загрози для дітей, має потенціал для зміни своєї поведінки в кращу сторону, підстав для позбавлення її батьківських прав немає.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд покладає судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 141, 264, 265, 274, 280 ЦПК України,

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Орган опіки та піклування - Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, місцезнаходження: вул. Генерала Т. Чупринки, 85, м. Львів, код ЄДРПОУ 04056121.

Повне судове рішення складено 30.10.2024.

Суддя М. Г. Рибій