Ухвала

від 29.10.2024 по справі 401/487/24

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29.10.2024

Справа № 401/487/24

Провадження №2/401/944/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря Яцини А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Світловодську цивільну справу за позовом Садівничого товариства «Керамік» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті членських внесків, -

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2024 року представник Садівничого товариства «Керамік» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за членськими внесками за період з 01 січня 2018 року по 01 січня 2024 року у сумі 2050 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що ОСОБА_1 є членом садівничого товариства «Керамік», яке створене 09 грудня 1987 року, та має садову ділянку по АДРЕСА_1 . У відповідності до п. 2.1 Статуту , членами садівничого товариства «Керамік» є орендарі, власники та співвласники земельних ділянок, права і обов`язки яких перед товариством однакові, незалежно від форм володіння землею. П. 2.6.4 Статуту передбачено обов`язок члена садівничого товариства своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату, плату за використану електроенергію; вступні , членські та цільові внески в розмірах та в терміни, які визначаються загальними зборами членів товариства. Рішеннями Загальних зборів садівничого товариства «Керамік» затверджено розміри обов`язкового членського внеску, а саме : у 2018 році 350 грн. 00 коп., у 2019 році 450 грн. 00 коп., у 2020 році 450 грн. 00 коп., у 2021 році 500 грн 00 коп., у 2022 році 500 грн. 00 коп., у 2023 році 600 грн. 00 коп.

Відповідно до акту звірки заборгованості по членським внескам від 01 лютого 2024 року № 3, за відповідачкою станом на 01 лютого 2024 року виникла заборгованість за період з 01 січня 2018 року по 01 лютого 2024 року у сумі 2050 грн. 00 коп. П. 8 протоколу загальних зборів членів садівничого товариства «Керамік» від 20 травня 2023 року загальні збори вирішили проводити заходи щодо стягнення заборгованості по сплаті членських внесків , уповноважили правління садівничого товариства у разі необхідності звертатися до суду з метою захисту прав та інтересів товариства.

08 грудня 2023 року відповідачці було направлено попередження з пропозицією сплатити наявну заборгованість протягом трьох днів з моменту отримання такого листа, яке було отримане відповідачем 22 грудня 2023 року, проте заборгованість сплачена не була, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом. (а.с. 2-4)

Ухвалою судді Світловодського міськрайонного суду від 18 квітня 2024 року позовну заяву Садівничого товариства «Керамік» було прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. (а.с. 40-41)

30 квітня 2024 року відповідач ОСОБА_1 скерувала до суду Відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити позивачеві в задоволенні його позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень посилалася на те, що вона скористалася своїм правом, передбаченим п. 2.5.11 Статуту товариства та 11 травня 2021 року подала до правління товариства письмову заяву про добровільний вихід з членів товариства , проте позивач її проігнорував та продовжував нараховувати їй внески. Зазначає про те, що її не ознайомлювали з жодним рішенням правління товариства щодо наявної у неї заборгованості по членським внескам, ніякого попередження про це вона не отримувала. Відповідно до п. 3.14 Статуту товариства при заборгованості по внескам більше одного року правління товариства вправі стягнути заборгованість через суд саме за рішенням загальних зборів, проте жодного разу на розгляд загальних зборів товариства не виносилось питання про її заборгованість, отже законних підстав для звернення до суду позивач не мав. Крім того, відповідно до п. 4.2.4 Статуту товариства загальні збори мають встановлювати терміни для сплати передбачених Статутом внесків, проте такі терміни загальними зборами Товариства не визначались, тому, на думку відповідачки, немає підстав визнавати її боржником. Також відповідач вказує на те, що не погоджується з заявленим позивачем розміром заборгованості, оскільки розмір членських внесків має обраховуватися, виходячи з однієї сотки земельної ділянки, якою користується член садівничого товариства, а таких розмірів у розрахунку позивачем не наведено. Зазначає, що її земельна ділянка розташована по АДРЕСА_1 , засаджена тільки деревами та не потребує послуг, які надаються товариством, тому вона не має необхідності оплачувати користування сумісною власністю товариства. Більше того, 21 вересня 2023 року нею було внесено на рахунок позивача членські внески за 2019 та 2020 роки у сумі 800 грн. 00 коп., 10 лютого 2024 року 500 грн. 00 коп. внеску за 2020 рік, що свідчить про те, що вона не ухилялася від сплати внесків, а сплачувала їх в міру своїх можливостей. (а.с. 45-48)

10 вересня 2024 року представник відповідачки ОСОБА_2 подав суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, посилаючись на те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і її розгляд віднесено до юрисдикції господарських судів. (а.с. 81-83)

22 жовтня 2024 року представник відповідачки ОСОБА_2 подав суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, посилаючись на відсутність предмета спору з підстав необґрунтованості позовних вимог. (а.с. 93-95)

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_2 заявлені клопотання підтримав, просив закрити провадження у справі з посиланням на підстави , наведені у письмових клопотаннях.

Представник позивача адвокат Новак Ю.П. в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні клопотань представника відповідачки, вважає, що розгляд справи віднесено до компетенції суду загальної юрисдикції, предмет позову наявний, тому просив продовжувати судовий розгляд .

Заслухавши представників сторін, вивчивши наявні у справі докази, суд вбачає підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, зважаючи на таке.

Згідно із частиною першою статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У статті 19ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Предметна і суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена у статті 20 ГПК України.

Згідност. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно з частинами першою, другою статті 3Господарського кодексуУкраїни під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Статтею 96-1 Закону України «Про акціонерні товариства»визначено, що корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Згідно з частиною четвертоюстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 , від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18 , від 17 грудня 2019 року у справі № 904/4887/18 зроблено висновки про те, що «обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту. Члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними».

Також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справах № 683/351/16-ц , № 695/2665/16-ц зазначено, що «поняття «внутрішньостатутна діяльність» не використовується законодавством про кооперацію, при цьому йдеться про статутну мету або статутну діяльність. Така діяльність може стосуватися суб`єктивних прав та обов`язків особи (сплата членських внесків, управління юридичною особою тощо) і, загалом, такі відносини є корпоративними. Більш того, у правовій доктрині залежно від мети створення юридичної особи вже виділяють корпоративні спори, що виникають між учасниками юридичної особи та юридичною особою, створеною без мети отримання прибутку (саморегулівні організації, споживчі, обслуговуючі кооперативи, кредитні союзи)».

Судом встановлено, що згідно статуту Садівничого товариства «Керамік», який затверджено загальними зборами уповноважених членів СТ «Керамік» , протокол № 5 від 20 серпня 2016 року, садівниче товариство «Керамік» - це добровільне об`єднання фізичних та юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних , зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів членів товариства. Товариство є юридичною особою , утворене та зареєстроване в порядку, визначеному Законом України «Про громадські об`єднання», що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, основною метою якого не є одержання прибутку. Діяльність Товариства ґрунтується в поєднанні особистих, колективних і державних інтересів і безпосередній участі членів товариства в керуванні його справами через виборні органи.

Садівниче товариство здійснює свою господарську діяльність для забезпечення власних потреб на земельній ділянці, , загальною площею 24,4 га, наданій рішенням сесії Подорожненської сільської ради № 90 від 28 липня 2000 року та рішенням сесії Світловодської райради № 193 від 04 серпня 2000 року у постійне користування для ведення колективного садівництва на території Подорожненської сільської ради без зміни цільового призначення з дотриманням ст. 39, 40 ЗК України.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань, Садівниче товариства «Керамік» здійснює наступний вид діяльності: 81.10комплексне обслуговування об`єктів.

Відносини щодо стягнення заборгованості за членськими внесками стосуються діяльності Садівничого товариства «Керамік», оскільки несплата внесків впливає на можливість виконувати мету та завдання, задля реалізації яких й створено це Садівниче товариство.

Наведене свідчить про те, що спірні правовідносини стосуються прав учасників справи, пов`язаних із діяльністю юридичної особи. Тобто спір між Садівничим товариством «Керамік» та ОСОБА_1 як його членом ( незалежно від наявності чи відсутності факту припинення такого членства) , пов`язаний з корпоративними відносинами.

Такий висновок узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 13 жовтня 2020 року у справах № 683/351/16-ц , №695/2665/16-ц про те, що відносини зі сплати членських внесків між учасниками юридичної особи та юридичною особою, створеною без мети отримання прибутку, є корпоративними.

До також висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 13 липня 2022 року у справа № 761/2739/20 (провадження №61-16613св21).

Таким чином, враховуючи суть спору, спрямовану на врегулювання інтересів сторін корпоративних відносин, суд приходить до висновку про неможливість вирішення цього спору у порядку цивільного судочинства, оскільки спір підвідомчий судам не цивільної, а господарської юрисдикції.

Відповідно до частини першої статті 255ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Керуючись ст.ст.255-256,259-261,353-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Садівничого товариства «Керамік» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті членських внесків закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснити Садівничому товариству «Керамік», що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарських судів.

Роз`яснити Садівничому товариству «Керамік» , що відповідно до ч.2 ст.256ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення буде складено 31 жовтня 2024 року.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 261 ЦПК України.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Н.Л.Волошина