Рішення

від 31.10.2024 по справі 627/66/24

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/66/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі

головуючої Вовк Л.В.

з участю секретаря судового засідання Тішакіної Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про визнання права власності на спадкове майно , третя особа , яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору : державний нотаріус Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області Руденко Вікторія Олександрівна ,

у с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про визнання права власності на спадкове майно , в якому просить встановити факт постійного проживання позивача зі спадкодавцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на час відкриття спадщини ; визнати за позивачем в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_2 право приватної власності на частки та після матері ОСОБА_3 право приватної власності на частки житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства , що знаходиться на території с.Костянтинівка Богодухівського району Харківської області.

В обгрунтування позову , ОСОБА_1 зазначив , що його батькам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належав по частці кожному житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 . В січні 2005 році помер батько позивача . Після смерті батька залишилися спадщина ,яка складається з частки зазначеного житлового будинку з господарськими будівлями . Позивач разом з матір`ю ОСОБА_3 фактично прийняли спадщину у виді частки домоволодіння, згідно ч.3 ст.1268 ЦК України, проживаючи постійно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. З заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом до нотаріальної контори позивач та його мати не зверталися. В лютому 2016 року померла мати позивача ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно , що складається з частин домоволодіння за вище зазначеною адресою та 2,000 га земельної ділянки , що розташована в с.Костянтинівка Богодухівського району Харківської області. Оскільки на час смерті матері , позивач постійно з нею проживав в одному будинку , є таким що фактично успадкував її спадкове майно. Позивач звернувся до державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після матері , однак нотаріус своєю постановою відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом , в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Позивач звертається до суду за захистом своїх прав, оскільки відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє права на спадщину.

У судове засідання позивач не з`явився , подав заяву заслухати справу у його відсутність , позов підтримав , просить задовольнити .

Представник відповідача до суду не з`явився , подав заяву , в якій просить розглянути справу у його відсутність , проти позову не заперечував, просить ухвалити рішення на розсуд суду.

Третя особа до суду не з`явилася , про розгляд справи повідомлялася належним чином та в установлений законом строк, про що свідчать довідки про доставку в електронному вигляді судової повістки.

Суд , вивчивши письмові матеріали справи , дійшов до наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.01.2024. ( а.с. 46)

Батькам позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належав житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .

Так , в довідці КП « Краснокутське БТІ » від 22.12.2023 за № 786 зазначено, що на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 ( колишні вулиця та будинок - АДРЕСА_2 , станом на 31.12.2012 , зареєстровано право спільної часткової власності на частину нерухомого майна за ОСОБА_2 , на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку , посвідченого Краснокутською державною нотаріальною конторою Харківської області від 30.01.1976, та на частину нерухомого майна за ОСОБА_3 , на підставі рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 16.02.1989 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя . ( а.с. 25, 13-16,19-20)

Згідно довідки КП « Краснокутське БТІ » від 22.12.2023 , технічного паспорта КП « Краснокутське БТІ « від 22.12.2023 , витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентарізації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва КП « Краснокутське БТІ» від 21.12.2023, загальна площа житлового будинку по АДРЕСА_1 складає 95,10 кв м, житлова площа - 51,40 кв м, склад господарських споруд не змінився , самочинних будівель та перепланувань не має. ( а.с.30-33,34-38)

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.07.2016 підтверджує , що матері позивача ОСОБА_3 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 2,000 га , кадастровий номер 6323555400:02:001:0716 , для ведення особистого селянського господарства , що розташована на території АДРЕСА_1 , згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 12.10.2015 « Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність за№ 2732 СГ ». ( а.с.39-40)

27.01.2005 в с-щі Краснокутськ Краснокутського району Харківської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Краснокутського районного управління юстиції Харківської області від 20.10.2005. ( а.с. 22)

На час смерті ОСОБА_2 , станом на 27.01.2005 , з ним в одному будинку по АДРЕСА_1 постійно проживали та були зареєстровані його син ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_3 про що підтверджує довідка Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області від 17.01.2024. ( а.с.24 )

Як свідчить Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру ( спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину ) , видана Богодухівською державною нотаріальною конторою Харківської області від 19.01.2024, після ОСОБА_2 , спадкова справа не заводилася . ( а.с. 83).

Таким чином , позивач ОСОБА_1 та його мати ОСОБА_3 , як спадкоємці першої черги за законом , фактично успадкували після померлого ОСОБА_2 частку житлового будинку з господарськими будівлями в рівних частках по частці кожний , відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України , оскільки постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини .

Як свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 23.02.2016 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Краснокутського районного управління юстиції Харківської області від 23.02.2016, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ( а.с. 23 )

Згідно довідки Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області від 04.01.2024 , ОСОБА_3 була зареєстрована на час смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 разом зі своїм братом ОСОБА_4 ( а.с. 85)

Відповідно до акту обстеження від 03.01.2024 , який складений депутатом Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області ОСОБА_5 та двома свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 03.01.2024 встановлено , що ОСОБА_1 постійно проживав на час смерті своїх батьків ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та матір`ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 . На час смерті матері ОСОБА_1 з 2015 року був зареєстрований по АДРЕСА_3 , однак постійно проживав з матір`ю в с-щі Краснокутськ до дня її смерті . ОСОБА_1 , проживаючи з батьками , здійснював за ними догляд , спільно вели господарство , були пов`язані спільним побутом та мали взаємні права та обов`язки . ОСОБА_1 здійснював ремонт домоволодіння , доглядав за прибудинковою територією, здійснив поховання своїх батьків. ( а.с. 41).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив суду , що на протязі багатьох років він був знайомий з родиною позивача. Свідок підтвердив , що дійсно йому достовірно відомо , що позивач постійно проживав на час смерті батька ОСОБА_2 , який помер в 2005 році , а потім постійно проживав з матір`ю ОСОБА_3 , яка померла в 2016 році по АДРЕСА_1 .

За життя заповіт ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не складався, про що свідчить Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру ( заповіти , спадкові договори ), видана Богодухівською державною нотаріальною конторою Харківської області від 19.01.2024. ( а.с. 81,84 ) .

Таким чином, спадкування майна ОСОБА_3 здійснюється за законом. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом , інші спадкоємці відсутні .

Після смерті матері позивача залишилося спадкове майно , яке складається з земельної ділянки площею 2,000 га в с.Костянтинівка та частки житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .

Позивач звернувся до Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області з заявою про прийняття спадщини після померлої матері , де була відкрита спадкова справа № 08/2024. Однак , постановою державного нотаріуса Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області, виконуючої обов`язки державного нотаріуса Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області Руденко В.О. від 19.01.2024 , позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_3 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно .( а.с. 77-86)

Не зважаючи на те, що позивач фактично прийняв спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав разом зі спадкодавцями, відсутність правовстановлюючого документа на нерухоме майно , позбавляє його можливості отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріальній конторі, тому він звернувся до суду за захистом своїх спадкових прав.

Згідно з ч.1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини...

У відповідності до вимог ст. 1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування одержують особи, зазначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст. 1258, 1261 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця…

На підставі ч. 3, 5ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу(шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 1.12 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5зазначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця відповідно дост. 29 ЦК України. Якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Частиною 1ст. 1296 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1ст. 1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013). Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

За положеннями п. 3.22 п. 3 глави 10 розділу II вказаного Порядку передбачено, що у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Згідно роз`яснень, викладених у пунктах 2, 23постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Згідно зіст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбаченихКонституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З наведеного слід дійти висновку про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3ст. 1268 ЦК Українипідтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 (провадження № 61-44149св18), згідно якої суд дійшов висновку, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьоюстатті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з ч.1ст. 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина 5статті 1268 ЦК України).

Частиною 1статті 1297 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина 3статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Крім того , п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про спадкування » від 30.05.2008 за №7 передбачено , що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців ,які прийняли спадщину в порядку , установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають . У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження .

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.08.2020 у справі № 350/1850/17 встановлено , що факт того, що особа за життя не оформив свого права на спадкове майно після смерті матері , не має правового значення для вирішення питання щодо наявності права на це майно у його спадкоємців , оскільки відповідно до частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє права на спадщину.

З урахуванням положеньстатей 1296-1299 ЦК Українипитання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже , суд вважає , що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт постійного його проживання на час відкриття спадщини зі спадкодавцями та фактичного прийняття спадщини після померлих батьків .

Таким чином суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог позивача та вважає , що вони підлягають задоволенню .

Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви , ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 3504,00 грн , на стягненні якого , позивач не наполягає та суд вважає за можливе залишити судові витрати за позивачем.

Керуючись ст. 1220,1261,1268, 1296 ЦК України, ст. 10, 12, 13, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про визнання права власності на спадкове майно .

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 на час відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого батька ОСОБА_2 , право приватної власності на частку житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після померлої матері ОСОБА_3 , право приватної власності на частки житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 2,000 га , кадастровий номер 6323555400:02:001:0716 , для ведення особистого селянського господарства , що знаходиться на території с.Костянтинівка Богодухівського району Харківської області.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований по АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

Відповідач: Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області , вул.Охтирська ,буд.№1 с-ще Краснокутськ Богодухівського району Харківської області, 62002, код ЄДРПОУ 04397359;

Третя особа ,яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору : державний нотаріус Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області Руденко Вікторія Олександрівна ,вул.Чернієнка, буд.№6 , м.Богодухів, Богодухівський район , Харківська область , 62100.

Суддя Л.В. Вовк