Постанова

від 30.10.2024 по справі 5019/566/12

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року Справа № 5019/566/12

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився

від відповідача - Мартинов О.Ю.

від третьої особи - не з`явився

від органу ДВС - Матвійчук І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 04 вересня 2024 року у справі №5019/566/12 (суддя Бережнюк В.В.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Атланта Трейдінг Компані"

про звернення стягнення на предмет іпотеки (розгляд скарги на дії державного виконавця)

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2024 року до Господарського суду Рівненської області надійшла скарга Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач" на дії (бездіяльність) державного виконавця у ВП №74489080, у якій скаржник просить скасувати постанову ВП №74489080 від 09 серпня 2024 року та зобов`язати державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Матвійчук Ірину Олександрівну усунути порушення та поновити порушене право заявника.

Скарга мотивована тим, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12 березня 2024 року наказ Господарського суду Рівненської області №5019/566/12 від 28 жовтня 2013 року визнано таким, що не підлягає виконанню. 19 березня 2024 року державним виконавцем на підставі постанови від 13 лютого 2020 року № 61255211 було відкрито виконавче провадження ВП №74489080 про стягнення виконавчого збору. Постановою ВП №74489080 від 09 серпня 2024 року державним виконавцем було закінчено виконавче провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", тобто із стягненням із скаржника виконавчого збору у повному обсязі.

Заявник вважає, що дії державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору є неправомірними, а постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №74489080 від 09 серпня 2024 року підлягає скасуванню.

Скаржник зазначає, що 18 березня 2024 року в рамках виконавчого провадження ВП №61255211 державним виконавцем було повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі пункту 4 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". В порушення приписів частини 3 статті 37 Закону державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа не було винесено постанови про стягнення виконавчого збору, яка б виконувалась в порядку, встановленому цим Законом. Таким чином, правовою підставою для стягнення виконавчого збору, як зазначено у постанові ВП №61255211 був наказ Господарського суду Рівненської області №5019/566/12 від 28 жовтня 2013 року, який визнано таким, що не підлягає виконанню. У постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №74489080 правовою підставою для стягнення виконавчого збору державним виконавцем зазначено постанову ВП №61255211. Державним виконавцем в порядку частини 3 статті 40 Закону постанову про стягнення виконавчого збору винесено не було. У постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №74489080 зазначено правову підставу - постанова від 13 лютого 2020 року №61255211, що на переконання скаржника є порушенням частини 3 статті 40 Закону №1404-VIII та пункту 8 розділу ІІІ Інструкції.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04 вересня 2024 року у справі №5019/566/12 відмовлено в задоволенні скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач" на дії (бездіяльність) державного виконавця у ВП №74489080 Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що згідно частини другої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Зважаючи на викладене, враховуючи, що оскаржувана постанова №74489080 від 09 серпня 2024 року видана на виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору №61255211 від 13 лютого 2020 року, а не виконавчого документу Господарського суду Рівненської області, за висновком місцевого господарського суду відсутні підстави для задоволення вимог скарги.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, ТДВ "Рівненський "Міжрайагропостач" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 04 вересня 2024 року у справі №5019/566/12 і постановити нову, якою зобов`язати державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції м.Львів Матвійчук І.О. усунути порушення та поновити порушене право заявника.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що виходячи з положень частини 3 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" постанова про стягнення виконавчого збору має бути відображена у виконавчому провадженні ВП №61255211 із датою винесення не пізніше 19 березня 2024 року включно. Згідно інформації про виконавче провадження ВП №61255211 рішення про стягнення виконавчого збору державним виконавцем не приймалось, постанова про стягнення виконавчого збору в порядку, визначеному частиною 3 статті 40 Закону не виносилась. У постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №74489080 правовою підставою для стягнення виконавчого збору державним виконавцем зазначено постанову ВП №61255211, у якій відсутнє рішення про стягнення виконавчого збору після повернення виконавчого документа стягувачу

Скаржник звертає увагу, що відповідно до приписів імперативної норми частини 7 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню. Пунктом 5 частини 1 статті 39 Закону унормовано, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Виходячи з диспозиції частини 3 статті 40 Закону у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону, постанова про стягнення виконавчого збору не виноситься, оскільки відповідно до частини 7 статті 27 Закону виконавчий збір в даному випадку не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню. Виходячи з наведених норм матеріального права, на переконання скаржника оскаржувана постанова винесена всупереч положенням частини 3 статті 40 Закону, пункту 8 розділу ІІІ Інструкції.

Крім того, апелянт звертає увагу, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року у справі № 460/6387/24 визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП №74489080 від 19 березня 2024 року про відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору.

Листом №5019/566/12/6077/24 від 12 вересня 2024 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Рівненської області.

19 вересня 2024 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №5019/566/12.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 вересня 2024 року у справі №5019/566/12 залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 04 вересня 2024 року у справі №5019/566/12. Запропоновано скаржнику усунути протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, шляхом подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучити докази надсилання копії скарги ТОВ "Атланта Трейдінг Компані" з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

26 вересня 2024 року від ТДВ "Рівненський "Міжрайагропостач" надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано докази направлення апеляційної скарги на адресу ТОВ "Атланта Трейдінг Компані".

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2024 року у справі №5019/566/12 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 04 вересня 2024 року у справі №5019/566/12. Розгляд апеляційної скарги призначено на 30 жовтня 2024 р. об 11:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.

11 жовтня 2024 року через "Електронний суд" від ТДВ "Рівненський "Міжрайагропостач" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у справі №460/3684/24.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 жовтня 2024 року, у зв`язку із перебуванням у відрядженні судді-члена колегії Маціщук А.В. у період з 29 жовтня 2024 року по 30 жовтня 2024 року включно, внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2024 року у справі №5019/566/12 апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 04 вересня 2024 року у справі №5019/566/12 прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів.

В судовому засіданні 30 жовтня 2024 року представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити скаргу на бездіяльність приватного виконавця.

Державний виконавець в судовому засіданні заперечила проти апеляційної скарги відповідача. Просила суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника апелянта та державного виконавця, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при постановлені ухвали норм процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу скасувати та закрити провадження з розгляду скарги на бездіяльність приватного виконавця, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Рівненської області від 17 вересня 2013 року у справі №5019/566/12 позов задоволено частково, ухвалено звернути стягнення на майно, яке зазначене у резолютивній частині рішення та є предметом іпотеки відповідно до Іпотечного договору від 14 березня 2007 року №1446 в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" за кредитним договором №11128054000 від 14 березня 2007 року в розмірі 299 998,00 грн. основного боргу; 68 152,78 грн. процентів; 1 394,00 грн. заборгованості по комісії; 106,76 грн. заборгованості по пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії; 3,52 грн. заборгованості по пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною реалізації предметів іпотеки 1 857 000,00 грн.

В іншій частині вимог в позові відмовлено, ухвалено стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Міжрайагропостач" на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" судовий збір в розмірі 7393,10 грн.

Рішення господарського суду Рівненської області від 17 вересня 2013 року у справі №5019/566/12 набрало законної сили 01 жовтня 2013 року.

28 жовтня 2013 року Господарським судом Рівненської області у справі № 5019/566/12 видано два накази: на виконання пункту 2 та пункту 4 резолютивної частини рішення від 17 вересня 2013 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28 серпня 2019 року у справі №5019/566/12 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про поновлення строку пред`явлення до виконання наказу від 28 жовтня 2013 року у справі №5019/566/12.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 грудня 2019 року у справі №5019/566/12 апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 28 серпня 2019 року (про поновлення строку пред`явлення наказу до виконання) у справі № 5019/566/12 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27 січня 2020 року у справі №5019/566/12 заяву Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про виправлення описки в резолютивній частині рішення господарського суду Рівненської області від 17 вересня 2013 року та у наказах Господарського суду Рівненської області від 28 жовтня 2013 року у справі №5019/566/12 задоволено. Виправлено описку в резолютивній частині рішення Господарського суду Рівненської області від 17 вересня 2013 року та у наказах Господарського суду Рівненської області від 28 жовтня 2013 року у справі №5019/566/12 та вважати вірними: - назву відповідача (боржника) - Товариство з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач"; - код ЄДРПОУ відповідача (боржника) - 00906775.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26 лютого 2024 року у справі №5019/566/12 замінено стягувача у виконавчому провадженні №61255211 з виконання наказу Господарського суду Рівненської області №5019/566/12 від 28 жовтня 2013 року про примусове виконання рішення Господарського суду Рівненської області у справі №5019/566/12 від 17 вересня 2013 року, а саме: стягувача - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" на його правонаступника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12 березня 2024 року у справі №5019/566/12 заяву представника ОСОБА_1 адвоката Мартинова Олексія Юрійовича про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню - задоволено. Наказ Господарського суду Рівненської області № 5019/566/12 від 28 жовтня 2013 року визнано таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30 квітня 2024 року у справі №5019/566/12 відмовлено повністю в задоволенні скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач" на дії (бездіяльність) державного виконавця у ВП №61255211 Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 червня 2024 року ухвалу Господарського суду Рівненської області від 30 квітня 2024 року у справі №5019/566/12 скасовано. Прийнято нове рішення. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у м.Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Зобов`язано усунути порушення, яке полягає у невинесенні постанови про скасування заходів примусового виконання, здійснених під час виконання наказу Господарського суду Рівненської області №5019/566/12 від 28 жовтня 2013 року (ВП 61255211) на підставі частини 4 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження". Здійснено розподіл судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27 серпня 2024 року у справі №5019/566/12 заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач" про зміну способу або порядку виконання наказу Господарського суду Рівненської області від 25 червня 2024 року № 5019/566/12 задоволено. Встановлено спосіб і порядок виконання наказу Господарського суду Рівненської області від 25 червня 2024 року №5019/566/12 в частині стягнення з Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (33028, Рівненська обл., м.Рівне, вул. Замкова, 22а, код ЄДРПОУ 35007146) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач" (33018, Рівненська обл., м.Рівне, вул. Академіка Курчатова, буд.18б, код ЄДРПОУ 00906775) 2 422,40 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, шляхом стягнення 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору за подання апеляційної скарги з Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43316386 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач" (33018, Рівненська обл., м.Рівне, вул. Академіка Курчатова, буд.18б, код ЄДРПОУ 00906775) .

27 серпня 2024 року від Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач" надійшла скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця у ВП №74489080, у якій скаржник просить скасувати постанову ВП № 74489080 від 09 серпня 2024 року та зобов`язати державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Матвійчук Ірину Олександрівну усунути порушення та поновити порушене право заявника.

Скарга мотивована тим, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12 березня 2024 року наказ Господарського суду Рівненської області №5019/566/12 від 28 жовтня 2013 року визнано таким, що не підлягає виконанню. 19 березня 2024 року державним виконавцем на підставі постанови від 13 лютого 2020 року № 61255211 було відкрито виконавче провадження ВП №74489080 про стягнення виконавчого збору. Постановою ВП №74489080 від 09 серпня 2024 року державним виконавцем було закінчено виконавче провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", тобто із стягненням із скаржника виконавчого збору у повному обсязі.

Заявник вважає, що дії державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору є неправомірними, а постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №74489080 від 09 серпня 2024 року підлягає скасуванню.

Скаржник зазначає, що 18 березня 2024 року в рамках виконавчого провадження ВП №61255211 державним виконавцем було повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі пункту 4 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". В порушення приписів частини 3 статті 37 Закону державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа не було винесено постанови про стягнення виконавчого збору, яка б виконувалась в порядку, встановленому цим Законом. Таким чином, правовою підставою для стягнення виконавчого збору, як зазначено у постанові ВП №61255211 був наказ Господарського суду Рівненської області №5019/566/12 від 28 жовтня 2013 року, який визнано таким, що не підлягає виконанню. У постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №74489080 правовою підставою для стягнення виконавчого збору державним виконавцем зазначено постанову ВП №61255211. Державним виконавцем в порядку частини 3 статті 40 Закону постанову про стягнення виконавчого збору винесено не було. У постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №74489080 зазначено правову підставу - постанова від 13 лютого 2020 року №61255211, що на переконання скаржника є порушенням частини 3 статті 40 Закону №1404-VIII та пункту 8 розділу ІІІ Інструкції.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04 вересня 2024 року у справі №5019/566/12 відмовлено в задоволенні скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач" на дії (бездіяльність) державного виконавця у ВП №74489080 Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що згідно частини другої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Зважаючи на викладене, враховуючи, що оскаржувана постанова №74489080 від 09 серпня 2024 року видана на виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору №61255211 від 13 лютого 2020 року, а не виконавчого документу Господарського суду Рівненської області, за висновком місцевого господарського суду відсутні підстави для задоволення вимог скарги.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення вимог скарги на дії ДВС, суд апеляційної інстанції бере до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди є виконавчими документами (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження").

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (стаття 339 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

З урахуванням вимог статей 339, 340 ГПК України в разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення при виконанні рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення за правилами господарського судочинства відповідно.

Натомість, частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З наведених норм права вбачається, що Закон України "Про виконавче провадження" установлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі №1940/1957/18 викладено правову позицію про те, що вищезазначені правові норми у контексті вирішення питання юрисдикційної належності позову щодо оскарження постанови приватного виконавця про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи: 1) з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної суми винагороди, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів: 2) належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Такі ж за змістом правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 23 червня 2020 року у справі №705/1804/13-ц, від 19 лютого 2020 року у справі №382/389/17, від 18 грудня 2019 року у справі №344/21436/18, 09 жовтня 2019 року у справі №758/201/17, від 21 серпня 2019 року у справі №1915/1868/2012, від 16 січня 2019 року у справі №279/3458/17-ц, від 17 жовтня 2018 року у справі №826/5195/17, від 28 листопада 2018 року у справі №2-01575/11, від 20 вересня 2018 року у справі №821/872/17, від 06 червня 2018 року у справі №921/16/14-г/15, від 06 червня 2018 року у справі №127/9870/16-ц, а також Верховним Судом у постанові від 24 вересня 2020 року у справі №640/20165/18 тощо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі №229/1026/21 зазначила, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень судів, за винятком рішень щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу здійснюється до суду, який ухвалив судове рішення. Оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень інших органів, у тому числі щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні, здійснюється до судів адміністративної юрисдикції.

Отже, Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово робила висновок про те, що спір з приводу, зокрема, стягнення виконавчого збору, основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, було видано виконавчий документ, що знаходився на примусовому виконанні у державного виконавця.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в ухвалі від 29 березня 2023 року у справі №585/2436/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду (від 06 червня 2018 року у справі №127/9870/16-ц та від 18 грудня 2019 року у справі №759/15553/14-ц) "щодо адміністративної юрисдикції справ з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані".

Звертаючись до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця ТДВ "Рівненський "Міжрайагропостач" просив суд скасувати постанову ВП №74489080 від 09 серпня 2024 року та зобов`язати державного виконавця Відділу ДВС у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Матвійчук І.О. усунути порушення та поновити порушене право заявника.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 березня 2024 року державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №74489080 з виконання постанови №61255211 від 13 лютого 2020 року про стягнення з ТзДВ "Рівненський "Міжрайагропостач" виконавчого збору у розмірі 36965,51 грн.

З арештованих рахунків боржника стягнуто кошти та згідно платіжної інструкції №51265 від 29 липня 2024 року кошти в сумі 152,94 грн. та платіжної інструкції №53759 від 08 серпня 2024 року кошти в сумі 36812,57 грн. перераховані в дохід державного бюджету, як виконавчий збір.

У подальшому 09 серпня 2024 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з фактично повним виконанням виконавчого документа.

У оскаржуваній постанові від 09 серпня 2024 року вказано, що виконавчий документ видав Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів). Останній є стягувачем у межах виконавчого провадження №74489080.

Колегія суддів зауважує, що ключовим і визначальним за доводами і підставами поданої скарги є: з приводу чого виник спір - з приводу виконавчого збору; підстава скарги - неправомірне (безпідставне) стягнення виконавчого збору (адже виконавчий документ ВП №61255211 визнано таким, що не підлягає виконанню) і бездіяльність в його неповерненні; обраний спосіб і порядок - скарга подана в порядку статті 339 ГПК України на бездіяльність державного виконавця виконавця.

Таким чином, оскільки ТДВ "Рівненський "Міжрайагропостач" просить визнати протиправною бездіяльність державного виконавця в частині прийнятої постанови ВП №74489080 від 09 серпня 2024 року, якою стягнутого виконавчий збір, тобто оскаржується бездіяльність (постанова державного виконавця) щодо виконавчого збору, скарга не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що факт визнання протиправною та скасування постанови Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП №74489080 від 19 березня 2024 року про відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору у межах адміністративної справи №460/3684/24 жодним чином не відносить розгляд скарги, яка перебуває на розгляді до підвідомчості господарського суду.

Суд бере до уваги, що статтею 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За статтями 5, 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин (аналогічний висновок міститься у пункті 5.10 постанови Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі №920/336/22).

Визначення правильної юрисдикційності того чи іншого спору має важливе значення. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення від 29 квітня 1988 року у справі "Белілос проти Швейцарії"); юрисдикцію суду має визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12 жовтня 1978 року у справі "Занд проти Австрії").

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Таким чином, скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця Відділу ДВС у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Матвійчук І.О. у справі №5019/566/12, у якій скаржник просить суд скасувати постанову ВП №74489080 від 09 серпня 2024 року щодо стягнення виконавчого збору підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, що є підставою для закриття провадження за скаргою в цій частині вимог згідно приписів пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України.

Оскільки судом першої інстанції не було враховано вищенаведене, не було застосовано норми закону, який підлягав застосуванню, допущено порушення норм процесуального права, тому оскаржувану ухвалу слід скасувати.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19 грудня 2023 року у справі №918/759/22.

В силу пункту 4 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

При цьому, як передбачено частинами 1, 2 статті 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

З огляду на викладене, провадження у справі за скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач" на дії (бездіяльність) державного виконавця у ВП №74489080, у якій скаржник просить скасувати постанову ВП №74489080 від 09 серпня 2024 року та зобов`язати державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Матвійчук Ірину Олександрівну усунути порушення та поновити порушене право заявника, у справі №5019/566/12 підлягає закриттю.

Таким чином, апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач" слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 04 вересня 2024 року у справі №5019/566/12 слід скасувати та закрити провадження у справі №5019/566/12 за скаргою ТДВ "Рівненський "Міжрайагропостач" на дії (бездіяльність) державного виконавця (вх.№3656/24 від 27 серпня 2024 року).

Керуючись ст. ст. 269, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 04 вересня 2024 року у справі №5019/566/12 скасувати.

Провадження у справі №5019/566/12 за скаргою ТДВ "Рівненський "Міжрайагропостач" на дії (бездіяльність) державного виконавця (вх.№3656/24 від 27 серпня 2024 року) закрити.

3. Справу №5019/566/12 повернути до Господарського суду Рівненської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "31" жовтня 2024 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.