Ухвала

від 01.11.2024 по справі 907/878/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі (спрощене провадження)

"01" листопада 2024 р.м. УжгородСправа № 907/878/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Сисин С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ - 36541721, місцезнаходження Закарпатська область, місто Ужгород, площа Поштова, будинок, 3, поштовий індекс - 88000,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче автотранспортне об`єднання Закарпатської облспожив спілки, код ЄДРПОУ 40413075, місцезнаходження - Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Карпатської України, будинок, 36, корпус Б, поштовий індекс - 88017

про стягнення заборгованості по орендній платі, а також штрафу і пені за договором оренди землі в загальному розмірі 362341,46 грн,

В С Т А Н О В И В:

Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради (далі позивач) звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою від 22.10.2024 №32.01-17/86 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче автотранспортне об`єднання Закарпатської облспожив спілки (далі відповідач) заборгованості зі сплати орендної плати за землю за період з вересня 2023 року по серпень 2024 року в розмірі 172251,84 грн, пені за несвоєчасну сплату орендної плати в розмірі 17837,78 грн та штрафу в розмірі 100 відсотків річної орендної плати за несплату орендної плати в сумі 172251,84 грн.

Позовні вимоги позивачем обґрунтовані із покликанням на неналежне виконання відповідачем умов укладеного договору оренди землі № 2042 від 27.02.2020 щодо сплати орендної плати.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2024.

Ухвалою суду від 25.10.2024 позовну заяву Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради від 22.10.2024 №32.01-17/86 до ТОВ Виробниче автотранспортне об`єднання Закарпатської облспожив спілки про стягнення заборгованості по орендній платі, штрафу і пені за договором оренди землі (вх. №02.3.1-05/936/24 від 23.10.2024) залишено без руху. Встановлено позивачу строк - 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог ухвали суду від 25.10.2024 позивачем (Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради) через підсистему "Електронний суд" на адресу суду 30.10.2024 надіслано заяву від 30.10.2024 про усунення недоліків позовної заяви (зареєстрована по вхідній кореспонденції суду за вх. №02.3.1-02/8416/24 від 30.10.2024), у якій надані пояснення та долучені докази на усунення недоліків позовної заяви.

Згідно з частиною третьою статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем у встановленому законом та судом порядку усунуто недоліки, допущені при звернені з позовом, позовна заява відповідає вимогам статей 162 - 164 ГПК України. Підстав для відмови у відкритті провадження у справі, для повернення позовної заяви чи залишення позовної заяви без руху з наданих суду матеріалів не вбачається, тому позовна заява підлягає прийняттю судом до розгляду.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з частиною 3 статті 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частина 5 статті 12 ГПК України передбачає, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Статтею 252 ГПК України встановлено особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

За таких обставин, беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет доказування, ціну позову, суд визнає дану справу малозначною (так як справа є незначної складності та не віднесена згідно з частиною 4 статті 247 ГПК України до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження), а тому суд призначає справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до частини 2 статті 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Суд інформує сторони, що згідно положень частини 1 статті 6 ГПК України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Відповідно до приписів частини 5 статті 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно з частиною 6 статті 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Частиною 7 статті 42 ГПК України передбачено, що якщо ГПК України передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Згідно відповіді №4718486 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС від 24.10.2024, сформованої на запит суду, встановлено, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче автотранспортне об`єднання Закарпатської облспожив спілки (код ЄДРПОУ 40413075) не має зареєстрованого електронного кабінету.

Відтак, суд нагадує відповідачеві про наявність у нього передбаченого законом обов`язку зареєструвати власний електронний кабінет відповідно до вимог ч. 6 ст. 6 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 6, 12, 20, 176, 233, 234, 235, 247, 250 і 252 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

3. Призначити судове засідання у справі на 27 листопада 2024 р. на 14:00 год та повідомити учасників справи, що засідання відбудеться у приміщенні суду за адресою: м. Ужгород, вул.Коцюбинського, 2а, зал судового засідання №4

4. У порядку абзацу третього частини 7 статті 42 ГПК України звернути увагу відповідачу на його обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет на виконання вимог частини 6 статті 6 ГПК України, що також надасть відповідачеві можливість ознайомлюватися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль) та забезпечить йому швидкий обмін документами по справі.

5. Суд інформує відповідача, що відповідно до приписів частини 10 статті 165 ГПК України суд має право вирішити справу за наявними матеріалами у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

6. Встановити відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - протягом 5-ти календарних днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

7. Запропонувати учасникам справи подати/надіслати суду:

Відповідачу:

- відзив на позов, оформлений згідно з вимогами статті 165 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких він ґрунтуються, якщо такі докази не надані позивачем, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами;

- заперечення на відповідь на відзив (у разі отримання відповіді на відзив), протягом 5 днів з дня її отримання, оформлені згідно з вимогами статті 167 ГПК України;

- заяви з процесуальних питань (за наявності) не пізніше ніж за три дні до проведення підготовчого засідання.

Позивачу:

- відповідь на відзив (у разі отримання відзиву на позов), протягом 5 днів з дня його отримання, оформлену згідно з вимогами статті 166 ГПК України;

- заяви з процесуальних питань (за наявності) не пізніше ніж за три дні до проведення підготовчого засідання.

8. Відповідно до вимог частини 2 статті 169 ГПК України встановити учасникам справи обов`язок подавати суду заяви, клопотання і заперечення щодо процесуальних питань тільки у письмовій формі з доказами їх надсилання учасникам справи.

9. Звернути увагу учасників справи на процесуальні права та обов`язки, передбачені статтею 46 ГПК України, зокрема в частині строків подання до суду заяв про збільшення/зменшення позовних вимог, зміни предмету або підстави позову та доказів направлення копій таких заяв та доданих до них документів іншим учасникам справи, а також щодо наслідків неподання таких доказів суду (частини 2, 3, 5 статті 46 ГПК України).

10. Звернути увагу учасників справи, що:

- заяви та клопотання, які подаються до суду, повинні відповідати вимогам статей 169-170 ГПК України;

- копії відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив та додані до них документи іншому учаснику справи повинні бути надіслані (надані) одночасно з надісланням (наданням) до суду відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив (частина 5 статті 165, частина 3 статті 166, частина 3 статті 167 ГПК України);

- копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (частина 9 статті 80 ГПК України);

- главою 6 ГПК України врегульовано поняття, обчислення, зупинення процесуальних строків, наслідки їх пропуску, а також підстави та порядок їх поновлення чи продовження;

- відповідно до статті 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу в сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.

11. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.В. Сисин