номер провадження справи 33/162/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.11.2024 Справа № 908/2215/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін матеріали справи № 908/2215/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СВІТ ІНСТРУМЕНТУ УКРАЇНА (03148, м. Київ, вул. Сім`ї Стешенків, буд. 1, ідентифікаційний код 37311013)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МЕЛІТОПОЛЬІНСТРУМЕНТ (72314, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Оратовського, буд. 120, ідентифікаційний код 37968888)
про стягнення суми
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю СВІТ ІНСТРУМЕНТУ УКРАЇНА до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МЕЛІТОПОЛЬІНСТРУМЕНТ про стягнення заборгованості за договором поставки товару № 0139/20-П від 23.01.2020 в розмірі 108585,22 грн., пені в розмірі 63521,95 грн., відсотків у розмірі 39997,30 грн., інфляційних втрат у розмірі 39669,65 грн.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 546, 548, 539, 612, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 232, 265, 625 Господарського кодексу України, Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.08.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
29.08.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків з доказами на виконання вимог суду, а також заява про виправлення описки в позовній заяві в частині загальної суми позовних вимог, а саме: уточнено, що загальна сума позовних вимог складає 251774,12 грн.
Ухвалою суду від 02.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду з урахуванням наданих уточнень та відкрито провадження у справі №908/2215/24, присвоєно справі номер провадження 33/162/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, встановлено відповідачу строк для надання суду для надання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов, повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 02.10.2024.
Копію ухвали доставлено до електронного кабінету позивача 02.09.2024 о 22:10 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач не має електронного кабінету та має місцезнаходження на тимчасово окупованій території.
Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд повідомив відповідача про розгляд справи шляхом розміщення копії ухвали до відома відповідача на сайті Господарського суду Запорізької області, що підтверджується роздруківкою з даного сайту за 04.09.2024.
Крім того, копію ухвали суду було доставлено 02.09.2024 до електронної скриньки відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
З огляду на викладене, відповідач належним чином повідомлений судом про час та місце розгляду справи.
Відповідач не надав відзиву на позов.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
28.01.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ інструменту Україна» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелітопольінструмент» (покупець, відповідач) укладено договір поставки товару №0139/20-П (далі - договір).
Відповідно до п. п. 1.1 1.3 договору постачальник зобов`язався поставити та передати, а покупець прийняти та сплатити в терміни і на умовах цього договору товари, що належать постачальнику. Товар поставляється та приймається в асортименті, в кількості та за цінами, вказаними у видаткових накладних постачальника. Найменування і кількість товару визначаються відповідно до заявок покупця.
Згідно з п. 2.3 договору покупець зобов`язується прийняти товар, перевірити його згідно п. 5 цього договору та здійснити оплату відповідно до умов, визначених п. 4.3 цього договору.
У п. 3.2 договору визначено, що поставка товару здійснюється згідно з переліком адрес, зазначених у додатку №1 до договору та завірених покупцем.
Відповідно до п. 3.3 договору право власності на поставлений товар та виникнення ризиків щодо його випадкової загибелі переходить від постачальника до покупця з моменту підписання покупцем видаткової накладної.
Відповідно до п. 4.1 договору ціна товару, яка входить в партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у видатковій накладній на поставку відповідної партії товару або в рахунку, який дійсний до сплати покупцем протягом 5 (п`яти) робочих днів.
За умовами п. 4.3 договору якщо покупець отримує товар на умовах відстрочки платежу покупець сплачує поставлений товар протягом 45 календарних днів з дати поставки відповідної партії товару постачальником.
Пунктом 10.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і продовжує діяти до 31.12.2022. Згідно з п. 10.2 договору якщо сторони до моменту закінчення терміну дії цього договору не виявлять бажання його розірвати, договір вважається автоматично пролонгованим на наступні три роки.
На виконання договору позивачем було поставлено відповідачу товар за видатковими накладними від 30.11.2021 № МИУ0058797 на суму 87892,60 грн., від 19.01.2022 №МИУ000881 на суму 16247,08 грн. та від 20.01.2022 № МИУ001094 на суму 4445,54 грн., загалом на суму 108585,22 грн.
У зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати товару, враховуючи, що поштові відділення в м. Мелітополь тимчасово не функціонують, позивач звернувся до відповідача з претензією від 15.01.2024 № 13, яку було надіслано на електронну адресу, вказану відповідачем у договорі поставки.
Відповідь на претензію надано не було, заборгованість не погашено.
На підставі вказаних обставин позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 108585,22 грн., а також нарахованих за прострочення оплати пені в розмірі 63521,95 грн., відсотків у розмірі 39997,30 грн., інфляційних втрат у розмірі 39669,65 грн.
Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором поставки.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 265 Цивільного кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до умов п. 4.3 договору строк виконання зобов`язань з оплати після отримання товару відповідачем по вказаним видатковим накладним складає 45 календарних днів.
При цьому суд враховує норму ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, згідно з якою, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Враховуючи викладене, строк оплати товару по видатковій накладній від 30.11.2021 №МИУ0058797 на суму 87892,60 грн. настав 17.01.2022 (з урахуванням вихідних днів), строк оплати товару по видатковій накладній від 19.01.2022 №МИУ000881 на суму 16247,08 грн. та видатковій накладній від 20.01.2022 № МИУ001094 на суму 4445,54 грн. настав 07.03.2022 (з урахуванням вихідних днів).
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідач не надав суду доказів оплати поставленого позивачем товару на суму 108585,22 грн.
За таких обставин суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості в розмірі 108585,22 грн.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 6.2 договору передбачено, що за порушення строків розрахунку за отриманий товар на умовах відстрочення платежу постачальник має право нарахувати покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення розрахунку від існуючої суми заборгованості, а також у якості санкції, керуючись ст. 625 ЦК України, за порушення боржником виконання грошового зобов`язання постачальник має право нарахувати на суму заборгованості відсотки в розмірі 15% річних.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з
урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За прострочення оплати товару по видатковим накладним від 30.11.2021 №МИУ0058797 на суму 87892,60 грн. та від 19.01.2022 №МИУ000881 на суму 16247,08 грн. позивач нарахував на підставі п. 6.2 договору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 15.01.2022 по 30.06.2023 в сумі 63521,95 грн., а також 15% річних за період з 15.01.2022 по 14.08.2024 в сумі 39997,30 грн. та інфляційні втрати за період січень 2022 року липень 2024 року в сумі 39669,65 грн.
Суд здійснив перерахунок пені, 15% річних та інфляційних втрат з огляду на те, що при визначенні строку оплати товару позивачем не було враховано положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України.
Як встановив суд, строк оплати товару по видатковій накладній від 30.11.2021 №МИУ0058797 на суму 87892,60 грн. настав 17.01.2022 (з урахуванням вихідних днів), а не 15.01.2022, як визначив позивач. Отже, прострочення оплати виникло з 18.01.2022.
Строк оплати товару по видатковій накладній від 19.01.2022 №МИУ000881 на суму 16247,08 грн. настав 07.03.2022 (з урахуванням вихідних днів), а не 05.03.2022, як визначив позивач. Отже, прострочення оплати виникло з 08.03.2022.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 7 Розділу ІХ Прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 постановлено встановити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19.12.2020 до 30.03.2023 на території України карантин, який в подальшому продовжувався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 постановлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою
запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, позивач правомірно нараховує пеню до 30.06.2023.
Враховуючи викладене, суд здійснив перерахунок пені, 15% річних та інфляційних втрат в межах заявлених періодів стягнення.
Так, пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України:
- від суми боргу 87892,60 грн. за період з 18.01.2022 по 30.06.2023 (529 днів) складає 53852,88 грн.;
- від суми боргу 16247,08 грн. за період з 08.03.2022 по 30.06.2023 (480 днів) складає 9521,23 грн.
Загалом за розрахунком суду пеня складає 63374,11 грн., яка підлягає стягненню з відповідача. У стягненні пені в сумі 147,84 грн. суд відмовляє, оскільки вона нарахована необґрунтовано.
За розрахунком суду 15% річних:
- від суми боргу 87892,60 грн. за період з 18.01.2022 по 14.08.2023 (940 днів) складають 33930,63 грн.;
- від суми боргу 16247,08 грн. за період з 08.03.2022 по 14.08.2023 (891 днів) складають 5944,96 грн.
Загалом за розрахунком суду 15% річних складають 39875,59 грн., які підлягають стягненню з відповідача. У стягненні 15% річних у сумі 121,71 грн. суд відмовляє.
Також суд здійснив перерахунок інфляційних втрат з урахуванням рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, згідно з якими при застосуванні індексу інфляції слід враховувати, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок здійснюється з наступного місяця червня.
Так, від суми боргу 87892,60 грн., яка утворилася з 18.01.2022, суд розрахував в межах заявленого періоду розрахунку інфляційних втрат (по липень 2024 року) інфляційні втрати за період з лютого 2022 року по липень 2024 року (середній індекс 136,93%) в сумі 32455,93 грн.
Від суми боргу 16247,08 грн., яка утворилася з 08.03.2022, суд розрахував інфляційні втрати в межах заявленого періоду розрахунку інфляційних втрат (по липень 2024 року) за період з березня 2022 року по липень 2024 року (середній індекс 134,77) в сумі 5649,19 грн.
Загалом за розрахунком суду інфляційні втрати складають 38105,12 грн., які підлягають стягненню з відповідача. У стягненні інфляційних втрат у сумі 1564,53 грн. суд відмовляє.
Таким чином, позовні вимоги задоволені судом частково.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України Про Державний бюджет України на 2024 рік визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року в розмірі 3028,00 грн.
Позовна заява надійшла через систему Електронний суд.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, судовий збір за розгляд позовної вимоги в даній справі про стягнення 251774,12 грн. складає: 251774,12 грн. х 1,5% х 0,8 = 3021,29 грн.
При зверненні до суду позивач сплатив платіжним дорученням №1878 від 14.08.2024 судовий збір у сумі 3776,61 грн., який зараховано до Державного бюджету України. Переплата складає 755,32 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України пропорційно до задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 2999,28 грн. Решта витрат зі сплати судового збору покладається на позивача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» позивач має право на повернення переплати судового збору в сумі 755,32 грн. за його клопотанням.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 243, 252, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МЕЛІТОПОЛЬІНСТРУМЕНТ (72314, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Оратовського, буд. 120, ідентифікаційний код 37968888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СВІТ ІНСТРУМЕНТУ УКРАЇНА (03148, м. Київ, вул. Сім`ї Стешенків, буд. 1, ідентифікаційний код 37311013) основний борг у сумі 108585,22 грн. (сто вісім тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять грн. 22 коп.), пеню в сумі 63374,11 грн. (шістдесят три тисячі триста сімдесят чотири грн. 11 коп.), 15% річних у сумі 39875,59 грн. (тридцять дев`ять тисяч вісімсот сімдесят п`ять грн. 59 коп.), інфляційні втрати в сумі 38105,12 грн. (тридцять вісім тисяч сто п`ять грн. 12 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 2999,28 грн. (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять грн. 28 коп.).
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 01.11.2024.
СуддяМ.В. Мірошниченко
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 01.11.2024 |
Оприлюднено | 04.11.2024 |
Номер документу | 122729018 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Мірошниченко М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні