Рішення

від 22.10.2024 по справі 912/1950/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 рокуСправа № 912/1950/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №912/1950/24 від 09.08.2024

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК "Укренерго"), код ЄДР 00100227, вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК"), код ЄДР 42132581, вул. Велика Перспективна, 78, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25006

про стягнення 279 160 183,36 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача (в режимі відеоконференції) - адвокат Яковченко Р.Г., довіреність №21/12-32 від 21.12.2023;

від відповідача - адвокат Лисенко С.В., довіреність №05/07 від 22.05.2024.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява НЕК "Укренерго" до ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" з вимогами:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 279 160 183,36 грн (двісті сімдесят дев`ять мільйонів сто шістдесят тисяч сто вісімдесят три гривні тридцять шість копійок), у тому числі:

265 516 289,98 грн (двісті шістдесят п`ять мільйонів п`ятсот шістнадцять тисяч двісті вісімдесят дев`ять гривень дев`яносто вісім копійок) заборгованості;

10 257 371,45 грн (десять мільйонів двісті п`ятдесят сім тисяч триста сімдесят одна гривня сорок п`ять копійок) інфляційних втрат;

3 386 521,93 грн (три мільйони триста вісімдесят шість тисяч п`ятсот двадцять одна гривня дев`яносто три копійки) трьох процентів річних.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" суму судового збору в розмірі 847 840,00 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок гривень) грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії з датою акцептування 01.01.2024 та ідентифікатором №0206-02024-ПП в частині здійснення оплат.

Ухвалою від 09.08.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1950/24, ухвалив справу №912/1950/24 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 20.08.2024 - 15:40, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

15.08.2024 до господарського суду від відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання №б/н від 15.08.2024 про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження з вимогами:

- встановлений Ухвалою Суду від 09.08.2024 по справі №912/1950/24 для Відповідача строк для подання відзиву продовжити додатково на 15 днів, в загальному встановити для Відповідача строк для подання відзиву - 30 днів;

- дату підготовчого засідання перенести на іншу пізнішу дату.

20.08.2024 до господарського суду від відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання №б/н від 20.08.2024 про долучення доказів, за змістом якого повідомлено, що за період з 26.07.2024 по 20.08.2024 Товариство проводило оплати. Всього, станом на 20.02.2024 заборгованість зменшилась на загальну суму 24 365 000,00 грн, про що свідчать додані платіжні інструкції. Таким чином, зурахуванням зазначеного, станом на 20.08.2024 сума основного боргу становить 241 151 289,98 грн, а спір в частині стягнення з ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" боргу в сумі 24 365 000,00 грн підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Ухвалою від 20.08.2024 господарський суд задовольнив клопотання №б/н від 15.08.2024 ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження; продовжив відповідачу процесуальний строк на подання відзиву на позов до 08.09.2024; оголосив перерву у підготовчому засіданні у справі до 01.10.2024 - 12:00 год.

06.09.2024 до господарського суду через систему "Електронний суд" від відповідача, в межах строку, встановленого судом, надійшов відзив на позовну заяву №б/н від 06.09.2024.

В обґрунтування поданого відзиву відповідач зазначає таке.

Відповідач є постачальником універсальних послуг відповідно абзацу 4 п. 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" №2019-VIII від 13.04.2017 (далі - Закон).

Запроваджена постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 №859 фінансова модель ПСО передбачає авансування витрат постачальників універсальних послуг, які задіяні у процесі постачання електричної енергії побутовим та прирівняним до ним споживачам за фіксованими цінами. Саме в цьому контексті необхідно розуміти зміст підпункту 2 пункту 8 Положення про ПСО: "Гарантований покупець зобов`язаний, зокрема, оплачувати своєчасно та у повному обсязі постачальникам універсальних послуг вартість надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за умови відсутності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед державним підприємством "НАЕК "Енергоатом" за поставлену електричну енергію згідно з пунктом 5 цього Положення".

Однак, всупереч обов`язку своєчасного та повного розрахунку перед ДП "Гарантований покупець", який зокрема передбачав п`ятиетапний графік розрахунків для кожного розрахункового місяця, що було синхронізовано з графіками оплати інших учасників ринку електроенергії, "НАЕК "Енергоатом" допускав значне порушення цього порядку оплати. Як видно, позивач взагалі не здійснював оплати послуг перед ДП "Гарантований покупець" у квітні та червні 2022 року, а у більшості розрахункових місяців 2022 року позивач не сплачував повної вартості послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів, допустивши таким чином зростання заборгованості з 4 601 862 273,16 грн у березні 2022 року до 20 729 618 860,32 грн у грудні 2022 року.

Таким чином, внаслідок дій "НАЕК "Енергоатом", котрі спричинили розриви у синхронній моделі ПСО та послідовність неплатежів у межах коштів, що сплачуються по ланцюгу в рамках цього механізму, відповідач не здійснив своєчасної оплати позивачу отриманої електричної енергії. Зрештою відповідач повністю сплатив вартість отриманої електричної енергії, а проте така оплата була проведена у значній мірі поза п`ятиетапним графіком розрахунків.

Тобто, держава в особі державних підприємств ДП "НАЕК "Енергоатом" та ДП "Гарантований покупець" порушують норми Закону та Положення про ПСО, що в свою чергу призводить до виникнення заборгованості постачальників універсальних послуг перед іншими контрагентами.

Підсумовуючи викладене, ТОВ "КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ЕК" просить суд зменшити нарахування 3% річних до 1 128 840,65 грн.

Також Товариство не погоджується з нарахованими інфляційними втратами, оскільки вбачається, що позивач, здійснював розрахунок інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу, без з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, дійшов до неправильного застосування статті 625 ЦК України висновку наявність підстав для нарахування інфляційної складової боргу, оскільки прострочення складало неповний місяць, крім того не було враховані періоди дефляції.

Враховуючи викладене, Товариство вважає що інфляційні втрати за прострочення виконання зобов`язання становлять: 9 138 618,96 грн.

Крім того зазначає, що відповідачем з 29.07.2024 по 30.08.2024 здійснювались оплати. Всього, станом на 06.09.2024 заборгованість зменшилась на загальну суму 60 198 397,07 грн.

09.09.2024 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі №б/н від 09.09.2024, за змістом яких просить долучити до матеріалів справи розрахунок індексу інфляції та трьох відсотків річних.

12.09.2024 до господарського суду через систему "Електронний суд" від позивача в межах строку, встановленого судом, надійшла відповідь на відзив №б/н від 11.09.2024, в якій позивач зазначає, що доводи відповідача про необхідність врахування виключно його інтересів і зменшення розміру 3% річних є безпідставними. Зменшення судом таких сум всупереч вимогам законодавства, в умовах тривалого невиконання відповідачем його зобов`язань, означало би порушення балансу інтересів сторін на користь відповідача і фактично нівелювало би його відповідальність та заохочувало подальше порушення зобов`язань за Договором.

До відзиву не додано розрахунку інфляційних втрат, відповідач не наводить жодних конкретних заперечень, не вказує сум і періодів, щодо яких нарахування здійснено неправильно, на його думку. Позивач наголошує на правильності розрахунків інфляційних втрат, оскільки останні здійснено виключно за місяці, в яких прострочення оплати становило більше півмісяця (15 днів).

Також, позивач вказує на безпідставність твердження відповідача про неврахування періодів дефляції, адже у 2024 році такі періоди відсутні, що підтверджується публічно доступною інформацією на вебсайті Державної служби статистики України.

18.09.2024 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення (на відповідь на відзив) №б/н від 18.09.2024 з проханням прийняти заперечення на відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" на позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення заборгованості в розмірі 279 160 183,36 грн та долучити до матеріалів справи, з відповідним правовим обґрунтуванням.

01.10.2024 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява №б/н від 01.10.2024 (щодо часткової сплати боргу), відповідно до якої позивач не заперечує проти закриття провадження в частині вимог про стягнення заборгованості на суму 126 227 397,78 грн. Згідно поданої заяви позивач зауважив, що точна сума за наданими відповідачем платіжними інструкціями про сплату боргу складає 60 198 397,78 грн та повідомив про сплату боргу в сумі 66 029 000,00 грн станом на 29.09.2024 згідно з платіжними інструкціями, що додав до цієї заяви.

01.10.2024 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання №б/н від 01.10.2024 про долучення доказів, за змістом якого зазначено, що за період з 20.08.2024 по 30.09.2024 відповідачем проводились оплати та коригування вартості послуг згідно актів коригування. Тому, станом на 01.10.2024 основний борг, заявлений позивачем до стягнення зменшився на загальну суму 220 108 386,20 грн, на підтвердження чого додав копії платіжних інструкцій та актів коригування. Відповідач зазначає, що станом на 01.10.2024 сума основного боргу становить 45 407 903,78 грн (фактично залишок боргу за червень 2024 року), а спір в частині стягнення з ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" боргу в сумі 220 108 386,20 грн підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Ухвалою від 01.10.2024 господарський суд залишив без розгляду заперечення (на відповідь на відзив) №б/н від 18.09.2024, а також додаткові пояснення у справі №б/н від 09.09.2024 відповідача.

Ухвалою від 01.10.2024 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.10.2024 - 11:00 год.

07.10.2024 до господарського суду через систему "Електронний суд" від відповідача двічі надійшла заява №б/н від 07.10.2024 про розстрочення виконання рішення з вимогою у випадку задоволення позову, розстрочити виконання рішення суду про стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" 38 407 903,78 грн боргу, 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 3 386 521,93 грн, інфляційні втрати у розмірі 10 257 371,45 грн та судовий збір в розмірі 847 840,00 грн, строком на один рік рівними щомісячними платежами.

07.10.2024 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява №б/н від 07.10.2024 (щодо часткової сплати боргу Відповідачем), відповідно до якої відповідач станом на початок дня 07.10.2024 сплатив частину боргу, щодо стягнення якого заявлено позов, на загальну суму 222 108 386,20 грн. Враховуючи, що у позові заявлені вимоги про стягнення 265 516 289,98 грн основної заборгованості за Договором, несплачений залишок боргу складає 43 407 903,78 грн.

07.10.2024 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання №б/н від 07.10.2024 про долучення доказів прийняти дане клопотання з додатками та долучити до матеріалів справи, відповідно до якого станом на 07.10.2024 сума основного боргу становить 38 407 903,78 грн (фактично залишок боргу за червень 2024), а спір в частині стягнення з ТОВ "КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ЕК" боргу в сумі 227 108 386,20 грн підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору.

У судовому засіданні 07.10.2024 оголошено перерву до 22.10.2024 на 15:00 год.

21.10.2024 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення №б/н від 21.10.2024 проти заяви про розстрочення виконання рішення.

22.10.2024 до господарського суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява №б/н від 22.10.2024, відповідно до якої, враховуючи, що у позові заявлені вимоги про стягнення 265 516 289,98 грн основної заборгованості за Договором, несплачений залишок боргу складає 265 516 289,98 - 262 999 289,98 грн = 2 517 000,00 грн.

22.10.2024 до господарського суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява №б/н від 22.10.2024 з вимогою прийняти дану заяву з додатками та долучити до матеріалів справи, та розстрочити виконання рішення суду згідно поданої заяви про розстрочення, відповідно до якої, зокрема, станом на 22.10.2024 основний борг, заявлений до стягнення позивачем плачений повністю на загальну суму 265 516 289,98 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтвердив здійснення відповідачем оплат на суму 265 516 289,98 грн, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини сторін.

НЕК "Укренерго" є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство". Засновником і єдиним акціонером НЕК "Укренерго" є держава в особі Міністерства енергетики України (п. 6.1 Статуту НЕК "Укренерго", затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 21.09.2021 №218).

НЕК "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі (ОСП) - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1, ст. 31, 33, п. 8 розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії"; постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 17.07.2014 №1012 "Про видачу ліцензії з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами ДП "НЕК "Укренерго", від 17.12.2021 №2624 "Про видачу ліцензії з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго"; п. 2.1, 2.2 Статуту НЕК "Укренерго", затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 21.09.2021 №218).

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі надає послуги, зокрема, з передачі електричної енергії учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії. Типовий договір про надання послуг з передачі електричної енергії затверджується Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі.

Регулятором на ринку електричної енергії є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), правовий статус якої визначений у ст. 1- 2 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Кодекс системи передачі затверджений постановою НКРЕКП від 14.03.2018, зі змінами (далі - Кодекс СП).

Згідно з абз. 14 п. 5.3. Кодексу СП, між ОСП та Користувачем, який є (або планує стати) учасником ринку електричної енергії, укладається один Договір про надання послуг з передачі електричної енергії, який є додатком 6 до цього Кодексу, сукупно за всіма видами діяльності цього Користувача на ринку електричної енергії.

Договір про надання послуг з передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на підставі типової форми договору, який затверджується Регулятором та є додатком 6 до Кодексу СП (п. 5.5. Кодексу СП).

Наказом НЕК "Укренерго" №549 від 03.10.2023 затверджено умови договору про надання послуг з передачі електричної енергії, в п. 1. якого визначено, що умови договору набувають чинності з 01.01.2024.

Відповідач подав позивачу заяву-приєднання від 31.10.2023 до договору про надання послуг з передачі електричної енергії, у якій надано письмову згоду на приєднання до умов договору.

Листом №01/57660 від 31.10.2023 позивач підтвердив приєднання відповідача до умов договору з 01.01.2024, таким чином, між позивачем і відповідачем укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії з датою акцептування 01.01.2024 та ідентифікатором №0206-02024-ПП. (далі - Договір)

Пунктами 1.1.-1.2. Договору визначено, що цей Договір про надання послуг з передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з передачі електричної енергії користувачам системи передачі (далі - Користувач). Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Користувача до умов цього Договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №309 (далі - КСП), та є однаковими для всіх Користувачів.

Згідно з п. 2.1. Договору за цим Договором ОСП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга), а Користувач зобов`язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору. Послуга, яка надається за цим Договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код: 35.12.

Відповідно до п. 6.2. Договору Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків:

1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;

2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;

3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.

Згідно з п. 6.4. Договору Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.

Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості Послуги після коригування обсягів та вартості Послуг Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно) або Акт приймання-передачі Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).

Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта приймання-передачі Послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі Послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі Послуги та актів коригування до актів приймання-передачі Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем.

Відповідно до п. 14.1. Договору цей Договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення.

Згідно з п. 15.1.-15.2. Договору цей договір може бути змінений ОСП в односторонньому порядку у разі внесення змін або скасування нормативно-правових актів, що регулюють відносини, пов`язані з наданням послуги. У такому випадку зміни до цього Договору вносяться ОСП протягом 10 днів з дня набрання чинності відповідними нормативно-правовими актами. Цей Договір зі змінами оприлюднюється на офіційному вебсайті ОСП. Якщо Користувач не ініціював розірвання цього Договору протягом одного місяця з дати набрання чинності змінами, вважається, що він погодився зі зміненим Договором.

Так, наказом НЕК "Укренерго" (ОСП) від 07.06.2024 №343 внесено зміни до договору про надання послуг з передачі електричної енергії (затверджено умови договору в новій редакції.

Позивач зазначає, що у січні-червні 2024 року ОСП (позивач) надавав Користувачу (відповідачу) послуги і надсилав відповідні рахунки, зокрема, для поетапної оплати вартості послуг, а також акти приймання-передачі послуги за січень-червень 2024 року та акти коригування до актів приймання-передачі послуги за січень-березень 2024 року.

Як вказує позивач, вищевказані рахунки та акти створені в електронній формі та підписані електронними підписами, про що свідчать протоколи створення та перевірки електронного підпису, доставлені відповідачу через систему електронного документообігу.

При цьому, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов`язання за Договором, не оплативши своєчасно вартість послуги, зазначену у виставлених рахунках, а також в актах приймання-передачі.

Відтак, за доводами позивача, заборгованість відповідача за послуги, надані у січні-червні 2024 року складає 265 516 289,98 грн, у тому числі: за лютий - 31 983 514,98 грн; за березень - 72 411 288,58 грн; за квітень - 56 621 230,50 грн; за травень - 55 717 321,25 грн; за червень - 48 782 934,67 грн.

За несвоєчасну сплату вартості послуг за вказаний період позивачем нараховано 3% річних в сумі 3 386 521,93 грн та інфляційні втрати в сумі 10 257 371,45 грн.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд зазначає таке.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір як правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), в тому числі з використанням факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису тощо. (ч. 2-3 ст. 207 ЦК України)

В силу ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1, 7 ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 147 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 ГПК України).

За приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, у відповідності до умов Договору, відповідач не здійснював своєчасно оплату за надані послуги, тому в період з січня по червень 2024 року наявна заборгованість у розмірі 265 516 289,98 грн, що відповідачем не заперечується.

Зазначене підтверджується наявними матеріалами справи, а саме: актами приймання-передачі Послуги, актами коригування до актів приймання-передачі Послуги, рахунками за послугу з передачі електричної енергії, інформацією про надходження коштів на рахунки НЕК "Укренерго".

Разом з тим, в ході розгляду справи сторонами надано докази сплати заборгованості за надані послуги, а також акти коригування до актів приймання-передачі Послуги, у зв`язку з чим в частині стягнення заборгованості у розмірі 265 516 289,98 грн відсутній спір.

За змістом ст. 231 ГПК України у разі відсутності предмету спору провадження у справі закривається.

В той час, припинення (закриття) провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення (відкриття) провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №916/3147/16, від 18.06.2019 у справі №914/891/16, від 06.07.2018 у справі №922/4357/14, від 13.06.2018 у справі №905/1584/15.

За таких обставин, провадження по справі в частині стягнення 265 516 289,98 грн основного боргу за надані послуги слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Крім того позивачем заявлено про стягнення з відповідача 10 257 371,45 грн інфляційних втрат та 3 386 521,93 грн 3% річних.

Згідно ст. 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов`язання є нарахування процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат. Так, згідно частини другої наведеної норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень ст. 524, 533, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Інфляційні нарахування на суму боргу та сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), які передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Період нарахування вказаних платежів законодавством не обмежений та здійснюється протягом всього часу існування прострочки виконання грошового зобов`язання.

Отже, кредитор вправі вимагати стягнення з боржника в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у справі №910/13071/19 сформулювала позицію щодо нарахування та сплати боржником інфляційних втрат за неповний місяць.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 по справі №924/312/18, від 22.11.2018 по справі №903/962/17, від 17.10.2018 по справі №916/1883/16.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд встановив його правильність, відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Розрахунки позивача здійснені з урахуванням висновків Верховного суду, зокрема, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19.

Позивач нарахував інфляційні втрати виключно за місяці, в яких прострочення оплати становило більше півмісяця (15 днів). Також судом враховано, що у 2024 році були відсутні періоди дефляції (коли індекс інфляції становив менше 100 %).

Щодо клопотання відповідача про зменшення суми 3% річних, викладеного у відзиві на позовну заяву, господарський суд зазначає таке.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 (права суду зменшити нараховані відсотки річних за статтею 625 ЦК України), господарський суд зазначає таке.

У розглядуваній справі Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла з урахуванням того, що у справі умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання у вигляді пені та штрафу, збільшили позовну давність за відповідними вимогами, а також пунктом 5.5 договору змінили розмір процентної ставки, передбаченої частини другої статті 625 ЦК України, і встановили її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев`яносто шести відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев`яноста календарних днів.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, Велика Палата Верховного Суду вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, обмежити розмір санкцій сумами штрафу і пені, які вже присуджені до стягнення судами попередніх інстанцій, та відмовити у їх стягненні з цих підстав.

Суд наголошує, що у справі №902/417/18 зроблено загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити лише розмір процентів річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України. При цьому, за висновком Суду підстави та обставини для такого зменшення процентів річних суд повинен встановлювати у кожному конкретному випадку.

Отже господарський суд звертає увагу, що саме з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд, може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Натомість у даній справі ставка процентів річних не збільшувалася сторонами у Договорі, а отже, нарахування у позові здійснено за звичайною ставкою (всього 3% річних), прямо передбаченою у ч. 2 ст. 625 ЦК України, що не є надмірною і не порушує принципів розумності, справедливості та пропорційності.

Розмір нарахування 3% річних в сумі 3 386 521,93 грн не є неспівмірним до заявленої суми основного боргу станом на час подачі позову до суду.

Також відповідач не довів відсутності коштів на його рахунках у спірний період, разом з тим у будь-якому разі, з урахуванням ст. 617 ЦК України відсутність коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Крім того господарським судом враховано, що НЕК "Укренерго" включене до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №83 від 04.03.2015.

Так, згідно з ч. 2 ст. 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються, зокрема, на оператора системи передачі.

За вищевикладеного, клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних, викладене у відзиві на позовну заяву, задоволенню не підлягає.

Отже, на підставі повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню зі стягненням з відповідача 3% річних у розмірі 3 386 521,93 грн та інфляційних втрат у розмірі 10 257 371,45 грн.

Крім того, відповідачем подано до суду заяву про розстрочення виконання рішення суду.

В обґрунтування поданої заяви зазначено таке.

ТОВ "КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ЕК" створене на виконання абзацу 3 п. 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" №2019-VIII від 13.04.2017 (далі - Закон) у результаті здійснення заходів з відокремлення, для забезпечення постачання електричної енергії споживачам, та почало постачання електричної енергії споживачам з 01.01.2019, згідно отриманої ліцензії (Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.18р. №429).

Відповідно абзацу 4 п. 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону та ліцензії, Товариство виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території - Кіровоградській області.

Пунктом 93 ст. 1 Закону визначено, що універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам.

Таким чином, ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" є єдиним постачальником універсальних послуг на території Кіровоградської області, від якого залежить надійне та якісне забезпечення електричною енергію населення всього регіону. Основним та єдиним видом діяльності Товариства на даний час є постачання електроенергії споживачам, шляхом її закупівлі на окремих сегментах ринку на умовах попередньої оплати.

Крім того, ТОВ "КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ЕК" відноситься до підприємств що залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), що доведені на підставі затверджених основних показників мобілізаційного плану і договорів (контрактів), що укладені в порядку, передбаченому законодавством, а саме: постачання електричної енергії побутовим споживачам Кіровоградської області в обсязі доведеному згідно мобілізаційного завдання Кіровоградською ОВА; постачання електричної енергії згідно договорів на виконання мобілізаційних завдань підприємствами оборонного сектору, силовими структурами та спеціальними структурами (Договори: Управління ДСНС України у Кіровоградській області №М/56ДСК, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України №М/6ДСК, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кропивницький №30/ДСК, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України №М/36/09-30ДСК, Управління Служби безпеки України і Кіровоградській області №000646, Державна установа "Устинівський виправний центр (№37)" №948-0015).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану, згідно Наказу Міністерства енергетики України №104 від 04.03.2022, тимчасово, на період дії воєнного стану, споживачі, яким припиняється постачання електричної енергії поточним постачальником переводяться до постачальника універсальних послуг на закріпленій території.

Таким чином, з 04.03.2022 Товариство крім виконання функцій постачальника універсальних послуг на території Кіровоградської області, частково виконує функцію Постачальника останньої надії, що суттєво збільшило навантаження на фінансові ресурси Товариства, та обмежило їх обсяги, оскільки фактичні обсяги купованої електричної енергії на об`єднаних сегментах ринку електричної енергії за попередню оплату збільшились, а контрагенти які перейшли в якості споживачів - в основній масі здійснюють оплату згідно фактично спожитих обсягів товару - електричної енергії.

Введення в Україні воєнного стану негативно вплинуло на господарську діяльність Товариства з постачання електричної енергії споживачам.

Військова агресія рф проти України, яка триває вже більше двох років, стала безпосередньо причиною руйнівних подій на ринку електричної енергії. З огляду на повномасштабну війну рівень оплат споживачами вартості отриманої електричної енергії катастрофічно знизився, що змусило Товариство здійснювати закупівлю електричної енергію, в тому числі за кредитні кошти.

Також суттєвий негативний вплив на діяльність Товариства мають обставини щодо несвоєчасного виконання своїх зобов`язань перед постачальниками універсальних послуг з боку інших учасників ринку електричної енергії. Так, станом на 30.06.2024 загальна дебіторська заборгованість учасників ринку електричної енергії перед Товариством складає 1 155 294 217,1 грн., з якої: заборгованість споживачів за отриману електричну енергію складає 423 854 728,64 грн.; заборгованість інших учасників ринку електричної енергії складає 731 439 488,46 грн., в тому числі заборгованість ПрАТ "НЕК Укренерго" становить 98 512 432,88 грн.

При цьому, залишки на рахунках Товариства становлять 80 000 тис. грн. з яких для виконання зобов`язань, строк яких настав станом на 07.10.2024 необхідно сплатити: 203 585 тис. грн. виробникам е/енергії з альтернативних джерел; 8 000 тис. грн. прогнозний платіж за купівлю електроенергії для споживачів Товариства.

Крім того єдиним джерелом його доходів є оплата за поставлену електричну енергію споживачам, та надані послуги в рамках положення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №483 від 05.06.2019 (із змінами та доповненнями) яким на Товариство покладено виконання спеціальних обов`язків із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (ПСО), інші джерела доходів відсутні.

Також відсутнє майно, на яке в рамках виконання даного рішення може бути звернуте стягнення в ході виконання рішення, що підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією рф проти України та введенням воєнного стану, згідно наказу Міністерства енергетики України №148 від 13.04.2022, тимчасово, на період дії воєнного стану, споживачі, яким припиняється постачання електричної енергії поточним постачальником, внаслідок набуття ним статусу "дефолтний", переводяться до постачальника універсальних послуг на закріпленій території. Отже, Товариство, крім виконання функцій постачальника універсальних послуг на території Кіровоградської області, частково виконує функцію постачальника "останньої надії" у відповідності до наказу №148 від 13.04.2022.

Таким чином, виконуючи функції постачальника електричної енергії, Товариство забезпечує стабільне постачання електричної енергії не лише населенню, а також органам державної влади та місцевого самоврядування, комунальним установам, закладам освіти, дитячим будинкам, лікарням, пологовим будинкам, військовим формуванням, правоохоронним органам, судам та іншим підприємствам, установам та організаціями, які мають стратегічне значення для всього регіону.

Судом має бути також враховано відсутність вини відповідача у виникненні даного спору, оскільки вказана заборгованість виникла внаслідок порушення НАЕК "Енергоатом" графіку розрахунків для кожного розрахункового місяця, що було синхронізовано з графіками оплати інших учасників ринку електроенергії, який зокрема передбачав п`ятиетапний графік розрахунків для кожного розрахункового місяця, що було синхронізовано з графіками оплати інших учасників ринку електроенергії в рамках виконання Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. №483 (далі - Положення).

Тобто держава вказаним Положенням поклала на Товариство та взяла на себе певного роду зобов`язання, виходячи з того що відповідач (Товариство) є постачальником універсальних послуг відповідно абзацу 4 п. 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" №2019-VIII від 13.04.2017 (далі - Закон), а не як зазначає позивач, що відповідач діє виключно в рамках положень ст. 42 ГК України.

Так, згідно п. 5 Положення, до спеціальних обов`язків належить зокрема: постачання електричної енергії побутовим споживачам постачальників універсальних послуг за фіксованими цінами, визначеними у додатку 3; надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (далі - послуга постачальників універсальних послуг) за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг за примірною формою згідно з додатком 2 і відповідне прийняття та оплата послуг постачальників універсальних послуг гарантованим покупцем;

Також, п. 5 Положення про ПСО передбачає наступний рух грошових коштів між учасниками ринку електричної енергії, на яких покладено спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів: ДП "НАЕК "Енергоатом" здійснює оплату ДП "Гарантований покупець" за договором про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем (Додаток 4 до Положення про ПСО); ДП "Гарантований покупець" здійснює оплату постачальнику універсальних послуг за договором про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг (Додаток 2 до Положення про ПСО); Постачальник універсальних послуг здійснює оплату ДП "НАЕК "Енергоатом" за договором купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг.

Наведені вище обставини у сукупності дозволяють зробити висновок, що запроваджена постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2021 р. №859 фінансова модель ПСО передбачає авансування витрат постачальників універсальних послуг, які задіяні у процесі постачання електричної енергії побутовим та прирівняним до ним споживачам за фіксованими цінами. Саме в цьому контексті необхідно розуміти зміст підпункту 2 пункту 8 Положення про ПСО: "Гарантований покупець зобов`язаний, зокрема, оплачувати своєчасно та у повному обсязі постачальникам універсальних послуг вартість надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за умови відсутності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед державним підприємством "НАЕК "Енергоатом" за поставлену електричну енергію згідно з пунктом 5 цього Положення".

Однак, всупереч обов`язку своєчасного та повного розрахунку перед ДП "Гарантований покупець", який зокрема передбачав п`ятиетапний графік розрахунків для кожного розрахункового місяця, що було синхронізовано з графіками оплати інших учасників ринку електроенергії, "НАЕК "Енергоатом" допускав значне порушення цього порядку оплати.

За результатами розгляду справи №910/1954/23 ДП "Гарантований покупець" визнав фактичну заборгованість перед ТОВ "КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ЕК" в сумі - 319 455 232,35 грн., яка станом на 01.09.2024 року не виплачена.

Таким чином, фактично, внаслідок прострочення кредитора - держави, в особі державних підприємств ДП "НАЕК "Енергоатом" та ДП "Гарантований покупець", який не вчинив дій, що встановлені договором та актами цивільного законодавства, у відповідача у визначений іншим договором час здійснення платежів не настав строк виконання грошових зобов`язань за Договором, оскільки саме держава несвоєчасно виконувала свої зобов`язання перед іншим учасником ринку електроенергії - гарантованим покупцем, що надалі спричинило неможливість виконання відповідачем свого обов`язку перед іншими контрагентами як державними - НЕК "Укренерго", так і недержавними - операторами систем розподілу ПрАТ "Кіровоградобленерго", ПрАТ "Полтаваобленерго".

Вказану обставину було відзначено Верховним Судом по справах №910/1597/23 та №910/1294/23.

Також Товариством подано ще один позов до ДП "Гарантовний покупець" де загальна сума позовних вимог становить - 444 661 097 грн. 45 коп.

Товариством ніяких негативних наслідків для господарської діяльності позивача, спричинених несвоєчасною оплатою відповідачем вартості прогнозованих обсягів електричної енергії, не настало.

Задоволення судом вимог позивача про стягнення з відповідача 38 407 903,78 грн боргу, 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 3 386 521,93 грн, інфляційні втрати у розмірі 10 257 371,45 грн та судовий збір в розмірі 847 840,00 грн погіршить і без того вкрай скрутний фінансовий стан відповідача, а примусове стягнення вказаної суми ставить під загрозу належне постачання електричної енергії споживачам.

Поряд із цим, надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду строком на один рік рівними платежами кожного місяця не матиме настільки сильного негативного фінансового впливу на відповідача та не вплине на стабільність постачання електричної енергії споживачам всього регіону.

У поданих до суду запереченнях №б/н від 21.10.2024 проти заяви про розстрочення виконання рішення позивач зазначає, що відповідач не довів факт неможливості виконання рішення чи його істотне ускладнення.

Відповідач бездоказово стверджує про свій "скрутний фінансовий стан", при цьому не надав ні перевіреної фінансової звітності, ні інших доказів таких обставин.

Так, інформація про відсутність у відповідача нерухомого майна не свідчить про неможливість виконання рішення (за рахунок іншого майна та інших джерел). Також відсутність нерухомого майна ніяк не підтверджує, що саме завдяки розстроченню відповідач зможе виконати рішення суду (адже додатковий час відповідач не використає на реалізацію нерухомого майна).

Бухгалтерські довідки, складені самим відповідачем і підписані його власними працівниками (тобто особами, завідомо упередженими на користь відповідача), за відсутності первинних документів або судових рішень вочевидь не є належним доказом існування та розміру дебіторської та кредиторської заборгованості. До того ж, навіть у разі наявності певної заборгованості, це не свідчить про неможливість виконання судового рішення.

Так, на стор. 5 заяви відповідач визнає, що залишки на його рахунках становлять 80 мільйонів гривень, ця сума є достатньою для повного виконання судового рішення у справі №912/1950/24.

При цьому дійсна сума залишків на рахунках відповідача може бути більшою, адже жодних доказів їх реального розміру (зокрема, банківських довідок про всі відкриті рахунки і залишки на них) відповідач не надав. До того ж, має враховуватись і рівень надходжень на рахунки відповідача, а не лише залишок коштів на один окремий день.

Отже, рівень доходів відповідача дозволяє йому повністю і без затримок виконати рішення суду у справі №912/1950/24.

Доводи відповідача про нібито існуючі борги перед іншими контрагентами (зокрема, про 203 млн. грн, які необхідно сплатити виробникам електроенергії з альтернативних джерел) не витримують жодної критики, адже в заяві не обґрунтовано, чому виконання судового рішення на користь позивача має бути затримане через виплати іншим контрагентам і чому відповідач вважає інтереси інших контрагентів більш пріоритетними, ніж законні інтереси позивача.

Згідно з публічно доступними даними Єдиного реєстру боржників та даними автоматизованої системи виконавчих проваджень відповідач не є боржником у жодному відкритому виконавчому провадженні.

Крім того, недостовірними є посилання відповідача на виконання ним певних функцій "постачальника останньої надії" згідно з наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148, адже цей наказ втратив чинність ще 06.12.2023 (згідно з наказом Міністерства енергетики України від 10.10.2023 №307 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства енергетики України від 13 квітня 2022 року №148", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.10.2023 за №1859/40915).

Також безпідставними є посилання відповідача на відсутність вини, його функції та інші обставини, що вже наводились у відзиві і були спростовані у відповіді позивача від 11.09.2024 та не свідчать про неможливість виконання рішення.

Позивач звертає увагу на функції та характер діяльності саме позивача (як єдиного в Україні оператора системи передачі), виконувані ним спеціальні обов`язки на ринку електричної енергії та стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Частиною 1 ст. 239 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій поставляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява №6962/02).

Слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс Українине визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 73-74 ГПК України, тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Визначальним фактором є не тільки винятковість цих випадків, а й їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

У даному випадку, господарський суд приймає до уваги, що ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" є єдиним постачальником універсальних послуг на території Кіровоградської області, від якого залежить надійне та якісне забезпечення електричною енергією населення всього регіону.

Також суд враховує, що на момент розгляду справи основний борг відповідача перед позивачем в сумі в сумі 265 516 289,98 грн є погашеним у добровільному порядку та у повному обсязі, залишок заборгованості, про розстрочення якої господарським судом вирішується питання, складається виключно з інфляційних втрат та 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, господарський суд вважає, що факт повного погашення відповідачем під час судового розгляду справи основного боргу є проявом добросовісної поведінки.

Одночасно слід зазначити, що несвоєчасне виконання своїх зобов`язань перед постачальниками універсальних послуг з боку інших учасників ринку електричної енергії мають негативний вплив на діяльність відповідача.

Таким чином, на переконання господарського суду, заявлене відповідачем клопотання про розстрочення виконання рішення слід розглядати, як таке, що направлене на фактичне та повне виконання рішення суду.

Дії відповідача підтверджують, що він не ухиляється від виконання свого обов`язку перед позивачем, але просить суд під час вирішення питання про розстрочення врахувати його матеріальні інтереси та фінансовий стан.

Отже, суд вважає, що в даному випадку існують виняткові обставини, які ускладнюють одночасне та повне виконання рішення суду у даній справі і є підставами для надання розстрочки виконання рішення суду з метою уникнення зупинення господарської діяльності боржника, однак строк розстрочення має бути встановлено в межах 6 місяців з дня набрання рішенням законної сили зі сплатою стягнутої суми рівними частинами щомісячно.

За таких обставин, суд заяву відповідача про розстрочення виконання судового рішення задовольняє частково.

При цьому, на переконання суду, розстрочення виконання судового рішення рівними частинами на шість місяців зможе забезпечити реальне виконання судового рішення із дотриманням балансу інтересів сторін, не порушить справедливої рівноваги та справедливого балансу у розумінні ст. 6 Конвенції, оскільки надасть можливість виконати судове рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом стягувача реально отримати грошові кошти.

Надання розстрочення виконання судового рішення забезпечить боржнику можливість поступового погашення присуджених до стягнення сум без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу - можливість реального отримання грошових коштів частинами із певним інтервалом у часі без звернення стягнення на інше майно боржника та ризиків банкрутства останнього.

Разом з тим, господарський суд звертає увагу боржника на те, що відповідно норм чинного законодавства рішення суду є обов`язковим до виконання, факт надання боржнику розстрочки виконання рішення, не звільняє боржника від обов`язку виконання рішення суду, а отже й від вжиття останнім максимально можливих заходів, спрямованих на виконання прийнятого у даній справі судового рішення.

Відповідно дост. 129 ГПК Українисудовий збір покладається на відповідача.

Згідно з п. 5 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, позивач вправі звернутися до суду із заявою про повернення сплаченого судового збору в розмірі 684 113,28 грн у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині стягнення 265 516 289, 98 грн основної заборгованості.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 231, 233, 236-241, 326-327, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині стягнення 265 516 289, 98 грн основної заборгованості закрити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДР 42132581, вул. Велика Перспективна, 78, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25006) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (код ЄДР 00100227, вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032) 3% річних у розмірі 3 386 521,93 грн, інфляційні втрати у розмірі 10 257 371,45 грн, а також судовий збір у розмірі 163 726, 72 грн.

Розстрочити виконання рішення на 6 місяців рівними щомісячними платежами.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 01.11.2024.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.