Рішення

від 22.10.2024 по справі 920/400/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.10.2024м. СумиСправа № 920/400/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/400/24

за позовомФермерського господарства Самара (вул. Щастя, буд. 67, с. Колядинець, Роменський район, Сумська область, 42523)

до відповідача Синівської сільської ради (вул. Спортивна, буд. 2, с. Синівка, Роменський район, Сумська область, 42533)

про визнання незаконним та скасування рішення, реєстрації права власності на земельні ділянки та державної реєстрації земельних ділянок,

представники учасників справи:

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився;

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд: 1) визнати незаконним та скасувати рішення Синівської сільської ради від 18.01.2024 в частині прийняття у комунальну власність територіальної громади в особі Синівської сільської ради Роменського району Сумської області та забезпечення проведення державної реєстрації права комунальної власності земельних ділянок з кадастровими номерами: 5923282600:03:001:0528, 5923282600:03:001:0529, 5923282600:03:001:0530; 2) визнати незаконною та скасувати проведену 24 січня 2024 року реєстратором Синівської сільської ради Сумської області Магалясом Романом Григоровичем реєстрацію права власності на земельні ділянки: площею 3,2410 га (кадастровий номер 5923282600:03:001:0528) з номером запису про право власності 53444728, площею 3,2210 га (кадастровий номер 5923282600:03:001:0529) з номером запису про право власності 53444791, площею 3,2367 га (кадастровий номер 5923282600:03:001:0530) з номером запису про право власності 53444852 за Синівською сільською радою; 3) визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами: 5923282600:03:001:0528 (площею 3,2410 га), 5923282600:03:001:0529 (площею 3,2210 га), 5923282600:03:001:0530 (площею 3,2367), що знаходяться на території Колядинецької сільської ради (теперішня Синівська сільська рада), шляхом видалення їх з Державного земельного кадастру та припинення всіх речових прав, їх обтяження, зареєстрованих щодо даних земельних ділянок. Позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати (9084 грн 55 коп. витрат по сплаті судового збору, 16 000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу).

Ухвалою від 24.04.2024 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/400/24; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 30.05.2024, 12:30; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 24.04.2024 доставлена до електронного кабінету відповідача 24.04.2024, що підтверджується довідкою Господарського суду Сумської області.

08.05.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 1384/24 від 08.05.2024), в якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Відповідач зазначає, що 21.12.2023 на адресу Синівської сільської ради надійшов лист Головного управління Держгеокадастру у Сумській області № 18-18-0.222-3435/2-23 від 21.12.2023 з проханням проаналізувати відомості Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок, наведених у додатку до листа, та надати інформацію про майбутню форму власності та причини не реєстрації права на земельні ділянки окремо по кожній земельній ділянці. У вищезазначеному додатку був вказаний перелік земельних ділянок з незареєстрованим правом понад 5 років, в тому числі земельні ділянки з кадастровими номерами 5923282600:03:001:0528, 5923282600:03:001:0529, 5923282600:03:001:0530. Дослідивши вищезазначені земельні ділянки, було виявлено, що форма власності їх не визначена. Враховуючи лист Головного управління Держгеокадастру у Сумській області № 18-18-0.222-3435/2-23 від 21.12.2023, відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин від 28 квітня 2021 року № 1423-IX, Синівською сільською радою було прийнято рішення від 18.01.2024 Про прийняття земельних ділянок у комунальну власність Синівської сільської ради. Відповідач зазначає, що прийняття у комунальну власність земельних ділянок та реєстрація права комунальної власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Синівською сільською радою жодним чином не може порушувати прав позивача на користування земельною ділянкою. Земельна ділянка площею 27,6 га, право користування якою було посвідчено Державним актом на право постійного користування серії СМ №00050 від 21.01.1998, припинила своє існування, як об`єкт цивільних прав (в тому числі й прав постійного користування) в 2012 році, у зв`язку з її поділом. Земельні ділянки з кадастровими номерами 5923282600:03:001:0528 площею 3,2410 га, 5923282600:03:001:0529 площею 3,2210 га, 5923282600:03:001:0530 площею 3,2367 га, 5923282600:03:001:0546 площею 17,1840 га, які утворилися після поділу є окремими об`єктами цивільних прав. Позивач не надав доказів наявності в нього права користування зазначеними земельними ділянками. Жоден із наданих позивачем документів не підтверджує порушення Синівською сільською радою будь-яких речових прав на земельні ділянки, що були прийняті в комунальну власність на підставі рішення від 18.01.2024. Щодо незаконності та скасування державної реєстрації земельних ділянок шляхом видалення їх з Державного земельного кадастру та припинення всіх речових прав, зареєстрованих щодо даних земельних ділянок відповідач зазначає, що Синівська сільська рада не є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, не має повноважень щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей, а тому пред`явлення позивачем позовної вимоги про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельних ділянок шляхом видалення їх з Державного земельного кадастру саме до Синівської сільської ради є необґрунтованим.

Ухвалою від 20.05.2024 господарський суд задовольнив клопотання представника позивача (вх. № 2447 від 20.05.2024) про участь у судовому засіданні у справі № 920/400/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; забезпечив участь представника позивача у судовому засіданні 30.05.2024 о 12 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

У судовому засіданні 30.05.2024, за участю представників позивача та відповідача, суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 10.06.2024, 14:30; забезпечення участі представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

05.06.2024 позивач подав клопотання (вх. № 2674 від 05.06.2024), в якому просить суд визнати причини пропуску строку подання доказів поважними та поновити строк для подання доказів; долучити до матеріалів справи копію заяви ФГ "САМАРА" від 28.02.2024, копію відповіді Синівської сільської ради від 25.03.2024, копію конверта з кодом відправлення, копії витягів із сайту Укрпошти про отримання відповіді, копії протоколів про результати земельних торгів. Позивач зазначає, що не міг подати разом з позовною заявою копію звернення (заяви) до Синівської сільської ради про скасування рішення Синівської сільської ради від 21.02.2024 "Про земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки" в частині спірних земельних ділянок виключивши їх із переліку та відповіді на звернення, оскільки на день подання позовної заяви (03.04.2024) відповідь про результати розгляду даної заяви від Синівської сільської ради не надійшла позивачу. Відповідь надійшла тільки 12.04.2024. Також позивач надає копії протоколів про результати земельних торгів, відповідно до яких спірні земельні ділянки виставлялися на аукціон, однак земельні торги не відбулись за відсутності учасників.

У судовому засіданні 10.06.2024, за участю представників позивача та відповідача, розглянувши клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, суд постановив протокольну ухвалу про прийняття поданих позивачем доказів до розгляду.

Ухвалою від 10.06.2024 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні з повідомленням сторін на 02.07.2024, 11:30; забезпечив участь представника позивача у судовому засіданні 02.07.2024 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

27.06.2024 позивач подав заяву (вх. № 3664/24 від 27.06.2024), в якій просить суд відкласти розгляд справи на інший день, у зв`язку з перебуванням представника позивача у відпустці з 28.06.2024 до 12.07.2024 включно.

Ухвалою від 02.07.2024 господарський суд відклав розгляд справи по суті з повідомленням сторін на 16.07.2024, 14:00; забезпечив участь представника позивача у судовому засіданні 16.07.2024 о 14 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Судове засідання 16.07.2024 по справі № 920/400/24 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Вдовенко Д.В. на лікарняному з 16.07.2024 до 18.07.2024.

Ухвалою від 19.07.2024 господарський суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 20.08.2024, 14:00; забезпечив участь представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

20.08.2024 представник відповідача подав клопотання (вх. № 4779 від 20.08.2024), в якому просить суд відкласти розгляд справи, у зв`язку з неможливістю явки в судове засідання.

У судовому засіданні 20.08.2024, за участю представника позивача, суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 10.09.2024, 11:30; протокольну ухвалу про забезпечення участі представника позивача у судовому засіданні 10.09.2024 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв`язку з тим, що з 10 год. 17 хв. до 17 год. 52 хв. 10.09.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 10.09.2024 не відбулось.

Ухвалою від 11.09.2024 господарський суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 01.10.2024, 14:30; забезпечив участь представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

У судовому засіданні 01.10.2024, у зв`язку з оголошенням у Сумській області повітряної тривоги, суд оголосив перерву в судовому засіданні на 22.10.2024, 14:00.

22.10.2024 позивач подав заяву (вх. № 5914 від 22.10.2024), в якій просить суд розглянути справу без участі представника, на підставі матеріалів справи з урахування додаткових письмових пояснень позивача.

22.10.2024 відповідач подав заяву (вх. № 3243 від 22.10.2024), в якій не заперечує проти розгляду та вирішення судом справи без участі представника відповідача через оголошення повітряної тривоги в Сумській області. Відповідач підтримує заперечення проти позову, вважає позовну заяву необґрунтованою.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії СМ № 00050 від 21.01.1998 ОСОБА_1 на підставі розпорядження Липоводолинської районної ради народних депутатів Липоводолинського району Сумської області від 06.05.1997 № 157 надано в постійне користування земельну ділянку загальною площею 27,6 га для ведення селянського (фермерського) господарства.

ОСОБА_1 створив фермерське господарство Самара, яке було зареєстровано 6 березня 1998 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 12.04.2021). Спадкоємцем ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом є ОСОБА_2 , яка, відповідно до статуту ФГ в редакції станом на 2021 рік є членом ФГ Самара та головою фермерського господарства.

З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права (приписів статей 9, 11, 14, 16, 17, 18 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" N 2009-XII, який був чинним до 29 липня 2003 року, та статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону N 937-IV, який набрав чинності 29 липня 2003 року) набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Практика застосування відповідних норм права щодо переходу обов`язків землекористувача земельних ділянок до фермерського господарства з дня його державної реєстрації є сталою та підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 по справі № 922/989/18.

Таким чином, у правовідносинах користування земельною ділянкою загальною площею 27,6 га з дня державної реєстрації ФГ «Самара» набуло права та обов`язки землекористувача.

Розпорядженням голови Липоводолинської РДА від 16.02.2010 № 66 голові та членам ФГ «Самара» наданий дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на земельні ділянки в розмірі земельних часток (паїв) по Колядинецькій сільській раді для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державної власності, які перебувають в постійному користуванні фермерського господарства (згідно з заявами голови та членів ФГ відповідно до державного акту № СМ00050 від 21.01.1998).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) членам ФГ «Самара» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області була розроблена. Відповідно до технічної документації сформовано три земельні ділянки: кадастровий номер 5923282600:03:001:0528 площею 3,2410 га, кадастровий номер 5923282600:03:001:0529 площею 3,2210 га, кадастровий номер 5923282600:03:001:0530 площею 3,2367 га.

Ці земельні ділянки були зареєстровані на підставі технічної документації в Державному земельному кадастрі Відділом Держземагенства у Липоводолинськму районі 10.08.2015 з відміткою у розділі «форма власності»» про відсутність інформації про зареєстроване право; категорія земель землі сільськогосподарського призначення, вид використання 01.01. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як зазначає позивач затвердити технічну документацію та отримати рішення про передачу у приватну власність земельних ділянок не вдалось, оскільки Липоводолинська районна адміністрація при винесенні розпорядження № 66 від 16.02.2010 допустилась помилки та замість надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою надала дозвіл на виготовлення технічної документації та самостійно безпідставно змінила цільове призначення без проекту цих земель. Оскільки земельні ділянки були вже внесені в базу Держгеокадастру, у 2019 році на залишок земельної ділянки наданої у користування відповідно до державного акту серії СМ № 00050 від 21.01.1998 року була виготовлена технічна документація із землеустрою, земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 5923282600:03:001:0546, остання 05.11.2019 зареєстрована відділом у Липоводолинсьому районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.

21.12.2023 Головне управління Держгеокадастру у Сумській області звернулося до територіальних громад, в тому числі відповідача, із запитом щодо надання інформаці про майбутню форму власності земельних ділянок та причини не реєстрації права на земельні ділянки окремо по кожній ділянці, в тому числі земельних ділянок за кадастровими номерами 5923282600:03:001:0528, 5923282600:03:001:0529, 5923282600:03:001:0530.

Рішенням Синівської сільської ради від 18.01.2024 прийнято у комунальну власність територіальної громади в особі Синівської сільської ради Роменського району Сумської області, в тому числі, земельні ділянки з кадастровими номерами: 5923282600:03:001:0528, 5923282600:03:001:0529, 5923282600:03:001:0530.

24.01.2024 на підставі цього рішення в Державному реєстрі речових прав зареєстроване право власності Синівської сільської ради на спірні земельні ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв`язку з прийняттям земельних ділянок у комунальну власність без розроблення проекту землеустрою, із зміною цільового призначення та, в подальшому, включенням їх до переліку земельних ділянок, які виставляються на торги для продажу права оренди, позивача позбавлено права користування усією земельною ділянкою згідно з державним актом СМ № 00050 від 21.01.1998.

Позивач звернувся до суду з позовом за захистом порушеного відповідачем права користування позивача на спірні земельні ділянки.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 25 липня 2023 року у справі № 920/1034/21, у постанові від 05 вересня 2023 року у справі № 924/687/22 під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Відповідно, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем.

Водночас відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України унормовано, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ст. 95 Земельного кодексу України).

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ст. 152 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно з частиною першою статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини 1 статті 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Разом з цим, частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч. 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають, в тому числі, обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом.

Суд встановив, що ФГ «Самара» належить право постійного користування на земельну ділянку площею 27,6 га згідно з державним актом СМ № 00050 від 21.01.1998. Відомості про припинення цього права в матеріалах справи відсутні.

Земельні ділянки за кадастровими номерами 5923282600:03:001:0528, 5923282600:03:001:0529, 5923282600:03:001:0530 є частиною земельної ділянки наданої позивачу у постійне користування, що вбачається з наявних в матеріалах справи доказів (заяв голови та членів ФГ «Самара» від 27.01.2010, розпорядження голови Липоводолинської РДА від 16.02.2010 № 66, технічної документація із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) членам ФГ «Самара» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області). Докази набуття права власності на ці земельні ділянки головою та членами фермерського господарства в матеріалах справи відсутні.

Суд зазначає, що формування земельних ділянок внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі N 367/2022/15-ц (пункт 56).

Водночас суд не встановив порушення права постійного користування позивача земельною ділянкою у зв`язку з прийняттям земельних ділянок за кадастровими номерами 5923282600:03:001:0528, 5923282600:03:001:0529, 5923282600:03:001:0530 у комунальну власність.

Предметом спору у справі є вимоги позивача до відповідача про визнання незаконним та скасування рішення Синівської сільської ради від 18.01.2024 в частині прийняття у комунальну власність територіальної громади в особі Синівської сільської ради Роменського району Сумської області земельних ділянок з кадастровими номерами: 5923282600:03:001:0528, 5923282600:03:001:0529, 5923282600:03:001:0530; визнання незаконною та скасування реєстрації права власності на земельні ділянки; визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельних ділянок.

Суд встановив, що позивач не обґрунтував, яким чином прийняття у комунальну власність земельних ділянок та реєстрація права комунальної власності порушує право позивача на користування земельною ділянкою на праві постійного користування.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

За приписами п. 24. Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки.

Суд також встановив, що на дату прийняття оскаржуваного рішення спірні земельні ділянки вже були сформовані та зареєстровані в кадастрі; державна реєстрація земельних ділянок в кадастрі станом на 18.01.2024 не була скасована.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, однією з яких є землі сільськогосподарського призначення.

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України при зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Суд встановив, що відповідач не змінював цільове призначення спірних земельних ділянок; відомості щодо цільового призначення (категорії земель, виду використання) були внесені в кадастр Відділом Держземагенства у Липоводолинському районі у 2015 році.

За викладених обставин, оскільки суд не встановив факту порушення відповідачем права постійного користування позивача земельною ділянкою згідно з державним актом, у зв`язку з прийняттям у комунальну власність спірних земельних ділянок та реєстрацією права комунальної власності на земельні ділянки, не встановив факту зміни відповідачем цільового призначення земельних ділянок, суд відмовляє у задоволенні позову за його необґрунтованістю.

Водночас суд наголошує, що оскарження рішення Синівської сільської ради «Про земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянці», оскарження дій відповідача щодо виставлення на торги права оренди на земельні ділянки 5923282600:03:001:0528, 5923282600:03:001:0529, 5923282600:03:001:0530 не є предметом позову, а відповідно, предметом спору у справі; позивач вимог щодо визнання незаконним, скасування цього рішення, щодо визнання незаконними відповідних дій відповідача у позові не заявляв.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати позивача, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.У задоволенні позову відмовити.

2.Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 01.11.2024.

СуддяД.В. Вдовенко