Постанова

від 15.10.2024 по справі 903/64/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 903/64/22 (903/266/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О. В. - головуючий, Білоус В. В., Погребняк В. Я.,

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал"

на ухвалені Північно-західним апеляційним господарським судом постанову від 29.05.2024 та додаткову постанову від 18.06.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал"

до 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 ,

3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4

про визнання недійсними договорів

в межах справи №903/64/22

за заявою фізичної особи ОСОБА_1

про неплатоспроможність

Учасники справи:

ТОВ "ФК "Профкапітал": Бєлкін Л. М. (адв.);

ОСОБА_1 : не з`явився;

ОСОБА_2 : не з`явився;

ОСОБА_3 : не з`явився;

ОСОБА_4 : Андріяш Н. В. (адв.);

Арбітражний керуючий: не з`явився;

1. Стислий зміст заявлених позовних вимог

1.1. 25.04.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" (далі - позивач, ТОВ "ФК "Профкапітал") звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач-1), ОСОБА_2 (далі - відповідач-2), ОСОБА_3 (далі - відповідач-3), ОСОБА_4 (далі - відповідач-4) про визнання недійсними:

- договору від 18.09.2009 купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,5000га, кадастровий номер 0722884800:03:001:6852, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Грушицькою В.В., зареєстрованого в реєстрі за №4420;

- договору від 18.09.2009 купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,5673 га, кадастровий номер 0722884800:03:001:6985, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Грушицькою В.В., зареєстрованого в реєстрі за №4425;

- іпотечного договору від 20.08.2009, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , із доповненням від 25.09.2009 до цього договору щодо передачі в іпотеку нерухомого майна, а саме: незавершеного будівництва друкарні та офісних приміщень, загальною площею 3236,3 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,5673 га, цільове призначення якої: для будівництва друкарні, офісних приміщень та гаражів, кадастровий номер 0722884800:03:001:6985, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані правочини укладені з порушенням вимог законодавства, а тому мають бути визнані недійсними.

2. Хід розгляду справи

2.1. Рішенням Господарського суду Волинської області від 05.09.2022, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022, позов задоволено частково:

- визнано недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок від 18.09.2009;

- в частині вимог про визнання недійсним іпотечного договору віл 20.08.2009 в позові відмовлено.

2.2. Судові рішення в частині задоволення позову мотивовані тим, що договори купівлі-продажу земельних ділянок суперечать закону, оскільки укладені без згоди іпотекодержателя та без державної реєстрації об`єкта купівлі-продажу, тобто не відповідають приписам частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України щодо законності, а тому підлягають визнанню недійсними на підставі частини 1, 3 статті 215 названого Кодексу.

2.3. Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання недійним іпотечного договору від 20.08.2009, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суди констатували відсутність вказаного договору в матеріалах справи та зазначили про недоведеність позивачем порушення своїх прав укладенням вказаного договору.

2.4. Постановою Верховного Суду від 25.04.2023 відмовлено у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_4 та залишено без змін постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 і рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2022 у цій справі.

2.5. У лютому 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2022 у цій справі та скасувати вказане судове рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 18.09.2009. Постановити нове рішення про відмову у задоволенні вищезгаданих вимог з підстав пропуску строку позовної давності.

3. Стислий зміст оскаржуваних рішень суду апеляційної інстанції

3.1. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , скасовано рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2022 в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.09.2009, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Прийнято в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В решті рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2022 у справі №903/64/22 (903/266/22) залишено без змін. Здійснено перерозподіл судових витрат.

3.1.2. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оспорювані договори купівлі-продажу земельних ділянок суперечать закону, оскільки укладені без згоди іпотекодержателя та без державної реєстрації об`єкта купівлі-продажу, тобто не відповідають приписам частини 1 статті 203 ЦК України щодо законності, що свідчить про обґрунтованість вимог позивача щодо визнання цих договорів недійсними на підставі частин 1, 3 статті 215 ЦК України.

3.1.3. Водночас, за висновком суду апеляційної інстанції позивачем пропущено строк позовної давності при зверненні до суду з позовними вимогами до відповідача-2 ( ОСОБА_2 ), про застосування якого клопотав відповідач-2, що є підставою для відмови у позові. При цьому суд врахував, що ОСОБА_2 (апелянт) не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, що в свою чергу є підставою для вирішення апеляційним судом заяви відповідача-2 про застосування позовної давності.

3.4. Додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 частково задоволено заяву ТОВ "ФК "Профкапітал" про розподіл судових витрат у цій справі. Присуджено до стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ФК "Профкапітал" 12 500 грн витрат на професійну правничу допомогу. В решті вимог заяви відмовлено.

3.5. При ухваленні додаткової постанови апеляційним судом враховано наступне:

- представник відповідача-2 надав заперечення з приводу поданої позивачем заяви про розподіл судових витрат та просив відмовити у задоволенні цієї заяви. Водночас, якщо суд вбачатиме за можливе відшкодувати понесені позивачем витрати на правничу допомогу, відповідач-2 просив суд зменшити їх до мінімуму;

- правова позиція позивача в першій та апеляційній інстанції під час вирішення спору не змінювалася, тому підготовка до розгляду апеляційної скарги не потребувала аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних витрат часу та зусиль, і в тому числі аналізу судової практики;

- апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволена частково;

- заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу у розмірі 50 000 грн є завищеними, а тому підлягають зменшенню на 75% до суми 12 500 грн.

4. Встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи

4.1. 19.11.2008 між ТОВ "КБ "Західінкомбанк" (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, за умовами якого для додаткового забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_7 - позичальника за кредитним договором № 1201/07-261 від 12.01.2007 та додатковими договорами до нього іпотекодавець передає в іпотеку ТОВ "КБ "Західінкомбанк" нерухоме майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 1,0673 га, кадастровий номер 0722884800:03:001:4789, надану для будівництва друкарні, офісних приміщень та гаражів.

4.2. В подальшому в результаті поділу вищезгаданої земельної ділянки площею 1,0673 га були сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами 0722884800:03:001:6852 площею 0,5000 га та 0722884800:03:001:6985 площею 0,5673 га, які згодом відчужені ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за договорами купівлі-продажу від 18.09.2009.

4.3. ОСОБА_1 (відповідач-1) відчужив предмет іпотеки - земельну ділянку, площею 0,5000 га, кадастровий номер 0722884800:03:001:6852, відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.09.2009, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Грушицькою В.В., зареєстрованим в реєстрі за 4420, на користь - ОСОБА_2 , цільове призначення - для ведення будівництва та обслуговування автомобільної стоянки.

4.4. Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.09.2009 ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,5673 га, кадастровий номер 0722884800:03:001:6985, розташовану в АДРЕСА_1 , цільове призначення якої: для будівництва друкарні, офісних приміщень та гаражів.

4.5. Згідно з відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Волинській області №11-3-0.2-523/2-22 від 11.02.2022 земельні ділянки з кадастровими номерами 0722884800:03:001:6852 і 0722884800:03:001:6985 сформовані в результаті поділу земельної ділянки 0722884800:03:001:4789.

4.6. Відповідно до договору від 15.02.2019 № 2018-12-29-000001-9 про відступлення прав вимоги ПАТ "Західінкомбанк" відступив ТОВ "ФК "Профкапітал" права вимоги за укладеним з ОСОБА_7 кредитним договором та забезпечуючими договорами.

4.7. 10.04.2019 між ПАТ "Західінкомбанк" та ТОВ "ФК "Профкапітал" укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого на користь ТОВ "ФК "Профкапітал" (новий іпотекодержатель) відступаються права вимоги за іпотечним договором від 19.11.2008, укладеним між ТОВ "КБ "Західінкомбанк" та ОСОБА_1 .

4.8. Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.01.2021 у справі №161/15914/13-ц, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 14.04.2021 та постанови Волинського апеляційного суду від 12.10.2021, вирішено в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_7 за кредитним договором № 1201/07-261 від 12.01.2007 та додаткових договорів до нього звернути стягнення на предмет іпотеки за договором від 19.11.2008, а саме: земельну ділянку загальною площею 1,0673 га, кадастровий номер 0722884800:03:001:4789, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, на користь ТОВ "ФК "Профкапітал" шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною на рівні згідно з оцінкою, проведеною суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

4.9. За твердженням позивача, про існування договорів купівлі-продажу земельних ділянок, укладених із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , позивач довідався із заяви про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

4.10. Позивач вважає, що на новостворені земельні ділянки поширюється право іпотеки, тому власник цих ділянок ОСОБА_1 міг розпоряджатися цими земельними ділянками тільки з урахуванням обмежень, які передбачені законодавством про іпотеку.

4.11. За змістом статті 9 Закону України "Про іпотеку" (як в редакції, що була чинною на дату укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 18.09.2009, так і в чинній редакції) іпотекодавець має право відчужувати предмет іпотеки виключно на підставі згоди іпотекодержателя.

4.12. Аналогічні положення містить договір іпотеки від 19.11.2008, за змістом пунктів 4.2, 4.4 якого ОСОБА_1 (іпотекодавець) не має права відчужувати предмет іпотеки будь-яким чином без письмової згоди іпотекодержателя.

4.13. ТОВ "ФК "Профкапітал" згідно з укладеними з ПАТ "Західінкомбанк" договорами відступлення права вимоги є іпотекодержателем переданої ОСОБА_1 за договором від 19.11.2008 в іпотеку земельної ділянки площею 1,0673 га, кадастровий номер 0722884800:03:001:4789, про що внесено відповідний запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Право ТОВ "ФК "Профкапітал" на вказане іпотечне майно підтверджено рішенням суду у справі №161/15914/13-ц.

4.14. Докази надання іпотекодержателем згоди на відчуження предмету іпотеки та припинення договору іпотеки від 19.11.2008 в матеріалах справи відсутні.

4.15. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що іпотека на первісну земельну ділянку площею 1,0673 га за кадастровим номером 0722884800:03:001:4789 поширюється також і на дві новоутворені земельні ділянки площею 0,5673 га та 0,5000 га з кадастровими номерами 0722884800:03:001:6985 та 0722884800:03:001:6852. Відповідно ОСОБА_1 , як власник, міг розпоряджатися цими земельними ділянками з урахуванням обмежень, які передбачені законодавством про іпотеку та укладеним іпотечним договором від 19.11.2008. Однак, для відчуження земельних ділянок ОСОБА_1 мав отримати згоду іпотекодержателя, чого на дату укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу зроблено не було.

4.16. Новостворені земельні ділянки не були зареєстровані в Державному реєстрі прав, що не відповідає положенням частини 6 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції на час укладення оспорюваних договорів, згідно з якою будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) укладаються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.

4.17. Оспорювані договори купівлі-продажу земельних ділянок суперечать закону, що свідчить про наявність правових підстав для визнання їх недійсними.

Щодо застосування апеляційним судом позовної давності

4.18. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначав про те, що його було позбавлено можливості взяти участь у розгляді справи у судовому засіданні та заявити клопотання про застосування позовної давності, тому скаржник вважає, що вказане клопотання має бути вирішено судом апеляційної інстанції. При цьому, покликаючись на обставини неналежного повідомлення про розгляд справи в суді першої і апеляційної інстанції, скаржником долученого до матеріалів справи належні та допустимі докази на підтвердження наведених обставин, які в свою чергу також слугували підставами для визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення поважними.

4.19. Для вирішення спору у даній справі не є визначальним те, що позивач дізнався про оскаржувані договори купівлі-продажу з заяви про неплатоспроможність ОСОБА_1 , як і те, що позивач перевірив стан земельної ділянки з кадастровим номером 0722884800:03:001:4789 і отримав витяг від 18.02.2019, де власником земельної ділянки з кадастровим номером є ОСОБА_1 .

4.20. У даному випадку позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення відповідного права можна було отримати раніше.

4.21. Відповідно до п. 5.1. Договору іпотеки від 19.11.2008 іпотекодержатель має право за письмовим повідомленням у будь-який час протягом строку дії договору перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та користування предметом іпотеки.

4.22. Саме тому перевірка документально і в натурі щодо наявності, стану, умов збереження та користування предметом іпотеки не зводиться тільки до отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, а передбачає вчинення цілого спектру дій пов`язаних, в тому числі, й перевіркою наявності іпотечного майна в натурі.

4.23. ПАТ "Західінкомбанк", як Іпотекодержатель міг та повинен був дізнатися і про стан предмета іпотеки, і про початок будівельних робіт та розміщення на земельній ділянці об`єкта незавершеного будівництва і про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 0722884800:03:001:4789 для будівництва друкарні, офісних приміщень та гаражів на дві окремі земельні ділянки.

4.24. Той факт, що ОСОБА_2 (відповідач-2) не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви відповідача 2 про застосування позовної давності.

4.25. Розглядаючи заяву відповідача-2 про застосування наслідків сплину позовної давності, колегія суду врахувала висновки, наведені в пункті 8.28 постанови Верховного Суду від 25.04.2023 у даній справі, згідно з якими у позові, який розглядається у цій справі, об`єднано вимоги про визнання недійсними трьох договорів, укладених між різними сторонами. Відтак, з урахуванням вищезгаданого висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, сторонами у спорі за вимогами ТОВ "ФК "Профкапітал" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 18.09.2009 та відповідно особами, наділеними правом заявити про застосування позовної давності до вказаних позовних вимог у розумінні статті 267 ЦК України, є ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

4.26. Оскільки позивачем оскаржуються договори купівлі-продажу, які укладені 18.09.2009, враховуючи не доведення позивачем обставин обізнаності/можливості бути обізнаним про укладення спірних договорів лише моментом ознайомлення із заявою про неплатоспроможність ОСОБА_1 , трирічний строк позовної давності до вимог про визнання таких договорів недійсними є пропущеним.

Щодо заяви позивача про розподіл судових витрат

4.27. Представник ТОВ "ФК "Профкапітал" в межах встановленого статтею 129 ГПК України строку подав до суду апеляційної інстанції заяву про відшкодування судових витрат (витрат на професійну правову допомогу) у суді апеляційної інстанції в розмірі 50 000 грн та відповідні докази.

4.28. Факт надання позивачу професійної правничої допомоги під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції підтверджується такими доказами:

- копією договору про надання правової допомоги від 01.03.2024;

- копією акту від 31.05.2024 приймання-передачі наданих послуг з правової (професійної правничої) допомоги до Договору від 01.03.2024;

- копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ІФ №001223 від 14.09.2017;

- копією посвідчення адвоката України №001223 виданого на підставі рішення Ради адвокатів України Івано-Франківської області №1/08 від 14.09.2017;

- копією Довіреності ТОВ ФК "Проф Капітал" від 17.06.2022.

4.29. Договір про надання правової допомоги 01.03.2024 укладено між адвокатом Бєлкіним Леонідом Михайловичем та ТОВ ФК "Проф Капітал". За умовами договору передбачено наступне:

- Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання представляти інтереси Клієнта в Північно-західному апеляційному господарському суді у зв`язку з апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2022 у справі № 903/64/22 (903/266/22), для чого надає йому право: подавати і підписувати від імені Клієнта заяви, в тому числі позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги знайомитись з матеріалами справи, робити з них копії, прослуховувати фіксацію судового процесу, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності або неповноти, одержувати копії рішень, постанов та ухвал суду, правоохоронних органів, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, ставити питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати клопотання, заяви, подавати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають під час судового розгляду, заперечувати проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, змінювані підстави та предмет позову, укладати мирові угоди тощо, одержувати довідки, документи в будь-яких компетентних органах, сплачувати судовий збір або будь-які інші платежі, брати участь в допитах свідків в судових процесах, а також виконувати всі інші дії, пов`язані з виконанням цього доручення (п.1.1).

4.30. Адвокат бере на себе зобов`язання по наданню Клієнту наступних послуг:

- представляти інтереси Клієнта в Північно-західному апеляційному господарському суді у зв`язку з апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2022 у справі №903/64/22 (903/266/22) з усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі та зацікавленій особі, свідку, стягувану або боржнику, отримувати від імені Клієнта документи та речі раніше вилучені на підставі нормативних актів (п.2.1);

- підписувати і подавати від імені Клієнта заяви, позовні заяви, скарги, додатки, пояснення, клопотання, відзиви, довідки, документи у відповідні установи, в тому числі у органи внутрішніх справ, прокуратури України та інших правоохоронних органах, технічної інвентаризації, засвідчувати своїм підписом вірність, копій документів, одержувати необхідні довідки і документи з приводу розгляду апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2022 у справі № 903/64/22 (903/266/22) (п. 2.1.2).

4.31. Відповідно до п.4.4 Договору за послуги, що надаються Адвокатом у відповідності із умовами даного Договору Клієнт сплачує Адвокату гонорар у розмірі 50000 грн з розрахунку 4000 грн за 1 годину роботи адвоката * 12,5 год = 50000 грн. Оплата здійснюється по факту виконаних робіт на підставі Акту приймання-передачі.

4.32. 31.05.2024 сторонами складено та погоджено Акт приймання-передачі наданих послуг з правової (професійної правничої) допомоги відповідно до умов якого вартість однієї години роботи погоджена сторонами у розмірі 4000 грн.

4.33. Згідно з Актом від 31.05.2024 послуги надані у повному обсязі і включають:

- підготовка заперечень проти відкриття апеляційного провадження (з доповненнями) - 3 години*4000 грн = 12000 грн;

- підготовка відзиву позивача на апеляційну скаргу - 5 годин*4000 грн = 20000 грн;

- підготовка додаткових пояснень від 27.05.2024 - 2,5 години*4000 грн = 10000 грн;

- участь у судових засіданнях апеляційного суду (2 засідання) - 1 година*2*4000 грн = 8000 грн.

Усього витрат часу - 12,5 години. Усього розрахункова вартість послуг - 12,5 години*4000 грн = 50000 грн.

5. Стислий зміст касаційної скарги

5.1. ТОВ "ФК "Профкапітал" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргу, в якій просило Суд:

- скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.09.2009, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Залишити рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2022 в цій частині вимог в силі;

- змінити додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024, задовольнивши заяву позивача про розподіл судових витрат в повному обсязі.

6. Узагальнені доводи касаційної скарги

Щодо постанови від 29.05.2024

6.1. Судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального права та не враховано висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, а саме:

- суд порушив статтю 261 ЦК України та не врахував правових позицій, висловлених у постановах Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 915/1622/16, від 21.08.2019 у справі № 907/537/18, від 27.11.2019 у справі № 372/2952/15-ц, від 08.09.2021 у справі № 910/17888/20, від 20.10.2021 у справі № 921/384/19, від 10.11.2022 у справі № 916/1294/21;

- апеляційний суд порушив частину першу статті 230 ЦК України та не врахував правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 914/3630/21 про те, що замовчування суттєвих для цивільно-правових відносин обставин є обманом;

- судом порушено частину п`яту статті 267 ЦК України та не прийнято до уваги правову позицію, сформульовану у постанові Верховного Суду від 25.01.2018 у справі №910/7394/17, за змістом якої при наявності відповідної заяви сторони поважність причин пропуску строку позовної давності повинна бути оцінена судом;

- апеляційним судом не враховано положення статті 272 ГПК України щодо порядку розгляду апеляційної скарги, яка надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи.

Щодо додаткової постанови від 18.06.2024

6.2. Суд апеляційної інстанції порушив статті 129, 162 ГПК України та не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 29.03.2024 у справі № 640/8316/20 та додатковій постанові від 06.07.2022 у справі № 905/671/19.

7. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги

7.1. Представник ОСОБА_4 у відзиві заперечувала проти доводів касаційної скарги, просила Суд залишити скаргу без задоволення, зокрема з наступних підстав:

- доводи скаржника фактично зводяться до того, що скаржник не був обізнаний з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 18.09.2009 в силу тих обставин, що земельні ділянки, котрі утворились внаслідок поділу, в тому числі й та, яка виступила предметом оскаржуваного договору купівлі-продажу не внесені до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а отже ТОВ "Профкапітал" не мав змоги дізнатись про їх продаж третім особам. Такі доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки як вірно зазначив суд апеляційної інстанції приписи частини першої статті 261 ЦК України унормовують, що для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини їх порушення;

- у даному випадку строк позовної давності для звернення до суду з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 18.09.2009 та договору іпотеки від 25.09.2009 сплинули як для ТОВ КБ "Західінкомбанк", так і для ТОВ "ФК "Профкапітал" як правонаступника в іпотечних правовідносинах;

- ТОВ "ФК "Профкапітал" право вимоги за кредитним договором набув 15.02.2019 на підставі договору про відступлення права вимоги №2018-12-29-000001-9. Предметом іпотеки згідно з договором іпотеки та вищезгаданим договором відступлення права вимоги є земельна ділянка. Відтак, набуваючи право вимоги на земельну ділянку, ТОВ "ФК "Профкапітал" могла та була зобов`язані перевірити стан такої земельної ділянки, наявність чи відсутність на такій об`єктів нерухомого майна чи незавершеного будівництва;

- за умовами п.5.1 договору іпотеки від 19.11.2008 Іпотекодержатель має право за письмовим повідомленням у будь-який час протягом строку дії договору перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та користування предметом іпотеки. ПАТ "Західінкомбанк", як іпотекодержатель, міг та повинен був дізнатися про стан предмета іпотеки, про початок будівельних робіт та розміщення на земельній ділянці об`єкта незавершеного будівництва та про поділ земельної ділянки з на дві окремі земельні ділянки. Перевірити стан земельної ділянки мав усі правомочності у правонаступник згідно договорів про набуття права вимоги - ТОВ "Профкапітал". Однак, скаржник вказаних дій не вчинив;

- виходячи зі змісту статті 514 ЦК України, впродовж всього строку дії договору іпотеки попередній кредитор - ПАТ "Західінкомбанк" міг та повинен був дізнатись про порушення прав іпотекодержателя. Такий обсяг правомочностей перейшов і до нового кредитора у зобов`язанні.

8. Касаційне провадження

8.1. Ухвалою Верховного Суду від 11.07.2024 касаційну скаргу ТОВ "ФК "Профкапітал" на ухвалені Північно-західним апеляційним господарським судом постанову від 29.05.2024 та додаткову постанову від 18.06.2024 у справі № 903/64/22 (903/266/22) залишено без руху, надано строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом сплати судового збору у визначеному розмірі та надання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

8.2. 16.07.2024 до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучена платіжна інструкція про сплату судового збору, а також клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

8.3. Ухвалою Верховного Суду від 20.08.2024 відкрито касаційне провадження у цій справі за вищезгаданою касаційною скаргою ТОВ "ФК "Профкапітал", призначено її до розгляду в судовому засіданні на 10.09.2024 - 15:15. Крім того, витребувати у Господарського суду Волинської області та/або Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 903/64/22 (903/266/22).

8.4. 03.09.2024 до Верховного Суду на запит з Господарського суду Київської області надійшли матеріали справи № 903/64/22 (903/266/22).

8.5. У зв`язку з перебуванням судді Васьковського О.В. з 10.09.2024 на лікарняному, судове засідання не відбулось, про що учасники у справі повідомлені телефонограмами.

8.6. Ухвалою Верховного Суду від 17.09.2024 повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ТОВ "ФК "Профкапітал" на ухвалені Північно-західним апеляційним господарським судом постанову від 29.05.2024 та додаткову постанову від 18.06.2024 у цій справі відбудеться 24.09.2024 - 15:30.

8.7. 24.09.2024 від ОСОБА_4 до Верховного Суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

8.8. Ухвалою Верховного Суду від 24.09.2024 вказану заяву було задоволено та вирішено проводити судові засідання у справі №903/64/22 (903/266/22) за участю представника ОСОБА_4 - адвоката Андріяш Н.В. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

8.9. В судовому засіданні 24.09.2024 представник ТОВ "ФК "Профкапітал" підтримав касаційну скаргу, просив Суд скаргу задовольнити. Представник ОСОБА_4 заперечувала проти касаційної скарги з підстав, наведених у відзиві, просила Суд залишити касаційну скаргу без задоволення.

8.10. Решта учасників справи явку своїх представників у судове засідання 24.09.2024 не забезпечили, про поважність причин нез`явлення Суд не повідомили.

8.11. В судовому засіданні 24.09.2024 оголошено перерву до 15.10.2024 - 15:45.

8.12. В судовому засіданні 15.10.2024 представники ТОВ "ФК "Профкапітал" та ОСОБА_4 підтримали раніше надані пояснення по суті спору.

8.13. Решта учасників справи явку своїх представників у судове засідання 15.10.2024 не забезпечили, про поважність причин нез`явлення Суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до Суду не надходило.

8.14. Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю учасників справи, які не забезпечили явку своїх представників.

9. Позиція Верховного Суду

9.1. У цій справі розглядався позов ТОВ "ФК "Профкапітал" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 18.09.2009 та іпотечного договору від 20.08.2009.

9.2. Рішенням Господарського суду Волинської області від 05.09.2022 у справі №903/64/22 (903/266/22) позов задоволено частково, а саме визнано недійсними договори купівлі - продажу земельних ділянок від 18.09.2009, укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . У задоволенні позовної вимоги щодо визнання недійсним іпотечного договору від 20.08.2009, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відмовлено.

9.3. За результатами розгляду апеляційних скарг ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на вищезгадане судове рішення, Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 13.12.2022 залишив апеляційні скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2022 у цій справі - без змін.

9.4. ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалені судами попередніх інстанцій рішення у даній справі в частині задоволених позовних вимог та постановити нове рішення про відмову у позові.

9.5. Верховний Суд постановою від 25.04.2023 залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 - без змін.

9.6. У лютому 2024 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2022 у цій справі, в якій скаржник просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити його, а також скасувати рішення місцевого господарського суду в частині задоволених позовних вимог, ухваливши нове рішення про відмову у позові з підстав пропуску строку позовної давності.

9.7. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 ОСОБА_2 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2022 у справі №903/64/22 (903/266/22) та відкрито апеляційне провадження за вищезгаданою апеляційною скаргою.

9.8. В подальшому Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 29.05.2024 частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_2 , скасував рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2022 в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.09.2009, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , прийняв в цій частині вимог нове рішення про відмову в позові. В решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

9.9. За змістом вказаної постанови суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 18.09.2022. Разом з цим, апеляційний суд визнав обґрунтованими аргументи скаржника в частині пропуску строку позовної давності за позовними вимогами до ОСОБА_2 та у зв`язку з цим відмовив у позові щодо цих вимог.

9.10. Крім того, додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 частково задоволено заяву ТОВ "ФК "Профкапітал" про розподіл судових витрат у цій справі та покладено на ОСОБА_2 12 500 грн витрат ТОВ "ФК "Профкапітал" на професійну правничу допомогу.

9.11. ТОВ "ФК "Профкапітал" не погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо скасування рішення місцевого господарського суду від 05.09.2022, оскільки вважає, що судом невірно застосовано норми матеріального права, зокрема статей 261, 267 ЦК України та норми процесуального права, а саме статті 272 ГПК України, та не враховано висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування наведених норм. Крім того, скаржник вважає, що апеляційним судом було невірно застосовано при ухваленні додаткової постанови положення статей 129, 162 ГПК України та не прийнято до уваги висновки Верховного Суду у питанні розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

9.12. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги та запереченням на неї, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає наступне.

9.13. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

9.14. Поряд з цим, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону - ГПК України.

9.15. Так, частиною другою статті 254 ГПК України унормовано, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.

9.16. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

9.17. У процедурі оскарження судового рішення першої інстанції процесуальним законом встановлено виправдані обмеження, спрямовані на забезпечення оперативності господарського процесу, попередження виникнення правових колізій та дотримання принципу юридичної визначеності, що є одним із істотних елементів принципу верховенства права.

9.18. Такі обмеження знаходять своє відтворення в положеннях ГПК України щодо прийнятності апеляційної скарги, зокрема, і у приписах статті 272 цього Кодексу - щодо порядку розгляду апеляційної скарги, яка надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи.

9.19. Застосування цього процесуального запобіжника задля дотримання принципу юридичної визначеності узгоджується з практикою ЄСПЛ, який у своїх рішеннях неодноразово зауважував, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги (рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010, "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини" від 12.07.2001, "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії" від 19.12.1997 та інші).

9.20. Відповідно до приписів частин першої, четвертої та п`ятої статті 272 ГПК України у разі, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

9.21. Отже, для розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, суд має встановити наявність таких умов для відкриття провадження: (1) особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду; (2) доводи, що покладені в основу апеляційної скарги, не розглядалися під час апеляційного розгляду за апеляційною скаргою іншої особи (аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 19.10.2018 у справі № 910/2002/17, від 12.03.2020 у справі № 910/10364/16, від 18.06.2020 № 44/380-б, від 10.09.2020 у справі №Б13/115-12, від 20.01.2021 у справі № 913/567/19, від 25.02.2021 у справі №15/81, від 06.05.2021 у справі № 910/1119/16, від 11.05.2023 у справі № 908/1324/21).

9.22. У цій справі апеляційним судом встановлено, що всі доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 та заперечення на неї зводяться до застосування наслідків спливу строку позовної давності та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому, ОСОБА_2 зазначив про неможливість подання заяви щодо застосування строку позовної давності до суду першої інстанції під час розгляду справи, оскільки його не було належним чином повідомлено про розгляд цієї справи.

9.23. У питанні щодо наявності чи відсутності правових підстав для розгляду судом апеляційної інстанції заяви ОСОБА_2 про застосування позовної давності колегія суддів враховує наступне.

9.24. Зі змісту судових рішень у цій справі, ухвалених при попередньому розгляді (тобто до подання ОСОБА_2 апеляційної скарги), вбачається, що ОСОБА_4 надав місцевому господарському суду заяву про застосування позовної давності до позовних вимог ТОВ "ФК "Профкапітал".

9.25. Суд першої інстанції в рішенні від 05.09.2022 зазначив про відсутність правових підстав для застосування позовної давності до позовної вимоги ТОВ "ФК "Профкапітал" про визнання недійсним договору іпотеки від 20.08.2009 (із доповненням від 25.09.2009), укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з огляду на відмову у задоволенні вищевказаної вимоги. Відносно решти позовних вимог, а саме про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 18.09.2009, укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 місцевий господарський суд вказав, що позовна давність за заявою ОСОБА_4 не може бути застосована, оскільки відповідну заяву зроблено особою, яка не є стороною оспорюваних правочинів та щодо вимог, які не спрямовані до ОСОБА_4 . Решта відповідачів у справі, які є сторонами вищезгаданих договорів купівлі-продажу не заявляли про застосування позовної давності.

9.26. Суд апеляційної інстанції у постанові від 13.12.2022 погодився з місцевим господарським судом, врахувавши правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, згідно з яким для цілей застосування частини третьої та четвертої статті 267 ЦК України поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у цивільному процесі": сторонами в цивільному процесі є такі її учасники як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог.

9.27. Верховний Суд у постанові від 25.04.2023 у цій справі визнав обґрунтованими вищевказані висновки судів першої та апеляційної інстанції, зазначивши про те, що сторонами у спорі за вимогами ТОВ "ФК "Профкапітал" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 18.09.2009 та відповідно особами, наділеними правом заявити про застосування позовної давності до вказаних позовних вимог у розумінні статті 267 ЦК України, є ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Відтак, оскільки ОСОБА_4 не є стороною спору за вимогами про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 18.09.2009, суди попередніх інстанцій не мали підстав за його заявою вирішувати питання про сплив позовної давності щодо зазначених двох позовних вимог.

9.28. З наведеного слідує, що хоча питання позовної давності порушувалося в суді першої та апеляційної інстанції, але не розглядалося з урахуванням вищевикладеного.

9.29. Разом з цим, встановивши наявність порушеного права та охоронюваного законом інтересу, за захистом якого позивач звернувся до суду, та визнавши висновки місцевого господарського суду в цій частині обґрунтованими і такими, що відповідають матеріалам справи, апеляційний господарський суд погодився з доводами апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що останнього було позбавлено можливості взяти участь у розгляді справи та заявити клопотання про застосування позовної давності, тому це клопотання підлягає вирішенню судом апеляційної інстанції.

9.30. З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

9.31. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

9.32. Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позову. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушено, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (подібні висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 07.08.2019 у справі № 2004/1979/12 (пункт 71), від 16.06.2020 у справі № 372/266/15-ц (пункт 51), від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19 (пункт 57), від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 (пункт 129), від 14.06.2023 у справі № 755/13805/16-ц (пункт 53)).

9.33. Оскільки рішення по суті спору ухвалюється судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності й обґрунтованості рішення суду, то заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції (подібний висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 367/2259/15 (провадження № 14-333цс18)).

9.34. Якщо суд першої інстанції, не повідомивши належно відповідача про час і місце розгляду справи, ухвалить у ній заочне рішення, відповідач вправі заявити про застосування позовної давності у заяві про перегляд такого рішення. У разі відмови суду першої інстанції у задоволенні цієї заяви, відповідач може заявити про застосування позовної давності в апеляційній скарзі на заочне рішення суду першої інстанції. Той факт, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася ним у суді першої інстанції (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 200/11343/14-ц (провадження № 14-59цс18)).

9.35. Суд апеляційної інстанції вправі прийняти до розгляду заяву про застосування позовної давності лише за умови, що відповідач у справі не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про день та час судового розгляду справи, чи у разі інших поважних причин, які об`єктивно позбавляли особу зробити в суді першої інстанції таку заяву, внаслідок чого було порушено принцип процесуальної рівності сторін (близький за змістом висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19).

9.36. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема ухвали апеляційного господарського суду від 21.03.2024 про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2022 у цій справі, в обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду ОСОБА_2 послався на те, що він не був належним чином повідомлений про розгляд даної справи. Так, ухвала Господарського суду Волинської області про відкриття провадження у справі № 903/64/22 (903/266/22) від 02.05.2022 та судові повістки направлялись на адресу: АДРЕСА_2 . Однак ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживає з 2018 року і до апеляційної скарги долучено Витяг про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , згідно з яким останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 03.09.2018. Також ОСОБА_2 не було направлено копії оскаржуваного рішення, про існування якого апелянту стало відомо під час ознайомлення з матеріалами справи 26.01.2024.

9.37. Апеляційним судом встановлено, що згідно зі списком розсилки поштової кореспонденції у справі № 903/64/22 (903/266/22) ухвала Господарського суду Волинської області від 02.05.2022 про відкриття провадження у цій справі направлена ОСОБА_2 на наступну адресу: АДРЕСА_2 . Крім того, повний текст рішення суду першої інстанції від 05.09.2022 у справі №903/64/22 (903/266/22) складено 09.09.2023. Копія вказаного рішення учасникам справи поштовим відправленням не направлялась, про що Господарським судом Волинської області складено Акт щодо відсутності коштів на відправлення поштової кореспонденції по судовим справам від 12.09.2022.

9.38. З цього приводу Верховний Суд зазначає наступне. Дійсно, ухвала про відкриття провадження у даній справі була направлена на вказану у позовній заяві адресу: АДРЕСА_2 . При цьому, в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, в якому міститься відмітка про дату вручення вищезгаданої ухвали суду та підпис одержувача, що не спростовано за змістом оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду.

9.39. Крім того, ухвалою від 02.05.2022 (т.с.1, а.с.41) Господарський суд Волинської області вирішив звернутися до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області із запитом щодо доступу до персональних даних фізичних осіб: ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02.03.2016. При цьому місцевий господарський суд керувався положеннями частини шостої, сьомої статті 176 ГПК України, яка передбачає, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, то суд звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

9.40. В матеріалах справи наявний запит Господарського суду Волинської області від 02.05.2022 на адресу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області та відповіді на цей запит, зокрема щодо ОСОБА_2 (т.с.1, а.с.42, 56).

9.41. Згідно з наданими Управлінням Державної міграційної служби України у Волинській області відомостями з 03.09.2018 зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 є АДРЕСА_3 .

9.42. Рішенням Луцької міської ради від 22.02.2023 № 41/60 АДРЕСА_4 у місті Луцьку з 01.05.2023 перейменовано на

АДРЕСА_4 , про що вказано у додатку до рішення Луцької міської ради від 22.02.2023 № 41/60, оприлюдненого 23.02.2023. Вказана інформація є загальнодоступною та розміщена на офіційному сайті Луцької міської ради.

9.44. Після отримання вищевказаних відомостей від Управління Державної міграційної служби України у Волинській області місцевий господарський суд направляв процесуальні документи (ухвали суду) ОСОБА_2 саме на адресу: АДРЕСА_3 , що підтверджується наявними в матеріалах справи списками розсилки поштової кореспонденції у справі № 903/64/22 (903/266/22) та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, в яких міститься відмітка про дату вручення відповідної ухвали суду та підпис одержувача (т.с.1, а.с.151, 161, 176, 203, 219).

9.45. На переконання суду касаційної інстанції, вказані обставини у сукупності свідчать про те, що місцевий господарський суд належним чином неодноразово повідомляв ОСОБА_2 про розгляд даної справи, де він є одним з відповідачів. Тобто судом першої інстанції в межах встановленого для розгляду справи строку вчинялись необхідні та достатні дії для належного повідомлення ОСОБА_2 про дату, час і місце судових засідань у цій справі.

9.46. Наведене не було враховано судом апеляційної інстанції, в результаті чого останній дійшов помилкового та такого, що спростовується наявними у справі матеріалами, висновку про те, що ОСОБА_2 не було належним чином повідомлено про розгляд даної справи.

9.47. Відносно посилання апеляційного господарського суду на те, що ОСОБА_2 , як і іншим учасникам справи, не направлялася копія рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2022 у даній справі у зв`язку з відсутністю в Господарському суді Волинської області коштів на відправлення поштової кореспонденції по судовим справам, колегія суддів зазначає, що інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

9.48. Так, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалене Господарським судом Волинської області рішення від 05.09.2022 у справі № 903/64/22 (903/266/22) надіслано для оприлюднення в реєстрі 09.09.2022, зареєстровано 09.09.2022 та 12.09.2022 забезпечено надання загального доступу.

9.49. Колегія суддів також враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема в рішеннях у справі "Осман проти Сполученого королівства" (Osman v. the United Kingdom від 28.10.1998, заява №23452/94) та у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland від 19.06.2001, заява №28249/95) ЄСПЛ роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладному руху в судовому процесі. У вказаних рішеннях ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

9.50. У рішенні у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" (Uniуn Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 11.12.1987, заява №11681/85) ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

9.51. Зважаючи на те, що ОСОБА_2 був обізнаний з розглядом даної справи, можливість дізнатися про ухвалення оскаржуваного ним рішення місцевого господарського суду та ознайомитися з його текстом залежала виключно від власного волевиявлення ОСОБА_2 , про що слушно зазначав позивач в касаційній скарзі.

9.52. В оскаржуваній постанові апеляційного господарського суду міститься посилання на правові позиції, наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 200/11343/14-ц та від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19, про які зазначалося вище (пункти 9.34, 9.35 цієї постанови).

9.53. За змістом згаданих постанов Великої Палати Верховного Суду слідує, що у контексті наявності повноважень у суду апеляційної інстанції для розгляду клопотання про застосування позовної давності, визначальними та вагомими є обставини належного чи неналежного повідомлення судом відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

9.54. Оскільки за результатами перегляду оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не підтвердилися доводи ОСОБА_2 , наведені в апеляційній скарзі, з якими погодився апеляційний суд, стосовно не повідомлення ОСОБА_2 належним чином про розгляд цієї справи та неможливість у зв`язку з цим подати місцевому господарському суду заяву про застосування позовної давності, висновки Великої Палати Верховного Суду у справах № 200/11343/14-ц та № 756/8056/19 не підлягали врахуванню апеляційним господарським судом з огляду на неподібність обставин, встановлених у названих справах та справі, яка переглядається.

9.55. Відтак, у апеляційного господарського суду були відсутні правові підстави для розгляду клопотання (заяви) ОСОБА_2 про застосування позовної давності і скасування з цих підстав рішення суду першої інстанції у частині вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

9.56. Дійшовши вказаного висновку, Верховний Суд визнає обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження аргументи касаційної скарги в цій частині вимог.

9.57. Доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним господарським судом положень частини п`ятої статті 267 ЦК України та не врахування правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 25.01.2018 у справі № 910/7394/17, щодо необхідності здійснення оцінки поважності причин пропуску строку позовної давності, не розглядаються Судом, оскільки, як зазначалося вище, у апеляційного господарського суду були відсутні підстави для розгляду відповідного клопотання (заяви) ОСОБА_2 про застосування позовної давності.

9.58. Твердження скаржника про порушення апеляційним судом норм частини першої статті 230 ЦК України та не врахування правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 914/3630/21, про те, що замовчування суттєвих для цивільно-правових відносин обставин є обманом, по суті стосуються питання поділу спірної земельної ділянки та подальшого невчинення реєстраційних дій стосовно цього поділу, також наведено скаржником на спростування висновків апеляційного господарського суду щодо перебігу позовної давності, а тому не враховуються Судом з вищевикладених підстав.

9.59. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

9.60. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 не було спростовано висновки місцевого господарського суду в частині обґрунтованості заявлених позивачем вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, зокрема договору, укладеного з ОСОБА_2 , і підстави для розгляду заяви ОСОБА_2 про застосування позовної давності були відсутні.

9.61. З урахуванням наведеного, Верховний Суд вважає помилковим скасування апеляційним судом законного і обґрунтованого рішення місцевого господарського суду в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.09.2009, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

9.62. За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

9.63. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції у цій справі наведеним вимогам не відповідає, що підтверджує аргументи касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та неврахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, що призвело до скасування законного рішення місцевого господарського суду у цій справі в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.09.2009, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

9.64. Відносно касаційного оскарження додаткової постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 колегія суддів зазначає наступне.

9.65. За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також не вирішення окремих процесуальних питань, зокрема, розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

9.66. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 240/6150/18, від 16.04.2018 у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 у справі № 927/229/19, від 23.12.2021 у справі № 925/81/21, від 09.02.2022 у справі № 910/17345/20, від 15.02.2023 у cправі № 911/956/17 (361/6664/20) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 904/8884/21).

9.67. Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 в частині ухвалення нового рішення про відмову у позові та залишення в силі рішення суду першої інстанції в цій частині вимог, то додаткова постанова апеляційного суду від 18.06.2024 у цій справі також підлягає скасуванню, незалежно від наведених у касаційній скарзі підстав для касаційного оскарження додаткової постанови.

9.68. За результатами касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи касаційної скарги частково знайшли своє підтвердження, тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

10.2. Згідно зі статтею 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

10.3. З урахуванням вище викладеного у цій постанові, Верховний Суд дійшов висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувані постанова та додаткова постанова суду апеляційної інстанції скасуванню, а рішення суду першої інстанції в скасованій частині має бути залишене в силі.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 у справі № 903/64/22 (903/266/22) в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.09.2009, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , скасувати.

3. Рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2022 у справі №903/64/22 (903/266/22) в скасованій частині залишити в силі.

4. Додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі № 903/64/22 (903/266/22) скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

В. Я. Погребняк