Ухвала

від 01.11.2024 по справі 922/1428/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 922/1428/16

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , скаржник)

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінєвровектор»

до:

1) Публічного акціонерного товариства «Обчислювальна техніка та інформатика»; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 ; 4) ОСОБА_4 ; 5) ОСОБА_5 ; 6) ОСОБА_6 ; 7) ОСОБА_7 ; 8) ОСОБА_8 ; 9) ОСОБА_9 ; 10) ОСОБА_10 ; 11) ОСОБА_11 ; 12) ОСОБА_12 ; 13) ОСОБА_13 ; 14) ОСОБА_14 ; 15) ОСОБА_15 ; 16) ОСОБА_16 ; 17) ОСОБА_17 ; 18) ОСОБА_18 ; 19) ОСОБА_19 ; 20) ОСОБА_20 ;

21) ОСОБА_21 ; 22) ОСОБА_22 ; 23) ОСОБА_23 ; 24) ОСОБА_24 ; 25) ОСОБА_25 ; 26) ОСОБА_26 ; 27) ОСОБА_27 ; 28) ОСОБА_28 ; 29) ОСОБА_29 ; 30) ОСОБА_30 ; 31) ОСОБА_31 ; 32) ОСОБА_32 ; 33) ОСОБА_33 ; 34) ОСОБА_34 ; 35) ОСОБА_35 ;

36) ОСОБА_36 ; 37) ОСОБА_37 ; 38) ОСОБА_38 ; 39) ОСОБА_39 ; 40) ОСОБА_40 ; 41) ОСОБА_41 ; 42) ОСОБА_42 ; 43) ОСОБА_43 ; 44) ОСОБА_44 ; 45) ОСОБА_45 ; 46) ОСОБА_46 ; 47) ОСОБА_47 ; 48) ОСОБА_48 ; 49) ОСОБА_49 ; 50) ОСОБА_50 ; 51) ОСОБА_51 ; 52) ОСОБА_52 ; 53) ОСОБА_53 ; 54) ОСОБА_54 ; 55) ОСОБА_1 ; 56) ОСОБА_55 ; 57) ОСОБА_56 ; 58) ОСОБА_57 ; 59) ОСОБА_58 ; 60) ОСОБА_59 ; 61) ОСОБА_60 ; 62) ОСОБА_61 ; 63) ОСОБА_62 ; 64) ОСОБА_63 ; 65) ОСОБА_64 ; 66) ОСОБА_65 ; 67) ОСОБА_66 ; 68) ОСОБА_67 ; 69) ОСОБА_68 ; 70) ОСОБА_69 ; 71) ОСОБА_70 ; 72) ОСОБА_71 ; 73) ОСОБА_72 ; 74) ОСОБА_73 ; 75) ОСОБА_74 ; 76) ОСОБА_75 ; 77) ОСОБА_76 ; 78) ОСОБА_77 ; 79) ОСОБА_78 ; 80) ОСОБА_79 ; 81) ОСОБА_80 ; 82) ОСОБА_81 ; 83) ОСОБА_82 ; 84) ОСОБА_83 ; 85) ОСОБА_84 ; 86) ОСОБА_85 ; 87) ОСОБА_86 ; 88) ОСОБА_87 ; 89) ОСОБА_88 ; 90) ОСОБА_89 ; 91) ОСОБА_90 ; 92) ОСОБА_91 ; 93) ОСОБА_92 ; 94) ОСОБА_93 ; 95) ОСОБА_94 ; 96) ОСОБА_95 ; 97) ОСОБА_96 ; 98) ОСОБА_97 ; 99) ОСОБА_98 ; 100) ОСОБА_99 ; 101) ОСОБА_100 ; 102) ОСОБА_101 ; 103) ОСОБА_102 ; 104) ОСОБА_103 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Шотлайн» (Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпромтех-1»),

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 - адвокат Мица Юрій Вікторович 24.10.2024 через «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 у справі №922/1428/16 скасувати, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.07.2024 залишити в силі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2024 у справі №922/1428/16 визначено колегію суддів у складі: головуючої судді - Малашенкової Т.М., суддів Бенедисюка І.М., Ємця А.А.

Так, предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 у справі №922/1428/16 прийнята за наслідками перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 05.07.2024 (про залишення позову без розгляду) та якою скасовано судове рішення першої інстанції, а справу №922/1428/16 направлено до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду.

Отже, постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 у справі №922/1428/16 переглянута ухвала Господарського суду Харківської області від 05.07.2024 про залишення позову без розгляду.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

З огляду на викладене оскаржується постанова зі справи якою переглянута ухвала про залишення позову без розгляду (пункт 14 частини першої статті 255 ГПК України) належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки), мають право подати касаційну скаргу (пункт 2 частини першої статті 287 ГПК України).

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) Східним апеляційним господарським судом у справі №922/1428/16 ухвалено постанову від 24.09.2024 відповідно до вступної частини якої визначено склад учасників справи, зокрема: одного позивача, 104 відповідачів та двох третіх осіб - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Товариство з обмеженою відповідальністю «Шотлайн».

Проте, у поданій скаржником касаційній скарзі ним помилково визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Шотлайн» відповідачем. З судових рішень убачається, які розміщені в ЄДРСР, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Шотлайн» має процесуальний статус - третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Також з цих судових рішень убачається, що скаржник у касаційній скарзі вказав не всіх відповідачів, адже за інформацією убачається кількісний склад відповідачів - 104 особи.

Виходячи з вищевикладеного, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущеного недоліку скаржник необхідно привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 3 частини другої статті 290 та зазначити всіх учасників справи з урахуванням процесуального статусу учасників справи, а також повне їх найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.

Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.

Суд касаційної інстанції в силу приписів статті 300 ГПК України переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та строку її подання.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України зазначає, що апеляційний господарський суд не врахував висновки Верховного Суду, викладені в постановах:

від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 06.04.2021 у справі №925/642/19 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №378/596/16-ц, від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 щодо обрання способу захист;

від 02.10.2019 у справі №916/2421/18, від 03.10.2019 у справі №902/271/18, від 16.12.2021 у справі №910/7103/21, а також в ухвалі від 22.06.2021 у справі №923/525/20 щодо можливості повернення до стадії підготовчого провадження;

від 02.10.2019 у справі №916/2421/18, від 03.10.2019 у справі №902/271/18, від 16.12.2021 у справі №910/7103/21, а також в ухвалі від 22.06.2021 у справі №923/525/20 щодо можливості повернення до стадії підготовчого провадження;

від 07.08.2019 у справі №907/628/17, від 14.05.2019 у справі №904/592/18, від 11.06.2020 у справі №917/1368/17 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.10.2023 у справі №906/1026/22, від 26.02.2019 у справі №907/9/17 щодо того, що вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки носить майновий характер та оплачується судовим збором відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» як майновий позов.

Верховний Суд виходить з того, що ГПК України розмежовує підстави касаційного оскарження за предметом касаційного оскарження. Так, у разі оскарження судових рішень передбачених пунктом 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження мають визначатися за відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України.

Верховний Суд відзначає, що скаржник не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (оскільки оскаржується судове рішення, передбачене пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України).

При поданні касаційної скарги на судові рішення, ухвалені за результатом залишення позову без розгляду, скаржнику необхідно посилатись на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України, при цьому касаційна скарга має містити належне обґрунтування того, у чому саме полягало невірне застосування норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права попередніми судовими інстанціями під час прийняття оскаржуваних судових рішень.

Наразі скаржник зазначає пункт 1 частини першої статті 287 ГПК України, що не може вважатись підставою касаційного оскарження за відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України з огляду на предмет оскарження (ухвала суду).

З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу.

За таких обставин, Верховний Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення підстав, на яких подається касаційна скарга з належним обґрунтуванням, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права попередніми судовими інстанціями під час прийняття оскаржуваних судових актів ураховуючи предмет касаційного оскарження - постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 у справі №922/1428/16, яка прийнята за наслідками перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 05.07.2024 (про залишення позову без розгляду).

Таким чином, враховуючи доводи касаційної скарги, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та вказати підстави касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження.

Наслідком не усунення цього недоліку є повернення касаційної скарги скаржнику на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Також згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закон України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлено в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року визначений у розмірі 3 028, 00 грн.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 у справі №922/1428/16 скасувати, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.07.2024 залишити в силі.

Отже, з урахуванням викладеного та беручи до уваги вимоги касаційної скарги ОСОБА_1 щодо оскарження постанови апеляційного суду, якою переглянута ухвала місцевого суду про залишення позову без розгляду, при поданні в електронній формі касаційної скарги через «Електронний суд» мав сплатити судовий збір, з урахуванням предмету оскарження та коефіцієнту 0,8, у сумі 3 028, 00 грн.

Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Відповідний доказ й не зазначено скаржником у додатках до касаційної скарги.

Виходячи з вищевикладеного, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у розмірі 3 028, 00 грн, який має бути перерахований за актуальними реквізитами щодо сплати судового збору за подачу касаційної скарги до Верховного Суду на час вчинення такої дії.

Окремо Суд вважає за необхідне звернути увагу скаржника на приписи пункту 7 частини другої статті 42 ГПК України, де встановлено, що учасники справи зобов`язані виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Зокрема, це стосується й вимог статті 291 ГПК України щодо процесуальних обов`язків скаржника.

Процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Відповідно до абзаців першого, другого частини сьомої статті 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення; якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Відповідно до приписів статті 6 ГПК України:

- у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система;

- позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів;

- Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції;

- суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

- електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу;

- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

- особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З системного аналізу статті 6 ГПК України можна дійти висновку, що фізична особа та фізична особа - підприємець не зобов`язана реєструвати Електронний кабінет. Втім означеною статтею 6 ГПК України передбачено, що адвокати, державні та приватні виконавці, юридичні особи, зареєстровані за законодавством України за будь яких обставин зобов`язані зареєструвати Електронний кабінет.

В цьому випадку касаційна скарга подана представником скаржника - адвокатом Мицею Ю.В. через Електронний суд, який забезпечує повідомлення сторін у справі, та відповідно в електронній формі.

Суд відзначає, що учасниками справи є як юридичні особи які зобов`язані зареєструвати Електронний кабінет так і фізичні особи які не зобов`язані його реєструвати.

Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень Східним апеляційним господарським судом у справі №922/1428/16 ухвалено постанову від 24.09.2024 відповідно до вступної частини якої визначено склад учасників справи, зокрема відповідача - Публічне акціонерне товариство «Обчислювальна техніка та інформатика» та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ «Шотлайн» (ТОВ «Будпромтех-1»).

Судом встановлено, що: відповідно до відповіді №4792064 юридична особа (ЄДРПОУ 21174715) не має зареєстрованого Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Скаржником у касаційній скарзі визначено відповідачем - Публічне акціонерне товариство «Обчислювальна техніка та інформатика» та зазначено ЄДРПОУ 21174715; відповідно до відповіді №4793688 юридична особа (ЄДРПОУ 38212791) не має зареєстрованого Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Відповідно до комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» ТОВ «Шотлайн» (ТОВ «Будпромтех-1») має код ЄДРПОУ 38212791.

За таких обставин за приписами ГПК України Публічне акціонерне товариство «Обчислювальна техніка та інформатика» та ТОВ «Шотлайн» зобов`язані зареєструвати Електронний кабінет, втім його не зареєстрували, а тому скаржник подаючи документи в електронній формі звільняється від обов`язку надсилання копій документів таким учасникам справи.

Водночас на момент подання касаційної скарги до Суду через Електронний кабінет, скаржником подано докази її направлення в Електронний кабінет з додатками лише ОСОБА_9 , ОСОБА_104 , ОСОБА_8 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_105 , Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Фінєвровектор», ОСОБА_6 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , тоді як не надано доказів надіслання копії касаційної скарги з додатками іншим учасникам цієї справи - фізичним особам, зокрема, опис вкладення, відповідний доказ й не зазначено скаржником у додатках до касаційної скарги.

З огляду на суб`єктний склад учасників справи, обраний адвокатом, як представником скаржника, спосіб звернення до суду з касаційною скаргою, а саме через «Електронний суд», що є виключенням для направлення касаційної скарги на адресу особі, яка не зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, скаржник має надсилати копії документів іншим учасникам справи у паперовій формі листом з описом вкладення, які не зобов`язані реєструвати Електронний кабінет.

Ненадання доказів направлення касаційної скарги, з огляду на приписи статті 292 ГПК України, не є підставою для залишення касаційної скарги без руху. Втім цей обов`язок передбачений статтею 291 ГПК України і належне його виконання покладається ГПК України на скаржника.

Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги статті 291 ГПК України та надіслати копію касаційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи № 922/1428/16, а докази надіслання копії касаційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи надати суду у 10-ти денний строк з дня вручення цієї ухвали.

У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (зокрема, передбачено частиною другою статті 292 ГПК України).

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху на підставі частин другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання:

- касаційної скарги в новій редакції із зазначенням: (1) всіх учасників справи, а також повне їх найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); (2) підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої у відповідному абзаці частини другої статті 287 ГПК України, з огляду на предмет касаційного оскарження, з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права;

- документа на підтвердження сплати судового збору в розмірі 3 028, 00 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом (Касаційним господарським судом), які розміщені на сайті Судова влада України та є актуальними на час вчинення дії.

Окремо Верховний Суд зазначає на необхідність дотримання статті 291 ГПК України та надати докази (зокрема, описи вкладення) на підтвердження обставин направлення іншим учасникам справи копії касаційної скарги, в тому числі в новій редакції і доданих до неї документів, які у них відсутні.

Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк. В разі подання матеріалів з усунення недоліків засобами поштового зв`язку надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи. У разі подання їх через «Електронний кабінет» надати докази надіслання копії цих матеріалів тим учасникам, які не мають обов`язку зареєструвати «Електронний кабінет» в силу вимог ГПК.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що з огляду на повноту та межі неусунення недоліків касаційної скарги протягом установленого строку може мати наслідки повернення скарги на підставі частини п`ятої статті 292ГПК України, виходячи з вищенаведеного.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 291, 292 ГПК України, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 у справі №922/1428/16 - залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через «Електронний суд» або поштою на адресу: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

4. Верховний Суд звертає увагу, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX: передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України; суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова