Ухвала

від 01.11.2024 по справі 922/2817/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 922/2817/18 (922/3822/23)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1

про відвід колегії суддів : ОСОБА_10 - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М. від розгляду справи №922/2817/18 (922/3822/23)

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024

у справі №922/2817/18 (922/3822/23)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Астер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроторг 2017"</a>,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Веста Центр",

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕРЗ",

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "БЦ - Веста",

4)Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛЮСБУД",

5) Товариство з обмеженою відповідальністю "БЦВ",

6) Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОГРАД",

7) Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧИСТА ВОДА БУД МОНТАЖ",

8) Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЛД ПАУЕР КОМПАНІ",

9) Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВА ЛІГА",

10) Товариство з обмеженою відповідальністю "МТ-МОНТАЖ ТЕХНОЛОГІЯ",

11) Фізична особа ОСОБА_2 ,

12) Фізична особа ОСОБА_3

13) Фізична особа ОСОБА_4 ,

14) Фізична особа ОСОБА_5 ,

15) Фізична особа ОСОБА_6 ,

16) Фізична особа ОСОБА_7 ,

17) Фізична особа ОСОБА_8 ,

18) Фізична особа ОСОБА_9 ,

про витребування майна

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ - Веста"

про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі №922/2817/18 (922/3822/23), в якій скаржник просить вказане судове рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/2817/18 (922/3822/23) визначено колегію суддів у складі: ОСОБА_10. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 18.10.2024.

30.10.2024 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів : ОСОБА_10. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М. від розгляду справи №922/2817/18 (922/3822/23).

В обґрунтування заявник зазначає, що судді неодноразово розглядали касаційні скарги у справі № 922/2817/18 (922/3822/23) та у пов`язаній з нею справою № 922/2817/18(910/1119/16), які стосуються нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відносно якого заявник є заінтересованою особою.

Вказує, що судді залишили в силі незаконні постанови судів апеляційної інстанції у справах №922/2817/18(910/1119/16) та №922/2817/18 (922/3822/23), якими були скасовані законні рішення судів першої інстанції, прийнявши постанови виключно на користь ТОВ "МЕГА АСТЕР", взагалі не зазначили в постановах мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, а отже, на думку заявника, колегія суддів прямо заінтересована у результаті розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі №922/2817/18 (922/3822/23).

Також у заяві зазначено, що ухвалою від 08.07.2024 у справі №922/2817/18 (922/3822/23), суддею Касаційного господарського суду Жуковим С.В. були проігноровані норми статті 4 Закону України "Про судовий збір", оскільки неправомірно зобов`язано відповідача ТОВ "Євроторг 2017" доплатити судовий збір у розмірі 1 487 967,50 грн за подання касаційної скарги.

Крім того, заявнику стало відомо, що згідно з ухвалою члена Другої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя Мельника О.П. від 20.09.2024 №1635/0/18-24 відносно судді Верховного суду ОСОБА_10 на розгляді ВРП перебуває дисциплінарна скарга адвоката Гонтар П.А. про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді ОСОБА_10 в зв`язку із порушеннями, допущеними при розгляді справи № 923/398/14.

Отже, заявник вказує, що всі вищевикладені обставини, з урахуванням того, що ОСОБА_10 , Картере В.І , Огороднік К.М. вже приймали участь у справі №922/2817/18 (922/3822/23) під час винесення постанови від 04.09.2024, викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності колегії суддів по відношенню до заявника, сумніви щодо спроможності колегії здійснювати правосуддя в порядку та спосіб, передбачений нормами ГПК України, Закону України "Про судоустрій та статус суддів" за поданою скаргою ОСОБА_1 , що є підставою для подання заяви про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі ОСОБА_10, Картере В.І, Огородніка К.М. у справі № 922/2817/18 (922/3822/23) відповідно до підпункту 3 та 5 п. 2 ст. 35 ГПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 30.10.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід членів колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ОСОБА_10., Картере В.І., Огородніка К.М. від розгляду справи №922/2817/18 (922/3822/23) визнано необґрунтованою, справу №922/2817/18 (922/3822/23) передано на автоматизований розподіл для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви про відвід у справі №922/2817/18 (922/3822/23) визначено суддю Верховного Суду Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2024.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.

Відповідно до частин другої та третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Частиною першою статті 35 ГПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Наведеними нормами передбачено обов`язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 9901/22/17).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Особа яка подала заяву про відвід судді (суддів), повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді (суддів) у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Європейський суд з прав людини зазначає, що у кожній окремій справі потрібно вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Розглянувши вказану заяву, суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід членів колегії суддів ОСОБА_10. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., та дослідивши доводи, викладені в ній, Верховний Суд зазначає, що аргументи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства, не підтверджені належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами, ґрунтуються на припущеннях, які не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, що викликали б сумнів у об`єктивності або неупередженості суддів, і які б могли бути перевіреними та/чи/або переконливі факти, які б могли викликати сумнів у їх об`єктивності і неупередженості, а відтак могли б бути підставою для відводу суддів в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України..

Відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Сама по собі незгода учасника справи із рішенням судді, його припущення з тих чи інших питань не свідчать про упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість судді та не є підставою для відводу останнього відповідно до наведених норм Господарського процесуального кодексу України.

Отже, незгода ОСОБА_1 (заявника) із постановою Верховного Суду від 04.09.2024 у цій справі №922/2817/18 (922/3822/23) та постановою у справі №922/2817/18(910/1119/16), не свідчить про упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість суддів ОСОБА_10., Картере В.І., Огородніка К.М. та не є підставою для відводу останніх відповідно до наведених норм ГПК.

При цьому, доводи ОСОБА_1 щодо неправомірного зобов`язання ТОВ "Євроторг 2017" доплатити судовий збір у розмірі 1 487 967,50 грн, Верховний Суд також вважає безпідставними.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст.163 ГПК України).

При цьому, враховано правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, згідно якої, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.

Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру (п. 55. постанови Великої Палати Верховного Суду).

Правовий висновок щодо визначення ставки судового збору, що підлягає сплаті за розгляд майнового спору у позовному провадженні в межах справи про банкрутство боржника викладений Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.04.2021 у справі №905/1818/19.

Предметом спору у справі №922/2817/18 (922/3822/23) є витребування майна з чужого незаконного володіння.

Верховним Судом, з огляду на матеріали справи, в ухвалі від 08.07.2024 у цій справі було визначено, що вартість майна складає 50 002 650, 00 грн.

Відтак, враховуючи вимоги касаційної скарги, за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі №922/2817/18 (922/3822/23) ТОВ "Євроторг 2017" належало сплатити судовий збір у сумі 1 500 079,50 грн (50 002 650, 00 грн * 1,5% * 200%). Однак ТОВ "Євроторг 2017" до касаційної скарги додало докази, що підтверджують сплату судового збору лише у розмірі 12 112,00 грн, тобто на 1 487 967,50 грн судового збору менше встановленого законом розміру.

Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Щодо посилання на скаргу адвоката Гонтар П.А. про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді ОСОБА_10 , то Суд зазначає, що ухвалою Другої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 02.10.2024 №2901/2дп/15-24 відмовлено у відкритті дисциплінарної справи за скаргою адвоката Гонтар П.А. стосовно ОСОБА_10 .

Зважаючи на те, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного", а заявником не надано жодних доказів, які б підтверджували, що існують переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо безсторонності суддів ОСОБА_10., Картере В.І., Огородніка К.М. або/та/чи існування наявності фактів, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів, адже незгода сторони з процесуальними рішеннями судді та/чи суддів, рішення або окрема думка судді в цій чи/та інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу та не є і не може викликати сумніви щодо безсторонності та неупередженості судді/суддів, і не свідчать, що у цьому контексті за цими доводами та обставинами, є питанням довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі, а також для того щоб за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача виникли сумніви у неупередженості судді.

З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 про відвід членів колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ОСОБА_10., Картере В.І., Огородніка К.М. від розгляду справи №922/2817/18 (922/3822/23) не містить обставин, які визначені чинним процесуальним законодавством як підстави для відводу суддів чи викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів, а тому суд відмовляє у задоволенні заявленого відводу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 36, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід членів колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ОСОБА_10., Картере В.І., Огородніка К.М. від розгляду справи №922/2817/18 (922/3822/23) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Васьковський