Рішення

від 28.10.2024 по справі 161/13805/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/13805/24

Провадження № 2/161/3876/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

28 жовтня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Олексюка А.В.,

при секретарі судових засідань - Новак Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Луцької міської ради, як орган опіки та піклування про визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И В :

19.07.2024 позивач звернувся в суд з позовом до відповідачки про визначення місця проживання дитини з ним.

Позов мотивував тим, що з 27.05.2001 до 15.01.2023 позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .

Від даного шлюбу у сторін народився син- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

15 січня 2023 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний, на підставі рішення Ківерцівського районного суду Волинської області у справі № 158/3885/23.

Після розірвання шлюбу, син залишився проживати з позивачем, однак відповідачка постійно висловлює невдоволення, влаштовує суперечки щодо місця проживання їх сина.

Вважає, що визначення місця проживання сина з ним, усуне суперечки з відповідачкою, надасть йому можливість самостійного вирішення питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України на строк, що не перевищує одного місяця з метою лікування, навчання, участі в змаганнях, конкурсах, а також інших соціальних питань як отримання допомоги як батьку, що самостійно виховує дитину.

Просив суд, визначити місце проживання неповнолітнього сина ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 23.07.2024 ухвалено розгляд вказаної справи проводити за правилами загального позовного провадження та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

30.08.2024 на адресу суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав, просив задовольнити.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.09.2024 було замінено третю особу Службу у справах дітей на Виконавчий комітет Луцької міської ради.

Протокольною ухвалою суду від 05.09.2024 підготовче провадження у справі завершено, справу призначено до судового розгляду.

Від представника виконавчого комітету Луцької міської ради Шульгана Ф.П. надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності. Зазначає, що на підставі того, що сину - ОСОБА_3 виповнилось 16 років, він сам визначає з ким з батьків проживатиме, законних підстав надати суду висновок щодо вирішення спору немає.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про місце, дату та час розгляду справи.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За погодженням позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області у справі № 158/3885/23 від 15.01.2023 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний розірвано (а.с.10).

Від шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.11).

Син ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_1 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12,14-19).

Згідно Акту обстеження умов проживання від 24.05.2024 року працівниками служби у справах дітей Луцької міської ради Волинської області встановлено, що умови проживання задовільні, санітарний стан відповідає нормі, зроблено сучасний ремонт, є необхідні меблі та побутова техніка, Назар займає окрему кімнату, у якій є два ліжка, корпусна стінка, стіл, комп`ютер. Дитина забезпечена одягом, продуктами харчування, засобами особистої гігієни. Для виховання та розвитку дитини створені належні умови. Стосунки у сім?ї - дружні (а.с.22).

?? ОСОБА_1 станом на 15.05.2024 року, до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої та непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває (а.с.20).

Згідно заяви ОСОБА_3 від 01.07.2024, він висловлює бажання проживати разом із батьком ОСОБА_1 (а.с.28).

Відповідно до інформації про участь батьків у вихованні та утриманні малолітньої дитини ОСОБА_4 , учня 10-м класу, що навчається у Луцькому ліцеї №21 імені Михайла Кравчука Луцької міської ради за підписом директора ліцею ОСОБА_5 , та класного керівника ОСОБА_6 встановлено, що дитина освітній заклад відвідує систематично, рівень умінь та навичок відповідає нормі. У колі однокласників почувається впевнено учень забезпечений необхідним для навчання, є активним, доброзичливим, товариським, дисциплінованим. Організацією навчання та виховання учня займається батько ОСОБА_1 (а.с.27).

Згідно з ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) вказано, що положення Конвенції про права дитини про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3), узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.

Згідно з ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України та ч. 1 ст. 160 СК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Судом встановлено, що син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент розгляду справи йому вже виповнилось 16 років, а тому він вправі самостійно визначити своє місце проживання.

Згідно положень Сімейного й Цивільного кодексів України, дитина з 14 років може вільно обирати собі місце проживання з кимось із батьків, які мають власне житло, а від так суд не може визначати місце проживання дитини, яка досягла 14 років, за позовом когось із батьків, оскільки право вибору місця проживання надано законом самій дитині (постанова Верховного Суду у справі № 592/7624/22, провадження № 61-7545св23 від 02.11.2023).

Крім того, суд звертає увагу, що спір щодо місця проживання дитини був ініційований батьком дитини, з яким дитина і так фактично проживала і продовжує проживати. У справі відсутні докази того, що мати дитини вимагала чи вимагає зміни місця проживання дитини.

Отже, на підставі досліджених доказів, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати слід покласти на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 76-81, 89, 229, 258-259, 263-265, 273, 274, 279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Луцької міської ради, як орган опіки та піклування про визначення місця проживання дитини - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його вручення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк