Рішення

від 30.10.2024 по справі 372/5211/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/5211/24

Провадження № 2-а-59/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2024 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Лимаренко О.О.

за участі позивача ОСОБА_1

розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №1524/1від 12вересня 2024рокута закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП . В обґрунтування позову зазначає, що 12.09.2024 а 12 год. 40 хв. за адресою: Київська область, м. Васильків, проспект Київський Шлях, 43а начальником відділення обліку мобілізаційної роботи заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 було складено стосовно ОСОБА_1 протокол № 667 про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. У фабулі протоколу вказано, що ОСОБА_1 не з`явився за повісткою 18.07.2023 року, яку отримав 11.07.2023 під розписку до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин, чим порушив ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язкок та військову службу» та ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію». Також у протоколі зазначено, що розгляд справи призначено 12.09.2024 року о 12 год. 50 хв. в кабінеті № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 знаходиться в іншому місті за адресою: АДРЕСА_1 відстань до якого становить більше 30 кілометрів. Крім того, при розгляді справи у позивача була відсутня можливість скористатися правовою допомогою захисника. Вказав, що зазначена постанова №1524/1 від 12 вересня 2024 року винесена безпідставно та з істотними порушеннями прав позивача, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 04.10.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом учасників справи.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. Пояснив, що після звільнення з органів поліції 11 липня 2023 року звернувся до відповідача щодо уточнення даних де отримав направленя для проходження лікарської комісії та повістку на 18.07.2023 року. На призначений день за викликом не з`явився, оскільки ще не пройшов всіх лікарів. З`явився до ТЦК 11 вересня 2024 року де на нього був складений протокол та винесено оскаржувану постанову. Не оспорюючи свої дії та обставини, зазначені в постанові, зазначає, що на час вчинення ним адміністративного правопорушення в липні 2023 року ст.210-1 ч.3 КупАП не було, за вчинене ним правопорушення передбачався штраф у меншому розмірі. Не враховано, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі, оскільки погіршують його становище. Крім того, згідно ст.38 КупАП закінчилися строки для накладення адміністратвиного стягнення.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про час розгляду справи був повідомлений належним чином. Заяв, клопотань суду не подав.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.09.2024 року о 12 год. 40 хв. стосовно ОСОБА_1 заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол № 667 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно вказаного протоколу ОСОБА_1 не з`явивсяза повісткою18.07.2023року,яку отримав11.07.2023під розпискудо ІНФОРМАЦІЯ_2 безповажних причин,чим порушивч.10ст.1Закону України«Про військовийобов`язкое тавійськову службу»та ч.1ст.22Закону України«Про мобілізаційнупідготовку імобілізацію».Проступок встановлено на момент прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 11.09.2024 року.

Згідно Постанови №1524/1 від 12 вересня 2024 року ОСОБА_1 не з`явивсяза повісткою18.07.2023року,яку отримав11.07.2023під розпискудо ІНФОРМАЦІЯ_2 безповажних причин,чим порушивч.10ст.1Закону України«Про військовийобов`язкое тавійськову службу»та ч.1ст.22Закону України«Про мобілізаційнупідготовку імобілізацію».Проступок встановлено на момент прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 11.09.2024 року.

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченрого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адмінстративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500 грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу».

Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженим постановами Кабінету Міністрів України №921 від 07.12.2016 року та від 30.12.2022 року № 1487.

За змістом цих нормативно-правових актів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.

За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

За змістом ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно ст.235 КУпАП розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст.235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст.210 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Стаття 58 Конституції України встановлює, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

У своєму рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за закріпленим у наведеній статті Конституції України принципом, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Окрім того, Конституційний суд України в рішенні від 29.06.2010 № 17-рп/2010 зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Суд звертає увагу, що згідно зі ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Таким чином, для правильного вирішення даної справи необхідно встановити, які норми закону врегулювали відповідальність за порушення військового обліку на момент вчинення правопорушення.

Так, адміністративне стягнення було накладено на позивача фактично за нез`явлення 18.07.2023 року за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 без поважних причин.

До набрання чинності Законом України від 09 травня 2024 року № 3696-IX «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», стаття 38 КУпАП, що регулює строки накладення адміністративного стягнення, не встановлювала особливий порядок обчислення строків для правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу.

Це питання було врегульоване у частині першій статті 38 КУпАП, яка встановлює, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Зі змісту статті 38 КУпАП у редакції станом на липень 2023 року вбачається, що початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

Вказане дає підстави для висновку, що для цілей встановлення строку накладення адміністративного стягнення на липень 2023 року є дата вчинення адміністративного правопорушення. У цій справі відсутні підстави для висновку, що правопорушення, яке інкримінується позивачу, мало триваючий характер, що узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 17.07.2019 року в справі №601/952/16.

Суд наголошує, що на момент вчинення вказаного порушення стаття 210-1 КУпАП передбачала відповідальність за порушення законодавствапро оборону,мобілізаційну підготовкута мобілізаціюу вигляді штрафу у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (ч.1 ст.210-1 КУпАП). Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - штраф на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (ч.2 ст.210-1 КУпАП.)

19.05.2024 року набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210-1 КУпАП було доповнено частиною 3, якою передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період (розмір штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян)

Отже, до 19.05.2024 норми ч.3 ст. 210-1 КУпАП, за якою позивача притягнули до адміністративної відповідальності, не існувало. В подальшому, було значно посилено адміністративну відповідальність за порушення правил військового обліку в особливий період, а саме встановлений розмір санкції збільшився до 17000-25500 грн.

Таким чином, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у вересні 2024 року, відповідачем фактично застосовано норму закону, яка не підлягала застосуванню до спірних правовідносин, з огляду на приписи ст. 58 Конституції України та ст. 8 КУпАП.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Повноваження щодо кваліфікації адміністративного правопорушення та визначення розміру штрафу, є дискреційним повноваженням органу (посадової особи) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Суд у справах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності рішення, передбаченим у Кодексі адміністративного судочинства України критеріям, не може перебирати на себе вказані повноваження, оскільки суд контролює виключно дотримання норм чинного законодавства.

Таким чином, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню в повному обсязі, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 242, 286 КАС України, ст. 276, 280, 293 КУпАП, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1524/1 від 12 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Обухівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 01 листопада 2024 року.

Суддя Т.В. Проць