Рішення

від 01.11.2024 по справі 373/1342/24

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/1342/24

Номер провадження 2/373/689/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2024 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Реви О. І.,

за участю:

секретаря судових засідань Хоменко Н. І.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного природного парку «Білоозерський» про поновлення на роботі,стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

Позивач 10.06.2024 звернувся до суду з даним позовом та просив визнати нечинним і скасувати наказ від 10 травня 2024 року № 24/52-К «Про звільнення ОСОБА_2 »; поновити його на посаді заступника директора НПП «Білоозерський»; стягнути з НПП «Білоозерський» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнути з НПП «Білоозерський» на його користь моральну шкоду в розмірі 20 000 грн та 10000 витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що він працював на посаді заступника директора НПП «Білоозерський» з 29 грудня 2021 року.

Наказом № 24/52-К від 10 травня 2024 року він був звільнений з роботи на підставі пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України за прогул без поважних причин, а саме: за відсутність на роботі в період з 13.03.2024 по 08.04.2024 та з 24.04.2024 по 03.05.2024.

Своє звільнення вважає незаконним, оскільки з перших днів введення воєнного стану на території України він перебуває у складі добровольчого формування територіальної оборони Переяславської міської територіальної громади Бориспільського району Київської області №2. Така обставина, на його думку, є підтвердженням того, що він був відсутній на роботі з поважних причин.

До застосування до нього дисциплінарного стягнення відповідачем не було відібрано у нього письмових пояснень, а будь-які його надіслані безпосередньо на адресу відповідача заяви, ігнорувалися. Зокрема, заява від 25.10.203 на увільнення від виконання трудових обов`язків за посадою у зв`язку з залученням до виконання обов`язків в ДФТГ.

Факт виконання ним обов`язків та перебування в складі добровольчого формування територіальної громади підтверджується наданими ним письмовими доказами, що підтверджують ту обставину, що він перебуває на службі за контрактом в Добровольчому формуванні Переяславської міської територіальної громади № 2 та задіяний на постійній основі в будні та вихідні дні в робочий час у виконанні державних та громадських обов`язків під час служби в територіальній обороні.

Зазначає, що прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня. Для встановлення допущення працівником прогулу необхідним є належне фіксування самого факту відсутності працівника на роботі та з`ясування поважності причини такої відсутності. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (стаття 149 КЗпП України).

Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Добровольче формування територіальної громади - воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони в межах території відповідної територіальної громади (пункт 2 частини першої статті 1 Закону України «Про основи національного спротиву»).

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про основи національного супротиву» на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з частиною першою статті 119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Документами, що підтверджують участь в територіальній обороні є контракт добровольця територіальної оборони, типова форма якого затверджена наказом Міністерства оборони України від 07 березня 2022 року № 84.

Згідно частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Також вказує про те, що діями відповідача порушені його трудові права та завдано моральної шкоди, що виразилась у порушенні нормального режиму життя, постійних переживаннях та застосуванні надмірних зусиль вжитих для відновлення трудових прав, до того ж додатковий стрес спричинений ігноруванням відповідачем будь-яких його звернень.

Таким чином,розмір моральноїшкоди,яку булозаподіяно діямивідповідача,він оцінюєв 20 000 грн.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Указує на те, що ним були понесені витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн, які він просить стягнути із відповідача.

Ухвалою суду від 24.06.2024 було відкрите провадження у даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.

09.07.2024 відповідачем була отримана копія такої ухвали та позовної заяви з доданими до неї копіями документів.

23.07.2024 представник відповідача подав відзив на позов в якому зазначає про те, відповідач заперечує проти позовних вимог з огляду на таке.

Заява ОСОБА_1 від 25.10.2023 про увільнення його від виконання посадових обов`язків у зв`язку із «залученням до виконання обов`язків в ДФТГ» була отримана та прийнята в роботу, про що свідчить відповідна резолюція на копії, що додана до відзиву. Позивач самоусунувся від виконання посадових обов`язків, не дізнався про результати розгляду його заяви, не надав запитуваних у нього відповідних документів та пояснень. Після 25.10.2023 позивач перестав ходити на роботу, що власне, він і сам не визнає у своїй позовній заяві.

Усі спроби співробітників НПП «Білоозерський» отримати від позивача інформацію та пояснення завершились безрезультатно саме через ігнорування позивачем вимог роботодавця.

Роботодавець вправі вимагати від добровольця-члена ДФТГ підтвердження того, що виконання поставлених командиром завдань здійснюється у робочий час.

Пунктом 3 форми контракту добровольця територіальної оборони, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 07.03.2022 № 84, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.03.2022 за № 307/37643 передбачено, що на добровольця територіальної оборони, який уклав цей контракт, поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та статті 119 КЗпП України.

Стаття 119 КЗпП України регламентує гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов`язків. У зв`язку із цим, та враховуючи, що норми Закону № 2352 та Форми контракту не містять змін у правовому регулюванні соціального і правового становища членів добровольчих формувань територіальних громад, зокрема і в частині збереження за ними середнього заробітку, законодавчих підстав для припинення виплати збереженого середнього заробітку зазначеним категоріям працівників не вбачається.

Частиною першою статті 119 КЗпП України чітко визначено збереження згаданих гарантій саме на час виконання державних та/або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватися у робочий час. Отже, роботодавець вправі вимагати від добровольця-члена ДФТГ підтвердження того, що виконання поставлених командиром завдань здійснюється у робочий час.

Відповідно доПоложення проДФТГ,затвердженого постановоюКМУ від29.12.2021№ 1449(далі-Положення),командир добровольчогоформування євідповідальним зайого діяльність,визначає завданнячленам добровольчогоформування з урахуванням їх спроможностей (пункт 3 Положення). Також до функцій командира ДФТГ належить контроль за додержанням умов контракту та припинення контракту у разі порушення добровольцем його умов (пункт 23 Положення).

Відтак, відповідач вважає, що саме командири ДФТГ мають здійснювати, в т.ч. і на вимогу добровольця чи його роботодавця, підтвердження виконання поставлених командиром завдань територіальної оборони у робочий час. Форма такого підтвердження не визначена законодавством, тож командир може здійснювати підтвердження будь-якими належним чином засвідченими документами, які в достатній мірі вказують на залучення добровольця до виконання завдань територіальної оборони в його робочі (згідно визначеного роботодавцем режиму) дні.

Зважаючи на такі обставини, відповідач мав перевірити чи виконує позивач обов`язки та завдання у ДФТГ, якщо виконує, то в який час, з яким обсягом залучення тощо. Для цього роботодавцеві потрібно було отримати додаткову інформацію, в тому числі і від позивача, а лише потім приймати рішення по заяві про увільнення від виконання обов`язків.

Позивач просто перестав з`являтися на робочому місці.

Позивач у своїй заяві вказує, що факт виконання ним обов`язків та перебування у складі добровольчого формування територіальної громади підтверджується доданими до позову довідками та копією контракту добровольця.

Проте, такі твердження є дещо маніпулятивними, адже саме по собі перебування у складі ДФТГ, що дійсно може підтверджуватися відповідним контрактом, не означає автоматичного виконання обов`язків та завдань національного спротиву.

Контракт добровольця від 03.04.2022 та довідка в/ч НОМЕР_1 від 04.10.2023 №141 не містять відомостей про виконання позивачем завдань національного спротиву, тобто заходів, які організовуються та здійснюються з метою сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити збройну агресію проти України (пункт 8 частини 1 Закону України «Про основи національного спротиву»).

Закон України «Про основи національного спротиву» розмежовує поняття участі та приналежності особи до ДФТГ та військовослужбовців Збройних Сил України, у тому числі, військових частин Сил територіальної оборони Збройних сил України. Останні є окремим родом сил ЗСУ, на який покладається організація, підготовка та виконання завдань територіальної оборони. Безпосереднє керівництво територіальною обороною здійснюється Головнокомандувачем ЗСУ через Командувача Сил територіальної оборони.

Член добровольчого формування територіальної громади не є військовослужбовцем. Контракт із членами ДФТГ відповідно до наказу Міністерства оборони України від 07.03.2022 №84 «Про затвердження форми контракту добровольця територіальної оборони та посвідчення добровольця територіальної оборони» укладається у чотирьох примірниках, які зберігаються у командира військової частини Сил територіальної оборони ЗСУ; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; у командира ДФТГ; у добровольця, тобто, позивача.

Отже, командир в/ч НОМЕР_1 може мати інформацію про виконання позивачем завдань та обов`язків лише із самого факту наявності у нього копії контракту добровольця.

Довідка ДФТГ №2 від 25.10.2023 №435 містить інформацію про події у майбутньому, які не наступили і могли не наступити. Датована 25.10.2023 довідка містить інформацію, що позивач щоденно з 08:00 до 19:00 у період із 26.10.2023 31.12.2023 здійснював завдання з охорони невідомого стратегічного об`єкта, а також забезпечував виконання інших невизначених завдань.

Довідка від 01.01.2024 №1 є аналогічною за своїм змістом та стосується іншого майбутнього періоду часу - з 01.01.2024 до 29.02.2024.

Таким чином, на переконання відповідача, вказані довідки містять недостовірну інформацію.

Надана позивачем довідка від 07.04.2024 №233 також містить інформацію, яка суперечить дійсності. У довідці зазначено, що позивач «задіяний на постійній основі в будні та вихідні дні в робочий час (з 01.04.2022 до закінчення дії контракту) у виконанні державних та громадських обов`язків під час служби в територіальній обороні». Однак, контракт добровольця позивачем укладений 03.04.2022, а не 01.04.202. Також ця довідка (як і дві попередні) теж містить інформацію за період, який не настав - «до закінчення дії контракту». Також у довідці від 07.04.2024 №233 не роз`яснено, яким чином позивач виконував усі вищевказані завдання «в будні та вихідні дні в робочий час (з 01.04.2022 до закінчення дії контракту)», при цьому до 25.10.2023 перебуваючи на роботі у відповідача.

Більш конкретну інформацію щодо виконуваних позивачем завдань містить довідка від 07.04.2024 №233 за період з 26.02.2024, коли його на підставі наказу командира ДФТГ №11/12 було призначено інструктором.

Сам же наказ командира ДФТГ від 26.02.2024 №11/12 не містить інформації щодо фактичного виконання позивачем покладених на нього обов`язків.

Твердження позивача про те, що роботодавцем не відбиралися у нього пояснення під час притягнення його до дисциплінарної відповідальності не відповідають дійсності. Притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було здійснене в межах чинного законодавства без будь-яких порушень.

Так, наказом від 15.02.2024 №24/18 у НПП «Білоозерський» було розпочате службове розслідування, в межах якого позивачеві листом від 25.03.2024 №16/72-173 було надіслане повідомлення про надання ним пояснень щодо своєї відсутності на роботі. 01.04.2024 позивачу був надісланий повторний лист №16/72-181. Зважаючи на ігнорування ним вимог роботодавця, лист йому було надіслано поштою у паперовому варіанті, на електронну пошту, а також у месенджери Viber, Telegram та WhatsApp.

Аналогічним чином позивача було ознайомлено і з наказом про його звільнення.

Відсутність позивача на робочому місці фіксувалася працівниками відповідача щоденно, про що складалися відповідні акти. Звільнення позивача було погоджене з органом управління майном відповідача - Державним управлінням справами; погодження додане до відзиву.

Позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтвердили порушення його прав, за захистом яких мало місце звернення до суду, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимогу повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи оцінивши та давши належну оцінку зібраним по справі доказам, встановив наступне.

Статтями 12, 13, 81ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частинами 1, 2 ст. 83 ЦПК України передбачено подання доказів сторонами та іншими учасниками справи безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Як установлено судом відповідно до наказу № 21/3 К від 29.12.2021 Національного природного парку «Білоозерський» позивача було призначено на посаду заступника директора Національного природного парку «Білоозерський» у порядку переведення з Державної організації «Лісове господарство «Білоозерське».

Наказом НПП «Білоозерський» від 29.08.2023 № 23/87 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення трудової дисципліни, що проявилося у неналежному виконанні та невиконанні в установлений строк своїх посадових обов`язків.

25.10.2023 позивач на ім`я директора НПП «Білоозерський» подав заяву в якій просив увільнити його від виконання трудових обов`язків з 25.10.2023 із збереженням місця роботи у зв`язку з неможливістю її виконувати, оскільки він залучений до виконання обов`язків в ДФТГ. До заяви додав контракт добровольця територіальної оборони, копію посвідчення ДФТГ та довідку № 435 від 25.10.2023.

Як вбачається із контракту добровольця територіальної оборони від 03.04.2022 ОСОБА_1 уклав його із командиром добровольчого формування Переяславської міської територіальної громади Бориспільського району Київської області №2. Даних про набрання чинності таким договором, наданий позивачем примірник контракту не містить відповідна графа не заповнена.

Надана позивачем довідка від 25.10.2023 № 432, видана командиром вищезазначеного ДФТГ №2 свідчить про те, що з наступного дня після її видачі (26.10.2023) і по 31.12.2023 (на майбутнє) з 08.00 год по 19.00 год ОСОБА_1 забезпечуватиме охорону стратегічного об`єкту та виконання позачергових завдань командира ДФТГ на безоплатній основі.

Резолюції на заяві ОСОБА_1 від 25.10.2023 свідчать про те, що необхідно здійснити перевірку викладених позивачем у заяві фактів, підтвердити їх доказами тощо.

15.11.2023, 21.11.2023, 03.01.2024 відповідач своїми листами просив відповідача надати письмові пояснення про причини його відсутності на робочому місці 27.10.2023, з 13 по 03 січня 2024 року з описом підтверджуючих документів, оскільки журнал обліку робочого часу не містить записів про його присутність на роботі, а дані з порталу Пенсійного фонду України не мають відомостей про його тимчасову непрацездатність.

Наказом НПП «Білоозерський» від 21.11.2023 № 23/111 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення трудової дисципліни, що проявилося у неналежному виконанні та невиконанні в установлений строк своїх посадових обов`язків.

Із відповіді начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.11.2023 вбачається, ОСОБА_1 знятий з військового обліку за віком.

Із відповіді начальника відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області від 24.11.2023 вбачається, що ОСОБА_1 протягом 2023 року спільних заходів з територіальної оборони спільно з працівниками Національної поліції не виконував та до охорони публічного порядку та безпеки на території обслуговування відділу поліції №1 не залучався.

07.12.2023 командир в/ч НОМЕР_1 надав відповідачу відповідь на його запит з якої вбачається, що ОСОБА_1 , який перебуває у складі Переяславського ДФТГ №2, станом на 07.12.2023 не виконує ніяких заходів з територіальної оборони, охорони режимних об`єктів, несення вартової служби та інструкторської роботи з особовим складом вищевказаного ДФТГ.

Листом цього ж командира від 20.12.2023 додатково поінформовано відповідача про те, що ОСОБА_1 в період з 26.10.2023 по 07.12.2023 не був задіяний до виконання будь-яких завдань від командира в/ч НОМЕР_1 .

15.02.2024 інспектор відділу кадрів НПП «Білоозерське» письмово доповіла директору про те, що його заступник ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2024 по теперішній час відсутній на робочому місці. Такі факти фіксуються щоденно відповідними актами. Звернення до ОСОБА_1 з пропозицією надати письмові пояснення з цього приводу залишені ним без реагування.

Наказом НПП «Білоозерський» від 15.02.2024 «Про проведення службового розслідування» була створена комісія для проведення службового розслідування щодо відсутності заступника директора НПП «Білоозерський» ОСОБА_1 на робочому місці, починаючи з 01.01.2024.

Оскільки Переяславське ДФТГ №2 перебувало в оперативному підпорядкуванні 137 окремого батальону ТрО, то командир Переяславського ДФТГ №2 18.03.2024 повідомив командира 137 об ТрО про те, що добровольця ОСОБА_1 було виключено з переліку осіб, які виконують завдання згідно бойового розпорядження командира НОМЕР_2 об ТрО.

За результатами такого службового розслідування 08.04.2024 був складений акт службового розслідування. Із даного документу вбачається, що комісія установила факт виконання ОСОБА_1 обов`язків добровольця Переяславського ДФТГ №2 у період з 26.10.2023 по 31.12.2023 з 08.00 год до 19.00 год на підставі довідки командира формування від 25.10.2023 №2.

У період з початку 2024 року по день складена акту службового розслідування даних про виконання ОСОБА_1 обов`язків добровольця Переяславського ДФТГ №2, що давали підставу не виходу на роботу, комісією не здобуто.

Із листа командира в/ч НОМЕР_3 від 26.02.2024 комісія установила, що ОСОБА_1 було тимчасово відсторонено від виконання завдань у складі ДФТГ №2 до окремого розпорядження командира та рекомендовано приступити до виконання своїх функціональних обов`язків за основним місцем роботи. Однак, станом на 05.03.2024 ОСОБА_1 на роботу не з`явився, жодних письмових повідомлень про причину своєї відсутності на роботі не подавав.

У зв`язку з чим НПП «Білоозерський» 05.03.2024 звернувся до командира в/ч НОМЕР_4 із листом про надання інформації про те, чи було доведено до відома позивача зміст розпорядження командира в/ч про його тимчасове відсторонення від виконання обов`язків добровольця ДФТГ. Своїм листом від 18.03.2024 командир в/ч НОМЕР_1 поінформував керівництво відповідача про те, що командир ДФТГ №2 мав до 07.03.2024 довести до відома ОСОБА_1 зміст такого розпорядження. Окрім того, ОСОБА_1 12.03.2024 особисто прибув до в/ч НОМЕР_1 , де ознайомився із змістом розпорядження від 26.02.2024.

Починаючи з 25.03.2024 відповідач неодноразово поштовим зв`язком, електронною поштою, різними месенджерами направляв на адресу позивача повідомлення про надання пояснень про причини відсутності на роботі. Станом на 08.04.2024 жодного письмового пояснення від позивача на ім`я його роботодавця надано (направлено) не було. З відкритих джерел Пенсійного фонду України також було встановлено, що у період з 13.03.2024 по 08.04.2024 на ім`я ОСОБА_1 не було зареєстровано листів непрацездатності.

Комісія дійшла висновку про те, що в діях ОСОБА_1 вбачається наявність дисциплінарного проступку прогули на роботі без поважних причин та рекомендували директору НПП «Білоозерський» притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

09.04.2024, 11.04.2024 та 03.05.2024 та директор НПП «Білоозерський» звернувся до Державного управління справами із поданнями про погодження звільнення заступника директора НПП «Білоозерський» ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку прогулів без поважних причин.

23.04.2024 дію контракту із добровольцем ДФТГ ОСОБА_1 було припинено.

09.05.2024 в. о. керівника Державного управління справами погодив звільнення заступника директора НПП «Білоозерський» ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку прогулів без поважних причин.

Наказом директора Національного природного парку «Білоозерський» від 10 травня 2024 позивача було звільнено з роботи з посади заступника директора НПП «Білоозерський» з 10.05.2024 на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України за численні прогули без поважних причин з 13.03.2024 по 08.04.2024 та з 24.04.2024 по 03.05.2024.

Позивач звернувся до суду із позовною заявою 10 червня 2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Отже, строку звернення до суду не пропустив.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Підставою для такого звільнення позивача з роботи слугували акт службового розслідування від 08.04.2024; обґрунтування щодо його звільнення у листах до Державного управління справами від 09.04.2024 № 16/72-194, від 11.04.2024 № 16/72-200 та від 03.05.2024 № 16/72-236, а також погодження Державного управління справами щодо звільнення позивача від 09.05.2024 № 01-12/10/1533/24 р.в.с.

Як вбачається із матеріалів справи позивач неодноразово допускав порушення трудової дисципліни, що проявлялося в прогулах.

Стаття 139 КЗпП України передбачає обов`язки працівників. Відповідно до цієї норми закону працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

У необхідних випадках заходи дисциплінарного впливу застосовуються стосовно окремих несумлінних працівників (стаття 140 КЗпП України).

За правилами ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Частиною 2 цієї статті КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

У даному випадку граничні строки застосування до позивача дисциплінарного стягнення не минули, оскільки його прогули мали системний характер і мали місце в день винесення оспорюваного позивачем наказу.

За приписами ч. 1 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Уповноважена особа відповідача неодноразово у різний доступний спосіб зв`язку із позивачем зверталася до нього із пропозицією надати відповідні письмові пояснення про причини відсутності на роботі. Проте, усі вони були залишені без відповіді або ж проігноровані позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. За правилами частини третьої цієї статті цього ж Кодексу при обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

З огляду на досліджені судом докази, що були подані сторонами, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання нечинним та скасування наказу про його звільнення з роботи та про поновлення його на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди та про відшкодування витрат на правову допомогу є похідними від вимог про трудовий спір, а тому задоволенню не підлягають в зв`язку з відмовою судом у задоволенні первісних вимог щодо трудового спору.

Судовий збір позивачем не сплачувався відповідно до приписів ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 7 ст. 141 ЦПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 40, 139, 140 ,147-149 КЗпП України, згідно ст. 12, 13, 76, 81, 83, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного природного парку «Білоозерський» про поновлення на роботі,стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ;

відповідач: Національний природний парк «Білоозерський», адреса місцезнаходження: вул. Лісова, буд. № 1, с. Хоцьки, Бориспільський район, Київська область, 08473; код ЄДРПОУ 31383648.

Суддя: О. І. Рева