Ухвала

від 28.10.2024 по справі 532/1424/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

28.10.2024

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 532/1424/23

Провадження № 1-р/553/1/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за заявою ОСОБА_5 від 12.06.2023 про роз`яснення вироку Апеляційного суду Полтавської області від 09.06.2005 у справі №1-13/2005,

в с т а н о в и в:

До Ленінського районного суду м. Полтави на підставі ухвали Полтавського апеляційного суду від 05.02.2024 надійшла для розгляду заява ОСОБА_5 про роз`яснення вироку Апеляційного суду Полтавської області від 09.06.2005 у справі № 1-13/2005, в якій останній просив роз`яснити з якої дати вирок Апеляційного суду Полтавської області відносно нього набуває законної сили відповідно до норм КПК 1960 року.

Беручи участь в судовому засіданні дистанційно, ОСОБА_5 повністю підтримав внесену ним заяву, посилаючись на викладені у ній обставини.

Захисник ОСОБА_6 заяву підтримала, прохала роз`яснити з якого часу вирок набирає законної сили, оскільки він двічі переглядався судами вищої інстанції.

Інші учасники судового розгляду, будучи належно повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, до суду не прибули.

Заслухавши пояснення заявника та його захисника, перевіривши приєднані до справи матеріали, суд зазначає про наступне.

Вироком Апеляційного суду Полтавської області від 09.06.2005 ОСОБА_5 засуджений за п.п. 4, 10 ч. 2 ст.115 КК України до довічного позбавлення волі; за ч.4 ст.152 КК України до 10 років позбавлення волі; за ч.2 ст.15 п.п. 1,9 ч.2 ст.115 КК України до 14 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_5 визначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Верховний Суд України ухвалою від 27.10.2005 касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишив без задоволення, а вирок Апеляційного суду Полтавської області від 09.06.2005 щодо нього без зміни.

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28.03.2019 касаційну скаргу захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_5 , задоволено частково. Вирок Апеляційного суду Полтавської області від 09.06.2005 щодо ОСОБА_5 змінено. Виключено з мотивувальної частини вироку посилання, як на доказ, на протокол явки з повинною ОСОБА_5 від 09.05.2004. В іншій частині вирок залишено без зміни.

Згідно з розпорядженням виданим Апеляційним судом Полтавської області, яке надійшло в установу попереднього ув`язнення 02.03.2006, вирок у відношенні засудженого ОСОБА_5 від 09.06.2005 набрав законної сили 27.10.2005.

Посилаючись на наявність двох ухвал, постановлених за результатами касаційного розгляду ОСОБА_5 в порядку ст.380 КПК України прохає роз`яснити судове рішення, а саме з якої дати вирок від 09.06.2005 відносно нього набирає законної сили.

Так, у відповідності до вимог ст.380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що необхідність у роз`ясненні судового рішення виникає у разі його нечіткості, неясності та незрозумілості для осіб, щодо яких воно постановлене, а також для тих осіб, яким належить його виконувати. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, при цьому не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Роз`яснюючи вирок, суд не вправі змінювати зміст вироку, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених у ньому. Вимоги, які пред`являє кримінальний процесуальний закон до змісту вироку містяться у ст. 374 КПК України.

Отже, за змістом закону, роз`яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній та зрозумілій формі. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Заявою про роз`яснення судового рішення суд не може змінювати змісту постановленого ним рішення, сама суть роз`яснення рішення суду полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на питання щодо його правомірності чи законності, він лише повинен пояснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілими для зацікавлених осіб, що позбавляє їх можливості його реалізації.

Враховуючи, що заявник не вказує про незрозумілість певних частин тексту судового рішення, і в даному випадку сам вирок викладено чітко та зрозуміло, підстави для роз`яснення змісту судового рішення в порядку ст.380 КПК України, на думку колегії суддів, відсутні.

Водночас, в своїй заяві засуджений фактично порушує питання, пов`язане із виконанням вироку, передбачене п.14 ч.1 ст.537 КПК України (визначення дати, з якої вирок набирає законної сили).

Так, набрання судовим рішенням законної сили передбачено ст. 532 розділу VIII Виконання судових рішень КПК України 2012 року.

Відповідно до ст. 533 КПК України, вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно із ст.401 КПК України 1960 року, вирок місцевого суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляцій, а вирок апеляційного суду після закінчення строку на подання касаційної скарги, якщо його не було оскаржено. У разі подачі апеляцій, касаційно скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи відповідною апеляційною чи касаційною інстанцією, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Обвинувальний вирок виконується після набрання ним законної сили.

Вирок, ухвала і постанова суду, що набрали законної сили, є обов`язковими для всіх державних і громадських підприємств, установ і організацій, посадових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України (ст. 403 КПК).

Згідно із ст. 404 КПК 1960 року, якою регламентовано порядок звернення вироку до виконання, вирок, що набрав законної сили, звертається до виконання судом, який постановив вирок, шляхом надіслання розпорядження та копії вироку тому органові, на який покладено обов`язок виконати вирок.

Отже, згідно з наведеними процесуальними нормами, підставою для виконання вироку, що набрав законної сили є відповідне розпорядження.

Як встановлено судом, на виконання вироку суду у відношенні ОСОБА_5 , Апеляційним судом Полтавської області було видано розпорядження, яке надійшло в установу попереднього ув`язнення 02.03.2006, та згідно з яким вирок суду від 09.06.2005 набрав законної сили 27.10.2005.

Інших розпоряджень матеріали кримінальної справи 1-13/05 та матеріали особової справи засудженого не містять, про що свідчать надані на запити суду копії документів.

Таким чином, на виконання вироку суду від 09.06.2005 у відношенні ОСОБА_5 Апеляційним судом Полтавської області було видано одне єдине розпорядження, яке не відкликалось і не скасовувалось. Після розгляду касаційних скарг Верховним Судом у 2019 році, про що не могло бути не відомо суду апеляційної інстанції, інших розпоряджень про набрання вироком законної сили не видавалось.

Вказані обставини не заперечував і заявник, зазначаючи про існування одного розпорядження, яке не відкликалось судом.

За таких обставин, згідно із виданим розпорядженням, вирок Апеляційного суду Полтавської області від 09.06.2005 у відношенні ОСОБА_5 набрав законної сили 27.10.2005, тому на думку колегії суддів питання про всякогороду сумнівиі протиріччя,що виниклипри виконаннівироку відсутні.

При цьому, згідно із відкрити відомостями, питання щодо набрання вироком законної сили, в тому числі досліджувалось судом апеляційної інстанції ще у 2020 році в межах справи 552/2519/19, у якій було встановлено, що вирок Апеляційного суду Полтавської області від 09.06.2005 виконувався, розпорядження про виконання обвинувального вироку від 24.02.2006 не скасовано, ОСОБА_5 продовжував відбувати покарання. Розпорядження суду про виконання обвинувального вироку Апеляційного суду Полтавської області від 09.06.2005, після розгляду Верховним Судом 28.03.2019 касаційної скарги повторно не видавалось та для виконання не направлялось, оскільки останній з 28.10.2005 перебував у статусі засудженого, користувався правами засудженого, утримувався в установі виконання покарань та відбував покарання.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення заяви ОСОБА_5 від 12.06.2023 про роз`яснення вироку Апеляційного суду Полтавської області від 09.06.2005 у справі №1-13/2005 суд не знаходить.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.380, 537-539 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні заяви ОСОБА_5 від 12.06.2023 про роз`яснення вироку Апеляційного суду Полтавської області від 09.06.2005 у справі №1-13/2005 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів через Ленінський районний суд м.Полтави, а засудженим в той же строк з дня отримання ним копії ухвали.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3