Ухвала

від 31.10.2024 по справі 686/29302/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/29302/24

Провадження № 1-кс/686/9178/24

УХВАЛА

31 жовтня 2024 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , вивчивши клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024243000003376 від 29.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Окружної прокуратури міста ОСОБА_3 звернулася до суду, з клопотанням про арешт намайно з позбавленням права його власникам відчуження, розпоряджання та користування на шляхом тимчасового обмеження права на його відчуження, користування та розпорядження транспортного засобу марки «ВАЗ 2110», 1999 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, win: НОМЕР_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що 29.10.2024 близько 04:30 год. невстановлена особа, діючи умисно шляхом підпалу пошкодила транспортний засіб марки "VolkswagenPassat В8", 2017 року випуску, р.н. НОМЕР_4 , який знаходився в дворі будинку АДРЕСА_1 , чим завдала ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 майнової шкоди на суму, яка встановлюється.

Відомості про вказане кримінальне правопорушення, внесено 29.10.2024 року до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12024243000003376 від 29.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що транспортний засіб марки "VolkswagenPassat В8", 2017 року випуску, р.н. НОМЕР_4 , сірого кольору, win: НОМЕР_5 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В подальшому під час досудового розслідування, 29.10.2024 було проведено огляд місця події у дворі будинку АДРЕСА_1 , було виявлено що внаслідок підпалу транспортного засобу марки "VolkswagenPassat В8", 2017 року випуску, р.н. НОМЕР_4 , сірого кольору, win: НОМЕР_7 було пошкоджено транспортний засіб марки «ВАЗ 2110», 1999 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, win: НОМЕР_2 .

Надалі в ході вищевказаного огляду місця події було вилучено транспортний засіб марки «ВАЗ 2110», 1999 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, win: НОМЕР_2 та поміщено на майданчик тимчасового утримування транспортних засобів, що по АДРЕСА_2 .

Транспортний засіб марки «ВАЗ 2110», 1999 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, win: НОМЕР_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 .

Беручи до уваги те, що для забезпечення проведення досудового розслідування виникла необхідність проведення криміналістичного дослідження транспортного засобу з метою встановлення вартості завданого збитку та права належності майна, а тому виникла необхідність у вилученні вказаного майна та накладенні на нього арешту з метою збереження речових доказів та встановлення об`єктивної істини по даному кримінальному провадженню.

29.10.2024 слідчим СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_6 винесено постанову про визнання даного автомобіля речовим доказом.

Враховуючи вищевикладене, оскільки існує сукупність підстав вважати, що транспортний засібмарки «ВАЗ2110»,1999року випуску,р.н. НОМЕР_1 ,чорного кольору,win: НОМЕР_2 є предметом кримінального правопорушення, з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, передачі чи відчуження, а також з метою проведення в подальшому експертиз та встановлення осіб, які можуть бути причетними до вчинення кримінального правопорушення.

Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що воно підлягає поверненню прокурору з таких підстав.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ст. 170 КК України арештом майна є тимчасове до скасування установленому КПК України порядку позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду право на відчуженням розпорядження та користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання, можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів.

Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 1 ст. 171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Застосовувати ці положення КПК всупереч інтересам законного власника чи володільця майна, які не вважають свої права порушеними, вочевидь не можна.

Указаного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25 січня 2022 року за результатом розгляду справи №127/14139/16-к (провадження № 51-4343км21).

Згідно з ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбаченихстаттями 160-166,170-174цього Кодексу.

У силу ч.2 ст.100 КПК України речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду.

Майно, зокрема «ВАЗ 2110», 1999 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, win: НОМЕР_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 , є майном потерпілої сторони.

Подане клопотання не містить обґрунтування неможливості досягнення мети кримінального провадження без перебування майна потерпілого у розпорядженні сторони обвинувачення, з огляду на те, що факт його вилучення зафіксований у процесуальному документі та чому це майно не може бути повернуте його власнику.

Відсутнє обґрунтування необхідності збереження указаного майна у сторони обвинувачення та неможливості встановлення обставин кримінального правопорушення без застосування заборони користування і розпорядження ним його власником.

Указані недоліки позбавляють слідчого суддю вирішити питання про накладення арешту та мають бути усунуті.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Зазначені недоліки клопотання мають бути усунуті прокурором.

Керуючись ст.ст. 169, 171, 172,173 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурораОкружної прокуратуриміста Хмельницького ОСОБА_2 у кримінальномупровадженні №№12024243000003376від 29.10.2024,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.194КК України повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Роз`яснити прокурору, що у разі повернення клопотання про арешт майна прокурору, тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя