Ухвала

від 08.11.2024 по справі 686/29302/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/29302/24

Провадження № 1-кс/686/9380/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора прокурора Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024243000003376 від 29.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_3 звернулася до суду, з клопотанням про арешт на майно з позбавленням права його власникам відчуження, розпоряджання та користування на шляхом тимчасового обмеження права на його відчуження, користування та розпорядження транспортного засобу марки «ВАЗ 2110», 1999 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, win: НОМЕР_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що 29.10.2024 близько 04:30 год. невстановлена особа, діючи умисно шляхом підпалу пошкодила транспортний засіб марки "VolkswagenPassat В8", 2017 року випуску, р.н. НОМЕР_4 , який знаходився в дворі будинку АДРЕСА_1 , чим завдала ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 майнової шкоди на суму, яка встановлюється.

Відомості про вказане кримінальне правопорушення, внесено 29.10.2024 року до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12024243000003376 від 29.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що транспортний засіб марки "VolkswagenPassat В8", 2017 року випуску, р.н. НОМЕР_4 , сірого кольору, win: НОМЕР_5 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В подальшому під час досудового розслідування, 29.10.2024 було проведено огляд місця події у дворі будинку АДРЕСА_1 , було виявлено що внаслідок підпалу транспортного засобу марки "VolkswagenPassat В8", 2017 року випуску, р.н. НОМЕР_4 , сірого кольору, win: НОМЕР_7 було пошкоджено транспортний засіб марки «ВАЗ 2110», 1999 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, win: НОМЕР_2 .

Надалі в ході вищевказаного огляду місця події було вилучено транспортний засіб марки «ВАЗ 2110», 1999 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, win: НОМЕР_2 та поміщено на майданчик тимчасового утримування транспортних засобів, що по АДРЕСА_2 .

Транспортний засіб марки «ВАЗ 2110», 1999 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, win: НОМЕР_2 згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 .

Прокурор стверджує, що для забезпечення проведення досудового розслідування необхідне проведення криміналістичного дослідження транспортного засобу з метою встановлення вартості завданого збитку та права належності майна, а тому просить накласти на нього арешт із застосуванням усіх визначених законом заборон.

29.10.2024 слідчим СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_6 винесено постанову про визнання даного автомобіля речовим доказом.

Прокурор в судове засідання не з`явилася, проте, в її клопотанні міститься прохання про розгляд справи за її відсутності, просить його задовольнити.

Володілець транспортного засобу ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, повідомлений про розгляд справи телефонограмою.

Дослідивши клопотання та долучені до нього копії документів із кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про те, що воно підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 170 КК України арештом майна є тимчасове до скасування установленому КПК України порядку позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду право на відчуженням розпорядження та користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання, можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів.

Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 1 ст. 171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З огляду на наведене, у цій частині клопотання прокурора є обґрунтованим.

Згідно із усталеною практикою ЄСПЛ у вказаному питанні, необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе індивідуальний і надмірний тягар (рішення у справі «Брумареску, Трегубенко проти України»). Судам належить з`ясувати, чи дотримано справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав громадян (рішення у справах «Спорронг і Льонрот проти Швеції», «Іатрідіс проти Греції»).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини має існувати розумна пропорційність між заходами і метою, заради якої їх застосовано (рішення у справі «Літґоу та інші проти Сполученого Королівства»).

Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.

Ціллю статей 170, 171 КПК є забезпечення прав власника чи законного володільця майна від втручання сторонніх осіб у здійснення ними повноважень власника чи володільця такого майна. Тобто вони покликані захистити інтереси власника чи законного володільця.

Застосовувати ці положення КПК всупереч інтересам законного власника чи володільця майна, які не вважають свої права порушеними, вочевидь не можна.

Указаного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25 січня 2022 року за результатом розгляду справи №127/14139/16-к (провадження № 51-4343км21).

Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

У силу ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбаченихстаттями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

За положеннями ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Із матеріалів клопотання слідує, що вилучене майно належить ОСОБА_4 , користувачем транспортного засобу є потерпілий ОСОБА_7 .

З матеріалів клопотання вбачається, що транспортний засіб ВАЗ 2110», 1999 року випуску, р.н. НОМЕР_1 частково пошкоджено внаслідок перекидання вогню з іншого транспортного засобу, який горів.

З огляду на відсутність ризику знищення чи пошкодження цього майна його власником, слідчий суддя приходить до висновку про можливість його арешту шляхом встановлення заборони його відчуження, розпорядження оскільки відомості про ненадання цього майна для проведення будь-яких подальших слідчих дій, у матеріалах клопотання відсутні.

Крім цього відсутні відомості щодо ненадання транспортного засобу потерпілим для встановлення розміру заподіяної йому шкоди.

З огляду на наведене, указаний транспортний засіб слід повернути володільцю ОСОБА_7 а забезпечити збереження цього майна для потреб досудового розслідування слід наклавши на нього арешт у частині заборони його відчуження та розпорядження, що на переконання слідчого судді, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, буде достатнім для досягнення мети кримінального провадження та мети ініційованого прокурором заходу забезпечення кримінального провадження.

Крім цього, указаний ризик нівелюється відповідальністю за незаконне поводження з арештованим майном та застосуванням до указаного майна заборони відчуження, розпорядження.

Позбавлення потерпілого права зберігання транспортного засобу у такому випадку не є виправданим.

За таких обставин, клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12024243000001683 від 19.05.2024 з тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження на автомобіль марки «ВАЗ 2110», 1999 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, win: НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 .

Автомобіль марки «ВАЗ 2110», 1999 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, win: НОМЕР_2 повернути ОСОБА_7 .

Роз`яснити ОСОБА_7 , що транспортний засіб ВАЗ 2110», 1999 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , win: НОМЕР_2 заборонено ремонтувати чи проводити з ним інші зміни його технічного стану до проведення відповідних судових експертиз, у тому числі щодо визначення розміру заподіяної шкоди.

Виконання ухвали покласти на слідчого ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 .

Ухвала про арешт виконується негайно.

Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя