Постанова

від 31.10.2024 по справі 127/22585/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/22585/22

Провадження № 22-ц/801/2277/2024

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Жмудь О. О.

Доповідач:Шемета Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 рокуСправа № 127/22585/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач),

суддів Берегового О. Ю., Панасюка О. С.,

секретар судового засідання Куленко О. В.

учасники справи:

позивач (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 ,

відповідачі Вінницька міська рада, Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька клінічна багатопрофільна лікарня» Вінницької міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його адвокатом Коваленко Яною Анатоліївною, на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 30 вересня 2024 року, постановлену у складі судді Жмудя О. О., в м. Вінниці, дата складення повного судового рішення 03 жовтня 2024 року, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2024 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Коваленко Я. А., звернувся до суду із заявою про зміну порядку виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 13 серпня 2024 року у справі № 127/22585/22 та додаткової постанови Вінницького апеляційного суду від 29 серпня 2024 року.

Заява мотивована тим, що постановою Вінницького апеляційного суду від 13 серпня 2024 року у справі № 127/22585/22 позов ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Вінницька клінічна багатопрофільна лікарня» Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково: визнано незаконним та скасовано розпорядження міського голови Вінницької міської ради від 01 липня 2022 року №1031/о «Про звільнення ОСОБА_1 » та розпорядження міського голови Вінницької міської ради від 07 вересня 2022 року №1484/о «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 01 липня 2022 року №1031-о»; стягнуто з Вінницької міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 405072 (чотириста п`ять тисяч сімдесят дві) гривні 47 копійок; змінено підставу звільнення ОСОБА_1 з посади головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Вінницька клінічна багатопрофільна лікарня» Вінницької міської ради, а саме вважати звільненим ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України.

Додатковою постановою Вінницького апеляційного суду від 29 серпня 2024 року заяву ОСОБА_1 стягнуто з Вінницької міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, в розмірі 1 984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 копійок, а також витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, в розмірі 10 215 (десять тисяч двісті п`ятнадцять) гривень; стягнуто з Вінницької міської ради на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 3 058 (три тисячі п`ятдесят вісім) гривень 32 копійки та за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 7 564 (сім тисяч п`ятсот шістдесят чотири) гривні 68 копійок.

05 вересня 2024 року Вінницьким міським судом видано виконавчі листи на підставі зазначених судових рішень, однак Управлінням Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області виконавчі листи повернуто у зв`язку з тим, що Вінницька міська рада не має відкритих рахунків та не обслуговуватися в органах казначейства. Натомість, як свідчать відкриті джерела на сайті Вінницької міської ради, виконання рішень суду про стягнення коштів згідно Рішення Вінницької міської ради від 27.08.2021 р. № 530 «Про внесення змін до рішення міської ради вір 04.12.2020 р. № 19 «Про затвердження Програми для забезпечення виконання рішень суду на 2021 2025 року» здійснюються виконавчими органами міської ради, які є головними розпорядниками бюджетних коштів, забезпечують реалізацію заходів Програми в межах коштів, передбачених на відповідний бюджетний період та в залежності від надходження рішень суду та/або виконавчих документів, що набрали законної сили.

Відсутність у відповідача Вінницької міської ради рахунків, відкритих в Управлінні ДКСУ у м. Вінниці Вінницької області та відсутність у нього статусу розпорядника або одержувача бюджетних коштів в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів унеможливлює виконання рішення суду в частині стягнення коштів на користь позивача, тому він змушений звернутися із заявою про зміну порядку виконання судового рішення, в якій просив змінити порядок виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 13 серпня 2024 року та додаткової постанови Вінницького апеляційного суду від 29 серпня 2024 року .

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу порядку виконання судового рішення.

Мотивами прийнятої ухвали є те, що заявником фактично ставиться питання про заміну боржника та стягнення коштів не з Вінницької міської ради, а з Виконавчого комітету Вінницької міської ради, який не був залучений до участі у справі при ухваленні рішення по суті. На стадії виконання рішення суд не може застосувати інший спосіб правового захисту стягувача ніж той, що передбачений рішенням суду, оскільки в іншому випадку це означало б зміну суті рішення суду та застосування іншого способу правового захисту позивача без дотримання належної судової процедури розгляду відповідних позовних вимог.

Заявником не доведено, що саме Виконавчий комітет Вінницької міської ради є головним розпорядником бюджетних коштів місцевого бюджету, також ним не доведено неможливості виконання рішення суду без зміни способу і порядку його виконання, оскільки такий порядок вже встановлений чинним законодавством, а у виданих на виконання судових рішень виконавчих листів не вказано, що відповідне стягнення має відбутись саме з рахунку Вінницької міської ради, а тому заявник не позбавлений можливості стягнути заборгованість міської ради в загальному порядку.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Коваленко Я. А., подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 30 вересня 2024 року скасувати, заяву про встановлення порядку виконання рішень у справі № 127/22585/22 задоволити та змінити порядок виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 13 серпня 2024 року та додаткової постанови Вінницького апеляційного суду від 29 серпня 2024 року.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції не зважив, що головним розпорядником коштів бюджету Вінницької міської ради є виконавчий комітет Вінницької міської ради. Вінницька міська рада та виконавчий комітет Вінницької міської ради з точки зору цивільного законодавства є окремими юридичними особами, проте вказані особи є юридичними особами публічного права, створеними для вирішення питань місцевого значення в межах Конституції та законів України. Виконавчий комітет Вінницької міської ради є головним розпорядником коштів Вінницької міської ради, її структурним підрозділом, наділеним відповідними функціями та повноваженнями, зокрема щодо здійснення розрахунків за виниклими фінансовими зобов`язаннями, міський голова м. Вінниці очолює Виконавчий комітет Вінницької міської ради в силу закону та зобов`язаний вжити заходів для виконання судових рішень. Крім того, зміна способу та порядку виконання рішення не є заміною боржника у справі, а лише визначає порядок виконання рішення, яке гарантовано законом та державною.

16 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» представник Вінницької міської ради Дзигун О. Л. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

31 жовтня 2024 року до Вінницького апеляційного суду надійшла копія ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 жовтня 2024 року, якою відкрито касаційне провадження у цій справі та зупинено виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 13 серпня 2024 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку, за виключенням стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць; зупинено виконання додаткової постанови Вінницького апеляційного суду від 29 серпня 2024 року в частині стягнення судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник адвокат Коваленко Я. А. підтримали вимоги викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити, врахувати, що ухвалою Верховного суду не зупинено виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 13 серпня 2024 року в частині стягнення середнього заробітку за один місяць.

Представник Вінницької міської ради Дзигун О. Л. 31 жовтня 2024 року подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи провести у відсутність представника Вінницької міської ради, підтримує викладене у відзиві.

Представник Комунального некомерційного підприємства «Вінницька клінічна багатопрофільна лікарня» Вінницької міської ради адвокат Кордонський О. В. заперечив проти апеляційної скарги, підтримав викладене у відзиві Вінницької міської ради.

Частинами 1, 2статті 367 ЦПК Українипередбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені встатті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Ухвала суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.

По справі встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини:

- рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25 квітня 2024 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Вінницька клінічна багатопрофільна лікарня» Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (т. 3 а.с. 73 84);

- постановою Вінницького апеляційного суду від 13 серпня 2024 рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 квітня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення: позов ОСОБА_2 задоволено частково: визнано незаконним та скасовано розпорядження міського голови Вінницької міської ради від 01 липня 2022 року № 1031/о «Про звільнення ОСОБА_1 » та розпорядження міського голови Вінницької міської ради від 07 вересня 2022 року №1484/о «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 01 липня 2022 року №1031-о»; стягнуто з Вінницької міської ради (ЄДРПОУ 25512617) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 405 072 (чотириста п`ять тисяч сімдесят дві) гривні 47 копійок; змінено підставу звільнення ОСОБА_1 з посади головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Вінницька клінічна багатопрофільна лікарня» Вінницької міської ради, а саме вважати звільненим ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України відмовлено у задоволенні позовної вимоги про поновлення на роботі (т. 3 а.с. 159 166);

- додатковою постановою Вінницького апеляційного суду від 29 серпня 2024 року стягнуто з Вінницької міської ради (ЄДРПОУ 25512617) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, в розмірі 1 984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 копійок, а також витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, в розмірі 10 215 (десять тисяч двісті п`ятнадцять) гривень; стягнуто з Вінницької міської ради (ЄДРПОУ 25512617) на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 3 058 (три тисячі п`ятдесят вісім) гривень 32 копійки та за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 7 564 (сім тисяч п`ятсот шістдесят чотири) гривні 68 копійок (т. 3 а.с. 206 209);

- 05 вересня 2024 року Вінницьким міським судом видано виконавчі листи від 05.09.20204 року № *240*71202177*1*1 про стягнення судового збору та витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 43 т. 4) та *240*71201849*1*1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (а.с. 44 т. 4), які повернуті без виконання у зв`язку з тим, що Вінницька міська рада не має відкритих рахунків та не обслуговується в Управлінні Держаної казначейської служби України у м. Вінниці (т. 4 а.с. 41 42);

- Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та зупинено виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 13 серпня 2024 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку, за виключенням стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць; зупинено виконання додаткової постанови Вінницького апеляційного суду від 29 серпня 2024 року в частині стягнення судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, до закінчення її перегляду в касаційному порядку (т. 4 а.с. 123 125).

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає таке.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року N 11-рп/2012).

Відповідно достатті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищенестаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі «Фуклев проти України», заява N 71186/01, п. 84).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Згідно частини1-3статті 435ЦПК України за заявоюсторони суд,який розглядавсправу яксуд першоїінстанції,може середіншого,встановити чизмінити спосібабо порядокйого виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2018 року у справі № 2-749/11/2229 роз`яснив, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту встановленогостаттею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі абсолютної неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Але під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.

На стадії виконання рішення суд не може застосувати інший спосіб правового захисту стягувача ніж той, що передбачений рішенням суду, оскільки в іншому випадку це означало б зміну суті рішення суду та застосування іншого способу правового захисту позивача без дотримання належної судової процедури розгляду відповідних позовних вимог.

Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10 червня 2019 року у справі № 350/426/16-ц.

Неможливість виконання ухвалених у справі, яка розглядається, судових рішень, є відсутність бюджетних рахунків у Вінницької міської ради відповідача у справі.

ЗгідноБюджетного Кодексу,в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України і управління наявними коштами Державного бюджету України. Зокрема, безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду входить до компетенції Державного казначейства України.

Пунктом 9Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного Кодексу Українипередбачено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення врегульовано Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженимпостановою КабінетуМіністрів України№ 845від 03.08.2011 (надалі Порядок).

Пунктом 3 Порядку передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетівз попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржниківу межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до пункту 6 Порядку, у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв`язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Згідно з пунктом 9 Порядку, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли, зокрема, боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно ізЗаконом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області виконавчі листи від 05.09.20204 року № *240*71202177*1*1 (про стягнення судового збору та витрат на професійну правничу допомогу) та *240*71201849*1*1 (про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу) повернуто без виконання у зв`язку з тим, що Вінницька міська рада не має відкритих рахунків та не обслуговується в Управлінні (т. 4 а.с. 41 42).

За змістом статей1,2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Рада є виборним представницьким органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Виконавчі органи створюються радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування.

Відповідно достатті 16 вказаного Законуоргани місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами владними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів та інші кошти, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Місцевий бюджетце нормативно-правовий акт відповідної місцевої ради, виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідно виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду(ст. 1 Бюджетного кодексу України).

Водночас,статтею 22 цього Кодексудо головних розпорядників бюджетних коштів віднесено виключно виконавчі органи та апарати місцевих рад, виконавчі органи місцевих рад в особі їх керівників. Також визначено, що у разі коли згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Фінансові ресурси закріплено за виконавчими органами Вінницької міської ради, які і є розпорядниками коштів бюджету міської ради, та саме до їх повноважень віднесено виконання місцевого бюджету.

Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях (частина 3статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

За змістомстатті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено повноваження сільського, селищного, міського голови. Зокрема, сільський, селищний, міський голова: 1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержанняКонституціїта законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; 2) організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; 3) підписує рішення ради та її виконавчого комітету; 7) здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; 13) є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою; 14) представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; 19) здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів; 20) видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Відтак міський голова, який є керівником виконавчого органу ради, має усі повноваження та зобов`язаний виконати судове рішення про стягнення з Вінницької міської ради як боржника на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та судових витрат, але доказів виконання такого обов`язку суду не надано.

Рішенням Вінницького міської ради від 27 серпня 2021 року № 530 «Про внесення змін до рішення міської ради від 04.12.2020 р. № 19 «Про затвердження Програми для забезпечення виконання рішень суду на 2021 2025 роки» за яким згідно п. 8 Виконавчі органи міської ради, які є головними розпорядниками бюджетних коштів, забезпечують реалізацію заходів Програми в межах коштів, передбачених на відповідній бюджетний період та в залежності від надходження рішень суду та/або виконавчих документів, що набрали законної сили.

Враховуючи, що фінансові ресурси, власником яких виступає боржник Вінницька міська рада, закріплено за виконавчими органами Вінницької міської ради, які і є розпорядниками коштів бюджету міської ради, апеляційний суд виснує, що заявником обрано правильний та ефективний спосіб для захисту права стягувача на отримання присудженого судом середнього заробітку за час вимушеного прогулу та судових витрат з боржника шляхом безспірного списання коштів з рахунків виконавчого органу ради.

За встановлених обставин, апеляційний суд констатує, що відсутність рахунків у відповідача Вінницької міської ради унеможливлює виконання судового рішення у справі.

Натомість Виконавчий комітет Вінницької міської ради, який відповідно доЗакону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВРє органом, створеним міською радою для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами, має відкриті рахунки в органі Казначейства.

Отже, суд першої інстанції помилково вважав, що зміна порядку виконання рішення шляхом списання присуджених коштів з Виконкому Вінницької міської ради є зміною боржника у виконавчому провадженні.

Тому апеляційний суд виснує, що зміна порядку виконання судових рішень у цій справі із зазначенням того, що присуджені кошти слід стягнути з Вінницької міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Виконкому Вінницької міської ради, - є допустимою.

Разом з тим, Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та зупинено виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 13 серпня 2024 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку, за виключенням стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць; зупинено виконання додаткової постанови Вінницького апеляційного суду від 29 серпня 2024 року в частині стягнення судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, до закінчення її перегляду в касаційному порядку (т. 4 а.с. 123 125).

Наявність такої Ухвали Верховного Суду дає апеляційному суду право вийти за межі доводів апеляційної скарги ( частина 4 статті 367 ЦПК України).

Враховуючи таку Ухвалу Верховного Суду, апеляційний суд приходить до висновку, що передчасним є вирішення питання про зміну способу і порядку виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 13 серпня 2024 року та додаткової постанови Вінницького апеляційного суду від 29 серпня 2024 року, ухвалених у цій справі, за винятком вирішення питання про зміну способу порядку виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 13серпня 2024 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць, з огляду на приписи пункту 2 частини 1 статті 430 ЦПК України.

Одночасно апеляційний суд констатує, що по закінченню касаційного перегляду ухвалених у справі рішень позивач не позбавлений в разі необхідності звернутися із заявою про зміну способу порядку виконання рішень в частині присуджених стягнень.

Тому ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 30 вересня 2024 року підлягає скасуванню з постановленням нової: про часткове задоволення заяви представника заявника ОСОБА_1 адвоката Коваленко Я. А. про зміну способу та порядку виконання судових рішень.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 384, 389 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його адвокатом Коваленко Яною Анатоліївною, задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 30 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судових рішень задовольнити частково.

Змінити порядок та спосіб виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 13 серпня 2024 року у справі № 127/22585/22, а саме:

-стягнути з Вінницької міської ради (ЄДРПОУ 25512617) за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Вінницької міської ради (ЄДРПОУ 03084813) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць.

В іншій частині в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судових рішень відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Т. М. Шемета

Судді: О. Ю. Береговий

О. С. Панасюк