Постанова

від 30.10.2024 по справі 335/6877/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 30.10.2024 Справа № 335/6877/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №335/6877/23 Головуючий у першій інстанції: Макаров В.О. Провадження № 22-з/807/148/24 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Гончар М.С.,

Трофимової Д.А.

за участю секретаря судового засідання Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2023 року ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу в загальному розмірі 1 211 662,99 грн, з яких: 1 097 058,00 сума позики (основного боргу); 114 604,99 грн. 3% річних та стягнення судових витрат.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 квітня 2024 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Додатковим рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задоволено, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 квітня 2024 року та додаткове рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2024 року скасовано, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики суму боргу в загальному розмірі 1 211 662 гривні 99 копійок, з яких: 1 097 058 гривень 00 копійок сума позики (основного боргу); 114 604 гривні 99 копійок 3% річних; судові витрати у розмірі 29 524 гривні 00 копійок; додаткові витрати на правничу допомогу в розмірі 36 000 гривень 00 копійок.

03 жовтня 2024 року до Запорізького апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення.

В обґрунтування заяви зазначено, що в прохальній частині апеляційної скарги наявне прохання провести розподіл судових витрат, котрі виникли у зв`язку переглядом справи апеляційним судом, а також зазначається, що в судовому засіданні 02 жовтня 2024 року до стадії судових дебатів стороною позивача зроблено усуну заяву про те, що докази витрат на професійну правничу допомогу, які позивач сплатив або має сплатити у зв`яжу з розглядом Запорізьким апеляційним судом апеляційної скарги у справі, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із апеляційним розглядом справи №335/6877/23.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 07 жовтня 2024 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду на 30 жовтня 2024 року на 11 год 50 хв.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, представників не направили, причини суду не повідомила.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, зі змісту вказаної норми права вбачається, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. З врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

З огляду на вказане та враховуючи баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасника справи, який не з`явився в судове засідання.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про ухвалення додаткового судового рішення підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Постановою Запорізького апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задоволено, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 квітня 2024 року та додаткове рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2024 року скасовано, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики суму боргу в загальному розмірі 1 211 662 гривні 99 копійок, з яких: 1 097 058 гривень 00 копійок сума позики (основного боргу); 114 604 гривні 99 копійок 3% річних; судові витрати у розмірі 29 524 гривні 00 копійок; додаткові витрати на правничу допомогу в розмірі 36 000 гривень 00 копійок.

Питання щодо стягнення з відповідачів на користь позивача витрат пов`язаних зі отриманням професійної правничої допомоги у зв`язку з переглядом справи в апеляційному порядку не вирішено.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів

клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

За приписами статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Форми гонорару відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.09.2020року у справі № 910/4201/19).

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у зв`язку з апеляційним розглядом цієї справи складає 10 000,00 грн. та підтверджується наступними документами:

-копією договору про надання правової допомоги №б/н від 24.07.2023 року;

-копією ордера на надання правничої (правової) допомоги №1179117 від 27.05.2024 року;

-підписаним сторонами Актом приймання наданих послуг від 02.10.2024 року;

-копією платіжної інструкції №1452 від 03.10.2024 року.

Відповідно до Акту приймання наданих послуг від 02.10.2024 року вартість складання апеляційної скарги на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 квітня 2024 року та додаткове рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2024 року складає 5 000 гривень; вартість підготовки та участь у судовому засіданні Запорізького апеляційного суду 02.10.2024 року складає 5 000 гривень.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02.02.2023 року у справі №915/606/21).

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Колегія суддів дійшла висновку, що заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню, шляхом стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 10 000 гривень 00 копійок (десять тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із апеляційним розглядом справи №335/6877/23.

Керуючись ст.ст. 270, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Ухвалити у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позикидодаткове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 10 000 гривень 00 копійок (десять тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із апеляційним розглядом справи №335/6877/23.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту додаткової постанови.

Повний текст додаткової постанови складено 01 листопада 2024 року.

Головуючий

Судді: