Рішення

від 22.10.2024 по справі 120/11083/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 жовтня 2024 р. Справа № 120/11083/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Сивак Марії Миколаївни

представника позивача: ОСОБА_1

представників відповідача: Македонського Олександра Валерійовича

Копчинської Юлії Віталіївни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "СТАР КАР" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства "СТАР КАР" (далі - позивач) до Вінницької митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, податкових повідомлень-рішень Вінницької митниці від 08.08.2024 року №UA401000202438, №UA401000202439 та №UA401000202440 а тому, з метою їх скасування, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.08.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення її недоліків.

У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі від 26.08.2024 року.

Ухвалою від 13.09.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

26.09.2024 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач зазначає, що відповідно до інформації, отриманої від уповноважених органів Польщі та Німеччини листами, інформація про які наведена в п. 2.6 акта перевірки, встановлено розбіжності даних (відомостей) щодо законності надання (отримання) пільг, а саме: згідно отриманої інформації від уповноважених органів Республіки Польщі, товари зазначені в документах, не можуть вважатись товарами преференційного походження згідно з Доповненням І до Регіональної конвенції про пан-євро- середземноморські преференційні правила походження до Угоди про асоціацію між ЄС та його державами-членами, з одного боку, та Україною з іншого, під час митного оформлення товарів за митними деклараціями на підставі наданих Сертифікатів з перевезення (походження) товарів форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) та декларацій-інвойсів, складених експортером якщо фактурна вартість партії товару не перевищує 6000 євро, детальна інформація про які наведена в Додатку 3 до акта перевірки, який є його невід`ємною частиною.

Також, від уповноважених органів Німеччини надійшла документально підтверджена інформація про не підтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться (декларації-інвойси: від 11.11.2019 №319163; від 14.01.2020 №320001; від 21.01.2020 №320008; від 29.05.2020 №320040).

Під час митного оформлення товарів за МД: від 13.11.2019 №UA101090/2019/14008; 17.01.2020 №UA101090/2019/120493; від 27.01.2020 №UA101090/2020/120923, 02.06.2020 №UA101090/2020/124955 з метою отримання преференцій по сплаті ввізного мита, як підтвердження преференційного походження товарів були надані декларації-інвойси від 11.11.2019 №319163; від 14.01.2020 №320001; від 21.01.2020 №320008; від 29.05.2020 №320040 з відповідним текстом декларації походження внесеного в них. Разом з тим, уповноважені органи Німеччини здійснюючи перевірку декларацій- інвойсів: від 11.11.2019 №319163; від 14.01.2020 №320001; від 21.01.2020 №320008; від 29.05.2020 №320040 у своєму листі (від 09.02.2022 №Z4215F-1067/21-1) у своїй відповіді зазначили, що проведеними перевірками встановлено, що компанія Asatus GmbH in 27419 Sittensen виписувала надані інвойси, але не робила і не підписувала декларацію про походження в них.

Вищевказані обставини, на переконання представника відповідача, свідчать про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 01.10.2024 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача просила позовні вимоги задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила відмовити у їх задоволенні.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, відзивом на позов, дослідивши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

На підставі наказу Вінницької митниці від 11.06.2024 №194 було проведено документальну невиїзну перевірку Приватного підприємства «СТАР КАР», дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, застосування знижених ставок ввізного мита за митними деклараціями (далі МД): від 02.10.2019 №UA101090/2019/012195; від 02.10.2019 №UA101090/2019/012213; від 07.10.2019 №UA101090/2019/012343; від 11.01.2020 №UA101090/2020/120222; від 13.11.2019 №UA101090/2019/014008; від 17.01.2020 №UA100550/2020/120493; від 27.01.2020 №UA100550/2020/120923; від 02.06.2020 №UA100550/2020/124955; від 05.11.2019 №UA101090/2019/013651; від 18.11.2019 №UA101090/2019/014185; від 26.02.2020 №UA100550/2020/122484; від 03.06.2020 №UA100550/2020/124982; від 22.10.2019 № UA101090/2019/013033; від 07.11.2019 №UA101090/2019/013763; від 11.11.2019 № UA101090/2019/013890; від 18.11.2019 № UA101090/2019/014194; від 10.10.2019 №UA101090/2019/012510; від 30.10.2019 № UA101090/2019/013389; від 26.11.2019 № UA101090/2019/014584; від 01.11.2019 №UA101090/2019/013503; від 02.07.2021 №UA401020/2021/033241; від 24.12.2019 №UA100550/2019/016202; від 31.10.2019 №UA101090/2019/013456; від 15.10.2019 №UA101090/2019/012662 та в частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та cплати митних платежів за митною декларацією від 03.12.2021 №UA204020/2021/291487.

В ході проведення перевірки було встановлено, що ПП «СТАР КАР» за вказаними МД, що підлягають перевірці, на підставі зовнішньоекономічних договорів укладених ПП «СТАР КАР» (код за ЄДРПОУ 37489652) з нерезидентами: - Przedsiebiorstwo Uslugowo-Handlowe Stefan Lar Hanulin, Польща; - "ETHA-LABS" Maciej Wiacek, Польща; - Hartmut Stache Nutzfahrzeuge Sudring, Німеччина; - FIRMA HANDLOWO USLUGOWA Slusarczyk Krzysztof Bartnicki Adam S.C., Польща; - ASATUS GmbH, Німеччина; - FIRMA HANDLOWO-USLUGOWA "WA-MA" Maciej Walicki, Польща; - AUTO HANDEL Ryszard Bednarczyk, Польща; - EXPORT-IMPORT Jolanta Rak, Польща; - OTP SPOLKA AKCYJNA, Польща; - GABER sp. z.o.o., Польща; - AUTO-LIDER ANDRZEJ IDEC, Польща; - WOZNIAK TRANSPORT, Польща; - P.H.U "FRANC-MAX" Import-Export Cichocki Adam, Польща, - ALERDO LTD, Кіпр; ввозились на митну територію України товари: «Напівпричіп …», «Сідельний тягач…», «Автомобіль вантажний …».

При доставці вантажів на митну територію України застосовувались умови поставок згідно ІНКОТЕРМС DAP, FCA.

Перелік МД, опис товарів, країну походження товарів, фактурну вартість та митну вартість товарів, зовнішньоекономічних договорів, на підставі яких ввозились товари, наведено в Додатку №3 до акта перевірки, який є його невід`ємною частиною.

За результатами вказаної перевірки відповідач склав акт № 10/24/7.12/37489652, в якому зафіксував порушення позивачем:

- частини 1 статті 281 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, зі змінами, щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, застосування занижених ставок ввізного мита в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII, в результаті чого занижено податкове зобов?язання по сплаті ввізного мита на суму 467067,31 грн.;

- пункту 2 частини 2 статті 52 глави 8 розділу III Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, зі змінами, в частині подання недостовірних відомостей про визначення митної вартості в результаті чого занижено податкове зобов?язання по сплаті ввізного мита на суму 44868,51 грн.,

- вимог пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами, що призвело до заниження податкового зобов?язання по сплаті податку на додану вартість на суму 192124,18 грн.

На підставі акту перевірки № 10/24/7.12/37489652 від 04.07.2024 Вінницька митниця прийняла податкове повідомлення-рішення № UA401000202438 від 08.08.2024, яким збільшила позивачу суму зобов`язання в розмірі 192124.18 грн та застосувала штрафні санкції в сумі 19212.43 грн, № UA 401000202439 від 08.08.2024 на загальну суму 5086.16 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 4623.78 грн та штрафними санкціями в сумі 462.38 грн та UA401000202440 від 08.08.2024 на загальну суму 535660.79 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 507312.05 грн та штрафними санкціями в сумі 28304.74 грн.

Позивач, не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Ч. 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст.4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Як встановлено ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 МК України мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з п. 190.1 ст.190 ПК України базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті й включаються до ціни товарів.

Ввізне мито, відповідно до положень ст. 272 МК України, встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України

Ст. 276 МК України визначено, що платниками мита є: 1) особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом; 2) особа, на адресу якої надходять товари, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, несупроводжуваному багажі, вантажних відправленнях; 3) особа, на яку покладається обов`язок дотримання вимог митних режимів, які передбачають звільнення від оподаткування митом, у разі порушення таких вимог; 4) особа, яка використовує товари, митне оформлення яких було здійснено з умовним звільненням від оподаткування, не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям такого звільнення згідно з цим Кодексом, іншими законами України, а також будь-які інші особи, які безпідставно використовують звільнення від оподаткування митом (податкову пільгу); 5) особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження товари, що були випущені у вільний обіг на митній території України із звільненням від оподаткування митними платежами, до закінчення строку, визначеного законом; 6) особа, яка реалізує товари, транспортні засоби відповідно до статті 243 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 277 МК України об`єктами оподаткування митом є: 1) товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами; 2) товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу, а також розділів V та VI Податкового кодексу України; 3) товари, транспортні засоби, що реалізуються відповідно до статті 243 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що платники податків, визначені ст. 272 МК України, при ввезені відповідного товару (який є об`єктом оподаткування відповідно до ч. 1 ст. 277 МК України) на митну територію України зобов`язані сплачувати ввізне мито.

Ч. 1 ст. 280 МК України передбачено, що в Україні застосовуються такі види ставок мита: 1) адвалорна - у відсотках до встановленої статтею 279 цього Кодексу бази оподаткування; 2) специфічна - у грошовому розмірі на одиницю бази оподаткування, встановлену статтею 279 цього Кодексу; 3) комбінована, що складається з адвалорної та специфічної ставок мита.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 280 МК України ставки мита, крім сезонного та особливих видів мита, встановлюються виключно законами України з питань оподаткування. Ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

За змістом ч. 5 ст. 280 МК України ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори. У разі якщо імпорт товару є об`єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, тарифні пільги (тарифні преференції) не встановлюються або зупиняються чи припиняються, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Верховна Рада Законом України № 1678-VII від 16 вересня 2014 року ратифікувала Угоду від 27 червня 2014 року про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, якою, серед іншого, передбачено поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.

Ст. 26 ч. 1 глави 1 розділу IV Угоди встановлює, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I «Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва» (далі - Протокол I, до цієї Угоди).

Ст. 29 ч. 1 глави 2 розділу IV Угоди визначає, що кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.

П. 1 ст. 2 розділу 2 Протоколу I встановлює, що з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу:

1. товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу;

2. товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Відповідно до п. 1 ст. 16 розділу 5 Протоколу I товари, що походять з Європейського Союзу, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або

(b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Процедуру видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 встановлює стаття 17 розділу 5 «Підтвердження походження» Протоколу 1, згідно з положеннями якої сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту. Якщо їх заповнюють від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього комірці, не залишаючи вільних рядків. Якщо комірка заповнена не повністю, під останнім рядком опису потрібно накреслити горизонтальну лінію й перекреслити вільний залишок комірки.

Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

При цьому, за змістом пунктів 1-6 статті 22 розділу 5 Протоколу 1 декларація інвойс, зазначена в статті 16(1)(b) цього Протоколу, може бути складена:

(a) затвердженим експортером у розумінні статті 23 цього Протоколу,

Або

(b) експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.

Декларація інвойс може бути складена, якщо розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу. Експортер, який складає декларацію інвойс, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Складання декларації інвойс здійснюється експортером шляхом штампування, машинописного чи поліграфічного друкування на інвойсі, повідомленні про доставку чи іншім комерційнім документі декларації, текст якої наведено у Додатку IV до цього Протоколу, з використанням однієї з мовних версій, викладених у цьому Додатку, і згідно з чинним законодавством країни експорту. Якщо декларація складена від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Декларації інвойс мають бути власноручно підписані експортером, що їх склав. Проте затверджений експортер у розумінні статті 23 цього Протоколу не повинен підписувати такі декларації, якщо він надав митним органам країни експорту письмове зобов`язання нести повну відповідальність за всі декларації інвойс, у яких він зазначений, так, ніби вони підписані ним власноручно. Декларація інвойс може бути складена експортером тоді, коли товари, яких вона стосується, експортуються, або після експортування за умови подання цієї декларації в країні імпорту не пізніше ніж протягом двох років після імпортування товарів, яких вона стосується.

Ст. 33 Протоколу І регулюються питання щодо перевірки підтверджень походження. Так, пунктом 1 цієї статті встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку (п. 2 ст. 33 Протоколу I).

Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними (п. 3 ст. 33 Протоколу І).

Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та, чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України й відповідають іншим вимогам цього Протоколу (п. 5 ст. 33 Протоколу I).

Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції (п. 6 ст. 33 Протоколу I).

Згідно з ч. 1, 2, 6 ст. 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Ч. 3 ст. 43 МК України встановлює, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Відповідно до ч. 8 ст. 43 МК України у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Ч. 9 цієї статті кодексу передбачено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 44 МК України для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару. У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, обов`язково подається у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

За змістом ч. 1 ст. 289 МК України обов`язок із сплати митних платежів виникає, зокрема, після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання; в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

Згідно з п. 54.4 ст. 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

В ході розгляду справи, судом встановлено, що за результатом проведеної перевірки Приватного підприємства «СТАР КАР», дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, застосування знижених ставок ввізного мита за 25 митними деклараціями, відповідачем складено акт № 10/24/7.12/37489652, в якому зафіксував порушення позивачем:

- частини 1 статті 281 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, зі змінами, щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, застосування занижених ставок ввізного мита в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII, в результаті чого занижено податкове зобов?язання по сплаті ввізного мита на суму 467067,31 грн.;

- пункту 2 частини 2 статті 52 глави 8 розділу III Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, зі змінами, в частині подання недостовірних відомостей про визначення митної вартості в результаті чого занижено податкове зобов?язання по сплаті ввізного мита на суму 44868,51 грн.,

- вимог пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами, що призвело до заниження податкового зобов?язання по сплаті податку на додану вартість на суму 192124,18 грн.

Як зазначає відповідач в акті перевірки, відповідно до інформації, отриманої від уповноважених органів Польщі та Німеччини листами, інформація про які наведена в п. 2.6 акта перевірки, встановлено розбіжності даних (відомостей) щодо законності надання (отримання) пільг, а саме: згідно отриманої інформації від уповноважених органів Республіки Польщі, товари зазначені в документах, не можуть вважатись товарами преференційного походження згідно з Доповненням І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження до Угоди про асоціацію між ЄС та його державами-членами, з одного боку, та Україною з іншого, під час митного оформлення товарів за митними деклараціями на підставі наданих Сертифікатів з перевезення (походження) товарів форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) та декларацій-інвойсів, складених експортером якщо фактурна вартість партії товару не перевищує 6000 євро, детальна інформація про які наведена в Додатку 3 до акта перевірки, який є його невід?ємною частиною.

Відповідач вважає, що преференційне походження товарів не підтверджено, відтак пільги надані (отримані) позивачу з порушенням вимог Угоди.

Водночас, суд вважає вказані висновки відповідача необґрунтованими та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи.

Так, суд звертає увагу, що преференційне походження товарів та застосування режиму вільної торгівлі під час митного оформлення товарів за перевіряємими митними деклараціями, зазначеними в акті перевірки підтверджується первинними документами, зокрема:

митна декларація № UA 101090/2019/012195 від 02.10.2019 складена на виконання вимог контракту № 260919 від 26.09.2019 укладеного між Przedsiebiorstwo Uslugowo-Handlowe Stefan Lar (Польща, продавець) та ПП «СТАР КАР» (покупець) відповідно до якого продавець передав у власність покупця сідельний тягач VOLVO № шасі НОМЕР_1 , 2011 року виготовлення, бувший у використанні, що підтверджується технічним паспортом серії 4496173. Оплата за вказаний товар підтверджується інвойсом Faktura VAT nr FS/1/09/2019 на суму 13153.20 (PLN). Преференційне походження товару підтверджується сертифікатом EUR. 1 № 19PL402010E1104321 від 27.09.2019, переміщення підтверджується ТТН;

митна декларація № UA 101090/2019/012213 від 02.10.2019 складена на виконання вимог контракту № 110193 від 01.10.2019 укладеного між «ETHA-LABS» Maciej Wiacek (Польща-продавець) та ПП «СТАР КАР» (покупець) відповідно до якого продавець передав у власність покупця напівпричіп LAMBERET № шасі VM3LVFS3F64R13895, 2006 року виготовлення, бувший у використанні, технічний паспорт від 23.04.2013 № 2013ВТ94562, за ціною 24000.00 польських злотих. Оплата за вказаний товар підтверджується інвойсом Faktura 15/2019 на суму 24000.00 (PLN). Преференційне походження товару підтверджується сертифікатом EUR. 1 № 19PL402010E1116593, країна походження Польща. Переміщення підтверджується ТТН;

митна декларація № UA101090/2019/012343 від 07.10.2019 складена на виконання вимог контракту № 2009193 від 20.09.2013 укладеного між Hartmut Stache Nutzfahrzeuge (Німеччина-продавець) та ПП «СТАР КАР» (покупець) відповідно до якого продавець передав у власність покупця напівпричіп самоскид марки SCHMITZ CARGOBULL, номер шасі НОМЕР_2 . До митної декларації позивач додав рахунок фактуру № 947/2019 від 04.09.2019, експортну накладну № MRN 19DE65511423336E7, технічний паспорт від 01.10.2019 WW-K-O-274/19-00126, супровідні документи, які підтверджують переміщення товару, сертифікат EUR. 1 № 953296 на підтвердження преференційного походження, виписку з банку (транзит переказу);

митна декларація № UA100550/2020/120222 від 11.01.2020 складена на на підставі контракту № 1311195 від 13.11.2019 укладеного між Firma Handlowo-Uslugova Slusarczyk Krzysztof s Bartnicki Adam s.с. (Польща -продавець) та ПП «СТАР КАР» (покупець). Згідно з інвойсом Faktura 1/001/01/20F позивач придбав сідельний тягач VOLVO, номер шасі НОМЕР_3 за ціною 3500 EUR, переміщення товару підтверджується супровідними документами, преференційне походження товару підтверджується сертифікатом EUR. 1 20PL402010E0012013;

митна декларація № UA101090/2019/014008 від 13.11.2019. На підтвердження заявленої вартості товару позивач надав миттному органу контракт № 110194 від 01.10.2019 укладений між ASATUS GmbH (Німеччина-продавець) та ПП «СТАР КАР» (покупець) згідно з яким позивач придбав напівпричіп контейнеровіз марки CARNEHL CCS/MHS номер шасі НОМЕР_4 , технічний паспорт № НОМЕР_5 від 06.10.2005, за ціною 3500 EUR, що підтверджується інвойсом 319163 від 11.11.2019, переміщення товару підтверджується супровідними документами, преференційне походження товару підтверджується самим інвойсом в якому вказано, що оформлення здійснюється по преференційному надпису до 6000 EUR.

митна декларація № UA100550/2020/120493 від 17.01.2020. 03.01.2020 ПП «СТАР КАР» (покупець) уклало контракт № 301202 з продавцем ASATUS GmbH (Німеччина). Відповідно до вказаного контракту позивач придбав напівпричіп контейнеровіз марки CARNEHL CCS/MHS номер шасі НОМЕР_6 , технічний паспорт НОМЕР_7 від 02.11.2005, що підтверджується інвойсом № 320001 від 14.01.2020 за ціною 3500 EUR, переміщення товару підтверджується супровідними документами, преференційне походження товару підтверджується сертифікатом EUR. 1 MRN 20DE520320757041E9;

- митна декларація № UA100550/2020/120923 від 27.01.2020. 03.01.2020 ПП «СТАР КАР» (покупець) уклало контракт № 301202 з продавцем ASATUS GmbH (Німеччина). Відповідно до вказаного контракту позивач придбав напівпричіп контейнеровіз марки CARNEHL CCS/MHS номер шасі НОМЕР_8 , технічний паспорт НОМЕР_9 від 02.11.2005, що підтверджується інвойсом № 320008 від 21.01.2020 за ціною 3500 EUR, переміщення товару підтверджується супровідними документами, преференційне походження товару підтверджується сертифікатом EUR. 1 MRN 20DE520321209768Е1;

- митна декларація № UA100550/2020/124955 від 02.06.2020. 03.01.2020 ПП «СТАР КАР» (покупець) уклало контракт № 301202 з продавцем ASATUS GmbH (Німеччина). Відповідно до вказаного контракту позивач придбав напівпричіп контейнеровіз марки MsV EURO 902, номер шасі НОМЕР_10 , технічний паспорт НОМЕР_11 за ціною 3000 EUR, що підтверджується інвойсом № 320040, переміщення товару підтверджується супровідними документами, преференційне походження товару підтверджується сертифікатом EUR. 1 MRN 20DE520328332186E8;

- митна декларація № UA101090/2019/013651 від 05.11.2019. 31.10.2019 між FIRMA HANDLOWO-USLUGOWA «WA-MA» MACIEJ WALICKI (продавець) та ПП «СТАР КАР» (покупець) укладено контракт № 3110193 відповідно до якого позивач придбав у продавця сідельний тягач марки DAF, модель ET XF 105, номер шасі НОМЕР_12 , технічний паспорт DR/ НОМЕР_13 від 20.08.2015 за ціною 2500 EUR, що підтверджується інвойсом 01371/2019, переміщення товару підтверджується супровідними документами, преференційне походження товару підтверджується сертифікатом EUR. 1 19PL402010E1263043;

- митна декларація № UA101090/2019/014185 від 18.11.2019. 13.11.2019 між AUTO HANDEL Ryszard Bednarczyk (Польща-продавець) та ПП «СТАР КАР» (покупець) укладено контракт № 1311193 згідно з яким позивач придбав сідельний тягач марки RENAULT MAGNUM номер шасі НОМЕР_14 , технічний паспорт НОМЕР_15 від 03.02.2011, що підтверджується інвойсом № 113/2019 від 13.11.2019 за ціною 5500 EUR. Переміщення товару підтверджується супровідними документами, преференційне походження товару підтверджується сертифікатом EUR. 1 19PL402010E1307927;

- митна декларація № UA 100550/2020/122484 від 26.02.2020. На підтвердження заявленої вартості позивач надав митному органу контракт № 240220 від 24.02.2020 укладений між EXPORT-IMPORT Jolanta Rak (Польща продавець) та ПП «СТАР КАР» (покупець) на підставі якого позивач придбав автомобіль вантажний CITROEN BERLINGO номер шасі НОМЕР_16 , технічний паспорт НОМЕР_17 від 20.07.2016 за ціною 2800 євро, що підтверджується інвойсом 11/02/S/C//2020, переміщення товару підтверджується супровідними документами, преференційне походження товару підтверджується сертифікатом EUR. 1 19PL402010E0223767;

- митна декларація № UA 100550/2020/124982 від 03.06.2020. 08.10.2019 між OTP SPOLKA AKCYJNA (Польща) та ПП «СТАР КАР» укладено контракт № 81019 згідно з яким позивач придбав напівпричіп цистерна марки VPS, модель VPSCN3, номер шасі НОМЕР_18 , технічний паспорт НОМЕР_19 , за ціною 235000.00 польських злотих, що підтверджується інвойсом № FI_002053 від 28.05.2020, переміщення товару підтверджується супровідними документами, преференційне походження товару підтверджується сертифікатом EUR. 1 PL/MF/AP 0030753 від 29.05.2020;

-митна декларація № UA101090/2019/013033 від 22.10.2019. 08.10.2019 між OTP SPOLKA AKCYJNA (Польща) та ПП «СТАР КАР» укладено контракт № 81019 згідно з яким позивач придбав сідельний тягач марки VOLVO модель FM, номер шасі НОМЕР_20 , технічний паспорт DR/ НОМЕР_21 від 16.09.2016, що підтверджується інвойсом FL_001896 від 08.10.2019, переміщення товару підтверджується супровідними документами, преференційне походження товару підтверджується сертифікатом EUR. 1 PL/MF/AN 0503303 від 17.10.2019;

-митна декларація № UA101090/2019/013763 від 07.11.2019. 08.10.2019 між OTP SPOLKA AKCYJNA (Польща) та ПП «СТАР КАР» укладено контракт № 81019 згідно з яким позивач придбав сідельний тягач марки VOLVO модель FM, номер шасі НОМЕР_22 , технічний паспорт DR/ НОМЕР_23 від 19.09.2016, що підтверджується інвойсом FL_001911 від 29.10.2019, переміщення товару підтверджується супровідними документами, преференційне походження товару підтверджується сертифікатом EUR. 1 PL/MF/AN 0507206 від 05.11.2019;

-митна декларація № UA101090/2019/013890 від 11.11.2019. 08.10.2019 між OTP SPOLKA AKCYJNA (Польща) та ПП «СТАР КАР» укладено контракт № 81019 згідно з яким позивач придбав сідельний тягач марки VOLVO модель FM, номер шасі НОМЕР_24 , технічний паспорт DR/ НОМЕР_25 від 26.01.2017, що підтверджується інвойсом FL_001910 від 28.10.2019, переміщення товару підтверджується супровідними документами, преференційне походження товару підтверджується сертифікатом EUR. 1 PL/MF/AN 0507207 від 05.11.2019;

-митна декларація № UA101090/2019/014194 від 18.11.2019. 08.10.2019 між OTP SPOLKA AKCYJNA (Польща) та ПП «СТАР КАР» укладено контракт № 81019 згідно з яким позивач придбав сідельний тягач марки VOLVO модель FM, номер шасі НОМЕР_26 , технічний паспорт DR/ НОМЕР_27 від 16.09.2016, що підтверджується інвойсом FL_001909 від 29.10.2019, переміщення товару підтверджується супровідними документами, преференційне походження товару підтверджується сертифікатом EUR. 1 PL/MF/AN 0507226 від 13.11.2019;

-митна декларація № UA101090/2019/012510 від 10.10.2019. 01.10.2019 між GABER sp.z o.o (Польща-продавець) та ПП «СТАР КАР» (покупець) укладено контракт № 11019 відповідно до якого позивач придбав сідельний тягач марки DAF модель FT XF 105 номер шасі НОМЕР_28 , технічний паспорт DR/ НОМЕР_29 від 03.10.2019, що підтверджується інвойсом nr I/001/S/10/19 від 07.10.2019, переміщення товару підтверджується супровідними документами, преференційне походження товару підтверджується самим інвойсом в якому вказано, що оформлення здійснюється по преференційному надпису до 6000 EUR;

-митна декларація № UA101090/2019/013389 від 30.10.2019. 01.10.2019 між GABER sp.z o.o (Польща-продавець) та ПП «СТАР КАР» (покупець) укладено контракт № 11019 відповідно до якого позивач придбав сідельний тягач марки DAF модель FT XF 105 номер шасі НОМЕР_30 , технічний паспорт DR/ НОМЕР_31 від 06.04.2018, що підтверджується інвойсом nr I/003/S/10/19 від 21.10.2019, переміщення товару підтверджується супровідними документами, преференційне походження товару підтверджується самим інвойсом в якому вказано, що оформлення здійснюється по преференційному надпису до 6000 EUR;

- митна декларація № UA101090/2019/014584 від 26.11.2019. 13.11.2019 між GABER sp.z o.o (Польща-продавець) та ПП «СТАР КАР» (покупець) укладено контракт № 131119 відповідно до якого позивач придбав сідельний тягач марки DAF модель FT XF 105 номер шасі НОМЕР_32 , технічний паспорт DR/ НОМЕР_33 від 21.03.2018, що підтверджується інвойсом nr I/001/S/11/19 від 13.11.2019, переміщення товару підтверджується супровідними документами, преференційне походження товару підтверджується самим інвойсом в якому вказано, що оформлення здійснюється по преференційному надпису до 6000 EUR;

- митна декларація № UA101090/2019/013503 від 01.11.2019. 26.10.2019 між AUTO-LIDER ANDRZEJ IDEC (Польща -продавець) та ПП «СТАР КАР» (покупець) укладено контракт № 31/10/2019 згідно з яким позивач придбав напівпричіп самоскид, 3-вісний, марки BENALU модель С34СSB02 номер шасі НОМЕР_34 , технічний паспорт НОМЕР_35 від 01.06.2011, що підтверджується інвойсом nr 31/10/2019, переміщення товару підтверджується супровідними документами, преференційне походження товару підтверджується самим інвойсом в якому вказано, що оформлення здійснюється по преференційному надпису до 6000 EUR;

- митна декларація № UA401020/2021/033241 від 02.07.2021. 22.06.2021 між WOZNIAK TRANSPORT (Польща-продавець) та ПП «СТАР КАР» (покупець) укладено контракт № 2206213 відповідно до якого позивач придбав та оплатив напівпричіп вантажний, самоскид 3-х вісний марки WIELTON модель NW38A, номер шасі НОМЕР_36 , технічний паспорт DR/ НОМЕР_37 від 18.10.2019, що підтверджується інвойсом FAKTURA VAT NR 1/06/POZ, переміщення товару підтверджується супровідними документами, преференційне походження товару підтверджується самим інвойсом в якому вказано, що оформлення здійснюється по преференційному надпису;

- митна декларація № UA101090/2019/012662 від 15.10.2019. 09.10.2019 між P.H.U «FRANC-MAX Import Cichocki Adam» (Польща-продавець) та ПП «СТАР КАР» (Покупець) укладено контракт № 91019 відповідно до якого позивач придбав напівпричіп самоскид, 3-х вісний, марки BENALU модель С34СSB04 номер шасі НОМЕР_38 , технічний паспорт НОМЕР_39 від 05.11.2018, що підтверджується інвойсом FAKTURA VAT nr FA/3/10/2019, переміщення товару підтверджується супровідними документами, преференційне походження товару підтверджується самим інвойсом в якому вказано, що товар має Європейське походження;

- митна декларація № UA101090/2019/013456 від 31.10.2019. 09.10.2019 між P.H.U «FRANC-MAX Import Cichocki Adam» (Польща-продавець) та ПП «СТАР КАР» (Покупець) укладено контракт № 91019 відповідно до якого позивач придбав напівпричіп платформа, 3-х вісний, марки ROBUSTE K, модель S3803W2E, номер шасі НОМЕР_40 , технічний паспорт НОМЕР_41 від 07.08.2019, що підтверджується інвойсом FAKTURA VAT nr FA11/10/2019, переміщення товару підтверджується супровідними документами, преференційне походження товару підтверджується самим інвойсом в якому вказано, що товар має Європейське походження;

- митна декларація № UA101090/2019/016202 від 24.12.2019. 09.10.2019 між P.H.U «FRANC-MAX Import Cichocki Adam» (Польща-продавець) та ПП «СТАР КАР» (Покупець) укладено контракт № 91019 відповідно до якого позивач придбав придбав сідельний тягач марки RENAULT MAGNUM номер шасі НОМЕР_42 , технічний паспорт 2017ВТ31804 від 19.04.2017, що підтверджується FAKTURA VAT nr FA7/11/2019, переміщення товару підтверджується супровідними документами, преференційне походження товару підтверджується самим інвойсом в якому вказано, що товар має Європейське походження;

- митна декларація № UA204020/2021/291487 від 03.12.2021. 12.08.2021 між ALBERDO LTD (Кіпр продавець) та ПП «СТАР КАР» (покупець) укладено контракт № 120821 відповідно до якого позивач придбав сідельний тягач для перевезення напівпричепів на дорогах загального призначення марки DAF XF 460 номер шасі НОМЕР_43 , технічний паспорт НОМЕР_44 від 02.06.2021, що підтверджується інвойсом від 30.11.2021, переміщення товару підтверджується супровідними документами, преференційне походження товару підтверджується самим інвойсом в якому вказано, що товар має Європейське походження.

Отже, як слідує з матеріалів справи, на запит позивача отримано від контрагентів сертифікати перевезення товару EUR.1, які видані митними органами Польщі та іншими країнами ЄС.

Відповідно до отриманих сертифікатів з перевезення товару EUR.1 в графі 3 кожного сертифікату «Країна походження» зазначено «Європейський союз». А в графі 8 зазначено, що орган, який видав цей сертифікат засвідчує, що товари, які зазначені в цьому сертифікаті походять з країни, зазначеної в графі 3 сертифікату.

Крім того до графи 44 митних декларацій під кодом 7016 внесено реквізити декларації про походження, складені на інвойсах експортером, оскільки фактурна вартість партії товару не перевищує 6000 євро.

Загальна сума за рахунком по кожній митній декларації не перевищує 6000 Євро.

У деклараціях код країни походження товарів вказано «EU» (Європейський Союз), застосовано преференцію « 410» товари, що ввозяться в Україну та походять з країн Європейського Союзу. До митних декларацій декларантом було долучено фактури.

Суд повторно наголошує, що у разі митного оформлення товару, який ввозиться з країн Європейського Союзу, платники мита та податків мають право скористатись тарифними преференціями, що передбачено Угодою. Проте, застосуванню таких пільг передує дотримання декларантом умов, з якими Угода та Протокол І до неї пов`язує їх застосування. За загальним правилом, декларантом подається сертифікат перевезення товару EUR.1, за виключенням випадків, коли може бути подана декларація інвойс, а саме у разі її складення: затвердженим експортером або експортером на будь-яку партію товару, що походить з певної країни, сукупна вартість якого не перевищує 6000 євро.

Таким чином суд вважає, що товари, які були ввезені позивачем в Україну за спірними митними деклараціями походять з Європейського Союзу та відповідають правилам походження, що регулюють преференційну торгівлю з Україною, з чого слідує, що позивачем виконані усі митні і податкові зобов`язання під час здійснення митних процедур.

В той же час, підставою для донарахування митних платежів, слугувала інформація, отримана від уповноважених органів Республіки Польща, Німеччина, згідно якої товари, охоплені інвойсами не мають преференційного походження, оскільки експортер не надав достатніх доказів на підтвердження їх преференційного походження.

Водночас вказаними вище листами підтверджується справжність документів, які засвідчують походження товару по рахунках-фактурах.

Також суд звертає увагу, що при оформленні митних декларацій позивачем було подано рахунки фактури, які відповідно до Додатку IV a Доповнення 1 до Регіональної конвенції є деклараціями інвойс, якими підтверджено походження товарів з країни Європейського Співтовариства. У фактурі міститься декларація (повідомлення) про походження товару, у якій польські експортери декларують, що ці товари мають Європейське преференційне походження.

При цьому для митного оформлення товару декларантом було подано митні декларації, контракти з додатками.

Суд також зауважує, що наявність у митного органу країни імпорту обґрунтованого сумніву в достовірності документів про походження товару є лише підставою для направлення таким органом до компетентних органів країни експорту запиту про проведення відповідної перевірки на предмет підтвердження або не підтвердження походження товару, і тільки за результатами проведення такої перевірки та отриманої інформації, контролюючий орган країни імпорту вправі прийняти рішення про відмову у наданні преференції.

Вказаний висновок безпосередньо випливає зі змісту пункту 6 статті 33 Доповнення I до Угоди, яким передбачено, що якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Разом з тим, сам по собі сумнів, навіть якщо він і є обґрунтованим, не може бути підставою для позбавлення особи законного права - права на розмитнення товару із застосуванням преференції, оскільки це суперечить принципам здійснення державної митної справи, як законності та презумпції невинуватості, згідно із статтею 8 Митного кодексу України.

Частиною першою, другою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Так, у справі "Рисовський проти України", від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, ЄСПЛ наголосив на особливій важливості принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява N 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява N 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Крім того, згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", заява № 36985/97, рішення від 23 липня 2002 року, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно положень ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької митниці №UA401000202438 від 08.08.2024 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької митниці №UA401000202439 від 08.08.2024 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької митниці №UA401000202440 від 08.08.2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці на користь Приватного підприємства "СТАР КАР" судовий збір у сумі 11281,16 грн (одинадцять тисяч двісті вісімдесят одну гривню шістнадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Приватне підприємство "СТАР КАР" (вул. І. Бевза, 34, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ: 37489652)

Відповідач: Вінницька митниця (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, Вінницька область, 21034, код ЄДРПОУ: 43997544)

Повний текст рішення складено 01.11.2024 року.

СуддяЧернюк Алла Юріївна