Ухвала

від 01.11.2024 по справі 160/28886/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 листопада 2024 року Справа 160/28886/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Яран-Днєпр" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду за допомогою підсистеми "Електронний суд" надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Яран-Днєпр" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо не прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної від 24.03.2023 року № 17 на суму податку на додану вартість 71 987,46 грн., виписаної ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ ЯРАН-ДНЄПР, код за ЄДРПОУ 24435116.

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняти рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної від 24.03.2023 року № 17 на суму податку на додану вартість 71 987,46 грн., виписаної ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ ЯРАН-ДНЄПР, код за ЄДРПОУ 24435116.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши надані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, і підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

І. Частиною 6 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Такий обов`язок для юридичних осіб приватної форми власності введений в дію з 20.02.2024 р.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Суд зазначає, що позовну заяву подано особою (юридичною особою, що зареєстрована за законодавством України), яка відповідно до ч. 6 ст. 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет.

Згідно позовної заяви та відомостей з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", у Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Яран-Днєпр" відсутні відомості щодо наявності електронного кабінету.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його (абз. 2 ч. 1 ст. 169 Кодексу).

Позивач (юридична особа, що зареєстрована за законодавством України) зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет відповідно до ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, відомості про що мають бути зазначені в позовній заяві.

Таким чином, позивачу необхідно надати докази на підтвердження наявності у підприємства зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд".

ІІ. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Проте, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Відповідно до статті 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно з частинами першою-другою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначено, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18, яку, відповідно до ч. 5 ст.242 КАС України, суд має враховувати при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч.4 ст.122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абз.3 п.56.18 ст.56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

- тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

- шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Так, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо не прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної від 24.03.2023 року № 17.

Згідно квитанції №9081799489 від 14.04.2023 року, ПН від 24.03.2023 року № 17 доставлено до ДПС України, реєстрація зупинена. Запропоновано надати пояснення та копії документів.

Пунктом 6 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/ розрахунку коригування.

З огляду на зазначене, позивач мав право подати письмові пояснення та копії документів до 24.03.2024 року.

У зв`язку з неподанням письмових пояснень та копії документів та відповідно не отримання Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Яран-Днєпр" після 24.03.2024 року рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної від 24.03.2023 року № 17 - у позивача виникло право на звернення до суду з оскарженням бездіяльності відповідача.

Відтак, шестимісячний строк звернення до суду у позивача у даній справі виник з 24.03.2024 року, та закінчився 24.09.2024 року.

Суд зазначає, що подання позивачем 04.09.2024 року Повідомлення від 04.09.2024 року № 1 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з тридцятьма додатками (через 1,5 роки від дати складання податкової накладної), не змінює моменту з якого позивач дізнався про порушення відповідачем його прав.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд установив, що позивачем у позовній заяві не заявлено клопотання про поновлення строків на звернення до адміністративного суду із позовною заявою.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, зокрема, для позивача як юридичної особи, для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

За таких обставин, позивач має надати до суду докази звернення до суду в межах строків, про які вказано вище, або подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим статтями 160, 161 КАС України, тому згідно з частиною 1 ст.169 цього Кодексу, вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення зазначених недоліків.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до ч.3 ст.169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 121-123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Яран-Днєпр" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:

- доказів на підтвердження наявності у позивача зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд".

- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду, а також доказів на підтвердження поважності цих причин.

Роз`яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Турлакова