Справа № 420/36397/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткове)
31 жовтня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ГЕНЕРАТОР» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,-
встановив:
I. Зміст заяви.
23.10.2024 року вх. № 56267/24 судом зареєстровано заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в справі № 420/36397/23 про стягнення з Одеської митниці на користь ТОВ «ДЕЛЬТА ГЕНЕРАТОР» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 гривень 00 копійок.
II. Позиція сторін
Вказана заява вмотивована тим, що 17 жовтня 2024 року Одеським окружним адміністративним судом було прийнято рішення по справі № 420/36397/23, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Користуючись правом, передбаченимч. 3 5 ст. 143 КАС надає заяву про надання доказів понесення судових витрат. На підтвердження витрат на правничу допомогу, надає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги наведений в акті виконаних робіт. Так, вказує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, адже до витрат на правову допомогу включено послуги зі складання позову, тобто мінімально необхідних та прямо передбачених КАС процесуальних документів, без яких розгляд справи є неможливим, навіть для тих справ, які розглядаються в порядку письмового провадження. Таким чином, просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з Одеської митниці на користь ТОВ «ДЕЛЬТА ГЕНЕРАТОР» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 гривень.
25.10.24.2024 року від представника Одеської митниці надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, яке обґрунтовано тим, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн. є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає критеріям розумності, співрозмірності. Відповідно просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі № 420/36397/23 за позовом ТОВ «ДЕЛЬТА ГЕНЕРАТОР» до Одеської митниці.
III. Процесуальні дії суду
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.10.2024 року вказана заява передана на розгляд головуючої судді Дубровній В.А.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬТА ГЕНЕРАТОР" (65018, Одеська обл., м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 35, кв. 212, ЄДРПОУ 44009494) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови- задоволено.
Визнано протиправним та скасувано рішення про коригування митної вартості товарів UA500500/2023/000831/2 від 05.12.2023 р.
Визнано протиправною та скасувано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/001526 від 05.12.2023 р.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬТА ГЕНЕРАТОР" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 368,00(п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 коп.) гривні.
У змісті позовної заяви представник позивача повідомив, що відповідно до з. 2 ч. 7 ст. 139 КАС України, заявлено, що докази понесення судових витрат, які сторона сплатила, або має сплатити у зв`язку із розглядом справи Позивач подасть протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі.
З огляду на вказане, представник позивача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правничу допомогу.
V. Норми права, які застосував суд
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст.134 КАС України).
Згідно із ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Додаткове судове рішення врегульовано статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС України).
Так, частина перша статті 252 КАС України передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
VI. Оцінка суду.
Системний аналіз наведеної норми дає підстави для формулювання висновку щодо застосування статті 252 КАС України, відповідно до якого що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. При цьому, документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Вирішуючи питання щодо судових витрат в частині розподілу витрат на правничу допомогу, суд враховує наступне.
Як вбачається з наявних у справі доказів, то правнича допомога у даній справі надавалась адвокатом Нестеровою Ольгою Валеріївною, що підтверджується Ордером на надання правничої допомоги серії ВН №1309313 від 11.12.2023 року, виданим на підставі Договору про надання правничої допомоги № б/н від 11.12.2023.
Відповідно до умов договору про надання правничої допомоги № б/н від 11.12.2023 року, укладеного між ТОВ «ДЕЛЬТА ГЕНЕРАТОР» (Клієнт) та адвокатом Несторова Ольга Валеріївна ( Адвокат), то цей договір регулює порядок надання Адвокатом Клієнту юридичних послуг, всіх видів правової допомоги згідно з ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в тому числі але не обмежуючись складання та подання усіх процесуальних документів, включаючи позов та інші процесуальні документи, а також представництво інтересів Клієнта в суді першої, апеляційної, касаційної інстанції у справі за позовом про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000831/2 від 05.12.2023 та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/001526 від 05.12.2023.
Вартість надання послуг складає 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень) на годину надання послуги при наданні послуг, пов?язаних із ознайомленням із матеріалами справи, формування правової позиції у справі, збиранні доказів, складання процесуальних документів, та 2 500,00 (дві тисячі п?ятсот гривень) за представництво в судовому засіданні незалежно від його тривалості з урахуванням правової позиції Верховного суду про відшкодування витрат на прибуття до суду. Загальна тривалість надання послуги вказується в актах виконаних робіт. Остаточна вартість послуги встановлюється в актах виконаних робіг виходячи із тривалості надання послуги. Писанням цього договору Клієнт погоджується на зазначений в цьому пункті порядок остаточного визначення вартості послуги та приймає на себе обов?язок оплатити послугу в повному обсязі не пізніше десяти днів з моменту набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у справі.(п.1.3 договору )
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 20 000,000 грн., позивачем надано акт прийому-передачі наданих послуг від 22.10.2024 р. до договору б/н про надання правової допомоги від 17.08.2023 р., з якого вивчається що в період надання послуг : 11.12.2023 - 22.12.2023 здійснювалося складання позову у справі №420/36397/23 тривалістю в 10:00 вартістю в 2000,00 грн., всього надано послуг без ПДВ на суму 20 000,00 грн.
За приписами ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач у запереченнях на клопотання щодо заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу, вказує, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн. становить 6,6 прожиткові мінімуми на працездатних осіб з 1 січня 2024 року, або 2,5 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, або мінімальну заробітну плату у погодинному розмірі за 416,6 годин роботи.. Отже, гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 7 500,00 грн. є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співрозмірності, тому просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, суд враховує наступне.
Так, суд визнає, що надані документи дійсно дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх загальну вартість.
Однак, при вирішенні питання стосовно розподілу витрат, пов`язаних із правовою допомогою адвоката, суд насамперед звертає увагу на те, що справа даної категорії відповідно до предмету спору є справою незначної складності, розгляд якої здійснювався в порядку письмового провадження (без виклику сторін) за наявними у ній матеріалами.
Крім того, суд зазначає, що вищенаведений опис наданих адвокатом послуг складається з одного виду правничої послуги, як складання позовної заяви і подання її до суду, разом з тим не наведено детального опису робіт виконаних адвокатом
З урахуванням наданих заперечень відповідача, встановлених обставин справи, приписів ч. 5 ст.134 і п.2 ч.9 ст.139 КАС України, несуттєву складність справи, яка, у свою чергу, не мала публічного інтересу, характер та обсяг виконаної адвокатом роботи, виходячи з критерію розумності, пропорційності та співмірності розподілу витрат на правничу допомогу, суд вважає, що понесені позивачем витрати є неспівмірними зі складністю даної справи, належним чином необґрунтованими та завищеними.
Суд наголошує на тому, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 30.01.2023р. №910/7032/17).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зазначено у рішенні від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України (заява № 19336/04), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
При цьому, суд, враховуючи принцип свободи договору, не заперечує стосовно того, що сторони договору про надання правової допомоги погодили саме такий розмір гонорару та закріпили його у вигляді погодинної оплати яка визначається у акті наданих робіт виходячи з тривалості наданих послуг, однак суд не погоджується з його розміром в межах розгляду питання щодо розподілу суми цього гонорару, як судових витрат у справі.
З огляду на викладене, заявлений представником позивача розмір витрат на правничу допомогу не є обґрунтованою сумою компенсації витрат на правничу допомогу у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, а тому суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу та їх стягнення з відповідача у розмірі 2000 грн., що цілком відповідає вимогам розумності та співмірності.
VII. Висновок суду
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. ( ч. 1 ст. 77 КАС України).
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин 7 статті 134 КАС України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
З урахуванням наданих заперечень відповідача, встановлених обставин справи, приписів ч. 5 ст.134 і п.2 ч.9 ст.139 КАС України, суд вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача в розмірі 2000,00 грн. за представництво адвоката Несторової Ольги Валеріївни у суді першої інстанції.
Указаний розмір витрат зумовлений тим, що дана справа є типовою, відноситься до справ незначної складності, а її розгляд здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тому не потребує тривалістю часу, яку мав витратити адвокат під час складання позовної заяви, з урахуванням того, що аналіз законодавства та судової практики, формування правової позиції не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних.
Враховуючи, що за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, тому витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.77, 134, 139, 143, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ГЕНЕРАТОР» про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, будинок №21А, код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ГЕНЕРАТОР» (65018, Одеська обл., м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 35, кв. 212, ЄДРПОУ 44009494) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі грн) гривень 00 коп.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2024 |
Оприлюднено | 04.11.2024 |
Номер документу | 122740488 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Дубровна В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні