Рішення

від 01.11.2024 по справі 500/5903/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5903/24

01 листопада 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника - адвоката Гурника Віктора Олександровича звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії за віком № 242/03.32-10 від 02.05.2024;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи у Кременецькому ательє Тернопільської обласної фабрики «Індтрикотаж» з 01.10.1980 по 07.01.1995;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи у колгоспі «Золотий колос» з 01.01.1998 по 31.03.1998;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди перебування на обліку та отримання допомоги по безробіттю в Кременецькому районному центрі зайнятості, а саме: з 20.04.1995 по 20.10.1995, з 20.04.1996 по 20.07.1996, з 20.04.1997 по 20.07.1997, з 17.04.1998 по 11.04.1999;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи у ЗАТ «Ватин» з 23.08.2007 по 01.11.2007.

Позов обґрунтований тим, що позивач 03.07.2023 звернулася з заявою до компетентної польської інституції (управління соціального захисту) за призначенням пенсії за віком відповідно до Угоди між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення. Призначення пенсії за віком у Республіці Польща можливе лише в тому випадку, якщо українські органи Пенсійного фонду України підтвердять страховий стаж позивача шляхом надання відповіді на запит польської інституції управління пенсійного забезпечення. Розглянувши всі наданні документи на підтвердження страхового стажу ОСОБА_1 , Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області рішенням № 242/03.32-10 від 02.05.2024 відмовило їй у призначені пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано окремі періоди роботи та отримання допомоги по безробіттю, оскільки в трудовій книжці заявниці серії НОМЕР_1 відсутні: дата заповнення трудової книжки та підпис власника; підстава внесення запису №1 про прийняття на роботу; відомості про встановлений та вироблений мінімум трудоднів за період роботи в колгоспі; засвідчені копії документів про зміну прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 та з ОСОБА_4 на ОСОБА_3 .

Позивач з рішенням відповідача не погоджується та зазначає, що на підтвердження страхового стажу ОСОБА_1 надана трудова книжка з відповідними відомостями про трудову діяльність та перебування у статусі безробітної з виплатою допомоги. Трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи. У разі якщо трудова книжка містить окремі недоліки, то працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, і це, в свою чергу, не може бути підставою для позбавлення фізичної особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах. З метою отримання додаткових відомостей по спірних періодах були направлені адвокатські запити, проте відповіді не надійшли. Також позивач вказує, що зміна прізвища підтверджена належними і допустимими доказами, відтак наявні підстави для зарахування спірних періодів до страхового стажу.

Ухвалою суду від 04.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, витребувано від відповідача письмові докази.

17.10.2024 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що за результатом розгляду документів ОСОБА_1 підтверджено страховий стаж набутий на території України 02 місяці 10 днів та страховий стаж набутий на території Республіки Польща 08 років 08 місяців 02 дні.

За поданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи та одержання допомоги по безробіттю, згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці власника трудової книжки відсутні: дата заповнення трудової книжки та підпис її власника; не зазначена підстава внесення запису № 1 про прийняття на роботу; відомості про встановлений та вироблений мінімум трудоднів за період роботи в колгоспі; відсутні копії документів про зміну прізвищ з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 та з ОСОБА_4 на ОСОБА_3 .

Визначення загального трудового та страхового стажу особи проводиться виключно органами Пенсійного фонду України на підставі трудової книжки чи інших документів, а з 01.01.2004 на підставі відомостей, що є в системі персоніфікованого обліку. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідач звертає увагу, що документи, додані до позовної заяви, зокрема: довідка №194, видана Кременецькою філією Тернопільського обласного центру зайнятості від 21.06.2024, та довідки №№16, 17, 18, 19, видані ТОВ Тернопіль-Трикотаж ЛТД від 01.07.2024, не були предметом розгляду органом Пенсійного фонду при визначенні права позивача на пенсію.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає оскаржуване рішення від 02.05.2024 правомірним та обґрунтованим, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову повністю (а.с.23-27).

Додатково на виконання вимог ухвали відповідачем надано суду копії документів, за результатом розгляду яких прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу (а.с.32-50).

24.10.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що позивач як працівник не є відповідальним суб`єктом за ведення трудових книжок, тому будь-які формальні неточності не можуть слугувати підставою для незарахування періодів роботи до страхового стажу. Також зазначає, що додатково зібрані ним документи для підтвердження страхового стажу були надіслані засобами поштового зв`язку на адресу Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області у межах 3-місячного строку зазначеного в супровідному листі до оскаржуваного рішення про можливість надання додаткових документів для перегляду рішення про відмову у призначенні пенсії. Поштове відправлення вручено адресату 15.07.2024, тому пояснення відповідача з цього приводу у відзиві вважає хибними (а.с.51-54).

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), після досягнення віку 60 років, 03.07.2023 звернулася до компетентної польської інституції (управління соціального захисту) за призначенням пенсії за віком відповідно до Угоди між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення. Пенсія за віком у Республіці Польща призначається за умови досягнення відповідного пенсійного віку та наявності необхідного мінімального трудового стажу за умови сплати внесків на пенсійне страхування.

Призначення пенсії за віком у Республіці Польща можливе лише в тому випадку, якщо українські органи Пенсійного фонду України підтвердять страховий стаж позивача шляхом надання відповіді на запит польської інституції управління пенсійного забезпечення.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, розглянувши документи щодо призначення пенсії за віком відповідно до Угоди між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення, подані ОСОБА_1 разом з заявою від 03.07.2023 (а.с.33-47), прийняло рішення № 242/03.32-10 від 02.05.2024, яким заявниці відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У рішенні вказано, що вік заявниці 60 років. Необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", становить 30 років. Страховий стаж заявниці складає 08 років 10 місяців 12 днів (в тому числі стаж набутий на території України 02 місяці 10 днів (відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу), страховий стаж набутий на території Республіки Польща 08 років 08 місяців 02 дні).

Також у рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано окремі періоди роботи та виплати допомоги по безробіттю, оскільки в трудовій книжці серії НОМЕР_1 відсутні: дата заповнення трудової книжки та підпис власника; підстава внесення запису №1 про прийняття на роботу; відомості про встановлений та вироблений мінімум трудоднів за період роботи в колгоспі; засвідчені копії документів про зміну прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 та з ОСОБА_4 на ОСОБА_3 (а.с.10 зворот,48).

Позивач не погоджується з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, вважає його протиправним та таким, що порушує її право на соціальний захист, а тому звернулася до суду з цим позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-ІV).

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (частина третя статті 24 Закону №1058-ІV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

До стажу роботи, серед іншого, також зараховується: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами частин першої, третьої статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

З аналізу наведених норм слід дійти висновку, що основним документом, який підтверджує стаж роботи (за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування), є трудова книжка. При цьому лише у разі відсутності трудової книжки або записів у ній органи Пенсійного фонду мають право встановлювати стаж роботи на підставі інших первинних документів. У разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.

Для підтвердження страхового стажу ОСОБА_1 надала трудову книжку серії НОМЕР_1 . З першої сторінки трудової книжки вбачається, що вона оформлена на ім`я ОСОБА_5 . Титульний аркуш містить дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка відповідає даті народження позивача згідно із паспортними даними позивача (паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ).

Розділ Відомості про роботу трудової книжки позивача містить такі записи щодо спірних періодів її трудової діяльності:

Тернопільська обласна фабрика Індтрикотаж:

запис №1, 01.10.1980, прийнята в Кременецьке ательє вишивальницею, підстава: наказ №229;

запис №3, 07.01.1995, звільнена з посади, підстава: наказ №1-к від 07.01.1995;

колгосп Золотий колос,

запис №10, 01.01.1998, прийнята на роботу в колгосп, підстава: протокол №1 від 01.01.1998;

запис №11, 31.03.1998, звільнена з роботи, підстава: протокол №3 від 01.04.1998;

ЗАТ Ватин,

запис №14, 23.08.2007, прийнята на роботу, підстава: наказ №67-к від 23.08.2007;

запис №15, 01.11.2007, звільнена з роботи, підстава: наказ №93-к від 01.11.2007.

Усі записи про звільнення засвідчені підписами уповноважених осіб та скріплені печатками підприємств (а.с.11).

Також у трудовій книжці ОСОБА_1 зроблені записи про отримання нею допомоги по безробіттю, а саме:

Кременецький районний центр зайнятості,

запис №4, 20.04.1995, розпочато виплату допомоги по безробіттю, підстава: наказ №273 від 20.04.1995,

запис №5, 20.10.1995, припинено виплату по безробіттю, підстава: наказ №Н1096 від 21.10.1995;

запис №6, 20.04.1996, розпочато виплату допомоги по безробіттю, підстава: наказ №1866 від 11.05.1996,

запис №7, 20.07.1996, припинено виплату по безробіттю, підстава: наказ №2550 від 14.08.1996

запис №8, 20.04.1997, розпочато виплату допомоги по безробіттю, підстава: наказ №3305 від 10.04.1997,

запис №9, 20.07.1997, припинено виплату по безробіттю, підстава: наказ №5007 від 1997 року,

запис №12, 17.04.1998, розпочато виплату допомоги по безробіттю, підстава: наказ №788 від 14.04.1998,

запис №13, 11.04.1999, припинено виплату по безробіттю, підстава: наказ №4816 від 11.04.1999, (а.с.11 зворот, 43-45).

Записи засвідчені підписами уповноважених осіб та скріплені печаткою установи (а.с.11).

Як встановлено судом та вбачається з оскаржуваного рішення, до страхового стажу не зараховано окремі періоди роботи та допомоги по безробіттю, оскільки в трудовій книжці серії НОМЕР_1 відсутні: дата заповнення трудової книжки та підпис власника; підстава внесення запису №1 про прийняття на роботу; відомості про встановлений та вироблений мінімум трудоднів за період роботи в колгоспі; засвідчені копії документів про зміну прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 та з ОСОБА_4 на ОСОБА_3 (а.с.10 зворот).

З приводу цього суд зазначає, що трудова книжки позивача дійсно не містить дати її заповнення. Подана відповідачу трудова книжка ОСОБА_1 не містила підпису її власника. Такий недолік позивач усунула та до суду подала копію трудової книжки підписану нею на титульному аркуші. Трудова книжка не містить дати наказу № 229 як підстави для внесення запису №1 про прийняття на роботу; відсутні відомості про встановлений та вироблений мінімум трудоднів за період роботи в колгоспі «Золотий колос». Також у трудовій книжці не зазначені підстави зміни прізвища її власника.

Порядок ведення трудових книжок на момент внесення першого запису до трудової книжки позивача (1980 рік), було врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 (далі - Інструкція №162), відповідно до якої трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника; трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. Заповнення трудових книжок та вкладишів до них здійснюється мовою союзної, автономної республіки, автономної області, автономного округу, на території яких розташовано дане підприємство, установа, організація, та офіційною мовою СРСР (пункт 2.1 глави 2 Інструкції №162).

Відповідно до пунктів 2.2, 2.3 глави 2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого терміну від часу прийому на роботу. У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи у роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження та заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку та статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи та раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не записуються. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу чи звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я, по батькові (повністю, без скорочень чи заміни імені і по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорта чи свідоцтва про народження (пункт 2.10 глави 2 Інструкції №162).

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка (пункт 2.12 глави 2 Інструкції №162).

Відповідно до цього ж пункту 2.12 Інструкції №162 зміни записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові та дату народження здійснюються адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, імені, по батькові та ін.) та з посиланням на номер і дату цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані. Посилання на відповідні документи записуються на внутрішньому боці обкладинки і засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Аналогічні вимоги передбачені також Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 17.08.1993 за N 110 (далі - Інструкція № 58).

Зокрема, за змістом пункту 2.13 Інструкції №58 зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» установлено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Аналіз вказаних норм свідчить, що обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган. Недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій належить трудова книжка, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Такий правовий висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.

За висновком Верховного Суду у постанові від 06.03.2018 у справі № 754/14989/15-а не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є виключно підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність чи відсутність виправлень у записах в трудовій книжці.

Відповідно до трудової книжки позивача, запис про прийняття на роботу №1 містить недолік лише в частині відсутності дати наказу, однак номер наказу вказаний. Такий недолік, а так само не зазначення дати заповнення трудової книжки та підпису власника не ставить під сумнів факт зайнятості позивача на роботах протягом періодів, указаних у трудовій книжці, а також обставини виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю.

Таким чином, аргументи відповідача про наявність недоліків у заповненні трудової книжки позивача як підставу для незарахування згідно із записами цієї трудової книжки до її страхового стажу періодів трудової діяльності та виплати допомоги по безробіттю, що враховуються до стажу для призначення пенсії, на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV (до 01.01.2004), суд вважає необґрунтованими та безпідставними.

Додатково щодо підстав для зарахування до страхового стажу позивача періодів виплати допомоги по безробіттю Кременецьким районним центром зайнятості суд зазначає таке.

Абзацом третім частини першої статті 24 Закону №1058-VІ встановлено, період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Зарахування до стажу роботи періоду одержання допомоги по безробіттю обумовлено і пунктом «а» частини третьої статті 56 Закону №1788-ХІІ.

Відповідно до пункту 1 статті 28 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 №803-XII (чинного на час отримання позивачем допомоги по безробіттю, у редакції від 17.11.1992) (далі - Закон №803-XII) право на допомогу по безробіттю мають громадяни, визнані у встановленому порядку безробітними, які не мають інших передбачених чинним законодавством доходів, що перевищують розмір мінімальної заробітної плати.

Пунктом «ж» частини першої статті 4 Закону №803-ХІІ було встановлено, що держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні, зокрема включення періоду перепідготовки та навчання нових професій, участі в оплачуваних громадських роботах, а також одержання допомоги по безробіттю до загального трудового стажу.

У пункті 4 статті 29 Закон №803-XII (на час призначення допомоги позивачу) було зазначено, що у період одержання громадянином допомоги по безробіттю за ним зберігається безперервний трудовий стаж.

Аналізуючи наведені норми права, суд дійшов висновку, що на момент отримання позивачем допомоги по безробіттю правові норми передбачали зарахування періоду отримання такої до загального трудового стажу, а тому неврахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів перебування на обліку та отримання допомоги по безробіттю в Кременецькому районному центрі зайнятості, а саме: з 20.04.1995 по 20.10.1995, з 20.04.1996 по 20.07.1996, з 20.04.1997 по 20.07.1997, з 17.04.1998 по 11.04.1999 є протиправним.

Крім того, додатково перебування позивача у вказані періоди у статусі безробітної з виплатою допомоги по безробіттю підтверджено довідкою Кременецької філії Тернопільського обласного центру зайнятості №194 від 21.06.2024 (а.с.14).

Щодо періоду роботи в колгоспі «Золотий колос» з 01.01.1998 по 31.03.1998 та мотивації відповідача про відсутність відомостей про вироблений мінімум трудоднів, то суд зазначає, що, приписи частини другої статті 56 Закону №1788-XII ставлять зарахування роботи у колгоспі до страхового стажу в залежність від виконання встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників був врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 (далі - Основні положення). Відповідно до пунктів 1, 2, 5, 6 Основних положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу. До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання. Всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Також слід відмітити про встановлений взірець трудової книжки колгоспника та у розділі ІV «Відомості про роботу» вказуються відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис, а в розділі V «Трудова участь у громадському господарстві» - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.

Враховуючи наведені положення законодавства, суд вважає, що відомості про роботу у колгоспі, незалежно від того чи заповнюється трудова книжка чи трудова книжка колгоспника має містити відомості про встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.

У разі ж відсутності записів у трудовій книжці, то, враховуючи положення Порядку №637, заявник на підтвердження трудового стажу має надати довідку господарства, в якому набуто стаж, довідку правонаступника, а у разі ліквідації господарства колгоспний стаж підтверджується довідками архівних установ.

На підставі вказаної інформації орган пенсійного фонду приймає відповідне рішення: якщо річний мінімум трудової участі в громадському господарстві виконаний, то відповідний рік до стажу зараховують повністю. Якщо ж трудоднів особа відпрацювала менше, ніж передбачено як річний мінімум, то до стажу зараховують лише ці трудодні, тобто фактичну тривалість роботи, а не календарну.

Повертаючись до цієї справи суд зазначає, по перше, що період роботи ОСОБА_1 у колгоспі підтверджений записами її трудової книжки, яка є основним документом, який підтверджує стаж роботи (за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування); не зазначення відомостей про фактично виконаний та встановлений мінімум трудової участі в колгоспі у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 є недоліком допущеним роботодавцем, за який не може відповідати заявниця, та бути позбавленою права на соціальний захист.

Як вже зазначав суд, згідно з усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 16.05.2019 у справі №161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі № 550/927/17) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

По друге, у даному випадку мова йде про період роботи у колгоспі, який становить 3 місяці (тобто менше року). Відтак, такий показник як виконання річного мінімуму за вказаних обставин, на переконання суду, не може впливати на зарахування страхового стажу за фактично відпрацьований період, страховий стаж підлягає зарахуванню за календарними датами.

Також суд зауважує, що у разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, а саме записів трудової книжки позивача про її роботу у колгоспі «Золотий колос», в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, архівних установ із відповідними запитами.

З урахуванням наведеного, на думку суду, період роботи з 01.01.1998 по 31.03.1998 у колгоспі «Золотий колос», який відображений у трудовій книжці ОСОБА_1 , повинен бути зарахований до страхового стажу позивача для призначення пенсії за віком, позаяк у суду відсутні підстави ставити під сумнів належність записів трудової книжки позивача. Крім того, суд звертає увагу, що зазначений період роботи підлягає зарахуванню до страхового стажу, а не до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.

Щодо відсутності засвідчених копій документів про зміну прізвищ з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 та з ОСОБА_4 на ОСОБА_3 слід зазначити, що в першому випадку прізвище та дані зазначені в трудовій книжці відповідають даним зазначеним у паспорті громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 (а.с.10-11), що в свою чергу підтверджує належність цієї трудової книжки позивачу. В другому випадку після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 із ІНФОРМАЦІЯ_2 на території Республіки Польща позивач прізвище не змінювала, про що зазначено в свідоцтві про шлюб доданому до заяви про призначення пенсії (а.с.16, 46). Відсутність підтверджуючих документів про зміну прізвища не є достатньою підставою для неврахування відомостей цієї трудової книжки про роботу позивача і не є недоліком, який є суттєвим для прийняття рішення про відмову.

Отже, у цій справі суд вважає, що усі періоди трудової діяльності позивача та періоди виплати допомоги по безробіттю, зазначені у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , підлягають зарахуванню до страхового стажу.

Окремо суд звертає увагу на період роботи позивача в ЗАТ «Ватин» з 23.08.2007 по 01.11.2007, який заявлений у позовних вимогах як спірний. Трудова діяльність ОСОБА_1 у ЗАТ «Ватин» вказана у трудовій книжці, записи якої відповідач не враховує через недоліки її заповнення. Разом з тим, суд встановив, що вказаний період вже зарахований Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області до страхового стажу позивача на підставі відомостей про сплату страхових внесків з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка ОК-5), про що зазначено в оскаржуваному рішенні від 02.05.2024.

З 01.01.2004 набрали чинності положення Закону №1058-ІV і саме з цього часу законом передбачено обчислення пенсій за віком за даними, накопиченими на кожну застраховану особу в електронних базах даних системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України відповідно до звітів роботодавців, а саме за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У відомостях Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка форми ОК-5) з індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 відображена сплата страхових внесків роботодавцем ТОВ «Фабрика Ватин» (код ЄДРПОУ 31275829) за період з 23.08.2007 по 31.10.2007 щомісяця з суми нарахованої заробітної плати (а.с.29). Відповідачем страховий стаж зарахований відповідно до розміру сплачених страхових внесків. В прийнятому рішенні відповідач вказує набутий стаж на території України - 2 місяці 10 днів, що відповідає даним довідки ОК-5.

Отже, період з 23.08.2007 по 01.11.2007 не є спірним, оскільки зарахований відповідачем самостійно, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Також суд вже зазначав, що до позовної заяви позивач додатково подав довідку Кременецької філії Тернопільського обласного центру зайнятості №194 від 21.06.2024 про період виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю (а.с.14); також додав довідки №№ 16, 17, 18, 19, видані ТОВ Тернопіль-Трикотаж ЛТД від 01.07.2024, про роботу позивача з 01.10.1980 по 07.01.1995 у Кременецькому ательє Тернопільської обласної фабрики «Індтрикотаж», заробітну плату за цей період та перейменування юридичної особи (а.с.12). Такі ж додаткові відомості направлені Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області відповідно до пункту 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1, зі змінами).

Дана норма Порядку №22-1 передбачає, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Додаткові документи для підтвердження страхового стажу надіслані представником позивача відповідачу поштовим зв`язком у межах трьохмісячного строку; серед них є і довідка про зміну прізвища та свідоцтво про зміну імені (а.с.57). Однак вказані документи не взяті до уваги відповідачем. Такі докази долучені до позовної заяви. Проте і тих документів, що первинно подавалися заявницею до заяви про призначення пенсії за віком, достатньо для прийняття рішення у цій справі.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 242/03.32-10 від 02.05.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню в частині відмови зарахувати спірні періоди до страхового стажу (окрім вже зарахованого періоду).

З метою захисту порушених прав позивача частково підлягає задоволенню похідна позовна вимога про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати позивачу такі спірні періоди роботи: з 01.10.1980 по 07.01.1995 у Кременецькому ательє Тернопільської обласної фабрики «Індтрикотаж», у колгоспі «Золотий колос» з 01.01.1998 по 31.03.1998, а також періоди перебування на обліку та отримання допомоги по безробіттю в Кременецькому районному центрі зайнятості, а саме: з 20.04.1995 по 20.10.1995, з 20.04.1996 по 20.07.1996, з 20.04.1997 по 20.07.1997, з 17.04.1998 по 11.04.1999. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області половину сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн / 2 = 484,48 грн, перерахованого до бюджету відповідно до квитанції від 01.10.2024 (а.с.7 зворот).

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вулиця Митрополита Андрея, 10, місто Львів, 79016, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії за віком №242/03.32-10 від 02.05.2024 в частині відмови зарахувати спірні періоди до страхового стажу, окрім вже зарахованого періоду роботи ОСОБА_1 у ЗАТ «Ватин» з 23.08.2007 по 01.11.2007.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу:

періоди роботи: з 01.10.1980 по 07.01.1995 у Кременецькому ательє Тернопільської обласної фабрики «Індтрикотаж», з 01.01.1998 по 31.03.1998 у колгоспі «Золотий колос»,

періоди перебування на обліку та отримання допомоги по безробіттю у Кременецькому районному центрі зайнятості, а саме: з 20.04.1995 по 20.10.1995, з 20.04.1996 по 20.07.1996, з 20.04.1997 по 20.07.1997, з 17.04.1998 по 11.04.1999.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири грн 48 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01 листопада 2024 року.

СуддяЧепенюк О.В.