Постанова

від 24.10.2024 по справі 160/25107/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/25107/23

Головуючий суддя І інстанції Озерянська С.І.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 року в адміністративній справі №160/25107/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , НОМЕР_4 комендатури охорони та обслуговування, Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , 46 комендатури охорони та обслуговування, Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 31.03.2017 по 28.02.2018;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 31.03.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 21.03.2018 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 гривень (щомісячно) відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року № 1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 гривень щомісячно за період з 01.03.2018 по 21.03.2018 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року № 1078;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за перiод з 22.03.2018 по 18.03.2021 iз застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 гривень (щомісячно) відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року № 1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 гривень щомісячно за період з 22.03.2018 по 18.03.2021 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року № 1078;

- визнати протиправною бездiяльнiсть вiйськової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмiрi iндексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 19.03.2021 по 02.05.2023 із застосуванням щомісячної фіксованої iндексацiї 4463,15 гривень ( щомісячно ) вiдповiдно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення iндексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 гривень щомісячно за період з 19.03.2021 по 02.05.2023 вiдповiдно до абзаців 4 , 6 пункту 5 Порядку проведення iндексацiї грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року № 1078;

- визнати протиправними дiї військової частини НОМЕР_3 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 29.01.2020 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирiшення соціально - побутових питань, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мiнiмуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належне грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.03.2021 (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01.01.2020 та Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рiк станом на 01.01.2021 на вiдповiдний тарифний коефіцієнт, вiдповiдно до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення вiйськовослужбовцiв, oci6 рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 вiд 30.08.2017, з врахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирiшення соціально - побутових питань за 2020 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рiк станом на 01.01.2020 на вiдповiдний тарифний коефіцієнт, вiдповiдно до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30.08.2017, з врахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дiї військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 19.03.2021 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирiшення соціально - побутових питань, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мiнiмуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належне грошове забезпечення за період з 19.03.2021 по 02.05.2023 (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячнi додатковi види грошового забезпечення; одноразовi додаткові види грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рiк станом на 01.01.2021, Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рiк станом на 01.01.2022 та Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рiк станом на 01.01.2023 на вiдповiдний тарифний коефіцієнт, вiдповiдно до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 вiд 30.08.2017, з врахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань за 2021, 2022 та 2023 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рiк станом на 01.01.2021, Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рiк станом на 01.01.2022 та Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, вiдповiдно до постанови забезпечення Міністрів Кабінету України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких iнших осіб № 704 вiд 30.08.2017, з врахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за невчасно виплачену індексацiю грошового забезпечення за період з 31.03.2017;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 22.03.2018 та грошового забезпечення за період з 29.01.2020;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення та основного грошового забезпечення за період з 19.03.2021.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 31.03.2017 по 28.02.2018 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 31.03.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 18.03.2021 року грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирiшення соціально - побутових питань, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мiнiмуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року.

Зобов`язано 46 комендатуру охорони та обслуговування здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за період з 29.01.2020 року по 18.03.2021 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30.08.2017 року, з врахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 31.05.2021 року по 02.05.2023 року грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирiшення соціально - побутових питань, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мiнiмуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за період з 31.05.2021 року по 02.05.2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30.08.2017 року, з врахуванням раніше виплачених сум

В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , звернувся апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо нарахування та виплати фіксованої суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 02.05.2023 року та в цій частині прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що всупереч абзаців 4, 6 Порядку № 1078, військова частина НОМЕР_2 починаючи з 01.03.2018 року по 21.03.2018 року, військова частина НОМЕР_3 починаючи з 22.03.2018 року по 30.05.2021 року та військова частина НОМЕР_6 починаючи з 31.05.2021 року по 02.05.2023 року не виплачували щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення в сумі 4463.15 грн. щомісяця.

46 комендатура охорони та обслуговування, Військова частина НОМЕР_1 та Військова частина НОМЕР_2 також не погодившись з рішенням суду першої інстанції звернулись з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати вищезазначене рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційних скарг відповідачі зазначили, що грошове забезпечення позивача виплачувалось у відповідності з приписами законодавства, що свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі приписів ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційних скарг та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останніх, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, що підтверджується посвідченням офіцера серії НОМЕР_7 від 10.07.2023 року.

Згідно архівної довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що в архівних документах військової частини НОМЕР_8 (з червня 2017 року в/ч НОМЕР_2 ), відображено нарахування грошового забезпечення позивачу за період з квітня по грудень 2017 року.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 ( по стройовій частині) від 06.04.2018 року №76 майора ОСОБА_1 , начальника оперативного відділення заступника начальника штабу військової частини НОМЕР_2 , призначеного наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України №121 від 21 березня 2018 року на посаду заступника начальника оперативного відділу штабу військової частини НОМЕР_3 , вважати, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби до військової частини НОМЕР_3 . З 06 квітня 2018 року виключити із списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 ( по стройовій частині) від 02.05.2018 року №100 майора ОСОБА_1 , призначеного наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 21 березня 2018 року №121 на посаду заступника начальника оперативного відділу штабу, вважати, що з 28 квітня 2018 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 ( по стройовій частині) від 31.05.2021 року №115 підполковника ОСОБА_1 , призначеного наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 18 березня 2018 року №153 на посаду заступника командира військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби місто Дніпро. З 31 травня 2021 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.05.2021 року №107 підполковника ОСОБА_1 , призначеного наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 18 березня 2018 року №153 на посаду заступника командира військової частини НОМЕР_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_1 , з 31 травня 2021 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення і вважати таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.05.2023 року №119 підполковника ОСОБА_1 з 02 травня 2023 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Позивач вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування індексації, бездіяльність відповідачів щодо не здійснення нарахування та виплати йому індексації-різниці грошового забезпечення з 01.03.2018 року по 02.05.2023 року, протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 та Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення розміру грошового забезпечення без застосування прожиткового мінімуму станом на початок кожного календарного року, звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період 31.03.2017 року по 28.02.2018 року включно повинно проводитися із застосуванням місяця, в якому відбулось підвищення посадового окладу позивача, січень 2008 року. Вказано, що враховуючи норми абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, слід вирішити питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), з`ясувати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, а тому позовні вимоги позивача в частині зобов`язання військової частини НОМЕР_5 нарахувати та виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 гривень щомісячно за період з 22.03.2018 по 18.03.2021 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року № 1078 та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 гривень щомісячно за період з 19.03.2021 по 02.05.2023 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року № 1078, задоволенню не підлягають як передчасні. Зазначено, що відповідачами безпідставно у спірному періоді не здійснено нарахування та виплату грошового забезпечення та інших виплат при звільненні позивача виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01 січня 2020 року на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з частиною третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Частинами першою, другою статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачено, що виключно законами України визначаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; величина порогу індексації грошових доходів громадян; пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення».

Приписами статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статей 4, 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (у редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі Порядок № 1078; у редакції, чинній 15.12.2015) передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 № 77, застосовується з 01.01.2016) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Пунктом 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 (в редакції, яка діяла до 15.12.2015) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, який застосовується з 01.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

З аналізу положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункти 43-44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20).

Верховний Суд у своїй практиці вказував на те, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.

Зазначені висновки Суд виклав у постановах від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а, від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 09.06.2022 у справі № 600/524/21-а.

Так, розтлумачивши пункти 2, 5 Порядку № 1078, у згаданих справах № 400/1118/21 і № 420/3593/20 Верховний Суд вказав, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Одночасно з цим, суд зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Водночас нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Зрештою на основі аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Правовідносини у наведених справах і у цій справі є подібними, а відтак указаний висновок є релевантним до цієї справи.

У цьому контексті, колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Вказана постанова була чинна з 01.01.2008 до 01.03.2018.

Отже, відповідно до положень Порядку № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період 31.03.2017 по 28.02.2018 року, що свідчить про правомірність зобов`язання Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 31.03.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року.

Щодо правомірності зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.08.2023 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 гривень (щомісячно) відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» було затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців. Постанова вступила в силу 01.03.2018.

Таким чином, базовим місяцем індексації в даний період є березень 2018 року.

Пунктом 2 Порядку №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Проте одночасно зі збільшенням посадових окладів, відповідачем було зменшено розмір щомісячної премії та скасовано виплату щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, внаслідок чого збільшення грошового доходу позивача у березні 2018 року в порівняні з лютим 2018 року не відбулося і становить 0,00 грн.

При цьому для визначення правильності нарахування індексації грошового забезпечення необхідно керуватися положеннями абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078, якими врегульовано питання виплати суми індексації у місяці підвищення посадових окладів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів).

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 3 п. 5 Порядку №1078).

Відповідно до абзаців 4, 5 п. 5 Порядку №1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац 6 п. 5 Порядку №1078).

Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 розраховується: 353,3% (наростаючий індекс споживчих цін з лютого 2008 по січень 2018) -100%=253,3%

Прожитковий мінімум у березні 2018-1762,00 грн.

Сума індексації за березень 2018 відповідно до абзацу 5 п. 4 Порядку №1078 розраховується як прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.

1762,00 грн.*253,30 %100=4463,15 грн.

Сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до абзацу 4 п. 5 Порядку №1078: 4463,15 грн.-0,00 грн.=4463,15 грн.

Суд також враховує висновки Верховного Суду у постанові від 03.05.2023 у справі №160/10790/22, який вказав: « 64. Щодо "фіксованої" суми індексації, то слід зазначити, що у період існування спірних правовідносин (з 01.03.2018 по 04.04.2019) Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 такого поняття не містили. Вказаний термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте Постановою № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у ньому, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

Між тим, з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз п. 1, абзаців 4, 6 п. 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) свідчить про те, що нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації - різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 п. 5 Порядку № 1078, Суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

Оскільки 01.03.2018 набрала чинності постанова №704 та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

З огляду на абзац 4 п. 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи норми абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, слід вирішити питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), з`ясувати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, а тому позовні вимоги позивача в частині зобов`язання військової частини НОМЕР_5 нарахувати та виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 гривень щомісячно за період з 22.03.2018 по 18.03.2021 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року № 1078 та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 гривень щомісячно за період з 19.03.2021 по 02.05.2023 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року № 1078, задоволенню не підлягають як передчасні.

Щодо визнання протиправними дій та зобов?язання військової частини НОМЕР_5 нарахувати та виплатити за період з 29.01.2020 по 18.03.2021 та зобов?язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити за період з 19.03.2021 по 02.05.2023 належного грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (набрала чинності з 01.03.2018 року, далі - Постанова № 704), якою зокрема затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років, у тому числі військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018 року) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21.02.2018 року відповідно до частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (набрала чинності 24.02.2018 року).

Постановою №103 (яка набрала чинності 24.02.2018 року) до постанови КМУ № 704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 постанови КМУ № 704 викладено у новій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

При цьому, згідно пунктом 1 Примітки Додатку 1 постанови КМУ № 704 Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (в редакції постанови КМУ № 1041 від 20.12.2017 року) посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Згідно з Примітками Додатку 14 Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Виходячи з наведених вище приписів законодавства, пунктом 4 постанови КМУ № 704 (в редакції постанови КМУ № 103) визначено, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, тоді як згідно приміток до вказаних додатків розрахунковою величиною визначено процентний показник від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

На момент набрання чинності постановою КМУ №704, п.4 вказаного нормативного акту викладений у редакції згідно з п.6 постанови КМУ від 21.02.2018 року №103, а саме: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

В подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103.

Відновлено дію п. 4 Постанови №704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

При цьому, 01.01.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII, пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

За приписами ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

01 січня 2017 року набрав чинності Закон № 1774-VІІІ.

За змістом пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1774-VІІІ (у редакції, чинній на час прийняття рішення судом першої інстанції) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.

Суд звертає увагу, що під час розв`язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ та пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.

Таким чином, враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що за період 29.01.2020 по 02.05.2023 року, грошове забезпечення позивача має обчислюватися з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 року, на 01.01.2021 р. та 01.01.2023 відповідно.

Також, використання відповідачем для розрахунку позивачу в період з 29.01.2020 по 02.05.2023 року розміру посадового окладу та окладу за військовим званням такої розрахункової величини, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01 січня відповідного календарного року, суперечить положенням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 в редакції, що діє після набрання законної сили судового рішення по справі №826/6453/18. Такі дії відповідача призвели до отримання позивачем у вказаному періоді в меншому розмірі щомісячного грошового забезпечення, а також інших видів грошового забезпечення, таких як грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, розміри яких, залежать від розміру його посадового окладу та окладу за військовим званням.

Що стосується посилань відповідачів на пропуск позивачем строку звернення до суду, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

За приписами частин першої та другої статті 233 КЗпП України, в редакції до 19.07.2022 року, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України у редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ, який набрав чинності 19 липня 2022 року, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Між тим, колегія суддів наголошує, що відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, дія частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

В свою чергу, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Як вбачається з матеріалів справи, з позовом позивач звернувся до суду першої інстанції 27.09.2023 року, тобто з дотриманням строку, визначеного ст. 233 КЗпП України.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 року в адміністративній справі №160/25107/23 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.М. Іванов

суддяВ.А. Шальєва

суддяВ.Є. Чередниченко