Ухвала

від 27.11.2024 по справі 160/25107/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 листопада 2024 року

м. Київ

справа №160/25107/23

адміністративне провадження № К/990/43790/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу 46 комендатури охорони та обслуговування на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 травня 2024 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі №160/25107/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , НОМЕР_3 комендатури охорони та обслуговування, військової частини НОМЕР_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

2 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 31 березня 2017 року до 28 лютого 2018 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 31 березня 2017 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1 березня 2018 року до 21 березня 2018 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 гривень (щомісячно) відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2023 року № 1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 гривень щомісячно за період з 1 березня 2018 року до 21 березня 2018 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2023 року № 1078;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за перiод з 22 березня 2018 року до 18 березня 2021 року iз застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 гривень (щомісячно) відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2023 року № 1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 гривень щомісячно за період з 22 березня 2018 року до 18 березня 2021 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2023 року № 1078;

- визнати протиправною бездiяльнiсть вiйськової частини НОМЕР_4 щодо невиплати в повному розмiрi iндексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 19 березня 2021 року до 2 травня 2023 року із застосуванням щомісячної фіксованої iндексацiї 4463,15 гривень ( щомісячно ) вiдповiдно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення iндексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2023 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 гривень щомісячно за період з 19 березня 2021 року до 2 травня 2023 року вiдповiдно до абзаців 4 , 6 пункту 5 "Порядку проведення iндексацiї грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2023 року № 1078;

- визнати протиправними дiї військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирiшення соціально - побутових питань, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мiнiмуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належне грошове забезпечення за період з 29 січня 2020 року до 18 березня 2021 року (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

- одноразові додаткові види грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет Украпни на 2020 рік" станом на 1 січня 2020 року та Законом України " Про Державний бюджет України на 2021 рiк" станом на 1 січня 2021 року на вiдповiдний тарифний коефіцієнт, вiдповiдно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення вiйськовослужбовцiв, oci6 рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 вiд 30 серпня 2017 року, з врахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирiшення соціально - побутових питань за 2020 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рiк" станом на 1 січня 2020 року на вiдповiдний тарифний коефіцієнт, вiдповiдно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30 серпня 2017 року, з врахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дiї військової частини НОМЕР_4 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 19 березня 2021 року грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирiшення соціально - побутових питань, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мiнiмуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належне грошове забезпечення за період з 19 березня 2021 року до 2 травня 2023 року (щомісячні основні види грошового забезпечення;

- щомісячнi додатковi види грошового забезпечення;

- одноразовi додаткові види грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рiк" станом на 1 січня 2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рiк" станом на 1 січня 2022 року та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рiк" станом на 1 січня 2023 року на вiдповiдний тарифний коефіцієнт, вiдповiдно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 вiд 30 серпня 2017 року, з врахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань за 2021, 2022 та 2023 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рiк" станом на 1 січня 2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рiк" станом на 1 січня 2022 року та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, вiдповiдно до постанови забезпечення Міністрів Кабінету України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких iнших осіб" № 704 вiд 30 серпня 2017 року, з врахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за невчасно виплачену індексацiю грошового забезпечення за період з 31 березня 2017 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 22 березня 2018 року та грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення та основного грошового забезпечення за період з 19 березня 2021 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 31 березня 2017 року до 28 лютого 2018 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 31 березня 2017 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року до 18 березня 2021 року грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирiшення соціально - побутових питань, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мiнiмуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Зобов`язано 46 комендатуру охорони та обслуговування здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за період з 29 січня 2020 року до 18 березня 2021 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30 серпня 2017 року, з врахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_4 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 31 травня 2021 року до 2 травня 2023 року грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирiшення соціально - побутових питань, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мiнiмуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_4 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за період з 31 травня 2021 року до 2 травня 2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30 серпня 2017 року, з врахуванням раніше виплачених сум

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із такими рішеннями суду, 46 комендатура охорони та обслуговування звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 15 листопада 2024 року через підсистему "Електронний суд".

Скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 травня 2024 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року та відмовити у задоволенні позову.

Предметом спору у цій справі є правильність обрання базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення за період з 31 березня 2017 року до 28 лютого 2018 року та визначення прожиткового мінімуму для обрахунку грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

За приписами пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №240/4946/18 щодо застосування пункту 3 розділу II Закону №1774-VIII, у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2021 року у справі №480/5496/20 та від 27 травня 2021 року у справі №520/5794/2020 щодо застосування пункту 4 постанови КМ України №704 у редакції до внесення змін постановою КМ України № 103.

Так, пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

У цьому контексті Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є взаємозв`язок усіх чотирьох умов між собою.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, в яких аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і, відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.

Так, при встановленні доцільності посилання на постанови Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі як підставу для перегляду оскаржуваних рішень за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів.

У такому випадку правовий висновок розглядається "не відірвано" від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.

Суд зауважує, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених у кожній конкретній справі окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.

Суд відхиляє посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №240/4946/18, оскільки у цій справі предметом спору є нарахування та виплата щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону № 796-XII.

Також суд відхиляє посилання скаржника на постанову Верховного Суду у справі №480/5496/20, оскільки спір у цій справі стосується надання ГУ ДФС у Сумській області позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2018 року, 1 січня 2019 року, 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.

У справі №520/5794/2020 спірні правовідносини стосувалися протиправного не застосування протягом 2018, 2019 років пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Водночас правове регулювання спірних відносин змінилося з 29 січня 2020 року унаслідок набрання законної сили постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

З огляду на наведене, спірні правовідносини у справі №520/5794/2020 не є подібними до обставин цієї справи.

Ураховуючи наведене, Суд вважає недоведеною наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Натомість, вирішуючи спір та залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах:

- від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21 щодо застосування приписів положень абзаців 4, 5, 6 пункту 5 та пункту 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у редакції, що діяла з 1 грудня 2015 року щодо визначення фіксованої суми індексації грошового забезпечення та визначення місця обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- від 2 серпня 2022 року у справі №440/6017/21 щодо застосування пункту 4 Постанови КМУ №704 у первісній редакції після набранням чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18.

Так, предметом спору у справі №400/1118/21 також було визначення базового місяця при обчисленні розміру індексації грошового забезпечення у період до 28 лютого 2018 року. У цій справі Верховний Суд указав, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу. Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави Суду дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації. Надалі, постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців. Ураховуючи те, що відповідно до пункту 13 указаної постанови КМУ №1294 вона набрала чинності з 1 січня 2008 року і з цієї дати до 28 лютого 2018 року посадовий оклад позивача не змінювався то, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача у період з 1 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року.

Верховний Суд у справі №440/6017/21 сформулював висновок, який зводиться до того, що: «(1) з 1 січня 2020 року положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів; (2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік)».

Аналізуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, Суд дійшов до висновку, що суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у справі №160/25107/23 відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Ураховуючи те, що інші доводи касаційної скарги зводяться до часткового опису обставин справи, тлумачення норм законодавства та незгоди з висновками суду апеляційної інстанції, що відповідають висновкам Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, пунктом 6 частини першої 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою 46 комендатури охорони та обслуговування на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 травня 2024 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі №160/25107/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , НОМЕР_3 комендатури охорони та обслуговування, військової частини НОМЕР_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

……………………………

……………………………

……………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду