Ухвала

від 31.10.2024 по справі 420/31969/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/31969/23

Перша інстанція: суддя Потоцька Н.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів Домусчі С.Д., Семенюка Г.В.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 р. у справі № 420/31969/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМАГРОЮГ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 30.01.2024 позов задовольнив.

На зазначене рішення суду Головне управління ДПС в Одеській області 10.10.2024 подало апеляційну скаргу, тобто з пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.10.2024 визнав неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС в Одеській області строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року у справі № 420/31969/23.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишив без руху та надав апелянту строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: для зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням доказів на підтвердження існування таких інших підстав.

Так, відповідно до довідки про доставку електронного листа від 16.10.2024, копія ухвали апеляційного суду від 15.10.2024 була доставлена до електронного кабінету Головного управління ДПС в Одеській областів підсистемі ЄСІТС Електронний суд 16.10.2024 о 10:06 год.

Таким чином, документ вважається доставленим апелянту 16.10.2024, а тому недоліки апеляційної скарги мали бути усунені у строк до 25.10.2024 включно.

24.10.2024 апелянт надіслав до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

У заяві апелянт обґрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження послався на ті самі обставини , що і у заяві, яка подавалась разом із апеляційною скаргою, а саме, що первісну апеляційну скаргу ним подано в межах строку, визначеному ст. 295 КАС України, проте, апеляційна скарга була повернута з підстав несплати судового збору.

Водночас, Головне управління ДПС в Одеській вважає, що при повторному зверненні воно проявило добросовісне ставлення до реалізації права на апеляційне оскарження та вживало усіх можливих та залежних від ного заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги.

Разом з тим, апелянт зазначає, що повторне подання апеляційної скарги відбулось упродовж розумного строку після отримання копії ухвали суду про повернення первісної скарги, а також одразу після сплати судового збору.

Також до суду апеляційної інстанції надійшла заява від представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМАГРОЮГ", у якому останній просив відмовити Головному управлінню ДПС в Одеській області у поновленні строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 року по справі № 420/31969/23.

Обгрунтовуючи своє заперечення проти задолення клопотання про поновлення строку позивач акцентував увагу , що повторне подання апеляційної скарги, майже через дев`ять місяців після винесення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2024, на апеляційне оскарження є зловживанням правом та порушенням принципу сталості судового рішення.

Також позивач зазначив, що посилання Головного управління ДПС в Одеській області на відсутність коштів на оплату судового збору на момент першого подання апеляційного скарги є введенням суду в оману, з огляду на те, що у період подачі апеляційної скарги з 31.01.2024 по 09.04.2024 була подана апелянтом незлічена кількість апеляційних скарг, а саме: № 420/26188/23, № 420/24545/23, № 420/17173/23, № 420/29560/23, № 420/27956/23, № 420/36675/23.

Розглянувши клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд дійшов висновку, що зазначені в обґрунтування пропуску апелянтом строку апеляційного оскарження причини не є поважними з огляду на таке.

Як зазначено у п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Згідно висновків Верховного Суду у справах № 826/9136/17, № 806/2321/16 у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Таким чином, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд звернув увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.

Аналогічні висновки викладені зокрема у судових рішеннях Верховного Суду від 23 грудня 2019 року (справа №2040/6272/18), від 23 грудня 2019 року (справа №160/815/19) від 12 грудня 2019 року (справа №160/8755/18), від 14 листопада 2019 року (справа №826/13980/18).

Колегія суддів звертає увагу апелянта на висновки, викладені у рішенні ЄСПЛ від 20 вересня 2022 року у справі ЗАВАЛІЙ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ (Заява № 23342/14). Фактичні обставини даної справи зводяться до того, що суб`єктом владних повноважень подавилась апеляційна скарга, яка поверталась судом у зв`язку із несплатою судового збору. В подальшому, поза межами встановленого законодавством строку апеляційного оскарження, суб`єктом владних повноважень повторно подавалась апеляційна скарга разом із клопотанням про поновлення строку, яке задовольнялось судами. За висновками ЄСПЛ, у цій справі суди, порушуючи принцип юридичної визначеності, приймали до розгляду за відсутності достатніх підстав і задовольняли скарги, подані поза межами встановленого законодавством строку для апеляційного оскарження. У зв`язку з цим Європейський суд дійшов висновку, що у цій справі було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

Поряд з цим, колегія суддів наголошує, що факт попереднього звернення відповідача до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з повторно поданою апеляційною скаргою (навіть за умови сплати судового збору), оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не передбачає можливості у зв`язку з цим свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження в ухвалі Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 280/9676/21(К/990/9325/23).

Також, суд звертає увагу, що при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Апеляційний суд враховує також, що вдруге апеляційну скаргу було подано через шість місяців з дня отримання апелянтом копії ухвали апеляційного суду про повернення первісної апеляційної скарги та через дев`ять місяців після закінчення втановленого КАС України строку на апеляційне оскарження, що не є розумним стоком, враховуючи наявність у апелянта сформованої правової позиції для обґрунтування вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянтана те, що він одразу після сплати судового збору (09.10.2024) звернувся повторно (10.10.2024) до суду апеляційної інстанції із апеляціною скаргою, а у період з моменту звернення з первісною апеляційною скаргою ( 29.02.2024) до моменту повторного зверненння (10.10.2024) у ГУ ДПС в Одеській області були відсутні кошти для спрати судового збору, оскільки як вбачається з КП "ДСС" у цей період апелянтом подавались апеляційні скарги зі сплатою судового збору, а саме: № 420/26188/23, № 420/24545/23, № 420/17173/23, № 420/29560/23, № 420/27956/23, № 420/36675/23.

При цьому, організація роботи діловодства Головного управління ДПС в Одеській області та навантаження на її працівників, є суб`єктивним чинником, за відсутності об`єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки тривалість процедури оформлення документів безпосередньо залежить від ефективної роботи працівників і не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, наведені скаржником доводи не можуть бути свідченням того, що останній без зайвих зволікань скористався своїм правом на подання апеляційної скарги, а також підтвердженням поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Відповідно пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 298, 299, 325, 328 КАС України, суд КАС України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року у справі № 420/31969/23

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк