Постанова

від 31.10.2024 по справі 320/9192/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/9192/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції Парненко В.С.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Епель О.В., Карпушової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК-Миронівка» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АПК-Миронівка» (далі по тексту - позивач, ТОВ «АПК-Миронівка») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Київській області) в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Київській області, що виявилась у невнесенні до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відомостей щодо суми узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за заявою, поданою позивачем за звітний податковий період січень 2020 року, а також дати її узгодження за наслідками скасування податкового повідомлення - рішення, прийнятого відповідачем за результатами камеральної перевірки податкової звітності позивача з податку на додану вартість за січень 2020 року;

- зобов`язати ГУ ДПС у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відомостей щодо суми узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за заявою ТОВ «АПК-Миронівка» від 19.02.2020 за звітний податковий період січень 2020 року у сумі 83333,00 грн, а також дати її узгодження;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача пеню у розмірі 120% облікової ставки Національного банку України за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість у загальній сумі 1710,28 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року значений позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, а тому клопотання скаржника про розгляд справи за його участю не підлягає задоволенню.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом проведено камеральну перевірку ТОВ «АПК-Миронівка» податкової звітності з ПДВ, за січень 2020 року та за березень 2020 року, за результатами яких відмовлено у бюджетному відшкодуванні в сумі 83333 грн. та 79135 грн., відповідно.

За результатами проведеної камеральної перевірки, за січень 2020 року, податковим органом складено акт про результати камеральної перевірки ТОВ «АПК-Миронівка» №573/10-36-04-02/43308857 від 18.03.2020 року, згідно якого відмовлено в бюджетному відшкодуванні в сумі 83333 грн.

На підставі акта було прийняте податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області форми «ВЗ» від 13.04.2020 року № 0001300402 щодо відмови в бюджетному відшкодуванні, за січень 2020 року в сумі 83 333 грн., яке відповідно до ст.56 Податкового кодексу України було оскаржено до контролюючого органу вищого рівня - до ДПС України.

За результатами розгляду скарги ДПС України було прийнято рішення від 25.06.2020 року №20204/6/99-00-06-02-02-06, відповідно до якого скаргу ТОВ «АПК-Миронівка» було задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «В3» від 13.04.2020 року № 0001300402 щодо відмови ТОВ «АПК-Миронівка» в бюджетному відшкодуванні за січень 2020 року в сумі 83 333 грн.

За результатами проведеної камеральної перевірки, за березень 2020 року, контролюючим органом було складено акт про результати камеральної перевірки ТОВ «АПК-Миронівка» №737/10-36-04-02/43308857 від 19.05.2020 року, згідно якого відмовлено в бюджетному відшкодуванні в сумі 79 135 грн.

На підставі акта перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській ти області форми «ВЗ» від 16.06.2020 року. № 0001900402 щодо відмови в бюджетному відшкодуванні, за березень 2020 року в сумі 79 135 грн., яке відповідно до ст.56 Податкового кодексу України було оскаржено до контролюючого органу вищого рівня - до ДПС України.

За результатами розгляду скарги ДПС України було прийнято рішення від 19.08.2020 року №25897/6/99-00-06-02-02-06, відповідно до якого скаргу ТОВ «АПК-Миронівка» було задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «В3» від 16.06.2020 року № 0001900402 щодо відмови в бюджетному відшкодуванні за березень 2020 року в сумі 79135 грн.

Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Таким чином, на наступний день після скасування податкового повідомлення-рішення, контролюючий орган зобов`язаний внести інформацію про узгодження бюджетного відшкодування та його суму в Реєстрі заяв, зокрема:

- по заяві поданій за січень 2020 року (рішення ДПС України від 25.06.2020 року №20204/6/99-00-06-02-02-06) не пізніше 26.06.2020 року. Відповідно протягом 5 операційних днів такі суми мали бути відшкодовані Позивачу органом Державного казначейства. Граничний термін перерахування бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок позивача - 06.07.2020 року.

- по заяві поданій за березень 2020 року (рішення ДПС України від 19.08.2020 року №25897/6/99-00-06-02-02-06) не пізніше 20.08.2020 року. Відповідно протягом 5 операційних днів такі суми мали бути відшкодовані Позивачу органом Державного казначейства. Граничний термін перерахування бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок позивача - 28.08.2020 року.

За даними Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, що оприлюднюється на сайті Міністерства фінансів України, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його сума в розмірі 83 333 грн., згідно поданої заяви за січень 2020 року відсутня.

Сума бюджетного відшкодування, згідно поданої заяви за березень 2020 року в розмірі 79135 грн. була перерахована органом казначейства 16.09.2020 року на рахунок ТОВ «АПК-Миронівка».

Разом з тим, відповідно до даних витягу з Реєстру заяв по ТОВ «АПК-Миронівка», станом на 30.09.2020 року, відомості щодо суми та дати узгодження бюджетного відшкодування не внесено контролюючим органом щодо заяв поданих за січень 2020 року до Реєстру всупереч п.4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року №26, п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України.

Позивач, вважаючи вище вказану бездіяльність відповідача протиправною, звернувся з даним позовом до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган був зобов`язаний наступного робочого дня після скасування ППР, внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно податкових декларацій позивача.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 200.7 статті 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 201.7 статті 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

До такого Реєстру вносяться такі дані:

1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер;

2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання);

3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу;

5) реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування;

6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку;

8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;

10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки;

11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом;

12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується;

13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження;

14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження;

15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку;

16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного підпису та електронного документообігу.

Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Підпунктом «ґ» пункту 200.12 статті 200 ПК України визначено, що зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 200.13 статті 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунку для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Згідно з абзацом 1 пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Абзацом другим пункту 200.15 статті 200 ПК України передбачено, що після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

На виконання вимог підпункту 200.7.1 пункту 201.7 статті 200 ПК України, постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 затверджено Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 4 Порядку, орган ДФС вносить до Реєстру такі дані:

- найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер;

- дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);

- дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання);

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу;

- реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування;

- реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

- реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування;

- дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;

- дату складення та вручення платнику податку акта перевірки;

- дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС;

- дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується;

- дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження;

- суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Відповідно до пункту 5 Порядку заяви виключаються з Реєстру, згідно з пунктом 48.7 статті 48, пунктом 49.11 статті 49 і пунктом 50.1 статті 50 ПК України.

Заяви автоматично вносяться до Реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Згідно з пунктом 6 Порядку інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

В силу пункту 12 Порядку узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 ПК України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Разом з тим, передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом проведено камеральну перевірку ТОВ «АПК-Миронівка» податкової звітності з ПДВ, за січень 2020 року та за березень 2020 року, за результатами яких відмовлено у бюджетному відшкодуванні в сумі 83333 грн. та 79135 грн. відповідно.

За результатами розгляду скарги, ДПС України було прийнято рішення від 25.06.2020 року №20204/6/99-00-06-02-02-06, відповідно до якого скаргу Товариства було задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «В3» від 13.04.2020 року № 0001300402 щодо відмови ТОВ «АПК-Миронівка» в бюджетному відшкодуванні за січень 2020 року в сумі 83333 грн. Також за результатами розгляду скарги ДПС України було прийнято рішення від 19.08.2020 року №25897/6/99-00-06-02-02-06, відповідно до якого скаргу Товариства було задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «В3» від 16.06.2020 року № 0001900402 щодо відмови в Бюджетному відшкодуванні за березень 2020 року в сумі 79135 грн.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до зазначених вище положень податкового законодавства, ГУ ДПС у Київській області було зобов`язано наступного робочого дня після скасування ППР, внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно податкових декларацій позивача: по заяві поданій за січень 2020 року (рішення ДПС України від 25.06.2020 року №20204/6/99-00-06-02-02-06), тобто не пізніше 26.06.2020 року; по заяві поданій за березень 2020 року (рішення ДПС України від 19.08.2020 року №25897/6/99-00-06-02-02-06), тобто не пізніше 20.08.2020 року.

Відповідно до пункту 200.23 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

За даними Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, що оприлюднюється на сайті Міністерства фінансів України, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його сума в розмірі 83333 грн. згідно поданої заяви, за січень 2020 року, відсутня.

Сума бюджетного відшкодування, згідно поданої заяви за березень 2020 року в розмірі 79135 грн., була перерахована органом казначейства 16.09.2020 року.

Натомість, згідно даних з витягу з Реєстру заяв по ТОВ «АПК-Миронівка», станом на 30.09.2020 року, відомості щодо суми та дати узгодження бюджетного відшкодування не внесено контролюючим органом щодо заяв поданих за січень 2020 року до Реєстру всупереч п.4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року №26, п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України.

При обчисленні пені має враховуватися облікова ставка Національного банку України, встановлена на момент виникнення пені, протягом строку дії такої пені, включаючи день погашення, тобто облікова ставка Національного банку України фіксується на момент виникнення пені та у разі зміни розміру ставки протягом строку нарахування пені, такі зміни при обчисленні не враховуються.

Таким чином, пеня за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість у сумі 162468 грн. становить 1710,28 грн, з урахуванням розрахунку.

Так, у постанові від 12.02.2019 № 826/7380/15 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання щодо належного способу захисту права платника податку на додану вартість на отримання сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, зазначила, що, враховуючи відсутність механізму реального відшкодування платнику податку на додану вартість узгодженої суми бюджетного відшкодування цього податку, такі способи захисту порушеного права, як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування або внести заяву платника податку до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, не призведуть до ефективного відновлення права платника податку. Ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права платника податку, є стягнення з Державного бюджету України через відповідний контролюючий орган на користь платника податку заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог та стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «АПК-Миронівка» суми пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ.

Щодо клопотання ГУ ДПС у Київській області від 30.08.2024 року про здійснення ТОВ «АПК-Миронівка» бюджетного відшкодування ПДВ, за січень 2020 року, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, згідно роздруківки з інтегрованої картки ТОВ «АПК-Миронівка», 19.01.2024 позивачу відшкодовано бюджетне відшкодування ПДВ, за січень 2020 року, в розмірі 83 093,00 грн.

Відповідач зазначає, що вказані обставини можуть завдати негативних наслідків державному бюджету, у разі подвійного відшкодування.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказані доводи апелянта не заслуговують на увагу суду, оскільки, станом на момент розгляду справи в суді першої інстанції (27.05.2024), відповідачем належні докази відшкодування бюджетного відшкодування ПДВ, за січень 2020 року, надано не було.

У свою чергу, роздруківка з інтегрованої картки платника податків не є належним доказом, відповідно до правових положень адміністративного судочинства, а є внутрішнім документом податкового органу та носить інформативний характер.

Окрім того, у вказаній роздруківці з інтегрованої картки ТОВ «АПК-Миронівка», зазначено, що: «бюджетне відшкодування ПДВ відшкодовано на рахунок платника у банку (пп. «а» п. 200 ст. 200 ПКУ) платіжне доручення N 133030240 по N 9029027895 від 19.02.2020».

Натомість, апелянтом не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних доказів бюджетного відшкодування ПДВ, за січень 2020 року, в розмірі 83333,00 грн., а саме: платіжного доручення N 133030240 по N 9029027895 від 19.02.2020, на яке посилається відповідач у вказаному клопотанні.

Також, колегія судів апеляційної інстанції зазначає, що вказані твердження податкового органу про відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (пп. «а» п. 200 ст. 200 ПКУ), згідно платіжного доручення N 133030240 по N 9029027895 від 19.02.2020, не відповідають логічній хронології подій, оскільки рішеннями ДПС України від 25.06.2020 року №20204/6/99-00-06-02-02-06 та від 19.08.2020 року №25897/6/99-00-06-02-02-06 скасовано ППР щодо відмови позивачу в бюджетному відшкодуванні ПДВ, за січень 2020 та березень 2020 року.

Відповідно до вищезазначених висновків, суд апеляційної інстанції зазначає, що клопотання ГУ ДПС у Київській області від 30.08.2024 року про здійснення ТОВ «АПК-Миронівка» бюджетного відшкодування ПДВ, за січень 2020 року, в розмірі 83 093, 00 грн., є безпідставним та не заслуговує на увагу суду.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, а тому доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст.ст. 242, 257, 260, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

Повний текст виготовлено 31.10.2024 року