ПОСТАНОВА
Іменем України
31 жовтня 2024 року
Київ
справа №300/2785/22
адміністративне провадження №К/990/35326/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 300/2785/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АГРО МХП» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року (суддя-доповідач - Глушко І. В., судді: Довга О. І., Запотічний І. І.),
ВСТАНОВИВ:
11 липня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АГРО МХП» (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 001756/0702 від 03 червня 2022 року, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 5923606 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1480902 грн.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 22 травня 2023 року позов задовольнив повністю, визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення, здійснив розподіл судових витрат (т. 6 а. с. 57).
Вступна та резолютивна частини судового рішення оголошені у судовому засіданні 22 травня 2023 року у присутності представників Товариства, а також представника ГУ ДПС Гавадзина М. В. (т. 6 а. с. 52-54, 55).
Не погодившись з цим судовим рішенням, ГУ ДПС 12 серпня 2024 року подало апеляційну скаргу, яка надійшла до суду 16 серпня 2024 року.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26 серпня 2024 року відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Суд виходив з того, що оскаржуване судове рішення ухвалено судом першої інстанції 22 травня 2023 року, але апеляційну скаргу подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом її скерування засобами поштового зв`язку лише 12 серпня 2024 року, тобто після спливу річного строку з дня ухвалення судового рішення. Суд врахував, що відповідач був обізнаний із існуванням судового рішення, судовий розгляд судом першої інстанції здійснювався у відкритому судовому засіданні з участю представників сторін та відповідач не був позбавлений можливості звернутись до суду за копією рішення. Таким чином, за висновком суду, пропуск строку звернення до суду з апеляційною скаргою зумовлений власною поведінкою скаржника, а передбачені частиною другою статті 299 КАС України застереження не встановлені.
Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду про відмову у відкритті апеляційного провадження скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на формальному підході, який не може бути визнаний обґрунтованим. Так, апеляційний суд не врахував, що суд першої інстанції у судовому рішенні не зазначив дати складення повного тексту, що, однак, має істотне значення під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Водночас згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) повний текст судового рішення надісланий судом для оприлюднення 07 серпня 2024 року, зареєстрований 08 серпня 2024 року, а оприлюднений (забезпечено надання загального доступу) 09 серпня 2024 року. Електронний примірник повного тексту судового рішення доставлено в Електронний кабінет ГУ ДПС 07 серпня 2024 року. Звертає увагу, що дата отримання копії судового рішення є однією з обов`язкових реквізитів, які зазначаються в тексті апеляційної скарги. Тим більш, без отримання повного тексту судового рішення неможливо виконати вимоги КАС України щодо належного мотивування апеляційної скарги. Отже, на переконання скаржника, звертаючись до суду з апеляційною скаргою в межах тридцяти днів з дня отримання повного тексту судового рішення, він мав право на поновлення строку на апеляційне оскарження відповідно до частини другої статті 295 КАС України. Вважає, що суб`єкт владних повноважень не може бути позбавлений права на судовий захист з підстав пропуску строку на реалізацію такого права, що зумовлене порушеннями з боку органів судової влади, на які покладено обов`язок забезпечити його реалізацію.
Також просить врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, відповідно до якої неналежне виконання судом обов`язку щодо вручення стороні у справі судового рішення не може бути підставою для застосування до особи, яка самостійно не отримала таке рішення, негативних процесуальних наслідків.
25 вересня 2024 року (тобто, в межах строку на касаційне оскарження судового рішення) через підсистему «Електронний суд» від ГУ ДПС надійшли доповнення до касаційної скарги, у яких ГУ ДПС повторно звертає увагу, що апеляційний суд не надав належної оцінки причинам, з яких було допущено пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Ухвалою від 26 вересня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі частини четвертої статті 328 КАС України з метою перевірки доводів заявника касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу від Товариства не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та дотримання ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
У цій справі мають місце такі обставини: 1) вступна та резолютивна частини судового рішення оголошені у судовому засіданні 22 травня 2023 року у присутності представників сторін; 2) у рішенні від 22 травня 2023 року не зазначена дата складення його повного тексту; 3) повний текст судового рішення надісланий до ЄДРСР для оприлюднення 07 серпня 2024 року; 4) повний текст судового рішення ГУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 07 серпня 2024 року; 5) апеляційну скаргу ГУ ДПС направило засобами поштового зв`язку 12 серпня 2024 року. Також, як свідчать матеріали справи, ГУ ДПС двічі зверталося до суду із заявами про видачу повного тексту судового рішення: 09 квітня 2024 року (т. 4 а. с. 280), 16 липня 2024 року (т. 4 а. с. 252). Паперову копію рішення суду від 22 травня 2023 року представник ГУ ДПС отримав 25 вересня 2024 року, про що свідчить відповідна розписка (т. 4 а. с. 251).
Предметом касаційного перегляду є ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі частини другої статті 299 КАС України, а під час перевірки правильності застосування цієї норми суд касаційної інстанції має надати відповідь на питання, чи впливає на умови її застосування факт оприлюднення судом першої інстанції повного тексту судового рішення в ЄДРСР після спливу одного року з дня ухвалення судового рішення.
Вирішуючи зазначене питання, колегія суддів виходить з такого.
Згідно зі статтею 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).
Згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що дата набрання законної сили рішення суду першої інстанції нерозривно пов`язана зі строком на його апеляційне оскарження. За загальним правилом строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня проголошення судового рішення або з дня складення повного судового рішення. Встановлення дати складення повного судового рішення є обов`язковою умовою під час обчислення строку на апеляційне оскарження судових рішень, вступна та резолютивна частини яких були проголошені у судовому засіданні, або якщо розгляд справи відбувався в порядку письмового провадження. Саме з датою складення повного тексту судового рішення частина друга статті 299 КАС України пов`язує початок обчислення річного (граничного, присічного) строку на апеляційне оскарження судового рішення суб`єктами владних повноважень, який не може бути поновлений за відсутності винятків, передбачених цією ж нормою.
Тобто, у випадку, якщо з дати проголошення судового рішення річний строк минув, але з дня складення повного тексту судового рішення - ні, то підстави для імперативного застосування частини другої статті 299 КАС України відсутні, незалежно від того, чи був суб`єкт владних повноважень обізнаний про розгляд справи. Винятки, передбачені цією нормою, можуть оцінюватися судом виключно за умови беззаперечного висновку про сплив річного строку, обчисленого за правилами, встановленими саме у цій нормі, - з дати складення повного тексту судового рішення.
Однак, суд апеляційної інстанції, застосовуючи вимоги частини другої статті 299 КАС України, виходив лише з того, що ГУ ДПС було обізнане із судовим рішенням, оскільки його вступну та резолютивну частини було проголошено у судовому засіданні за участю його представника. Також апеляційний суд дійшов висновку, що саме власна поведінка ГУ ДПС, який не був позбавлений можливості звернутися за отриманням копії повного судового рішення, зумовила пропуск строку на апеляційне оскарження.
Це свідчить про порушення судом апеляційної інстанції частини другої статті 299 КАС України, адже дата складення повного тексту судового рішення залишилася не встановленою. Також апеляційний суд не надав оцінки обставинам неодноразового звернення ГУ ДПС до суду першої інстанції із заявами про видачу копії повного судового рішення до спливу річного строку від дати його ухвалення, не з`ясував причин її неотримання. Поза увагою суду залишилися й обставини того, що повне судове рішення надіслано для оприлюднення в ЄДРСР лише 07 серпня 2024 року. Ухвала апеляційного суду не містить мотивів, чому, на переконання суду, датою початку обчислення річного строку є саме дата проголошення вступної і резолютивної частин судового рішення.
Колегія суддів враховує, що подібні правовідносини вже були предметом розгляду Верховним Судом у постанові від 31 серпня 2023 року у справі № 376/1598/19. Скасовуючи ухвалу апеляційного суду, Верховний Суд виходив з того, що для застосування частини другої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції має достовірно встановити дату складення повного тексту рішення суду першої інстанції. Натомість, апеляційний суд таку дату не встановив, обмежившись лише тим, що суб`єкт владних повноважень був повідомлений про розгляд цієї справи, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про те, що звернення відповідача з апеляційною скаргою відбулося з пропуском річного строку. Верховний Суд зауважив, що суб`єкт владних повноважень не може бути позбавлений права на судовий захист з підстав пропуску строку на реалізацію такого права, що зумовлене порушеннями з боку органів судової влади, на які покладено обов`язок забезпечити його реалізацію. У цій постанові Верховний Суд виклав правову позицію про те, що за змістом частини другої статті 299 КАС України апеляційне оскарження суб`єктом владних повноважень судового рішення суду першої інстанції з пропуском річного строку з дня складення повного тексту такого рішення має наслідком постановлення судом ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, в інших випадках - суд зобов`язаний надати оцінку наведеним скаржником у відповідній заяві підставам пропуску такого строку.
Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від такої позиції.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи ГУ ДПС, викладені у касаційній скарзі, частково знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду. Суд апеляційної інстанції, не встановивши дати складення повного тексту рішення суду першої інстанції, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для імперативного застосування частини другої статті 299 КАС України. Фактично, у цій справі залишилася взагалі не встановленою дата початку обчислення строку на апеляційне оскарження, яка, однак, має істотне значення під час вирішення питання його дотримання з боку ГУ ДПС.
Доводи ГУ ДПС, які викладені у касаційній скарзі, щодо наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не можуть бути вирішені під час цього касаційного перегляду. Водночас такі мають бути оцінені судом апеляційної інстанції за умови висновку, що строк на апеляційне оскарження закінчився до моменту подання апеляційної скарги ГУ ДПС.
Водночас колегія суддів вважає безпідставними доводи ГУ ДПС, пов`язані із необхідністю встановлення дати вручення судового рішення в цілях застосування частини другої статті 299 КАС України. Дата вручення судового рішення підлягає встановленню під час вирішення питання наявності/відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, в той час як частина друга статті 299 КАС України є імперативною нормою, яка застосовується незалежно від поважності причин пропуску строку, але за умов, чітко викладених у ній же.
Інші аргументи ГУ ДПС не впливають на вищенаведені висновки, а тому правова оцінка таким не надається.
Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341, 345, 353, 355, 356 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задовольнити.
Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі скасувати.
Справу направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.В. Хохуляк
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2024 |
Оприлюднено | 04.11.2024 |
Номер документу | 122743504 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні