УХВАЛА
31 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 120/1277/24
адміністративне провадження № К/990/40498/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький районний автобусний парк № 1" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у справі №120/1277/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький районний автобусний парк №1" до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницький районний автобусний парк № 1" звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 01.08.2023 № ПШ000385 про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт в розмірі 17000 грн.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року, в задоволенні позову відмовлено.
На адресу Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький районний автобусний парк № 1" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у справі №120/1277/24.
Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Судом встановлено, що подану касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький районний автобусний парк № 1" підписано на першій сторінці у верхньому лівому куті, при цьому після тексту скарги особистий підпис скаржника відсутній.
З цього приводу колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок в ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі № 930/191/23, згідно якого підпис має бути розташований після основного тексту документа для підтвердження дійсного волевиявлення особи та згоди з його змістом. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду зазначила:
« 36. Підпис - це графічний знак або набір знаків, який особа ставить на документі для підтвердження його автентичності, згоди або авторства.
37. Зазвичай підпис розташовується у кінці документа після його основного тексту та відомостей про додатки (у разі їх наявності).
38. Наведене зумовлене тим, що підпис ідентифікує автора і слугує задля підтвердження того, що особа, яка його підписала, ознайомлена із документом і погоджується з його змістом. В юридичному сенсі, підпис є підтвердженням певної дії, угоди чи зобов`язання і надає документу юридичну силу.
…
52. Викладене не лише забезпечує логічність, послідовність і зрозумілість викладу змісту апеляційної скарги, але й слугує запобіжником від зловживання учасниками процесу своїми процесуальними правами, оскільки унеможливить виникнення такої ситуації, коли в одному разі заявник стверджуватиме, що процесуальний документ ним підписаний, а в іншому разі - ні.
53. Сформульований принцип гарантуватиме однозначність правових наслідків подання апеляційної скарги та унеможливлюватиме неоднозначне тлумачення його змісту іншими учасниками справи.
54. Верховний Суд так само повинен враховувати і стандарти, які склалися в Україні, щодо ділового письма загалом.
55. Загальноприйнятою практикою є розташування підпису автора документа наприкінці нього. Таке розташування підпису логічно завершує виклад думок автора та підтверджує його згоду з усім написаним вище; до того ж воно відповідає загальним правилам композиції тексту і сприяє його кращому сприйняттю. Відступ від цього стандарту може призвести до сумнівів у дійсності документа або його окремих частин.
56. Зміст ділового і процесуального письма так само підкоряється правилам правопису української мови: у процесуальному законі немає посилання на те, що письмо здійснюється зліва направо і згори донизу, проте є усталеним саме використання правил правопису української мови, що є обов`язковим за замовчуванням.
…
63. Підпис перед текстом документа не виконуватиме посвідчувальної функції щодо його змісту, може виконувати інші завдання, зокрема візування.
64. Такої ж позиції щодо місця розташування підпису дотримується у своїй практиці й Європейський суд з прав людини, який у роз`ясненні «Типові помилки під час заповнення заяви і як їх уникнути» (Common Mistakes inFilling in the Application Form and How to Avoid Them) помилкою № 5 визначив надсилання документів без оригінального підпису в кінці (not sending the application form with the original signature at the end).
65. Отже, належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності).
…
73. З урахуванням наведених мотивів цієї постанови, з метою формування єдиної правозастосовної практики Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 120/11814/21-а, від 28 березня 2023 року у справі №120/2708/22, від 17 травня 2023 року у справі № 120/2366/22-а, від 08 червня 2023 року у справі №120/5397/22, щодо вирішення питання про прийняття судом документа, що не містить підпису особи, яка його подала, під текстом скарги або під відміткою про наявність додатків, та зазначає, що належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності), що свідчитиме про дійсне схвалення автором документа його тексту та унеможливить спотворення його змісту. Такий підхід запобігатиме зловживанню заявником своїми процесуальними правами в частині оспорення юридичної сили документа (його підписання чи непідписання), а також усуватиме сумніви в інших учасників відповідних правовідносин щодо правових наслідків подання такого документа.
74. Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що такий підхід не звужує обсягу існуючих процесуальних прав учасників судового процесу, а створює підґрунтя для належного використання таких прав та запобігає їх зловживанню. У такому разі потреба в дотриманні завдання відповідного судочинства превалює над бажанням особи розташувати підпис в іншому місці, ніж під текстом його документа, особливо коли таке бажання не має переконливого обґрунтування.».
З огляду на викладене, Верховний Суд констатує, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький районний автобусний парк № 1" є такою, що не підписана скаржником після викладу тексту цієї скарги.
Пунктом 1 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Враховуючи вимоги пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає поверненню, оскільки не підписана особою, яка її подала.
Керуючись статтями 3, 332 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький районний автобусний парк № 1" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у справі №120/1277/24 - повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяЖ.М. Мельник-Томенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2024 |
Оприлюднено | 04.11.2024 |
Номер документу | 122743579 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них транспорту та перевезення пасажирів |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні