Постанова

від 31.10.2024 по справі 640/3223/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 640/3223/21

адміністративне провадження № К/990/19437/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В. Е.,

суддів: Білак М. В., Губської О. А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансКом» до Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконавчий комітет Ужгородської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансКом» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2021 року (суддя Бояринцева М. А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року (головуючий суддя Оксененко О. М., судді: Лічевецький І. О., Мельничук В. П.)

І. Суть спору

У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТрансКом» (далі - ТОВ «ТрансКом», позивач) звернулося до суду з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконавчий комітет Ужгородської міської ради (далі - ВК Ужгородської міськради), у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 21 серпня 2020 року

№ 15947-р/пк-пз;

- зобов`язати Антимонопольний комітет України прийняти рішення по суті скарги ТОВ «ТрансКом» від 09 липня 2017 року № UA-2017-04-19-000476-а.с6 в порядку, визначеному чинним законодавством України.

На обґрунтування позовних вимог ТОВ «ТрансКом» зазначило, що спірне рішення відповідача є протиправним та таким, що прийняте не у відповідності до норм чинного законодавства.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

09 липня 2017 року ТОВ «ТрансКом» через електронну систему закупівель подано скаргу № UA-2017-04-19-000476-а.с6 щодо порушення ВК Ужгородської міськради порядку проведення процедури закупівлі за предметом «ДК 021:2015:51310000-8 - Послуги зі встановлення радіо -, телевізійної, аудіо - та відеоапаратури», оголошення про проведення якої оприлюднено на веб-порталі за

№ UA-2017-04-19-000476-а.

За результатами розгляду цієї скарги Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель прийнято рішення № 4591-р/пк-пз від 11 липня 2017 року, яким скаргу ТОВ «ТрансКом» залишено без розгляду.

ТОВ «ТрансКом» оскаржило таке рішення у судовому порядку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2018 року у справі № 826/10173/17, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року, адміністративний позов ТОВ «ТрансКом» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 11 липня 2017 року № 4591-р/пк-пз. У іншій частині позову відмовлено.

У подальшому, постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року касаційну скаргу ТОВ «ТрансКом» задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року в цій справі в частині відмови у задоволенні позову скасовано та ухвалено нове судове рішення. Зобов`язано Антимонопольний комітет України прийняти до розгляду скаргу ТОВ «ТрансКом» від 09 липня 2017 року № UA-2017-04-19-000476. У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року залишено без змін.

На виконання вищевказаної постанови Верховного Суду рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 07 серпня 2020 року № 15220-р/пк-пз скаргу ТОВ «ТрансКом» від 09 липня 2017 року

№ UA-2017-04-19-000476 прийнято до розгляду.

Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №15947-р/пк-пз від 21 серпня 2020 року вирішено припинити розгляд скарги ТОВ «ТрансКом» від 09 липня 2017 року № UA-2017-04-19-000476.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, ТОВ «ТрансКом» звернулося до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки станом на час прийняття рішення Верховним Судом у справі № 826/10173/17 публічна закупівля «ДК 021:2015:51310000-8 - Послуги зі встановлення радіо-, телевізійної, аудіо- та відеоапаратури» є завершеною, а договір, укладений в рамках останньої, є виконаним, тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Також суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що розгляд та вирішення скарги позивача по суті, а саме оцінка положень Тендерної документації за наявності вже укладеного та виконаного переможцем закупівлі договору про публічні закупівлі є втручанням в господарську діяльність суб`єктів господарювання. На переконання суду, захист порушеного права позивача в частині положень Тендерної документації підлягає розгляду та вирішенню в судовому порядку з урахуванням обставин укладеного та виконаного договору про публічну закупівлю, із застосуванням судом правових наслідків щодо такого договору у випадку встановлення порушення його порядку укладання за наявності порушеного права товариства.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

18 липня 2022 року ТОВ «ТрансКом» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 червня 2024 року (у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку та обранням судді Шевцової Н. В. до складу Великої Палати Верховного Суду) призначено склад суду: Мацедонська В. Е. (головуючий суддя), Білак М. В., Губська О. А.

V. Касаційне оскарження

У касаційній скарзі ТОВ «ТрансКом» просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

На обґрунтування позиції скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» у випадку, якщо учасником закупівлі подано скаргу до Антимонопольного комітету щодо тендерної документації, однак через незаконні дії останнього така скарга не була розглянута в строки, а в рамках публічної закупівлі вже був укладений та виконаний договір.

Позивач зазначає, що обґрунтовуючи правомірність спірного рішення, суди першої та апеляційної інстанцій вказали, що таке рішення прийняте правильно на підставі положень частини п`ятої статті 18 у взаємозв`язку з положеннями абзацу 8 частини другої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» (скарги щодо укладених договорів про закупівлю розглядаються в судовому порядку). Проте, у даному випадку скарга позивачем була подана стосовно іншого порушення (тендерної документації) і не стосувалась укладеного договору. Отже, жодних законних підстав для прийняття оскаржуваного рішення відповідач не мав.

АМК України подав відзив на касаційну скаргу, у якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Відповідач зазначає, що оскільки процедури закупівель проводять і завершуються відповідно до тієї редакції Закону України «Про публічні закупівлі», яка була чинною на момент її оголошення, тому, відповідно, Колегія при прийнятті рішень повинна керуватись такою ж редакцією Закону, а не тією, яка діє на момент прийняття рішення. У редакції Закону України «Про публічні закупівлі», яка діяла на момент оголошення процедури закупівлі, містяться підстави припинення розгляду скарги, зокрема, якщо скарга не відповідає вимогам частини першої або другої статті 18 цього Закону і це встановлено органом оскарження після прийняття скарги до розгляду, то орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги, що й було зроблено відповідачем. При цьому, таке рішення було прийнято з тих підстав, що відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, замовником даної процедури закупівлі (ВК Ужгородської міськради) було укладено договір з переможцем процедури закупівлі (ТОВ «УЖНЕТ»), і такий договір вже виконаний, що підтверджується звітом про виконання договору від 27 грудня 2018 року.

24 жовтня 2022 року від ТОВ «ТрансКом» до Верховного Суду надійшли письмові пояснення, у яких позивач стверджує, що у справі № 826/10173/17 Верховний Суд вже зробив висновок, що скарга ТОВ «ТрансКом» не стосується укладеного договору, а стосується оскарження положень тендерної документації. Однак, у прийнятому рішенні на виконання постанови суду відповідач аналогічно вказує як підставу припинення розгляду скарги наявність укладеного договору, що суперечить постанові Верховного Суду від 31 березня 2020 року у справі № 826/10173/17.

Інші учасники справи не подавали відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішень суду першої та апеляційної інстанцій.

VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено:

замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.;

орган оскарження - Антимонопольний комітет України;

суб`єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб`єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, яка звернулася до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи.

Приписами частини третьої статті 8 Закону № 922-VIII закріплено, що Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.

Частиною першою статті 18 Закону № 922-VIII установлено, що скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб`єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.

Згідно з частиною другою статті 18 Закону № 922-VIII скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій. Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю. Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, подаються протягом п`яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій. Скарги щодо укладених договорів про закупівлю розглядаються в судовому порядку.

Відповідно до частини п`ятої статті 18 згаданого Закону орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, якщо: обставини, зазначені в абзацах другому - п`ятому частини четвертої цієї статті, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду; скаргу відкликано суб`єктом оскарження; замовником прийнято рішення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, відміну переговорної процедури, крім випадку оскарження будь-якого з цих рішень.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарг приймаються органом оскарження виключно на його засіданнях (частина десята статті 18 Закону

№ 922-VIII).

VІІ. Висновки Верховного Суду

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

Відповідно до ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року касаційне провадження відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання норми права у подібних правовідносинах, а саме статті 18 Закону № 922-VIII у випадку, якщо учасником закупівлі подано скаргу до Антимонопольного комітету щодо тендерної документації, однак через незаконні дії останнього така скарга не була розглянута в строки, а в рамках публічної закупівлі вже був укладений та виконаний договір.

Аналізуючи вказані норми законодавства вбачається, що Закон № 922-VIII регламентує чітку та послідовну процедуру проведення публічних закупівель, яка, зокрема, включає право суб`єкта оскарження звернутися до АМК України з відповідною скаргою на певному етапі проведення торгів. Водночас, до повноважень Постійно діючої колегії АМК України належить розгляд скарг щодо порушення законодавства у сфері публічних закупівель та прийняття відповідних рішень, у тому числі, залишення без розгляду або припинення розгляду таких скарг.

Як убачається з матеріалів справи, скарга ТОВ «ТрансКом» від 09 липня 2017 року № UA-2017-04-19-000476-а.с6 стосувалась порядку проведення процедури закупівлі за предметом «ДК 021:2015:51310000-8 - Послуги зі встановлення радіо -, телевізійної, аудіо - та відеоапаратури», оголошення про проведення якої оприлюднено на веб-порталі за № UA-2017-04-19-000476-а (скарга щодо тендерної документації), яка рішенням Постійно діючої адміністративної колегії АМК України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 11 липня 2017 року залишена без розгляду.

Однак, таке рішення суб`єкта владних повноважень у подальшому було скасовано у судовому порядку та постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року зобов`язано АМК України прийняти до розгляду скаргу ТОВ «ТрансКом» від 09 липня 2017 року № UA-2017-04-19-000476 (справа № 826/10173/17).

Водночас, судами попередніх інстанцій у цій справі установлено, що на момент прийняття судових рішень у справі № 826/10173/17 між замовником - ВК Ужгородської міськради та переможцем процедури закупівлі «ДК 021:2015:51310000-8 - Послуги зі встановлення радіо-, телевізійної, аудіо- та відеоапаратури» - ТОВ «УЖНЕТ» укладено договір про закупівлю, інформацію про що опубліковано 08 серпня 2017 року. Вказаний договір є виконаним, що підтверджується звітом про виконання договору про закупівлю від 27 грудня 2018 року за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-04-19-000476-a/print/contract-ongoing/pdf/7e5907a6abed42a497dc5930f2687016.

Тобто, фактично станом на час вирішення спору по суті публічна закупівля, в рамках якої подано позивачем скаргу, є завершеною.

На виконання постанови Верховного Суду від 31 березня 2020 року у справі № 826/10173/17 відповідачем прийнято до розгляду скаргу ТОВ «ТрансКом» від 09 липня 2017 року № UA-2017-04-19-000476-а.с6, однак у подальшому, рішенням Постійно діючої адміністративної колегії АМК України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 21 серпня 2020 року № 15947-р/пк-пз вирішено припинити розгляд скарги ТОВ «ТрансКом» від 09 липня 2017 року № UA-2017-04-19-000476-а.с6.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з твердженнями судів першої та апеляційної інстанції про те, що АМК України виконано рішення Верховного Суду від 31 березня 2020 року у справі № 826/10173/17.

Поряд з цим, після прийняття скарги до розгляду відповідач припинив її розгляд, посилаючись на положення частини третьої статті 8 та частини п`ятої статті 18 Закону № 922-VIII, оскільки з моменту укладення договору про закупівлю лише суди мають повноваження на розгляд скарг щодо таких договорів.

Отже, станом на час прийняття відповідачем спірного рішення, з урахуванням всіх обставин справи АМК України, як суб`єкт владних повноважень, позбавлений можливості розгляду та вирішення скарги позивача по суті, оскільки публічна закупівля є завершеною.

Більш того, колегія суддів звертає увагу, що навіть у разі прийняття скарги, її розгляду та прийняття рішення по суті скарги не призведе до відновлення порушених, на думку позивача, його прав, оскільки фактично процедура публічної закупівлі завершена (укладено договір з переможцем та виконаний). При цьому, законодавством не передбачено можливості повернутись на попередній етап проведення закупівлі або обов`язок відхилення замовником тендерної пропозиції учасника торгів чи відміну процедури закупівлі після визнання учасника переможцем і, тим більше, після укладення з ним відповідного договору та його виконання.

Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем правомірно, а саме з урахуванням положень частини п`ятої статті 18 Закону № 922-VIII у взаємозв`язку із приписами абзацу 8 частини другої статті 18 Закону № 922-VIII, припинено розгляд скарги.

Що стосується доводів скаржника про те, що відсутні підстави для застосування Закону № 922-VIII у редакції, чинній станом на момент подання скарги, з огляду на їх безпідставність, колегія суддів погоджується з твердженням судів першої та апеляційної інстанцій про те, що станом на час подання скарги позивачем діяв Закон № 922-VIII у редакції від 11 червня 2017 року і саме у такій редакції наведений Закон підлягає до засуванню в межах спірних правовідносин.

Законом України від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» (далі - Закон № 114-ІХ), який введений в дію з 19 квітня 2020 року, Закон України «Про публічні закупівлі» викладено в новій редакції.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроєкту, який розроблений на виконання вимог пункту 6345 плану заходів з виконання Угоди про асоціацію з ЄС, в проєкті запропоновані нові підходи до оскарження процедур закупівель, які призведуть до зменшення можливості зловживань недобросовісними скаржниками механізмом оскарження для штучного затягування процедур закупівель та разом з цим забезпечить відповідне право суб`єктів господарювання на оскарження процедур закупівель згідно з принципами здійснення публічних закупівель, закріплених в Законі. Проєктом Закону передбачаються нові правила щодо подачі скарги та повернення її оплати участику, а також встановлюється заборона щодо відміни тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, замовником під час розгляду скарги на даний тендер органом оскарження.

Водночас, повноваження органу оскарження щодо прийняття рішення по скарзі, залишення скарги без розгляду та припинення розгляду скарги не зазнали суттєвих змін.

При цьому, частина шоста статті 18 Закону № 922-VIII передбачає, що датою початку розгляду скарги є дата оприлюднення реєстраційної картки скарги в електронній системі закупівель. Це ж передбачено й в частині чотирнадцятій статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції Закону № 114-ІХ).

Таким чином, законодавець визначив початок розгляду скарги з дати оприлюднення реєстраційної картки в електронній системі закупівель, а не з дати прийняття органом оскарження рішення про прийняття до розгляду скарги.

Стосовно аргументів ТОВ «ТрансКом», що скарга стосувалась безпосередньо оскаржень положень тендерної документації, а не укладеного договору, колегія суддів також погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про їх необґрунтованість з огляду на таке.

Так, дійсно скарга позивача від 09 липня 2017 року подана щодо оскарження положень тендерної документації та не могла бути подана щодо укладеного договору, оскільки станом на 09 липня 2017 року такий договір третьою особою із переможцем тендерної закупівлі укладений не був. Однак, 08 серпня 2017 року відбулися обставини укладення договору із переможцем закупівлі, і саме із такої дати з урахуванням положень абзацу 8 частини другої статті 18 Закону № 922-VIII АМК України позбавлений можливості розглядати скарги учасників закупівлі не тільки, що стосуються безпосереднього змісту та умов укладеного договору, а й, у тому числі, надавати оцінку наявності/відсутності порушень тендерної документації учасниками закупівлі.

З урахуванням наведеного, Верховний Суд уважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у цій справі постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи, що оскаржувані судові рішення, переглянуті судом касаційної інстанції в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансКом» залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року залишити без змін.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді М. В. Білак

О. А. Губська