Рішення

від 24.10.2024 по справі 903/511/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 жовтня 2024 року Справа № 903/511/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., за участю секретаря судового засідання Лівандовського Т.Г.,

представника відповідача 1: Дячука В.М.,

представника відповідача 2: адвоката Ульчака Б.І.,

представника відповідача 3: адвоката Коваленко О.В.,

представника третьої особи 1: Гулого Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства Волиньвугілля

до відповідачів:

1) Головного управління ДПС у Волинській області,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Сітіавто,

3) Товариства з обмеженою відповідальністю Українська універсальна біржа

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) Міністерство енергетики України,

2) Фонд Державного майна України

про визнання протиправним проведення аукціону, визнання недійсним та скасування результатів проведення аукціону, визнання недійсним договору

встановив: ДП Волиньвугілля (позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, ТОВ Сітіавто та ТОВ Українська універсальна біржа, в якому просить:

- визнати протиправним проведення цільового аукціону №20240411-ДПА від 07.05.2024 р. з продажу майна ДП "Волиньвугілля";

- визнати недійсними та скасувати результати проведення аукціону з продажу майна, що оформлені Протоколом про проведення цільового аукціону №20240411-ДПА від 07.05.2024;

- визнати недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу №20240411-ДПА від 07.05.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07.05.2024 ТОВ "Українська універсальна біржа" (відповідач-3) за дорученням Головного управління ДПС у Волинській області (відповідача-1) проведено цільовий аукціон №20240411-ДПА з продажу майна, яке перебуває в податковій заставі Головного управління ДПС у Волинській області та належить ДП "Волиньвугілля", що описане у податкову заставу згідно з актом опису майна від 23.01.2020 року №10 та з актом опису майна від 01.08.2023 року №34. За результатами цільового аукціону, оформленого Протоколом про проведення цільового аукціону №20240411-ДПА від 07.05.2024 р., переможцем (покупцем) визначено ТОВ "СІТІАВТО" (Відповідач-2), ціна продажу майна складає 3 205 026,28 грн. За наслідками зазначеного аукціону між Головним управлінням ДПС у Волинській області (Продавцем) в особі повіреного ТОВ "Волинський регіональний центр" та ТОВ "СІТІАВТО" (Покупцем) укладено Договір купівлі-продажу №20240411-ДПА від 07.05.2024.

Позивач вважає, що проведення цільового аукціону з продажу майна платника податків - ДП "Волиньвугілля" було проведено з істотними порушеннями вимог Податкового кодексу України, з порушеннями Порядку зміни початкової ціни продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, в рахунок погашення його податкового боргу та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1244, з порушенням Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого Hаказом Міністерства фінансів України №518 від 22.05.2017 р., а також з порушенням спеціальних норм законодавства, що в свою чергу порушує права позивача на користування майном та суперечить інтересам держави, оскільки майно вибуло з державної власності поза волею Держави в особі Міністерства енергетики України та всупереч законодавчим обмеженням.

Ухвалою суду від 29.05.2024 відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

13.06.2024р. відповідач 2 - ТОВ Сітіавто та відповідач 3 - ТОВ Українська універсальна біржа надіслали на адресу суду відзиви на позовну заяву, в яких заперечили проти позову та просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач 2 - ТОВ Сітіавто у відзивах на позовну заяву (вх.№01-75/4090/24 від 13.06.2024; вх.№01-75/5263/24 від 01.08.2024) зазначив, що він як покупець придбав майно, заставу на яке було зареєстровано ГУ ДПС у Волинській обрості. Будь-яких інших обтяжень на це майно не було зареєстровано. Покупець не зобов`язаний перевіряти будь-які інші обставини при укладенні договору купівлі-продажу. Придбання майна відбулось прозоро з дотриманням усіх процедур, передбачених законодавством для проведення аукціонів. ТОВ Сітіавто було сплачено гарантійний внесок, передбачений договором. Постановою адміністративного суду не було виокремлено лише рухоме майно ДП «Волиньвугілля», як і не було конкретизоване на яке саме майно надано дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна позивача, що перебуває у податковій заставі. Крім того, у даному випадку, Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» не підлягає застосуванню.

Відповідач 3 - ТОВ Українська універсальна біржа у відзиві на позов (вх..№01-75/4087/24 від 13/06/2024) вказав, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду. Продаж на цільовому аукціоні № 20240411-ДПА від 07.05.2024 року майна, що перебуває у податковій заставі Головного управління ДПС у Волинській області, відбувалось на підставі акту опису майна від 23.01.2020 року № 10 та акту опису майна від 01.08.2023 року № 34 (тобто майно боржника було описане у податкову заставу вже після набрання законної сили постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19.01.2012 року у справі № 2а/0370/3714/11). Суд не обмежував перелік майна боржника для реалізації на цільовому аукціоні. Після ухвалення рішення суду контролюючим органом може бути описано у податкову заставу й інше майно боржника, що підтверджується і нормою п. 89.2 ПКУ. Крім того, дія Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» розповсюджується на механізм звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, а не податковим органом. В даному випадку застосуванню підлягає Податковий кодекс України.

Також відповідач-3 звернув увагу, що з копії договору купівлі-продажу, який позивач додав до позовної заяви, вбачається, що договір купівлі продажу за результатами проведеного цільового аукціону з продажу цілісного майнового комплексу від 07.05.2024 року не був укладений, у зв`язку із його не підписанням з боку платника податків - боржника (позивача) та його подальшим не підписанням керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу у присутності не менш як двох понятих, як того вимагає чинне законодавство України. За таких умов, позовна вимога щодо визнання договору купівлі-продажу недійсним з моменту укладення є безпідставною та не підлягає задоволенню, адже такий правочин апріорі не є дійсним у зв`язку із його неукладенням.

Відповідач 1- Головне управління ДПС у Волинській області у відзивах на позовну заяву (вх.№01-75/4114/24 від 14.06.2024, вх..№01-75/5419/24 від 08.08.2024), додаткових поясненнях у справі (вх..№01-75/5783/24 від 27.08.2024; вх..№01-75/7024/24 від 23.10.2024) також заперечив проти позову та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому він зазначив, що постановою адміністративного суду надано дозвіл на погашення боргу за рахунок майна, (безвідносно до його виду - рухоме або нерухоме), яке перебуває у податковій заставі, при цьому жодних оскаржень зі сторони позивача, чи іншої сторони Акту опису майна, яке перебуває в податковій заставі не було.

Щодо посилання в описовій частині постанови суду по справі № 2А/0370/3714/11 на

Акти опису рухомого майна, то ГУ ДПС у Волинській області вказує, що їх зазначення в рішенні суду мало місце для обгрунтування того, що у ДП «Волиньвугілля» наявний податковий борг, і що інші заходи з його погашення, зокрема стягнення з рахунків, згідно постанови Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2011 № 2А/0370/588/11 не призвели до його погашення.

Відповідач зазначає, що позивачем не надано суду доказів та обгрунтування, які саме об`єкти нерухомості, що були реалізовані, забезпечують ведення виробничої діяльності ДП «Волиньвугілля». Основним видом діяльності позивача є добування кам`яного вугілля, при цьому яким чином об`єкти нерухомості, які були предметом договору купівлі-продажу забезпечують добування кам`яного вугілля позивачем, суду не надано.

Майно, реалізоване на аукціоні 07.05.2024 не є єдиним майновим комплексом, а отже процедура визначена ст. 95.9 ПКУ не застосовується до вказаного аукціону. Також дане майно не визначається як таким, що має загальнодержавне значення підприємства, а отже не має бути передане для організації державному органу приватизації Фонду державного майна, за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням законодавства з питань приватизації.

Листом від 05.08.2021 № 26/1.2-19.3-12255 Міністерство енергетики, (як власник майна) повідомило ГУ ДПС у Волинській області, що «ст. 95 Податкового Кодексу не передбачено надання згоди (погодження) уповноваженим органом управління на реалізацію майна державного підприємства, яке перебувало у податковій заставі», тим самим, в даному випадку при реалізації майна на аукціоні 07.05.24, відсутня необхідність у попередній згоді органу приватизації або іншого уповноваженого державного органу.

26.06.2024 представник позивача надіслав на адресу суду відповідь на відзив Головного управління ДПС у Волинській області (вх.№01-75/4366/24), в якій заперечив щодо доводів відповідача зазначених у відзиві та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник позивача зазначив, що наведені відповідачем доводи не спростовують того факту, що дозвіл адміністративного суду стосується іншого майна, зазначеного в інших актах опису майна, ніж в акті опису майна від 23.01.2020 р. №10 та акті опису майна від 01.08.2023 р. №34; дозвіл стосується рухомого майна, а не нерухомого. Цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу ДП "Волиньвугілля" безумовно пов`язаний з його видами діяльності та необхідний для використання у його виробничій діяльності. Відповідач повинен був керуватися в першу чергу не листом Міністерства економіки України, яке не є актом законодавства та джерелом права, а нормами вищенаведеної ст.95 Податкового кодексу України.

У разі ухилення Міністерства економіки України як органу управління державним майном від надання такого дозволу, або у разі відмови відповідач повинен був реагувати відповідно до закону, тобто оскаржити рішення або бездіяльність органу управління, але не нехтувати вимогами закону щодо отримання такого дозволу.

Ухвалою суду від 18.06.2024 залучено до участі у справі третьою особою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Ухвалою суду від 02.07.2024р. замінено Міністерство енергетики та вугільної промисловості України на його правонаступника - Міністерство енергетики України.

29.07.2024 третя особа - Міністерство енергетики України надіслала на адресу суду пояснення по суті позову (вх.№01-75/5169/24), в якому зазначила, що ГУ ДПС у Волинській області не мало повноважень на відчуження державного майна, зокрема, цілісного майнового комплексу База відпочинку Шахтар ДП Волиньвугілля, оскільки власником вищевказаного майна є держава в особі Міненерго. Разом з цим, аукціон щодо продажу цілісного майнового комплексу повинен був організовувати та проводити Фонд державного майна України. Крім того, для реалізації майна підприємства необхідний був дозвіл суду. У вказаних поясненнях третя особа підтримала позовні вимоги ДП Волиньвугілля та просила їх задоволити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 01.08.2024 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Фонд Державного майна України.

19.08.2024 третя особа 2 ФДМ України надіслала суду пояснення, в яких зазначила, що державне майно, яке є предметом договору купівлі-продажу від 07.05.2024 не підлягає реалізації, оскільки дозвіл суду відсутній. Примусова реалізація майна ДП «Волиньвугілля» є протиправною, оскільки на неї поширюється правовий режим майна державних підприємств та мораторій на реалізацію, зокрема в рахунок погашення податкового боргу, за умови, що частка держави у статутному капіталі такого підприємства становить не менше 25 відсотків. ГУ ДПС України у Волинській області здійснило продаж майна позивача без дотримання вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Ухвалою суду від 04.09.2024 розгляд справи по суті призначено 16.09.2024.

16.09.2024 від представника позивача ДП Волиньвугілля та відповідача 2- ТОВ Сітіавто надійшли заяви про перенесення судового засідання у зв`язку з домовленостями щодо укладення мирової угоди.

Ухвалою суду від 16.09.2024 відкладено розгляд справи на 30.09.2024.

30.09.2024 представник позивача ДП Волиньвугілля надіслав на адресу суду заяву про відкладення судового засідання (вх.№01-75/6496/24), в якій зазначив, що між сторонами досягнуто угоди щодо укладення мирової угоди щодо предмету спору. На теперішній час, сторонам потрібен час щодо технічного оформлення вказаної мирової угоди.

Ухвалою суду від 30.09.2024 відкладено розгляд справи на 07.10.2024.

07.10.2024 представник позивача ДП Волиньвугілля надіслала на адресу суду заяву про відкладення судового засідання (вх.№01-75/6649/24), в якій зазначила, що сторонам потрібен додатковий час щодо технічного оформлення мирової угоди.

Представником позивача до вказаної заяви додано проект мирової угоди.

07.10.2024 представник відповідача 1- Головного управління ДПС у Волинській області також надіслав на адресу суду клопотання про відкладення (перенесення) судового засідання (вх.№01-75/6644/24), в якому зазначив, що 04.09.2024 року представником ГУ ДПС у Волдинській області отримано проект мирової угоди від ДП Волиньвугілля.

07.10.2024 у судовому засіданні за згодою присутніх учасників справи судом оголошено перерву до 17.10.2024.

Ухвалою суду від 07.10.2024 повідомлено учасників справи, що судове засідання буде продовжено 17 жовтня 2024 року.

17.10.2024 від представника відповідача 1 надійшла заява про відвід судді, в якій останній просить суд відвести суддю Господарського суду Волинської області Слободян О.Г. від розгляду справи №903/511/24.

Обгрунтовуючи подану заяву представник ГУ ДПС у Волинській області зазначає, що всупереч правовій позиції та заперечень ГУ ДПС у Волинській області щодо залучення Фонду державного майна України в якості третьої особи, суддя Господарського суду Волинської області Слободян О.Г. ухвалою суду від 01.08.2024 у справі 903/511/24 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Фонд Державного майна України. Зазначені обставини є таким що викликають сумнів у відповідача в неупередженості та об`єктивності судді Слободян О.Г, оскільки порушують право на справедливий суд та доступ до правосуддя.

У судовому засіданні 17.10.2024 суд постановив залишити без розгляду заяву відповідача ГУ ДПС у Волинській області про відвід судді у справі №903/511//224, з огляду на таке.

Статтями 38, 42 Господарського процесуального кодексу України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких передбачено, зокрема, право подавати заяви про відвід судді.

Згідно із частиною 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Судом встановлено, що представник відповідача-1 був присутнім у судовому засіданні 01.08.2024, в якому було вирішено питання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Фонд Державного майна України.

Також, згідно з довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду, ухвалу суду від 01.08.2024 про залучення третьою особою Фонд Державного майна України доставлено ГУ ДПС у Волинській області 02.08.2024.

За таких обставин відповідач 1 - ГУ ДПС у Волинській області мав можливість заявити відвід протягом двох днів з дня отримання ухвали суду від 01.08.2024, чого ним зроблено не було.

Водночас ГУ ДПС у Волинській області не зазначено виняткових випадків, за яких про підстави відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку.

Згідно із частиною 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи те, що відвід був заявлений ГУ ДПС у Волинській області поза межами строку, встановленого частиною 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, заяву про відвід судді судом залишено без розгляду на підставі частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 17.10.2024 судом розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву відповідно до ч.2 ст. 216 ГПК України до 24.10.2024. Ухвалою суду від 17.10.2024 повідомлено учасників справи, що судове засідання буде продовжено 24 жовтня 2024 року.

24.10.2024 представник відповідача 1 подав до суду клопотання, в якому просив повернутись в підготовче засідання у справі №903/511/24 для надання можливості ГУ ДПС у Волинській області подати докази та повідомити про важливі обставини справи.

Суд відмовив у клопотанні відповідача-1 про повернення у підготовче засідання, оскільки повернення судом до підготовчого засідання на стадії розгляду справи по суті нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено.

Також 24.10.2024 від адвоката Єльчанінової І.О. надійшла заява, в якій вона повідомила, що не є представником ДП «Волиньвугілля», оскільки між нею та позивачем договір правової допомоги розірваний.

У судовому засіданні 24.10.2024 представники відповідачів проти позову заперечили, просили відмовити у позові повністю.

Представник третьої особи-1 підтримав позов ДП «Волиньвугілля» та просив його задовольнити.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення учасників справи, господарський суд встановив наступне.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19.01.2012 у справі № 2А/0370/3714/11 надано дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна Державного підприємства «Волиньвугілля», що перебуває у податковій заставі. Вказане рішення суду набрало законної сили 12.04.2012 та не оскаржувалось позивачем.

Як вбачається з даної постанови, судом було встановлено, що за ДП «Волиньвугілля» рахується податковий борг на суму 77290505,61грн. Відповідно до витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №34237151 від 14.12.2011, №34236832 від 14.12.2011, №32628427 від 18.08.2011, №31013922 від 11.04.2022, №30677989 від 17.03.2011 майно платника податків ДП «Волиньвугілля» перебуває у податковій заставі. Згідно постанови Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2011 у справі №2А/0370/588/11, яка не була виконана, з відповідача стягнуто податковий борг у розмірі 11842175грн.

11.04.2024 між Головним управлінням ДПС у Волинській області та ТОВ «Українська універсальна біржа» було укладено договір-доручення на організацію проведення цільового аукціону з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі № 2/1. На підставі вказаного договору-доручення ТОВ «УУБ» виступило організатором цільового аукціону від 07.05.2024.

Згідно п.1.3 Договору-доручення майно, що підлягає реалізації на аукціоні за договором є: цілісний майновий комплекс (15 одиниць), місцезнаходження: Волинська обл., Іваничівський район, с.Павлівка, вул..Незалежності, 2а.

На підставі п. 1.5.1 Договору-доручення початкова (стартова) ціна продажу була визначена контролюючим органом відповідно до ринкової вартості, зазначеної у Звіті про оцінку цілісного майнового комплексу та складала 3 111 676, 00 грн.

Порядок розрахунків повна оплата майна покупцем протягом 10 календарних днів з моменту укладення договору купівлі-продажу (п. 1.5.2 Договору-доручення).

07.05.2024 ТОВ "Українська універсальна біржа" (відповідачем-3) за дорученням Головного управління ДПС у Волинській області (відповідача-1) проведено цільовий аукціон №20240411-ДПА з продажу майна, яке перебуває в податковій заставі Головного управління ДПС у Волинській області та належить ДП "Волиньвугілля" (позивачу), що описане у податкову заставу згідно з актом опису майна від 23.01.2020 року №10 та з актом опису майна від 01.08.2023 року №34.

Майно, що продається (Лот 1): Цілісний майновий комплекс.

Опис об`єкта нерухомого майна:

1. Основний (лікувальний) корпус, загальною площею 1115,6 кв.м.;

2. Будівля конференц-залу, загальною площею 97,4 кв.м.;

3. Будівля насосної станції з очисними спорудами, загальною площею 91,0 кв.м.;

4. Оздоровчий комплекс, загальною площею 277,7 кв.м.;

5. Спальний комплекс №3, загальною площею 417,4 кв.м.;

6. Адміністративний корпус, загальною площею 139,5 кв.м.;

7. Насосна з водонапірною башнею, загальною площею 7,8 кв.м.;

8. Будівля майстерні з гаражем, загальною площею 127,2 кв.м.;

9. Будівля їдальні загальною площею 361,7 кв.м.;

10. Овощесховище, загальною площею 103,4 кв.м.;

11. Прохідна загальною площею 16,8 кв.м..;

12. Будівля протипожежної станції з свердловиною загальною площею 17,3 кв.м.;

13. Закрита трансформаторна підстанція, загальною площею 22,8 кв.м.;

14. Спальний корпус №2, загальною площею 444,8 кв.м.;

15. Котельня на три котли з тепломережею, загальною площею 147,9 кв.м.

Реєстраційний номер майна 490211407211. Місцезнаходження майна: Волинська область, Іваничівський район с. Павлівка, вул. Незалежності, 2а. Початкова вартість лоту: 3 111 676,00 грн. (з ПДВ).

За результатом цільового аукціону, оформленим Протоколом проведення цільового аукціону №20240411-ДПА від 07.05.2024, переможцем (покупцем) визначено ТОВ "СІТІАВТО (відповідач-2)

Згідно протоколу номер лоту: 1; назва лоту: цілісний майновий комплекс (15 одиниць); власник майна: ДП «Волиньвугілля»; продавець майна: Головне управління ДПС у Волинській області від імені якого згідно договору-доручення від 11.04.2024 діє ТОВ «Волинський регіональний центр», яке є членом товарної біржі - ТОВ «УКРАЇНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА БІРЖА»; розмір гарантійного внеску: 311 167,60 грн., що складає 10% від стартової (початкової) ціни лота; стартова (початкова) ціна: 3 111 676,00 грн.; лот придбано за ціною: 3 205 026,28 грн.; строк оплати: визначається договором купівлі-продажу придбаного майна; термін укладення договору купівлі-продажу: протягом 3 робочих днів з дня затвердження протоколу.

Кошти в розмірі 311 167,60 грн, внесені переможцем цільового аукціону, як гарантійний внесок у розмірі 10% (без ПДВ) від початкової вартості лоту, на п/р ТОВ «УКРАЇНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА БІРЖА» зараховуються в рахунок сплати вартості придбаного майна.

Кошти в розмірі 2 893 858,68 грн, вносяться переможцем цільового аукціону, як гарантійний внесок за придбане майно, на п/р ТОВ «УКРАЇНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА БІРЖА» протягом 10 (десяти) календарних днів після укладання договору купівлі-продажу придбаного майна.

Кошти в розмірі 3 205 026,28 грн, внесені переможцем цільового аукціону на п/р ТОВ «УКРАЇНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА БІРЖА», розподіляються не пізніше наступного робочого дня після дати зарахування коштів на рахунок ТОВ «УКРАЇНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА БІРЖА» від переможця цільового аукціону, наступним чином:

кошти в розмірі 160 251,31 грн зараховуються ТОВ «УКРАЇНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА БІРЖА» як винагорода за організацію та проведення цільового аукціону згідно Договору-доручення від 11.04.2024 № 2/1,

кошти в розмірі 320 502,63 грн перераховуються біржею на рахунок, отримувач: ТОВ "ВОЛИНСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР". Призначення платежу: брокерська винагорода згідно Договору-доручення на продаж майна на цільовому аукціоні від 11.04.2024 № 7,

кошти в розмірі 2 724 272,34 грн перераховуються ТОВ «УКРАЇНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА БІРЖА» на рахунок, банк отримувач коштів - ТУ ДКСУ у Волинській області. Призначення платежу: перерахування гарантійного внеску від переможця цільового аукціону в рахунок сплати вартості майна Державного підприємства «Волиньвугілля» згідно Договору-доручення на організацію проведення цільового аукціону від 11.04.2024 № 2/1.

Позивач зазначає, що за наслідками зазначеного аукціону 07.05.2024 між Головним управлінням ДПС у Волинській області (далі - Продавцем) в особі повіреного ТОВ "Волинський регіональний центр" та ТОВ "Сітіавто" (далі - Покупцем) укладено Договір купівлі-продажу №20240411-ДПА (далі Договір). Боржник- платник податків: ДП Волиньвугілля».

Згідно п.1, 2 Договору Продавець продав, а Покупець купив на цільовому аукціоні, проведеному на ТОВ «Українська універсальна біржа» Лот №1: цілісний майновий комплекс (15 одиниць). Зазначене майно дійсно належить ДП Волиньвугілля», описане у податкову заставу згідно з актом опису майна від 23.01.2020 року №10 та з актом опису майна від 01.08.2023 року №34, яке підлягає реалізації в рахунок погашення його податкового боргу згідно з рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.01.2012 по справі №2А/0370/3714/11, яким надано дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Згідно п.4.1 Договору Покупець (переможець цільового аукціону) протягом 10 календарних днів після укладення Договору згідно Протоколу про проведення цільового аукціону №20240411-ДПА від 07.05.2024 зобов`язаний оплатити вартість придбаного на цільовому аукціоні майна в сумі 2893858,68грн, що з урахуванням сплаченого гарантійного внеску в розмірі 311167,70грн становить ціну реалізації майна і складає 3205026,28грн.

Пунктом 6 Договору встановлено, що згідно п.95.14 Податкового кодексу цей договір має бути підписаний платником податків ДП «Волиньвугілля», майно якого було продано на аукціоні. У разі відмови боржника від підписання платником податків договору купівлі-продажу, Продавець зобов`язаний забезпечити підписання цього договору керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, за дорученням якого здійснювався продаж майна, у присутності не менш як двох понятих, та згідно умов чинного законодавства.

Відповідно до п.7 Договору боржник-платник податків зобов`язується передати, а Покупець прийняти дане майно протягом 3 днів з моменту повної оплати Покупцем, із складанням Акту прийому-передачі майна.

Право власності і ризик випадкової загибелі майна переходить від Продавця до Покупця, з моменту підписання цього договору. Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє протягом усього часу, протягом якого Покупець буде власником майна (його частини) (п.9,10).

Позивачем надано суду копію договору купівлі-продажу №20240411-ДПА від 07.05.2024, який від Продавця: ТОВ «Волинський регіональний центр» підписаний та завірений печаткою брокером Я.І. Дехтяруком, від Покупця: ТОВ «Сітіавто» договір підписаний та завірений печаткою директором А.Ф. Мазурець.

В графі «Від платника податків: ДП «Волиньвугілля» генеральний директор М.Є.Шикер» підпис відсутній.

У графі "ГУ ДПС у Волинській області" та інші залучені особи, поняті - підписи відсутні.

Позивач вказує, що договір купівлі-продажу №20240411-ДПА від 07.05.2024 р. був підписаний та укладений поза його волею на підставі затвердженого Протоколу аукціону уповноваженою особою відповідача-1 - ТОВ "Волинський регіональний центр" (брокером).

Відповідно до постанови Волинського окружного адміністративного суду від 19.01.2012 р. судом у справі №2А/0370/3714/11 було встановлено, що Нововолинською ОДПІ були складені акти опису рухомого майна №22 від 08.12.2011 року, №8 від 27.05.2011 року, №5 від 08.04.2011 року, №3 від 28.02.2011 року, на яке поширюється право податкової застави.

Дані обтяження були включені у Державний реєстр обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №34237151 від 14.12.2011 року, №34236832 від 14.12.2011 року, №32628427 від 18.08.2011 року, №31013922 від 11.04.2011 року, №30677989 від 17.03.2011 року.

В той же час відповідно до Договору купівлі-продажу від 07.05.2024 р. предметом продажу було майно боржника-платника податків, описане у податкову заставу згідно з актом опису майна від 23.01.2020 р. №10 та з актом опису майна від 01.08.2023 р. №34.

Крім того, цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу "Санаторій "Шахтар" Державного підприємства "Волиньвугілля" зареєстрований як об`єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.10.2014, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490211407211. Тобто зазначені акти опису майна не збігаються з актами опису майна, зазначеними у постанові суду від 19.01.2012 р. судом у справі №2А/0370/3714/11. Отже, дозвіл суду стосується іншого майна, зазначеного в інших актах опису майна, ніж в акті опису майна від 23.01.2020 р. №10 та акті опису майна від 01.08.2023 №34; дозвіл стосується рухомого майна, а не нерухомого.

Таким чином, продаж майна ДП "Волиньвугілля" на аукціоні від 07.05.2024 р. не можна вважати таким, що вчинений за дозволом суду, Головне управління ДПС у Волинській області не мало на це відповідних повноважень.

Також позивач доводить, що всупереч приписам п.19 Порядку №1244, п.8 розділу ІІІ Порядку №518, оголошення ТОВ "Українська універсальна біржа" від 17.04.2024 про проведення цільового аукціону №20240411-ДПА з продажу майна, яке перебуває в податковій заставі Головного управління ДПС у Волинській області, розміщене на веб-сторінці біржі не містить відомостей про обсяг та основну номенклатуру продукції (робіт, послуг) підприємства та про рентабельність виробництва за останні три роки. Таким чином, встановлені законодавством умови проведення аукціону з продажу заставного майна не дотримано.

Власником цілісного майнового комплексу є Держава Україна в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості, форма власності державна.

Таким чином, відповідно до приписів ст.95 Податкового кодексу України для відчуження зазначеного державного майна була необхідна попередня згода або органу приватизації, або уповноваженого державного органу (наразі - Міністерства енергетики України).

У випадку продажу майна на аукціоні від 07.05.2024 р. такої згоди не було.

Позивач вважає, що проведення цільового аукціону з продажу майна платника податків - ДП "Волиньвугілля" було проведено з істотними порушеннями вимог законодавства, що в свою чергу порушує права позивача на користування майном та суперечить інтересам держави, оскільки майно вибуло з державної власності поза волею Держави в особі Міністерства енергетики України та всупереч законодавчим обмеженням.

Судом встановлено, що згідно Витягу від 30.10.2014 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень та інформації від 25.06.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер 490211407211): цілісний майновий комплекс (15 одиниць), що знаходиться: Волинська обл, Іваничівський район, с.Павлівка, вул..Незалежності, 2а; найменування підприємства: Відокремлений підрозділ «Санаторій «Шахтар» ДП «Волиньвугілля»; форма власності: державна, власником є Держава в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 1 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» єдиний майновий комплекс державного підприємства, його структурного підрозділу це усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, включаючи права на земельні ділянки.

Отже, відокремлений підрозділ ДП «Волиньвугілля» Санаторій «Шахтар» є цілісним (єдиним) майновим комплексом, що обліковується на балансі державного підприємства.

В даному випадку аукціон проводився щодо продажу цілісного майнового комплексу, що складається із 15 одиниць, структурного підрозділу - Відокремленого підрозділу «Санаторій «Шахтар» ДП «Волиньвугілля», що перебуває на його балансі. Власником цілісного майнового комплексу є не ДП «Волиньвугілля», а Держава в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, правонаступником якого є Міністерство енергетики України.

Правовідносини щодо продажу майна, яке перебуває в податковій заставі, щодо яких виник спір у цій справі, врегульовані ст. 95 Податкового кодексу України (далі - ПК України), згідно з положеннями якої контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п.95.1).

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу (п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Продаж майна платника податків здійснюється, зокрема, на публічних торгах та/або через торгівельні організації у порядку, передбаченому п.95.7 ст. 95 ПК України. Зокрема, об`єкти нерухомого майна підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного контролюючого органу на зазначених біржах (п. п. 95.7.3).

Покупець майна, яке перебуває у податковій заставі, набуває права власності на таке майно відповідно до умов, визначених у договорі купівлі-продажу, що укладається за результатами проведених торгів. Договір купівлі-продажу майна, що укладається за результатами проведених торгів, обов`язково має бути підписаний платником податків - боржником, майно якого було продано на торгах. У разі відмови боржника від підписання договору купівлі-продажу такий договір підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, за дорученням якого здійснювався продаж майна, у присутності не менш як двох понятих (п. п. 95.7.14 п. 95.7 ст. 95 ПК України).

Розділом III Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі N 518 від 22.05.2017 (далі - Порядок N 518) щодо підготовки до проведення цільового аукціону передбачено, що цільовий аукціон проводиться на підставі відповідного договору, який укладається контролюючим органом з уповноваженою товарною біржою. До договору додаються завірена контролюючим органом копія акта опису майна в податкову заставу та витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та/або Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1).

Майно, яке підлягає продажу на цільовому аукціоні, виставляється на аукціон за початковою ціною, що визначається контролюючим органом на підставі звіту (акта) про оцінку майна, складеного відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (п. 2).

Порядок проведення цільового аукціону, оформлення аукціонних документів та проведення розрахунків врегульований, відповідно, розділами IV і V Порядку N 518. Зокрема, п. 6 розділу V Порядку N 518 також передбачено, що договір купівлі-продажу майна, який укладається за результатами проведених торгів, обов`язково має бути підписаний платником податків - боржником, майно якого було продано на торгах. У разі відмови боржника від підписання договору купівлі-продажу такий договір підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, за дорученням якого здійснювався продаж майна, у присутності не менш як двох понятих.

Отже, за результатом проведеного оспорюваного аукціону, мав бути укладений Договір купівлі-продажу майна платника податку, що перебуває в податковій заставі.

При цьому, на даний час майно - цілісний (єдиний) майновий комплекс Відокремленого підрозділу "Санаторій "Шахтар" ДП "Волиньвугілля", що перебуває у податковій заставі та яке було реалізовано на спірному аукціоні, не передано ТОВ «Сітіавто» та знаходиться у ДП «Волиньвугілля».

Відповідно до Закону України «Про управління об`єктами державної власності», Положення про Єдиний реєстр об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 № 467, Методики проведення інвентаризації об`єктів державної власності, затвердженої І постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2005 № 1121, наказу Фонду державного майна України від 03.02.2006 № 197 «Про затвердження форм надання і відомостей про об`єкти державної власності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 квітня 2006 за № 380/12254, та з метою впорядкування обліку і юридичних осіб, інвентаризації державного майна, а також формування і надання відомостей до Єдиного реєстру об`єктів державної власності Міністерство енергетики України, як суб`єкт управління забезпечує: організацію обліку об`єктів державної власності за допомогою автоматизованої системи «Юридичні особи» (далі - АС «Юридичні особи»); контроль за повнотою, достовірністю та своєчасністю внесення відомостей до АС «Юридичні особи» та здійснення в установленому порядку передачу до розпорядника Єдиного реєстру об`єктів 1 державної власності інформації, в особі Фонду державного майна України, для внесення змін до реєстру за допомогою АС «Юридичні особи».

Разом з цим, відповідно до наказу Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 02.03.2020 № 126 «Про інвентаризацію державного майна та надання, відомостей до Єдиного реєстру об`єктів державної власності» зобов`язано керівників державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, господарських структур, контроль за діяльністю яких здійснює Міністерство, господарських товариств, утворених у процесі корпоратизації (приватизації), та інших юридичних осіб, на балансі яких обліковується державне майно, функції з управління яким здійснює Міністерство, забезпечити проведення щорічної інвентаризації державного майна відповідно до 1 чинного законодавства та постійно надавати Міністерству інформацію про зміни у » складі державного майна, та установлено, що керівники підприємств (товариств) несуть персональну відповідальність 1 за достовірність та своєчасність надання відомостей Міністерству.

Таким чином, Міністерство здійснює облік об`єктів державної власності, що 1 належать до сфери його управління, за допомогою АС «Юридичні особи», яка заповнюється суб`єктами господарювання та ведеться Міністерством з метою наповнення Єдиного реєстру об`єктів державної власності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, визначених частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Згідно ст. 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів, акцій (часток) господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, визначених частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов`язань боржника з перерахування фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового Кодексу України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Порядком проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затверджено наказом Міністерства фінансів України № 518 від 22.05.2017, встановлено що його дія поширюється на майно, яке перебуває у податковій заставі за винятком цілісних майнових комплексів підприємств, майно яких перебуває у державній або комунальній власності чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами.

Крім того, пунктом 95.9 статті 95 Податкового Кодексу України (в редакції на час проведення аукціону) визначено, що у разі якщо продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства, майно якого перебуває у державній власності, чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням законодавства з питань приватизації.

При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.

Разом з цим, вищезазначеним пунктом статті 95 Податкового Кодексу України встановлено, що державний орган приватизації зобов`язаний організувати продаж цілісного майнового комплексу протягом 60 календарних днів з дня надходження подання контролюючого органу.

Згідно статті 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України (далі - ФДМУ) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Відповідно до п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Фонд державного майна України» до основних завдань ФДМУ належать реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування, повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства, управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління.

Отже, продаж цілісного (єдиного) майнового комплексу майна державного підприємства, його структурного підрозділу повинен організовуватися державним органом приватизації - ФДМУ за поданням відповідного, контролюючого органу.

ГУ ДПС у Волинській області направляло на адресу Міненерго лист від 24.06.2021 №10195/6/03-20-13-02-10 щодо надання дозволу на реалізацію цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «База відпочинку «Шахтар» ДП «Волиньвугілля».

Міненерго листом від 05.08.2021 № 26/1.2-19.3-12255 надало відповідь, в якій зазначило, що статтею 95 ПК України не передбаченої надання згоди (погодження) уповноваженим органом управління на реалізацію майна державного підприємства, яке перебуває у податковій заставі.

Проте ГУ ДПС у Волинській області не зверталося до органу приватизації - Фонду Державного майна України з поданням щодо продажу цілісного майнового комплексу державного підприємства, його структурного підрозділу.

Таким чином, ГУ ДПС у Волинський області не було дотримано вимог чинного законодавства, оскільки саме Фонд державного майна України мав проводити аукціон з продажу цілісного майнового комплексу Відокремленого підрозділу "Санаторій "Шахтар" ДП "Волиньвугілля", за поданням ГУ ДПС у Волинській області.

Враховуючи вищевикладене, ГУ ДПС у Волинській області не мало повноважень на відчуження державного майна, зокрема, цілісного майнового комплексу Відокремленого підрозділу "Санаторій "Шахтар" ДП "Волиньвугілля", оскільки власником вищевказаного майна є держава в особі Міненерго. Разом з цим аукціон щодо продажу цілісного майнового комплексу повинен був організовувати та проводити Фонд державного майна України.

Відповідач-1 доводить, що фактично було реалізовано не єдиний майновий комплекс 24 об`єкти нерухомості , а лише частину приміщень у кількості 15 одиниць. Тобто не відбулось факту реалізації єдиного майнового комплексу, оскільки фактично на торги було виставлено лише частину приміщень, які є лише частиною єдиного майнового комплексу.

У відповідності до п.3 Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового, затвердженого Наказом Фонду державного майна України 29.12.2010 N 1954, - цілісний майновий комплекс - об`єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої діяльності, що визначає загальнодержавне значення підприємства, на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи, які в установленому порядку виділяються в самостійні об`єкти.

Посилання відповідача 1 ГУ ДПС у Волинській області на те, що майно, реалізоване на аукціоні 07.05.2024, не є єдиним майновим комплексом, а отже процедура визначена ст.95.9 ПКУ не застосовується до вказаного аукціону, не заслуговує на увагу суду, оскільки, в даному випадку, на продаж було виставлене майно - цілісний майновий комплекс структурного підрозділу ДП "Волиньвугілля" - Відокремленого підрозділу "Санаторій "Шахтар".

Щодо надання дозволу суду на погашення усієї суми податкового боргу суд зазначає, шо відповідно до вимог п. 95.2 ПКУ, дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна Державного підприємства «Волиньвугілля», що перебуває у податковій заставі було надано 19.01.2012 Волинським окружним адміністративним судом.

Волинський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що позовні вимоги про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна Державного підприємства «Волиньвугілля» є правомірними та підлягають до задоволення, та надав дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна Державного підприємства «Волиньвугілля», що перебуває у податковій заставі.

У постанові від 10.04.2020 року у справі № 826/18574/14 Верховний Суд дійшов висновків, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що податковий

борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Тобто, як вбачається зі змісту Постанови суду, судом надано дозвіл на погашення боргу за рахунок майна, (безвідносно до його виду - рухоме або нерухоме), яке перебуває у податковій заставі.

Щодо посилання в описовій частині Постанови суду по справі № 2А/0370/3714/11 на Акти опису рухомого майна, то їх зазначення в рішенні суду мало місце для обгрунтування того, що у ДП «Волиньвугілля» наявний податковий борг, і що інші заходи з його погашення, зокрема стягнення з рахунків, згідно Постанови Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2011 № 2а/0370/588/11 не призвели до його погашення.

Отже, станом на момент надання дозволу на погашення податкового боргу Державного підприємства «Волиньвугілля», а саме станом на 19.01.2012 , у податкову заставу було описано лише рухоме майно боржника, що перераховане у актах опису, наведених у судовому рішенні. Відповідно і обтяження майна станом на 19.01.2012 року були внесені лише у Державний реєстр обтяжень рухомого майна (згідно з інформацією із постанови Волинського окружного адміністративного суду від 19.01.2012 року).

Проте, наведене не спростовує того факту, що після ухвалення зазначеного рішення суду, контролюючим органом може бути описано у податкову заставу й інше майно боржника. Це підтверджується і нормою п. 89.2 ПКУ: з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що право податкової застави виникає в силу закону та не потребує письмового оформлення, опис майна проводиться на підставі рішення контролюючого органу, а акт опису майна лише фіксує певний перелік майна. Такої позиції притримується і Верховний Суд у постанові від 13.02.2020 у справі № 560/495/19.

Згідно з п. 1 розділу III Порядку № 518, цільовий аукціон проводиться на підставі відповідного договору, який укладається контролюючим органом з уповноваженою товарною біржею. До договору додаються завірена контролюючим органом копія акта опису майна в податкову заставу та витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та/або Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 11 Порядку № 1244, у разі продажу майна на аукціоні контролюючий орган укладає відповідний договір з уповноваженою товарною біржею та/або з брокерською конторою (брокером), яка вчиняє дії з продажу майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції (далі - організатор аукціону) на підставі акта опису майна в податкову заставу, складеного відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, та витягу з відповідного державного реєстру.

Пунктом 2.3.1 договору-доручення на організацію проведення цільового аукціону з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі № 2/1 від 11.04.2024 року (додаток № 4) передбачено надання ТОВ «УУБ» лише копії акта опису майна в податкову заставу, витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та/або державного реєстру речових прав на нерухоме майно, рішення суду про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, витягу зі звіту про незалежну оцінку майна, яке передається на реалізацію.

Форма акту опису майна у податкову заставу, на підставі якого здійснюється продаж майна на цільовому аукціоні, встановлена Порядком застосування податкової застави податковими органам, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 року № 586, та не передбачає заповнення в ньому такої інформації, як обсяг та основна номенклатура продукції (робіт, послуг) підприємства, у тому числі тієї, що виготовлена з метою експорту, баланс активів і пасивів.

Отже, Акт опису майна від 23.01.2020 року № 10 та Акт опису майна від 01.08.2023 року № 34 не містять інформації про обсяг та основну номенклатура продукції (робіт, послуг) та баланс активів і пасивів підприємства-боржника. Інші документи, які відповідно до законодавства були надані ТОВ «УУБ» як організатору цільового аукціону, також не передбачають наявності в них інформації, що зазначена вище.

Ні чинним законодавством України у сфері реалізації майна боржника, що описане у податкову заставу з метою погашення податкового боргу, ні договором-доручення на організацію проведення цільового аукціону з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі №2/1 від 11.04.2024 року, не передбачається передача організатору цільового аукціону інформації про обсяг та основну номенклатуру продукції (робіт, послуг) підприємства, у тому числі тієї, що виготовлена з метою експорту та про баланс активів і пасивів. Відтак, в оголошенні про проведення цільового аукціону не була зазначена інформація щодо обсягу та основної номенклатури продукції (робіт, послуг) підприємства, у тому числі тієї, що виготовлена з метою експорту, а також баланс активів і пасивів.

Позивач, оскаржуючи порядок проведення цільового аукціону, зазначає про застосовність до спірних правовідносин положень Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 29.11.2001 року (далі - Закон), оскільки 100 % статутного капіталу позивача належить державі в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості.

Проте дія цього Закону розповсюджується на механізм звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, а не податковим органом.

Така правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 24.04.2020 року у справі № 822/1262/17. Так, Верховний суд, аналізуючи приписи Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 29.11.2001 року та норми пункту 95.9 статті 95 ПКУ, дійшов висновку про те, що питання погашення податкового боргу регулюються Податковим кодексом України, який встановлює механізм і процедуру такого погашення, а дія Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» розповсюджується на механізм звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, а не податковим органом.

Крім визнання протиправним проведення цільового аукціону №20240411-ДПА від 07.05.2024 р. з продажу майна ДП "Волиньвугілля"; визнання недійсними та скасування результатів проведення аукціону з продажу майна, що оформлені Протоколом про проведення цільового аукціону №20240411-ДПА від 07.05.2024 позивач просить визнати недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу №20240411-ДПА від 07.05.2024, який є результатом проведення аукціону.

Позивач вважає, що проведення цільового аукціону з продажу майна платника податків - ДП "Волиньвугілля" та укладення договору купівлі-продажу за результатами аукціону порушує права позивача на користування майном та суперечить інтересам держави, оскільки майно вибуло з державної власності поза волею Держави в особі Міністерства енергетики України.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4 ст.203 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

У письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами (ч.1 ст.208 ЦК України).

До позовної заяви позивачем додано копію договору купівлі-продажу №20240411-ДПА від 07.05.2024, який від Продавця: ТОВ «Волинський регіональний центр» підписаний та завірений печаткою брокером Я.І. Дехтяруком, від Покупця: ТОВ «Сітіавто» договір підписаний та завірений печаткою директором А.Ф. Мазурець. В графі «Від платника податків: ДП «Волиньвугілля» генеральний директор М.Є.Шикер» договір не підписаний.

Позивач стверджує, що Договір купівлі-продажу №20240411-ДПА від 07.05.2024 був підписаний та укладений поза його волею.

Пунктом 95.14 Податкового кодексу України встановлено, що покупець майна, яке перебуває у податковій заставі, набуває права власності на таке майно відповідно до умов, визначених у договорі купівлі-продажу, що укладається за результатами проведених торгів. Договір купівлі-продажу майна, що укладається за результатами проведених торгів, обов`язково має бути підписаний платником податків - боржником, майно якого було продано на торгах. У разі відмови боржника від підписання договору купівлі-продажу такий договір підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, за дорученням якого здійснювався продаж майна, у присутності не менш як двох понятих.

Зазначені положення також викладені у пункті 6 спірного Договору купівлі-продажу.

Як вбачається з наданої позивачем копії договору купівлі-продажу №20240411-ДПА від 07.05.2024, який не підписаний генеральним директором ДП «Волиньвугілля», договір також не підписаний керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, за дорученням якого здійснювався продаж майна, у присутності не менш як двох понятих.

Таким чином, суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу №20240411-ДПА від 07.05.2024 за наслідками проведеного аукціону є неукладений, так як не підписаний всіма уповноваженими особами, які повинні його підписувати. Доказів зворотнього сторонами суду не надано. В матеріалах справи відсутній підписаний усіма сторонами договір.

Відповідно до п.7 Договору боржник-платник податків зобов`язується передати, а Покупець прийняти дане майно протягом 3 днів з моменту повної оплати Покупцем, із складанням Акту прийому-передачі майна.

На момент пред`явлення позову майно цілісний (єдиний) майновий комплекс переможцю торгів не передано, акт приймання-передачі нерухомого майна не підписано, що не заперечується учасниками справи.

Умовами Договору-доручення, Протоколом про проведення цільового аукціону та п.4.1 Договору купівлі-продажу встановлено, що Покупець (переможець цільового аукціону) протягом 10 календарних днів після укладення Договору зобов`язаний оплатити вартість придбаного на цільовому аукціоні майна в сумі 2893858,68грн, що з урахуванням сплаченого гарантійного внеску в розмірі 311167,70грн становить ціну реалізації майна і складає 3205026,28грн.

Оскільки договір купівлі-продажу №20240411-ДПА від 07.05.2024 є неукладеним, а оплата мала бути проведена після укладення даного договору, здійснення оплати за даним договором ТОВ «Сітіавто» є передчасним.

Враховуючи те, що договір купівлі-продажу №20240411-ДПА від 07.05.2024 є неукладеним, право позивача ДП «Волиньвугілля» не порушене.

Згідно з положеннями ст.2, 4, 5 ГПК України, ст.15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Тому задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала (зокрема у постанові від 22.06.2021 у справі N 200/606/18), що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

У ситуації, коли майно передане власником за укладеним правочином, який є оспорюваним, ефективним способом захисту може бути, зокрема, позов про визнання правочину недійсним та про застосування наслідків недійсності правочину.

Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

Оскільки майно не вибуло з володіння позивача, а договір купівлі-продажу такого майна є неукладеним, право позивача не порушено.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відмову у позові в повному обсязі.

Згідно із ч.ч. 2-4 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

У позові відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 01.11.2024.

СуддяО. Г. Слободян