Рішення

від 01.11.2024 по справі 910/5721/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.11.2024Справа № 910/5721/24Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/5721/24.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-ТЕНДЕР» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21, літ. «А»)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «2629» (04136, м. Київ, вул. Тираспольська, буд. 58, кв. 282)

про стягнення 166 829, 89 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Е-ТЕНДЕР» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю « 2629» про стягнення 166 829, 89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.06.2023 між ТОВ «Е-ТЕНДЕР» та ТОВ « 2629» було укладено договір про надання доступу до онлайн-сервісу та користування програмною продукцією в спосіб приєднання ТОВ « 2629» до зазначеного договору шляхом реєстрації останнього на електронному майданчику ТОВ «Е-ТЕНДЕР».

Таким чином, ТОВ «Е-ТЕНДЕР» надало ТОВ « 2629» електронний майданчик, де останній уклав ряд договорів постачання товару та які опубліковані в електронній торговій системі «Прозорро». Заявник на виконання умов договору надав ТОВ « 2629» акти надання послуг № 27179, № 30566, № 33836, № 38805, № 3388 на загальну суму 147 708, 59 грн, а останній прийняв зазначені акти та підписав їх, проте всупереч умов договору не здійснив оплату зазначеної суми заявнику.

За таких обставин заявник просить стягнути з ТОВ « 2629» 166 829, 89 грн, з яких: 147 708, 59 грн - основний борг; 15 326, 55 грн - пеня; 1 539, 88 грн - 3% річних; 2 254, 87 грн - інфляційні втрати. Також заявник просить стягнути з ТОВ « 2629» понесені судові витрати, а саме суму судового збору у розмірі 3 028, 00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.

20.05.2024 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 20.05.2024 для усунення недоліків позовної заяви.

27.05.2024 засобами поштового зв`язку від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали, якою позивач усунув недоліки встановлені ухвалою суду від 20.05.2024.

03.06.2024 суд ухвалою відкрив провадження у справі. Розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

05.07.2024 від позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

І. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Е-ТЕНДЕР» (позивач) оприлюднено договір про надання доступу до онлайн-сервісу та користування програмною продукцією (надалі - Договір).

Предметом даного Договору є надання доступу до онлайн-сервісу та користування програмною продукцією, що за своїм функціоналом забезпечує подання тендерної пропозиції, відбору з використання електронних каталогів, здійснення публічних та комерційних закупівель товарів, робіт та послуг в державному та приватному секторах економіки, відповідно до обраного користувачем типу участі у таких закупівлях. Користувач може отримати доступ до онлайн-сервісу товариства та користуватись програмною продукцією виключно після проходження процедури реєстрації, передбаченої регламентом товариства, а також після отримання користувачем відповідного ключа, який надає право та можливість користуватись програмною продукцією E-TENDER та функціоналом онлайн-сервісу (пункт 2.1. та 2.2. Договору).

Цей договір є відкритою пропозицією товариства щодо кладення договору про надання доступу до онлайн-сервісу та користування програмною програмною продукцією, що забезпечує участь користувача в: (1) проведенні процедури у системі публічних закупівель ProZorro; (2) проведенні відбору з використанням електронних каталогів в системі «Prozorro-market»; (3) комерційних закупівель, з використанням онлайн-сервісу товариства E-TENDER, в порядку та на умовах, передбачених цим договором. Цей договір, відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України, може бути укладений лише шляхом приєднання користувача до нього в цілому, шляхом реєстрації на порталі e-tender.ua. Користувач не може запропонувати свої умови договору. Факт участі користувача в будь-якій процедурі в онлайн-сервісі та\або сплати ним будь-яких платежів на користь товариства є безумовним підтвердженням ознайомлення та погодження даного договору з боку користувача (пункт 1.1. Договору).

13.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю « 2629» (відповідач) зареєструвалось на електронному майданчику e-tender.ua. та здійснило дві оплати на загальну суму 20, 00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 13.06.2023 №169, №171.

Даний договір набуває чинності з моменту прийняття умов договору (шляхом реєстрації свого кабінету в онлайн-сервісі або отримання користувачем фактичного доступу до онлайн-сервісу та програмної продукції товариства на офіційному веб-сайті товариства, за адресою: e-tender.ua) користувачем та діє до дати відмови будь-якої сторони від догововору, але не раніше виконання однією стороною перед іншою взятих майнових обов`язків (пункт 6.1. Договору).

Відповідно до пункту 1.2. Договору, товариству належить комплексна інформаційно-телекомунікаційна система E-TENDER (онлайн-сервіс), доступ до якої здійснюється через мережу Інтернет за адресою: e-tender.ua, яка є електронним торговельним майданчиком, що функціонує в мережі Інтернет та призначена для забезпечення процесів здійснення публічних та комерційних закупівель.

Згідно пунктів 4.1. та 4.2. Договору, за надання доступу до онлайн-сервісу з правом користування програмною продукцією за цим договором товариством стягується плата, яка базується на тарифах товариства та тарифах, які встановлені уповноваженими державними органами, відповідно до обраного користувачем типу участі у закупівлях та відбору. Розмір оплати за наданий доступ до онлайн-сервісу з правом користування програмною продукцією, розміщується на офіційному веб-сайті товариства за адресою: e-tender.ua у відповідних розділах.

Відповідно до пункту 4.6. Договору, акт надання доступу до онлайн-сервісу та користування програмною продукцією надсилається товариством користувачу у звітньому місяці електронними каналами зв`язку, в тому числі електронною поштою, за допомогою програми M.E.Doc або іншими системами електронного документообігу. Обов`язки товариства з надання доступу до онлайн-сервісу з правом користування програмною продукцією за цим договором вважаються виконаними належним чином, якщо протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту надіслання акту, користувачем не пред`явлено товариству відповідних обґрунтованих письмових претензій (зауважень/заперечень). У випадку не надання користувачем таких претензій (зауважень/заперечень) у вказаний строк, акт вважається підписаним користувачем, а доступ до онлайн-сервісу та користування програмною продукцією - надані товариством в повному обсязі та належним чином.

У відповідності пункту 4.9. Договору, у випадку надання товариством доступу до онлайн-сервісу з правом користування програмною продукцією, для використання користувачем доступу до електронного-каталогу «Prozorro-market» (е-каталог) з метою його участі в процедурі відбору постачальника товару, з подальшим розміщення в нтому користувачем своєї цінової пропозиції, результатом якого є підписаний між замовником та користувачем договору на постачання товару та завантажений в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оплата за надання такого доступу здійснюється користувачем по тарифам встановленим на офіційному веб-сайті товариства за адресою: e-tender.ua на підставі рахунку та/або акту надання доступу до онлайн-сервісу та користування програмною продукцією, який надається товариством в адресу користувача.

Акт за завітний місяць надається користувачу щомісячно, у електронному вигляді, не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за завітним та може бути додатково оформлений у паперовому вигляді. Оплата повинна бути здійснена у строк, що не перевищує 10 (десяти) календарних днів від дати надання рахунку та/або підписання сторонами акту. Оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування користувачем відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок товариства.

Позивач направив засобами електронного зв`язку за допомогою програми M.E.Doc відповідачу наступні акти надання доступу до онлайн-сервісу з правом користування програмною продукцією (надання доступу до електронного-каталогу «Prozorro-market» через онлайн-сервіс Е-tender.ua з правом отримання та користування програмною продукцією Е-tender FE v.1.0) на загальну суму 147 708, 59 грн:

- акт №27179 від 30.09.2023 на суму 2 250, 00 грн;

- акт №30566 від 31.10.2023 на суму 21 938, 50 грн;

- акт №33836 від 30.11.2023 на суму 41 850, 38 грн;

- акт №38805 від 31.12.2023 на суму 76 591, 23 грн;

- акт №3388 від 31.01.2024 на суму 5 078, 48 грн.

Акти №27179, №30566, №33836, №38805 підписані відповідачем з використанням електронного підпису. Акт №3388 отриманий відповідачем, проте не підписаний останнім, але в силу абзацу 2 пункту 4.6. Договору вважається підписаним.

Проте, відповідач не здійснив оплати за надані позивачем послуги.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов даного договору у відповідності до цього договору та чинного законодавства України.

Згідно пункту 5.10. Договору, в разі несвоєчасної оплати доступу до онлайн-сервісу з правом користування програмною продукцією (її копій), користувач на вимогу товариства зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь час прострочення.

Позивач 07.02.2024 направив засобами поштового зв`язку на адресу місцезнаходження відповідача претензію в якій вимагав в останнього погасити заборгованість з урахуванням штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат.

Однак позивач не отримував від відповідача документів, що підтверджують здійснення оплати за надані позивачем послуги.

За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача борг у розмірі 147 708, 59 грн, а також за прострочення вчасної оплати позивач просить стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 15 326, 55 грн, 3% річних у загальному розмірі 1 539, 88 грн, інфляційні втрати у загальному розмірі 2 254, 87 грн.

ІI. Предмет та підстави позову.

Предметом позову у справі є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 166 829, 89 грн (основний борг, пеня, 3% річних, інфляційні втрати).

Юридичними підставами позову є статті 173, 193 Господарського кодексу України, статті 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.

Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем умов Договору в частині оплати за надані позивачем послуги.

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порядку статті 634 Цивільного кодексу України приєднався до договору про надання доступу до онлайн-сервісу та користування програмною продукцією, проте, всупереч умовам зазначеного Договору не здійснював оплату позивачу за користування онлайн-сервісом (електронним-каталогом «Prozorro-market») позивача, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму утвореної заборгованості за період з вересня 2023 по січень 2024 та додатково пеню, 3% річних, інфляційні втрати.

V. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

18.10.2023 введено в дію норми Закону №3200-ІХ від 29.06.2023, яким внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Підпунктом 2.1. пункту 2 резолютивною частини ухвали від 03.06.2024, суд повідомив сторін по справі, що оскільки судом встановлено, що сторони по справі мають зареєстровані електронні кабінети у підсистемі Електронний суд ЄСІТС - суд вручає дану ухвалу та вручатиме будь-які інші судові рішення у даній справі учасникам справи виключно за допомогою ЄСІТС в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету.

Згідно з частиною 5 та 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У відповідності до пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомуційної системи (надалі - ЄСІТС) затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 37 Положення про ЄСІТС внормовано, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом ктивномуа (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Таким чином, ухвала про відкриття провадження у справі від 03.06.2024 була внесена до АСДС та автоматично направлена в електронні кабінети сторін по справі.

Згідно з пунктом 42 Положення про ЄСІТС у разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

В матеріалах справи міститься підтвердження доставляння до «Електронного кабінету» Товариства з обмеженою відповідальністю « 2629» документа по справі в електронному вигляді, так з повідомлення про доставку електронного листа вбачається, що ухвала від 03.06.2024 по справі №910/5721/24 доставлена в «Електронний кабінет» відповідача - 04.06.2024 о 21:44.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З огляду на те, що ухвалу від 03.06.2024 відповідач отримав 04.06.2024 о 21:44, таким чином вважається, що відповідач-1 отримав ухвалу в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» - 05.06.2024.

В пункті 41 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 по справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Таким чином, ухвала про відкриття провадження у справі від 03.06.2024 була вручена відповідачу - 05.06.2024.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/5721/24, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав впродовж розумного строку, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

VІ. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи був порушений відповідачем обов`язок по оплаті за надані позивачем послуги по Договору?

- чи правомірно позивач нарахував пеню, 3% річних та інфляційні втрати відповідачу?

- чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині?

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

(1) Щодо основного боргу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (частина 1, пункт 2 частини 2 стаття 11 Цивільного кодексу України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частина 1, 2 стаття 202 Цивільного кодексу України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 стаття 509 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 стаття 626 Цивільного кодексу України).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 стаття 173 Господарського кодексу України).

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 стаття 643 Цивільного кодексу України).

Як підтверджено матеріалами справи, 13.06.2023 відповідач в порядку статті 634 Цивільного кодексу України шляхом реєстрації на електронному майданчику e-tender.ua. приєднався до договору позивача про надання доступу до онлайн-сервісу та користування програмною продукцією, факт чого підтверджується платіжними інструкціями №169 від 13.06.2023 та №171 від 13.06.2023, що в свою чергу узгоджується з вимогами пункту 1.1. Договору.

Предметом зазначеного Договору згідно пункту 2.1. є надання доступу до онлайн-сервісу та користування програмною продукцією, що за своїм функціоналом забезпечує подання тендерної пропозиції, відбору з використання електронних каталогів, здійснення публічних та комерційних закупівель товарів, робіт та послуг в державному та приватному секторах економіки, відповідно до обраного користувачем типу участі у таких закупівлях.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 стаття 526 Цивільного кодексу України).

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина 1 стаття 527 Цивільного кодексу України).

Згідно пункту 4.1. Договору, за надання доступу до онлайн-сервісу з правом користування програмною продукцією за цим договором товариством стягується плата, яка базується на тарифах товариства та тарифах, які встановлені уповноваженими державними органами, відповідно до обраного користувачем типу участі у закупівлях та відбору.

Пунктом 61 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №822 від 14.09.2020 встановлено, що за надання доступу до електронного каталогу та інших електронних сервісів, пов`язаних з його користуванням в електронній системі закупівель, оператором авторизованого електронного майданчика з переможця відбору, з яким замовник уклав договір, справляється плата в розмірі, що становить:

- 3 відсотки ціни пропозиції переможця відбору, з яким укладається договір, якщо вартість закупівлі становить не більш як 50 тис. гривень;

- 2 відсотки ціни пропозиції переможця відбору, з яким укладається договір, але не більш як 3400 гривень, якщо вартість закупівлі становить не більш як 200 тис. гривень;

- 1 відсоток ціни пропозиції переможця відбору, з яким укладається договір, але не більш як 3400 гривень, якщо вартість закупівлі становить більш як 200 тис. гривень.

Відповідно до абзацу 1 пункту 4.9. Договору, у випадку надання товариством доступу до онлайн-сервісу з правом користування програмною продукцією, для використання користувачем доступу до електронного-каталогу «Prozorro-market» (е-каталог) з метою його участі в процедурі відбору постачальника товару, з подальшим розміщення в нтому користувачем своєї цінової пропозиції, результатом якого є підписаний між замовником та користувачем договору на постачання товару та завантажений в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оплата за надання такого доступу здійснюється користувачем по тарифам встановленим на офіційному веб-сайті товариства за адресою: e-tender.ua на підставі рахунку та/або акту надання доступу до онлайн-сервісу та користування програмною продукцією, який надається товариством в адресу користувача.

Пунктом 4.6. Договору сторони узгодили, що акт надання доступу до онлайн-сервісу та користування програмною продукцією надсилається товариством користувачу у звітному місяці електронними каналами зв`язку, в тому числі електронною поштою,за допомогою програми M.E.Doc або іншими системами електронного документообігу. Обов`язки товариства з надання доступу до онлайн-сервісу з правом користування програмною продукцією за цим договором вважаються виконаними належним чином, якщо протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту надіслання акту, користувачем не пред`явлено товариству відповідних обґрунтованих письмових претензій (зауважень/заперечень). У випадку не надання користувачем таких претензій (зауважень/заперечень) у вказаний строк, акт вважається підписаним користувачем, а доступ до онлайн-сервісу та користування програмною продукцією - надані товариством в повному обсязі та належним чином.

Абзацом 2 пункту 4.9. Договору встановлено, що акт за завітний місяць надається користувачу щомісячно, у електронному вигляді, не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за завітним та може бути додатково оформлений у паперовому вигляді.

Позивач за послугу з надання доступу до електронного-каталогу «Prozorro-market» через онлайн-сервіс Е-tender.ua з правом отримання та користування програмною продукцією Е-tender FE v.1.0 засобами електронного зв`язку направив відповідачу:

(1) акт надання доступу до онлайн-сервісу з правом користування програмною продукцією №27179 від 30.09.2023 на суму 2 250, 00 грн;

(2) акт надання доступу до онлайн-сервісу з правом користування програмною продукцією №30566 від 31.10.2023 на суму 21 938, 50 грн;

(3) акт надання доступу до онлайн-сервісу з правом користування програмною продукцією №33836 від 30.11.2023 на суму 41 850, 38 грн;

(4) акт надання доступу до онлайн-сервісу з правом користування програмною продукцією №38805 від 31.12.2023 на суму 76 591, 23 грн;

(5) акт надання доступу до онлайн-сервісу з правом користування програмною продукцією №3388 від 31.01.2024 на суму 5 078, 48 грн.

Отже, загальна сума наданих позивачем відповідачу послуг за період з вересня 2023 по січень 2024 становить 147 708, 59 грн.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (частина 1, 2 стаття 8 Закону України «Про електронні документі та електронний документообіг»).

Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (частина 6 стаття 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).

Акти №27179 від 30.09.2023, №30566 від 31.10.2023, №33836 від 30.11.2023, №38805 від 31.12.2023 підписані відповідачем в особі ОСОБА_1 , який у відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником відповідача, з використанням кваліфікованого електронного підпису

Акт №3388 від 31.01.2024 відповідачем не підписаний, проте, оскільки матеріали справи не містять та відповідачем не надано відповідних доказів, що останній пред`являв позивачу претензію, зауваження або заперечення щодо зазначеного акту, такий акт (№3388 ) у відповідності до пункту 4.6. Договору вважається підписаний відповідачем.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 стаття 530 Цивільного кодексу України).

Згідно абзацу 2 пункту 4.9. Договору, оплата повинна бути здійснена у строк, що не перевищує 10 (десяти) календарних днів від дати надання рахунку та/або підписання сторонами акту. Оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування користувачем відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок товариства.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2 статті 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Проте, відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату за надані позивачем послуги щодо надання доступу та користування онлайн-сервісом (електронним-каталогом «Prozorro-market») за період з вересня 2023 по січень 2024.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач до позовної заяви додав детальний розрахунок суми заборгованості (бухгалтерська довідка №б/н від 24.04.2024) в якій відображені суми пропозицій щодо кожної закупівлі відповідача, ураховано тариф встановлений пунктом 61 Порядку формування та використання електронного каталогу та відображено суми які підлягають оплаті позивачу щодо кожної пропозиції окремо з урахуванням ПДВ. Окрім цього, у відповідності до пункту 4.2. Договору, тарифи за користування електронним-каталогом «Prozorro-market» також зазначені на веб-сайті позивача: https://e-tender.ua/tarifi-71.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку суми основної заборгованості зазначає, що розрахунок є арифметично правильним.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач заперечень, пояснень або доказів оплати наданих позивачем послуг за спірний період до суду не надав та матеріали справи іншого не містять.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 81 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на все вищезазначене, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем належними і допустимими доказами, що станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем у вигляді не оплаченої суми за надані позивачем послуги щодо надання доступу та користування онлайн-сервісом (електронним-каталогом «Prozorro-market») за період з вересня 2023 по січень 2024 становить 147 708, 59 грн, а тому позовні вимоги позивача в частині основного боргу підлягають задоволенню.

(2) Щодо пені.

Позивач щодо актів №30566 від 31.10.2023, №33836 від 30.11.2023, №38805 від 31.12.2023 нараховує пеню у загальному розмірі 15 326, 55 грн.

Якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (частина 1 статті 624 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями у цьому Кодексі (Господарський кодекс України) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Із змісту частини 1 статті 546, частини 1 статті 547 Цивільного кодексу України слідує, що неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов`язання, щодо якого правочин вчиняється у письмовій формі.

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (частина 2 стаття 343 Господарського кодексу України, стаття 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»).

Пунктом 5.10. Договору встановлено, що в разі несвоєчасної оплати доступу до онлайн-сервісу з правом користування програмною продукцією (її копій), користувач на вимогу товариства зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь час прострочення.

Суд звертає увагу, що в ухвалі від 20.05.2024, суд пропонував позивачу надати обґрунтування у відповідності до умов договору та актів законодавства щодо визначення початку та закінчення заборгованості щодо кожного акту за яким позивач нараховує пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Позивач на виконання вимог ухвали від 20.05.2024 надав обґрунтування визначення початку та закінчення боргового періоду щодо кожного акту, проте, обґрунтування які зазначені в заяві про усунення недоліків позовної заяви аналогічні обґрунтуванням які викладені позивачем в позовній заяві.

Так, позивач визначає початок заборгованості щодо кожного з акту наступним днем від дати того чи іншого акту, наприклад, акт датований 31.10.2023, початок заборгованості на думку позивача 01.11.2023.

Натомість, суд не погоджується з визначенням початкових дат прострочення здійснення відповідачем оплати за надані послуги, з огляду на наступне.

В абзаці 2 пункту 4.9. Договору позивач встановив, що оплата повинна бути здійснена у строк, що не перевищує 10 (десяти) календарних днів від дати надання рахунку та/або підписання сторонами акту.

Щодо кожного акту, позивач надав протокол перевірки та підтвердження чинності кваліфікованих електронних підписів чи печаток, з яких вбачається, що:

- акт №30566 від 31.10.2023 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису 14.11.2023;

- акт №33836 від 30.11.2023 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпис 20.01.2024;

- акт №38805 від 31.12.2023 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпис 20.01.2024.

Судом вище встановлено, що вищезазначені акти підписував керівник відповідача ОСОБА_1 за допомогою кваліфікованого електронного підпису, який в силу приписів частина 6 стаття 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Таким чином, з урахуванням пункту 4.9. Договору, відповідач зобов`язаний був здійснити оплату по акту №30566 до 24.11.2023 включно, по акту №33836 до 30.01.2024 включно, по акту №38805 до 30.01.2024 включно.

Отже, початком прострочення по акту №30566 наступило з 25.11.2023, а по актам №33836 і №38805 - з 31.01.2024.

Суд, здійснивши перерахунок пені за трьома актами, з урахуванням правильних початкових дат прострочення зазначає, що загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 11 231, 35 грн.

(3) Щодо 3% річних та інфляційних втрат.

Позивач щодо актів №30566 від 31.10.2023, №33836 від 30.11.2023, №38805 від 31.12.2023 нараховує 3% річних у загальному розмірі 1 539, 88 грн та інфляційні втрати у загальному розмірі 2 254, 87 грн.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (частина 1 стаття 1050 Цивільного кодексу України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 стаття 625 Цивільного кодексу України).

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц та від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц).

Таким чином, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Суд зазначає, що в розрахунках 3% річних та інфляційних втрат містяться аналогічні недоліки, які зазначені вище щодо розрахунку пені.

Відтак, суд здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрата за трьома актами з урахуванням правильних початкових дат прострочення зазначає, що загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача становить 1 098, 73 грн, а загальна сума інфляційних втрат становить 1 652, 52 грн.

VI. Розподіл судових витрат.

(1) Щодо судового збору.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки даним рішенням позовні вимоги задовольняються частково, в такому випадку суд покладає суму судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на відповідача 2 934, 73 грн судового збору, інша частина судового збору покладається на позивача.

(2) Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивача.

Позивач на виконання вимог частини 2 статті 123 та пункту 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України в позовній заяві зазначив орієнтовані витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн та які просить стягнути з відповідача.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (стаття 123 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частинами 2-5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5).

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).

З метою відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивач надав:

- копію довіреності №21-02 від 21.02.2024;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4716 від 25.10.2011;

- копію договору про надання правничої допомоги у господарських справах №10-08-Г\23 від 10.08.2023;

- копію додаткової угоди №1 до договору про надання правничої допомоги у господарських справах №10-08-Г\23 від 10.08.2023;

- копію акта про надання послуг №02-05 від 02.05.2024.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

10.08.2023 між Адвокатським об`єднанням «БІ ЕС БІ ПАРТНЕРС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Е-ТЕНДЕР» (позивач) уклали договір про надання правничої допомоги у господарських справах №10-08-Г\23, згідно пункту 1 якого, адвокатське об`єднання в особі адвокатів-членів об`єднання приймає на себе зобов`язання здійснювати представництво та захист прав і законних інтересів клієнта та надавати йому необхідну юридичну допомогу в господарських справах за участю клієнта, з усіма процесуальними правами, які згідно Господарського процесуального кодексу України має представник позивача, відповідача, третьої особи (в залежності від статусу клієнта по справі) усіх судах України.

Пунктом 3 договору №10-08-Г\23 від 10.08.2023 встановлено, що сторони погоджують вартість та порядок оплати послуг адвоката по конкретній справі у додаткових угодах до даного договору.

01.05.2024 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №10-08-Г\23 від 10.08.2023, згідно пункту 1 якої, адвокатське об`єднання в особі адвокатів-членів об`єднання приймає на себе зобов`язання здійснювати представництво та захист прав і законних інтересів клієнта та надавати йому необхідну юридичну допомогу в господарській справі про стягнення заборгованості з ТОВ « 2629» (ЄДРПОУ 45032336), з з усіма процесуальними правами, які згідно Господарського процесуального кодексу України має представник позивача, в сіх судах України.

Згідно пункту 2 додаткової угоди №1 до договору №10-08-Г\23 від 10.08.2023, вартість правничої допомоги за ведення вищевказаної господарської справи складає 20 000, 00 грн. До вартості правничої допомоги включено:

- аналіз матеріалів для визначення позовних вимог - 2 години;

- збір доказів - 4 години;

- підготовка позовної заяви - 4 години.

Вартість однієї години надання правничої допомоги становить 2 000, 00 грн.

Пунктом 3 додаткової угоди №1 до договору №10-08-Г\23 від 10.08.2023 сторони узгодили, що оплата правничої допомоги відбувається клієнтом протягом 10 днів з дати набрання законної сили рішення суду по справі, яким задоволено позовні вимоги повністю або частково. У випадку часткового задоволення позовних вимог перегляд розміру правничої допомоги не здійснюється.

Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.03.2019 у справі №922/445/19 зазначив, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

02.05.2024 сторони підписали акт надання послуг №02-05 на суму 20 000, 00 грн. Послуги в акті зазначені надані послуги, які передбачені пунктом 2 додаткової угоди №1 до договору №10-08-Г\23 від 10.08.2023.

Суд звертає увагу, що акт надання послуг з описом та розрахунком наданих послуг (робіт), не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у статті126 Господарського процесуального кодексу України та у статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Позивачем у справі підтверджено понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 20000,00 гривень.

Однак суд вважає, що такі витрати на правничу допомогу у заявленому розмірі не відповідають принципу розумності, необхідності таких витрат для розгляду саме даної категорії справи, яка не є складною, розглядалась в рамках спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Враховуючи те, що судом задоволено позовні вимоги частково, перевіривши подані позивачем докази на підтвердження обсягу виконаних робіт на надання правової допомоги, дослідивши співмірність заявленої позивачем суми із складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданих послуг), ціною позову у справі, суд зазначає, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвокатів не є співмірним із складністю даної справи та часом, який необхідний для надання правової допомоги в даній справі для захисту інтересів позивача.

За таких обставин, суд вважає, що з урахуванням всіх вище перелічених критеріїв, розумним та співмірним буде розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню відповідачем на рахунок позивача, у сумі 10 000,00 гривень.

Натомість, оскільки, у відповідності до частини 1 та пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються зокрема з витрат пов`язаних з розглядом справи до яких в свою чергу належать витрати на професійну правничу допомогу, то в такому разі в силу приписів пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки даним рішенням позовні вимоги задовольняються частково, в такому випадку суд покладає суму витрат на професійну правничу допомогу позивача (10 000, 00 грн) пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на відповідача 9 700, 29 грн, інша частина витрат на професійну правничу допомогу покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-ТЕНДЕР» до Товариства з обмеженою відповідальністю « 2629» про стягнення 166 829, 89 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « 2629» (04136, м. Київ, вул. Тираспольська, буд. 58, кв. 282; ідентифікаційний код: 45032336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-ТЕНДЕР» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21, літ. «А»; ідентифікаційний код: 39484263) заборгованість у розмірі 147 708 (сто сорок сім тисяч сімсот вісім) грн 59 коп., пеню у розмірі 11 231 (одинадцять тисяч двісті тридцять одна) грн 35 коп., 3% річних у розмірі 1 098 (одна тисячі дев`яносто вісім) грн 73 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 652 (одна тисяча шістсот п`ятдесят дві) грн 52 коп., судовий збір у розмірі 2 934 (дві тисячі дев`ятсот тридцять чотири) грн 73 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 700 (дев`ять тисяч сімсот) грн 29 коп.

3. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 4 095, 20 грн, 3% річних у розмірі 441, 15 грн, інфляційних втрат у розмірі 602, 35 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких