Ухвала

від 28.10.2024 по справі 380/21776/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 жовтня 2024 рокусправа № 380/21776/24

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І., перевіривши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМІК ПЛЮС» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,-

в с т а н о в и л а:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМІК ПЛЮС» (м. Львів, вул. Промислова, 60; код ЄДРПОУ 39459965) до Львівської митниці (79007, м. Львів, вул. Костюшка Т., 1; код ЄДРПОУ 43971343) із вимогами:

- визнати протиправними та скасувати прийняті Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100272/2 та 20.05.2024; №UA209000/2024/000402/2 від 23.07.2024; № UA209000/2024/000433/2 від 31.07.2024; №UA209000/2024/000453/2 від 07.08.2024; №UA209000/2024/000467/2 від 12.08.2024; NUA209000/2024/000499/2 від 30.08.2024; N UA209000/2024/000510/2 від 03.09.2024.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень ч.3 ст.55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

За приписами ч.1 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з ч.2 ст.57 КАС України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Пунктом 1 частини 1 статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю юридичної особи.

При цьому, ч.3 ст.59 КАС України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Згідно з ч.4 ст.59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Отже, до позовної заяви, представником не надано доказів того, що ОСОБА_1 є адвокатом або доказів того, що вона уповноважена діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМІК ПЛЮС» в порядку самопредставництва юридичної особи саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема, представником позивача не надано доказів того, що він є працівником ТзОВ «КЕРАМІК ПЛЮС» і до його трудових обов`язків входить представництво інтересів в суді цього товариства.

Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (із наступними змінами і доповненнями).

За правилами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закон України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання суб`єктом владних повноважень до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01.01.2024 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16 березня 2020 у справі № 1.380.2019.001962, при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Під час імпорту товару особа сплачує митні платежі, базою для нарахування яких є митна вартість товару.

Враховуючи, що прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про коригування митної вартості призводить до збільшення обов`язкових платежів до бюджету, судовий збір слід обчислювати, виходячи з різниці митних платежів, що підлягали сплаті згідної митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої контролюючим органом у відповідному рішенні.

Такі висновки суду узгоджуються зі змістом частини сьомої статті 55 Митного кодексу України, якою встановлено порядок випуску товарів у вільний обіг у випадку прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.

Зокрема, положеннями вказаної статті передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Отже, наведене свідчить, що під час коригування контролюючим органом митної вартості товарів саме покладення на особу обов`язку сплати додаткових митних платежів становить втручання у майнові права такої особи, тому розмір таких додаткових митних платежів, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю, і є базою для розрахунку розміру судового збору.

Із змісту позовної заяви випливає, що позивач просить суд скасувати рішення про коригування митної вартості товару відповідно до яких митна вартість товару була збільшена відповідачем. Тобто, предметом спору є різниця між митною вартістю, визначеною позивачем, та митною вартістю, встановленою митницею внаслідок коригування, та згідно з приписами ст. 279 МК України становить базу оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, а отже є загальною сумою майнових вимог позивача.

Разом з тим, з рішень про коригування митної вартості товарів суд не може встановити розмір мита, який необхідно буде доплатити позивачу для випуску товару у вільний обіг.

Позивач також не надав до суду інформації щодо різниці митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні, що позбавляє суд можливості розрахувати суму судового збору, необхідного для сплати за вищезазначені вимоги майнового характеру.

Таким чином, з метою усунення даного недоліку позивачу необхідно самостійно обчислити (з урахуванням правових висновків даної ухвали) суму судового збору, сплатити таку), а також надати суду доказ його сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої, у відповідності до ч.1 ст.169 КАС України.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и л а:

Позовну заяву залишити без руху.

Встановити позивачу строк, протягом п`яти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до закінчення строку визначеного судом до канцелярії суду, електронного кабінету чи електронної пошти суду:

- доказів того, що ОСОБА_1 є адвокатом або доказів того, що вона уповноважена діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМІК ПЛЮС» в порядку самопредставництва юридичної особи саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту);

- платіжного документа про сплату судового збору (навести розрахунок ціни позову (суму митних платежів обчислених позивачем та визначених відповідачем);

Роз`яснити, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяСподарик Наталія Іванівна