ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2025 рокусправа № 380/21776/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМІК ПЛЮС» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,-
в с т а н о в и в:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМІК ПЛЮС» (м. Львів, вул. Промислова, 60; код ЄДРПОУ 39459965) до Львівської митниці (79007, м. Львів, вул. Костюшка Т., 1; код ЄДРПОУ 43971343) із вимогами:
- визнати протиправними та скасувати прийняті Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100272/2 та 20.05.2024; №UA209000/2024/000402/2 від 23.07.2024; №UA209000/2024/000433/2 від 31.07.2024; №UA209000/2024/000453/2 від 07.08.2024; №UA209000/2024/000467/2 від 12.08.2024; №UA209000/2024/000499/2 від 30.08.2024; № UA209000/2024/000510/2 від 03.09.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів Львівська митниця необґрунтовано та безпідставно дійшла висновку, що декларантом або уповноваженою ним особою не було подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 Митного кодексу України. Позивач звертає увагу, що усі належно оформлені документи подавалися при декларуванні товарів, перелік поданих документів наведено у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не визначено яких саме документів визначених положеннями ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України не надав декларант. Разом з тим, витребування документів передбачених положенням ч.3 ст. 53 Митного кодексу України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Відповідачем в ході здійснення митних процедур не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірних рішеннях про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Позивач стверджує, що вказане свідчить про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 28.10.2024 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.
Ухвалою суду від 11.11.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.
Відповідач позов не визнав, 29.11.2024 за вх.№88542 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з тих підстав, що оскільки в документах, які надані позивачем до Львівської митниці, існують невідповідності та відсутні належні відомості, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом, та декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, стали підставами для невизнання заявленої митної вартості та прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Також Львівська митниця вказала, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ТзОВ «КЕРАМІК ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 39459965) зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Основний вид господарської діяльності: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. Інші: 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
01.02.2022 між ТзОВ «Керамік Плюс» (покупець) та компанією «CERRAD», Poland (продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №01/02/2022, предметом якого є визначення умов продажу виробником товарів, що виготовляються компаніями з групи компаній виробника, що входять до торгової пропозиції виробника і далі іменуються вироби, на території України.
Згідно Рахунків-фактур (Інвойсів) N (S)FSE-54/03/24/DEX від 28.03.24, №(S)FSE-41/04/24, /DEX від 15.04.24, №(S)FSE-55/03/24/DEX від 28.03.24, (S)FSE-46/04/24/DEX від 17.04.24, (S)FSE-5/04/24/DEX від 15.04.2024 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 33728,43 Євро.
З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №24UA209230045514U7, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:
- рахунок-фактура (iнвойс) №(S)FKE-5/04/24/KDEX від 15.04.2024;
- рахунок-фактура (iнвойс) №(S)FSE-41/04/24/DEX від 15.04.2024;
- рахунок-фактура (iнвойс) №(S)FSE-46/04/24/DEX від 17.04.2024;
- рахунок-фактура (iнвойс) №(S)FSE-54/03/24/DEX від 28.03.2024;
- рахунок-фактура (iнвойс) №(S)FSE-55/03/24/DEX від 28.03.2024;
- накладна УМВС №00925 від 08.05.2024;
- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AT0064703 від 08.05.2024;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №325 від 08.05.2024;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 01.02.2023;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 29.01.2024;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №01/02/2022 від 01.02.2022;
- договір про надання послуг митного брокера №2023/24 від 30.10.2023;
- договір (контракт) про перевезення №16/01/24 від 16.01.2024;
- копія митної декларації країни відправлення 24PL341010E0111527 08.05.2024.
Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 МКУ позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.
Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 МКУ позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Декларант просив здійснити митне оформлення товарів по заявленій митній вартості.
За результатами розгляду електронної митної декларації №24UA209230045514U7 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100272/2 від 20.05.2024.
У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100272/2 від 20.05.2024, в графі 33 зазначено наступне:
«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Відповідно до п.1 ч.4 та ч.2 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, щодо визначення митної вартості товару.
Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:
- в пункті 3 контракту від 01.02.2022 №01/02/2022 вказано, що умовою придбання товару є подання замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось;- відповідно до п. 5.2 Ціна за товар, кількість та асортимент визначається в специфікації і фактурі за кожну партію товару окремо. Специфікація відсутня.
- в експортній декларації країни відправлення № 24PL341010E0111527 від 08.05.2024 статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсах. Договором про надання транспортно-експедиційних послуг № 16/01/24 від 16.01.2024 передбачено наявність Заявок. Згідно п.2.3 даного договору, Заявки узгоджені сторонами, регулюють взаємовідносини сторін щодо кожного окремого доручення Клієнта. В заявках можуть відображатися також інші істотні умови щодо перевезення вантажу клієнта, що не були обумовлені сторонами в момент підписання даного Договору. Заявки є невід`ємною частиною даного Договору. Заявка до митного оформлення не подавалась.
Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості та проведеного розрахунку митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
На вимогу митного органу, декларантом не надано жодного додаткового документу, який спростовує виявлені розбіжності. Надані декларантом документи носять довідковий характер; прайс-лист» містить суб`єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції- оскільки не містить інформації щодо умов поставки, на підставі яких розрахована ціна товару. Не всі позиції товару згідно МД є в прайсі. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA209190/2024/10515 від 13.05.2024 року, де митна вартість такого товару становить 0,70 дол. США за кг. Коригування на розмір партії товару та комерційні рівні не здійснювалося».
Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/001729.
Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100272/2 від 20.05.2024.
Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №(S)FSE-8/07/24/DEX від 18.07.2024 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 8803,51 Євро.
З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №24UA209190017149U9, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:
- рахунок-фактура (iнвойс) №(S)FSE-8/07/24/DEX від 18.07.2024;
- автотранспортна накладна №389373 від 18.07.2024;
- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AT0056615 від 18.07.2024;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №3867 від 18.07.2024;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору №1 від 01.02.2022;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору №2 від 29.01.2024;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №01/02/2022 від 01.02.2022;
- договір про надання послуг митного брокера №2023/24 від 30.10.2023;
- договір (контракт) про перевезення №17/2022 від 01.05.2022;
- інші некласифіковані документи перепустка №79380 від 19.07.2024;
- копія митної декларації країни відправлення №24PL341010E0175529 від 18.07.2024.
Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 МКУ позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.
Декларантом на вимогу надіслано рахунок-проформу, прайс-лист, платіжна інструкція в іноземній валюті та платіжна інструкція, а також відповідь на вимогу про не можливість надання інших документів.
За результатами розгляду електронної митної декларації №24UA209190017149U9 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100272/2 від 20.05.2024.
У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000402/2 від 23.07.2024, в графі 33 зазначено наступне:
«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Відповідно до п.1 ч.4 та ч.2 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, щодо визначення митної вартості товару.
Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:
- відповідно до пункту 2 параграфу 5 договору від 01.02.2022 № 01/02/2022 (далі Договір) "Ціна за товар, кількість та асортимент визначається в специфікації і фактурі за кожну партію товару окремо". Передбаченої вимогами Договору специфікації до митного оформлення не надано;
- пунктом 1 параграфу 6 Договору "Оплата проводиться в євро чи польських злотих у вигляді повної передплати або оплати з відстрочкою платежу 30 днів. Тобто, Договором не визначено чітких умов оплати за товар, а також документів якими ця умова договору буде визначена;
- з урахуванням умов пункту 1 параграфу 4 Договору (умови поставки FCA Стараховіце, Інкотермс 2010), пункту 2.2 договору про надання транспортних послуг від 01.05.2022 №17/2022 (замовник зобов`язаний здійснювати власними силами завантаження, закріплення вантажу та його розвантаження) декларантом, згідно з графою 21 декларацій митної вартості до ЕМД від 19.07.2024 №UA209190/2024/017149, не включено до заявленої митної вартості оцінюваного товару таку складову як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. При цьому, інформація про вартість таких витрат відсутня у поданих документах;
- пункту 1 договору про надання транспортних послуг від 01.05.2022 №17/2022 передбачено, що особливі умови перевезення (вантаж до перевезення, пункт завантаження, пункт розвантаження) визначатимуться у замовленнях. Такі замовлення до митного оформлення не надано.
Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості та проведеного розрахунку митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Декларантом на вимогу надіслано рахунок-проформу, прайс-лист, платіжна інструкція в іноземній валюті та платіжна інструкція, а також відповідь на вимогу про не можливість надання інших документів.
Для підтвердження ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, скаржником надано платіжну інструкцію від 16.07.2024 №157JBKLО7 та платіжну інструкцію в іноземній валюті до неї, які не відповідають вимогам Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, оскільки для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (далі Постанова № 216).
Не може бути взятий до уваги наданий прайс-лист №(S)FSE-8/07/24/DEX, оскільки не містить дати складення, періоду дії цін та умов поставки, на підставі яких такі ціни сформовані.
Згідно з пунктом другим статті VII ГАТТ: оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Оскільки у документах продавця CERRAD Sp. z o.o., зокрема Контракті, інвойсах, проформах-інвойсах, прайс-листах відсутня інформація про надання таких знижок, їх обґрунтування та розмір то можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, відсутня (з врахуванням наявної інформації про зниження фактурних цін товарів порівняно із попередніми митними оформленнями).
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД №UA209190/2024/010515 від 13.05.2024 року, де митна вартість такого товару становить 0,70 дол. США за кг. Коригування на розмір партії товару, умови поставки та комерційні рівні не здійснювалося».
Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2024/000365.
Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000402/2 від 23.07.2024.
Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №(S)FSE-46/07/24/DEX від 29.07.2024 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 11488,68 Євро.
З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №24UA209190018148U3, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:
- рахунок-проформа № ZS-199/07/24/DEX від 24.07.2024;
- рахунок-фактура (iнвойс) № (S)FSE-46/07/24/DEX від 29.07.2024;
- автотранспортна накладна №389988 від 29.07.2024;
- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AT0056636 від 29.07.2024;
- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №б/н від 30.07.2024;
- банківський платіжний документ №158JBKLO7 від 25.07.2024;
- банківський платіжний документ №б/н від 25.07.2024;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №4132 від 29.07.2024;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 01.02.2022;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 29.01.2024;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №01/02/2022 від 01.02.2022;
- договір про надання послуг митного брокера №2023/24 від 30.10.2023;
- договір (контракт) про перевезення №17/2022 від 01.05.2022;
- інші некласифіковані документи перепустка №79988 від 30.07.2024;
- копія митної декларації країни відправлення №24PL341010E0183594 від 29.07.2024.
Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Декларант просив здійснити митне оформлення товарів по заявленій митній вартості.
За результатами розгляду електронної митної декларації №24UA209190018148U3 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/00433/2 від 31.07.2024.
У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/00433/2 від 31.07.2024, в графі 33 зазначено наступне:
«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.
Відповідно до п.1 ч.4 та ч.2 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, щодо визначення митної вартості товару. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.
За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:
- відповідно до пункту 2 параграфу 5 договору від 01.02.2022 № 01/02/2022 (далі Договір) "Ціна за товар, кількість та асортимент визначається в специфікації і фактурі за кожну партію товару окремо". Передбаченої вимогами Договору специфікації до митного оформлення не надано;
- пунктом 1 параграфу 6 Договору "Оплата проводиться в євро чи польських злотих у вигляді повної передплати або оплати з відстрочкою платежу 30 днів. Тобто, Договором не визначено чітких умов оплати за товар а також документів якими ця умова договору буде визначена;
- з урахуванням умов пункту 1 параграфу 4 Договору (умови поставки FCA Стараховіце, Інкотермс 2010), пункту 2.2 договору про надання транспортних послуг від 01.05.2022 №17/2022 (замовник зобов`язаний здійснювати власними силами завантаження, закріплення вантажу та його розвантаження) декларантом, згідно з графою 21 декларацій митної вартості до ЕМД від 30.07.2024 №UA209190/2024/018148, не включено до заявленої митної вартості оцінюваного товару таку складову як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. При цьому, інформація про вартість таких витрат відсутня у поданих документах, замовлення передбачене п.1. договору про надання транспортних послуг від 01.05.2022 №17/2022 до митного оформлення не подавалося. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;
- платіжна інструкція від 25.07.2024 №158JBKLО7 та платіжну інструкцію в іноземній валюті до неї, які не відповідають вимогам Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, оскільки для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (далі Постанова № 216);
- пункту 1 договору про надання транспортних послуг від 01.05.2022 №17/2022 передбачено, що особливі умови перевезення (вантаж до перевезення, пункт завантаження, пункт розвантаження) визначатимуться у замовленнях. Такі замовлення до митного оформлення не надано.
Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості та проведеного розрахунку митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Декларантом на вимогу надіслано: прайс-лист, відповідь на вимогу про не можливість надання інших документів. - для підтвердження ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, скаржником надано прайс-лист №(S)FSE-46/07/24/DEX, який не може бути взятий до уваги оскільки не містить дати складення, періоду дії цін та умов поставки, на підставі яких такі ціни сформовані.
Згідно з пунктом другим статті VII ГАТТ: оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.
Оскільки у документах продавця CERRAD Sp. z o.o., зокрема Контракті, інвойсах, проформах-інвойсах, прайс-листах відсутня інформація про надання таких знижок, їх обґрунтування та розмір то можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, відсутня (з врахуванням наявної інформації про зниження фактурних цін товарів порівняно із попередніми митними оформленнями).
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД №UA209190/2024/010515 від 13.05.2024 року, де митна вартість такого товару становить 0,70 дол. США за кг. Коригування на розмір партії товару, умови поставки та комерційні рівні не здійснювалося».
Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2024/000391.
Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/00433/2 від 31.07.2024.
Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №(S)FSE-65/07/24/DE від 31.07.2024 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 9763,29 Євро.
З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №24UA209190018793U4, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:
- рахунок-проформа №ZS-384/07/24/DEX від 30.07.2024;
- рахунок-фактура (iнвойс) №(S)FSE-65/07/24/DEX від 31.07.2024;
- автотранспортна накладна №393338 від 05.08.2024;
- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AT0056586 від 05.08.2024;
- банківський платіжний документ №159JBKLO8 від 02.08.2024;
- банківський платіжний документ №б/н від 02.08.2024;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №4302 від 06.08.2024;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 01.02.2022;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 29.01.2024;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №01/02/2022 від 01.02.2022;
- договір про надання послуг митного брокера №2023/24 від 30.10.2023;
- договір (контракт) про перевезення №17/2022 від 01.05.2022;
- інші некласифіковані документи перепустка №80424 від 06.08.2024;
- копія митної декларації країни відправлення №24PL341010E0189830 від 05.08.2024.
Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.
Декларантом на вимогу надіслано прайс-лист, відповідь на вимогу про не можливість надання інших документів.
За результатами розгляду електронної митної декларації №24UA209190018793U4 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA20900/2024/00453/2 від 07.08.2024.
У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA20900/2024/00453/2 від 07.08.2024, в графі 33 зазначено наступне:
«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.
«Відповідно до п.1 ч.4 та ч.2 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, щодо визначення митної вартості товару.
Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:
- відповідно до пункту 2 параграфу 5 договору від 01.02.2022 № 01/02/2022 (далі Договір) "Ціна за товар, кількість та асортимент визначається в специфікації і фактурі за кожну партію товару окремо". Передбаченої вимогами Договору специфікації до митного оформлення не надано;
- пунктом 1 параграфу 6 Договору "Оплата проводиться в євро чи польських злотих у вигляді повної передплати або оплати з відстрочкою платежу 30 днів. Тобто, Договором не визначено чітких умов оплати за товар а також документів якими ця умова договору буде визначена;
- з урахуванням умов пункту 1 параграфу 4 Договору (умови поставки FCA Стараховіце, Інкотермс 2010), пункту 2.2 договору про надання транспортних послуг від 01.05.2022 №17/2022 (замовник зобов`язаний здійснювати власними силами завантаження, закріплення вантажу та його розвантаження) декларантом, згідно з графою 21 декларацій митної вартості до ЕМД від 06.08.2024 №UA209190/2024/018793, не включено до заявленої митної вартості оцінюваного товару таку складову як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. При цьому, інформація про вартість таких витрат відсутня у поданих документах, замовлення передбачене п.1. договору про надання транспортних послуг від 01.05.2022 №17/2022 до митного оформлення не подавалося.
Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;
- платіжна інструкція від 02.07.2024 №159JBKLO8 та платіжну інструкцію в іноземній валюті до неї, які не відповідають вимогам Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, оскільки для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (далі Постанова № 216);
- пункту 1 договору про надання транспортних послуг від 01.05.2022 №17/2022 передбачено, що особливі умови перевезення (вантаж до перевезення, пункт завантаження, пункт розвантаження) визначатимуться у замовленнях. Такі замовлення до митного оформлення не надано.
Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості та проведеного розрахунку митної вартості, визначеної за основним методом.
Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Декларантом на вимогу надіслано прайс-лист, відповідь на вимогу про не можливість надання інших документів. Для підтвердження ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, скаржником надано прайс-лист №(S)FSE-65/07/24/DEX, який не може бути взятий до уваги оскільки не містить періоду дії цін та умов поставки, на підставі яких такі ціни сформовані.
Згідно з пунктом другим статті VII ГАТТ: оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.
Оскільки у документах продавця CERRAD Sp. z o.o., зокрема Контракті, інвойсах, проформах-інвойсах, прайс-листах відсутня інформація про надання таких знижок, їх обґрунтування та розмір то можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, відсутня (з врахуванням наявної інформації про зниження фактурних цін товарів порівняно із попередніми митними оформленнями).
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД №UA209190/2024/010515 від 13.05.2024 року, де митна вартість такого товару становить 0,70 дол США за кг. Коригування на розмір партії товару, умови поставки та комерційні рівні не здійснювалося».
Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2024/000410.
Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA20900/2024/00453/2 від 07.08.2024.
Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №(S)FSE-2/08/24/DEX від 08.08.2024 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 5921,56 Євро.
З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №24UA209190019387U0, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:
- рахунок-проформа №ZS-23/08/24/DEX від 05.08.2024;
- рахунок-фактура (iнвойс) №(S)FSE-2/08/24/DEX від 08.08.2024;
- автотранспортна накладна №328089 від 08.08.2024;
- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AS0467983 від 08.08.2024;
- банківський платіжний документ №160JBKLO8 від 07.08.2024;
- банківський платіжний документ №б/н від 07.08.2024;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №4451 від 09.08.2024;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару №(S)FSE-2/08/24/DEX від 08.08.2024;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору №1 від 01.02.2022;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 29.01.2024;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №01/02/2022 від 01.02.2022;
- договір про надання послуг митного брокера №2023/24 від 30.10.2023;
- договір (контракт) про перевезення №17/2022 від 01.05.2022;
- інші некласифіковані документи Перепустка №80810 від 12.08.2024;
- копія митної декларації країни відправлення №24PL341010E0192480 від 08.08.2024.
Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 МКУ позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.
Декларантом на вимогу надіслано прайс-лист, відповідь на вимогу про не можливість надання інших документів.
За результатами розгляду електронної митної декларації №24UA209190019387U0 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000467/2 від 12.08.2024.
У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000467/2 від 12.08.2024, в графі 33 зазначено наступне:
«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Відповідно до п.1 ч.4 та ч.2 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, щодо визначення митної вартості товару.
Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:
- відповідно до пункту 2 параграфу 5 договору від 01.02.2022 № 01/02/2022 (далі Договір) "Ціна за товар, кількість та асортимент визначається в специфікації і фактурі за кожну партію товару окремо". Передбаченої вимогами Договору специфікації до митного оформлення не надано;
- пунктом 1 параграфу 6 Договору "Оплата проводиться в євро чи польських злотих у вигляді повної передплати або оплати з відстрочкою платежу 30 днів. Тобто, Договором не визначено чітких умов оплати за товар а також документів якими ця умова договору буде визначена;
- з урахуванням умов пункту 1 параграфу 4 Договору (умови поставки FCA Стараховіце, Інкотермс 2010), пункту 2.2 договору про надання транспортних послуг від 01.05.2022 №17/2022 (замовник зобов`язаний здійснювати власними силами завантаження, закріплення вантажу та його розвантаження) декларантом, згідно з графою 21 декларацій митної вартості до ЕМД від 12.08.2024 №24UA209190019387U0, не включено до заявленої митної вартості оцінюваного товару таку складову як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. При цьому, інформація про вартість таких витрат відсутня у поданих документах, замовлення передбачене п.1. договору про надання транспортних послуг від 01.05.2022 №17/2022 до митного оформлення не подавалося. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;
- платіжна інструкція від 07.08.2024 №160JBKLO8 та платіжна інструкція в іноземній валюті до неї, які не відповідають вимогам Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, оскільки для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (далі Постанова № 216);
- наданий прайс-лист № (S)FSE-2/08/24/DEX не містить періоду дії цін та умов поставки, на підставі яких такі ціни сформовані продавцем товару;- пункту 1 договору про надання транспортних послуг від 01.05.2022 №17/2022 передбачено, що особливі умови перевезення (вантаж до перевезення, пункт завантаження, пункт розвантаження) визначатимуться у замовленнях. Такі замовлення до митного оформлення не надано.
Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості та проведеного розрахунку митної вартості, визначеної за основним методом. Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Декларантом на вимогу надіслано заявку на перевезення, відповідь на вимогу про не можливість надання інших документів. Зазначена у заявці на перевезення 1 від 07.08.2024 вага товару (22 т) не відповідає відомостям, які внесено до графи 35 МД (13521,44 кг).
Згідно з пунктом другим статті VII ГАТТ: оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Оскільки у документах продавця CERRAD Sp. z o.o., зокрема Контракті, інвойсах, проформах-інвойсах, прайс-листах відсутня інформація про надання таких знижок, їх обґрунтування та розмір та можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, відсутня (з врахуванням наявної інформації про зниження фактурних цін товарів порівняно із попередніми митними оформленнями).
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД №UA209190/2024/010515 від 13.05.2024 року, де митна вартість такого товару становить 0,70 дол. США за кг. Коригування на розмір партії товару, умови поставки та комерційні рівні не здійснювалося».
Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2024/000422.
Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000467/2 від 12.08.2024.
Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №(S)FSE-46/08/24/DEX від 26.08.2024 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 10256,47 Євро.
З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №24UA209190020973U2, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:
- рахунок-проформа №ZS-206/08/24/DEX від 20.08.2024;
- рахунок-фактура (iнвойс) №(S)FSE-46/08/24/DEX від 26.08.2024;
- автотранспортна накладна №328008 від 27.08.2024;
- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AT 0056664 від 27.08.2024;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №163JBKLO8 від 22.08.2024;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №б/н від 22.08.2024;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору №4825 від 26.08.2024;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару №(S)FSE-46/08/24/DEX від 26.08.2024;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 01.02.2022;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 29.01.2024;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №01/02/2022 від 01.02.2022;
- договір про надання послуг митного брокера №2023/24 від 30.10.2023;
- договір (контракт) про перевезення №15/2024 від 19.08.2024;
- інші некласифіковані документи Перепуста №81768 від 27.08.2024;
- копія митної декларації країни відправлення №24PL341010E0207322 від 27.08.2024.
Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.
Декларантом на вимогу надіслано відповідь на вимогу про не можливість надання інших документів.
За результатами розгляду електронної митної декларації №24UA209190020973U2 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000499/2 від 30.08.2024.
У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000499/2 від 30.08.2024, в графі 33 зазначено наступне:
«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.
Відповідно до п.1 ч.4 та ч.2 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, щодо визначення митної вартості товару. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.
За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:
- відповідно до пункту 2 параграфу 5 договору від 01.02.2022 № 01/02/2022 (далі Договір) "Ціна за товар, кількість та асортимент визначається в специфікації і фактурі за кожну партію товару окремо". Передбаченої вимогами Договору специфікації до митного оформлення не надано;
- пунктом 1 параграфу 6 Договору "Оплата проводиться в євро чи польських злотих у вигляді повної передплати або оплати з відстрочкою платежу 30 днів. Тобто, Договором не визначено чітких умов оплати за товар а також документів якими ця умова договору буде визначена;
- з урахуванням умов поставки FCA Стараховіце, Інкотермс 2010), пункту 2.2 договору про надання транспортних послуг від 19.08.2024 №15/2024 (замовник зобов`язаний здійснювати власними силами завантаження, закріплення вантажу та його розвантаження) декларантом, згідно з графою 21 декларацій митної вартості до ЕМД від 28.08.2024 №24UA209190020973U2, не включено до заявленої митної вартості оцінюваного товару таку складову як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. При цьому, інформація про вартість таких витрат відсутня у поданих документах, заявка передбачена п.3.8. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (Наказ Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363) договором не обумовлена. Саме в заявці повинні міститися такі дані: маршрут перевезення; опис вантажу (найменування, код TH ЗЕД, загальна вага нетто, загальна вага брутто; вид та спосіб упаковки; кількість вантажних місць, розміри та вага одного вантажного місця; найменування відправника вантажу, одержувача вантажу та їх адреси; прізвище, ім`я, по батькові відповідального за відвантаження/прийом вантажу представника відправника вантажу/вантажоодержувача та засоби зв`язку з ним; місце, дату та час завантаження/доставки вантажу, інструкції щодо оформлення товарно-транспортної документації. Разом з тим, декларантом не включено до заявленої митної вартості таку складову як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;
- платіжна інструкція від 22.08.2024 №163JBKLО8 та платіжну інструкцію в іноземній валюті до неї, не відповідають вимогам Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, оскільки для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (далі Постанова № 216);
- для підтвердження ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, скаржником надано прайс-лист №(S)FSE-46/08/24/DEX, який не може бути взятий до уваги оскільки не містить дати складення, періоду дії цін та умов поставки, на підставі яких такі ціни сформовані.
Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості та проведеного розрахунку митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
На запит митного органу декларантом додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару надано не було, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв`язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару.
Згідно з пунктом другим статті VII ГАТТ: оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.
Оскільки у документах продавця CERRAD Sp. z o.o., зокрема Контракті, інвойсах, проформах-інвойсах відсутня інформація про надання таких знижок, їх обґрунтування та розмір то можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, відсутня (з врахуванням наявної інформації про зниження фактурних цін товарів порівняно із попередніми митними оформленнями).
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД №24UA209170047717U0 від 10.06.2024 року, де митна вартість такого товару становить 0,7076 дол. США за кг. Коригування на розмір партії товару, умови поставки та комерційні рівні не здійснювалося».
Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2024/000446.
Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000499/2 від 30.08.2024.
Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №(S)FSE-63/08/24/DEX від 30.08.2024 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 10697,59 Євро.
З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №24UA209190021449U0, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:
- рахунок-проформа №ZS-302/08/24/DEX від 30.08.2024;
- рахунок-фактура (iнвойс) №(S)FSE-63/08/24/DEX від 30.08.2024;
- автотранспортна накладна №213768 від 30.08.2024;
- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AT0056670 від 30.08.2024;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №164JBKLO8 від 29.08.2024;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №б/н від 29.08.2024;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №4903 від 30.08.2024;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 01.02.2022;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 29.01.2024;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №01/02/2022 від 01.02.2022;
- договір про надання послуг митного брокера №2023/24 від 30.10.2023;
- договір (контракт) про перевезення №15/2024 від 19.08.2024;
- інші некласифіковані документи Перепустка №82124 від 02.09.2024;
- копія митної декларації країни відправлення №24PL341010E0211413 від 30.08.2024.
Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.
Декларантом на вимогу надіслано відповідь на вимогу про не можливість надання інших документів.
За результатами розгляду електронної митної декларації №24UA209190021449U0 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000510/2 від 03.09.2024.
У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000510/2 від 03.09.2024, в графі 33 зазначено наступне:
«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.
Відповідно до п.1 ч.4 та ч.2 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, щодо визначення митної вартості товару. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.
За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:
- відповідно до пункту 2 параграфу 5 договору від 01.02.2022 № 01/02/2022 (далі Договір) "Ціна за товар, кількість та асортимент визначається в специфікації і фактурі за кожну партію товару окремо". Передбаченої вимогами Договору специфікації до митного оформлення не надано;
- пунктом 1 параграфу 6 Договору "Оплата проводиться в євро чи польських злотих у вигляді повної передплати або оплати з відстрочкою платежу 30 днів. Тобто, Договором не визначено чітких умов оплати за товар а також документів якими ця умова договору буде визначена;
- з урахуванням умов поставки FCA Стараховіце, Інкотермс 2010), пункту 2.2 договору про надання транспортних послуг від 19.08.2024 №15/2024 (замовник зобов`язаний здійснювати власними силами завантаження, закріплення вантажу та його розвантаження) декларантом, згідно з графою 21 декларацій митної вартості до ЕМД від 02.09.2024 №24UA209190021449U0, не включено до заявленої митної вартості оцінюваного товару таку складову як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. При цьому, інформація про вартість таких витрат відсутня у поданих документах, заявка передбачена п.3.8. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (Наказ Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363) договором не обумовлена. Саме в заявці повинні міститися такі дані: маршрут перевезення; опис вантажу (найменування, код TH ЗЕД, загальна вага нетто, загальна вага брутто; вид та спосіб упаковки; кількість вантажних місць, розміри та вага одного вантажного місця; найменування відправника вантажу, одержувача вантажу та їх адреси; прізвище, ім`я, по батькові відповідального за відвантаження/прийом вантажу представника відправника вантажу/вантажоодержувача та засоби зв`язку з ним; місце, дату та час завантаження/доставки вантажу, інструкції щодо оформлення товарно-транспортної документації. Разом з тим, декларантом не включено до заявленої митної вартості таку складову як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;
- платіжна інструкція від 29.08.2024 №164JBKLО8 та платіжна інструкція в іноземній валюті до неї, не відповідають вимогам Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2, оскільки для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (далі Постанова № 216). Надана платіжна інструкція в іноземній валюті від 29.08.2024 №164JBKLО8 на суму 10697,14 EUR містить розбіжності з іншими фінансовими документами, зокрема інвойс від 30.08.2024 №FSE-63/08/24/DEX та проформа-інвойс від 27.08.2024 №ZS-302/08/24/DEX містять тотожну інформацію про вартість товару у сумі 10697,59 EUR. Вказані розбіжності позбавляють можливості встановити, що такий банківський платіжних документ стосується оцінюваного товару;
- для підтвердження ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, скаржником надано прайс-лист №(S)FSE-63/08/24/DEX, який не може бути взятий до уваги оскільки не містить дати складення, періоду дії цін та умов поставки, на підставі яких такі ціни сформовані.
Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості та проведеного розрахунку митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
На запит митного органу декларантом додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару надано не було, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв`язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару.
Згідно з пунктом другим статті VII ГАТТ: оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.
Оскільки у документах продавця CERRAD Sp. z o.o., зокрема Контракті, інвойсах, проформах-інвойсах відсутня інформація про надання таких знижок, їх обґрунтування та розмір то можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, відсутня (з врахуванням наявної інформації про зниження фактурних цін товарів порівняно із попередніми митними оформленнями).
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД №24UA209170047717U0 від 10.06.2024 року, де митна вартість такого товару становить 0,7076 дол. США за кг. Коригування на розмір партії товару, умови поставки та комерційні рівні не здійснювалося».
Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2024/000454.
Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000510/2 від 03.09.2024.
Не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
МК України №4495-VІ від 13.03.2012 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно із статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК).
Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.
Статтями 49, 50 МК визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК).
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).
Згідно із частиною другою статті VII ГААТ, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Згідно із статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до статті 57 МК, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 54 МК, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Статтею 58 МК передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).
Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до положень статті 53 МК, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У силу положень частини п`ятої статті 53 МК, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).
Відповідно до частини третьої статті 58 МК у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Одним із таких другорядних методів є метод « 2б» - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (підпункт «б» пункту 2 частини першої статті 57 МК України). Правила застосування цього методу врегульовані приписами статті 60 МК України.
Так згідно частини першої статті 60 МК України У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (частини друга-п`ята статті 60 МК України).
Відповідно до частини 1 статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 статті 55 МК передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
З аналізу частин першої та другої статті 53 МК слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).
Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.
Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Суд вважає, що надані позивачем документи відповідачу у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари, тому зазначені Львівською митницею розбіжності є необґрунтованими та безпідставними.
Щодо обґрунтованості застосування митним органом другорядного методу визначення митної вартості придбаного позивачем товару, суд зазначає, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
У свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Такий висновок, також узгоджується з правовою позицією, викладеній Верховним Судом України в постанові від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах.
Суд з`ясував, що в усіх оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів митний орган застосував другий другорядний метод коригування митної вартості товарів (« 2б») за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно ст. 60 МК України.
Як зазначив суд вище суть методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів зводиться до того, що за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (частина друга-четверта статті 60 МК України).
Положення статті 55 МК України визначають загальні вимоги до змісту рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, згідно з якими, таке рішення повинно містити також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункт 4 частини другої статті 55 МК України).
На виконання вимог статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598 затверджено Правила заповнення рішень про коригування митної вартості товарів (далі також Правила №598). Так щодо графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів у пункті 2.1 Правил №598 вказано, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст. ст. 59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Виходячи з системного аналізу приписів пункту 4 частини другої статті 55 МК України, статті 60 МК України, пункту 2.1 Правил №598 митний орган, застосовуючи метод коригування за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, у графі 33 відповідного рішення повинен зазначати не тільки номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, а й наводити пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, а також, що товар у митний декларації-джерелі коригування був справді подібний (аналогічний), зокрема що здійснювалась поставка товару цього ж виробника, або такої ж торговельної марки тощо.
Обов`язковість чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов`язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів підтримується і наявною сталою судовою практикою, зокрема відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 14.08.2018 у справі №821/1617/17; від 21 серпня 2018 року у справі №804/1755/17; від 25 травня 2021 року у справі № 520/10386/2020; від 31 жовтня 2019 року у справі № №820/9301/15.
Суд з`ясував, що в гр. 33 усіх оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів щодо джерела коригування зазначено лише номер та дату прийняття митної декларації джерела-коригування із вказівкою на вартість 1 кг ввезеного товару, або із посиланням на те, що «коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось». Натомість, оскаржувані рішення не містять пояснень про умови поставки товару, комерційні умови поставки та придбання товару за митними деклараціями-джерелами коригування, а також не містять пояснень про те, що поставлений товар за митними деклараціями-джерелами коригування справді був подібний (аналогічний) товару, який постачав позивач, зокрема, що це товар тієї ж торговельної марки, або виготовлений тим же виробником.
Відтак Львівська митниця, приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, порушила вимоги п. 4 ч. 2 ст. 55 МК України та п. 2.1 Правил №598 в частині заповнення гр. 33 рішень, позаяк не вказала на яких умовах здійснювалась поставка товару за митною декларацією-джерелом коригування, які комерційні умови мали місце, та справді постачався подібний (аналогічний) товар, що і в цій ситуації.
Так, суд зауважує, що у всіх рішеннях про коригування митної вартості Відповідач зазначає, що платіжні інструкції та SWIFT до них не відповідають вимогам Закону України «Про валюту та валютні операції» та Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (далі Постанови №216), не зазначаючи, що саме в наданих документах суперечить нормам чинного законодавства.
Відповідно до 14 Постанови №216 платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: номер документа для ініціювання платіжної операції (може містити цифри та літери); дату складання документа для ініціювання платіжної операції (число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік - цифрами); унікальний ідентифікатор платника або найменування (повне або скорочене) платника/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), номер рахунку платника в іноземній валюті або банківських металах, адресу платника; найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг платника (назви країни і міста); цифровий або літерний код іноземної валюти або банківського металу відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (зі змінами) (далі - Класифікатор); суму платіжної операції або масу банківських металів у тройських унціях цифрами (ціла частина числа відокремлюється комою) та словами; унікальний ідентифікатор отримувача або найменування отримувача/ прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), номер рахунку отримувача в іноземній валюті або банківських металах, на який перераховуються кошти або банківські метали (для отримувача - фізичної особи, який не має рахунку, реквізит номера рахунку не заповнюється); найменування надавача платіжних послуг отримувача [для банку - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача; для небанківського надавача платіжних послуг отримувача - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача, у якого небанківський надавач платіжних послуг має відкритий розрахунковий рахунок та номер розрахункового рахунку небанківського надавача платіжних послуг]; призначення платежу; код країни отримувача (три символи) відповідно до його місцезнаходження або проживання (за наявності такої інформації) або країни реєстрації (заповнюється платником або надавачем платіжних послуг платника); ідентифікаційний код платника - для юридичних осіб зазначається код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) або обліковий номер, який присвоюється контролюючими органами, для фізичних осіб зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті/запис в електронному безконтактному носії або в паспорті проставлено слово відмова); підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації.
У платіжних інструкціях та SWIFT-повідомленнях до них наявні усі вищеперелічені реквізити, в тому числі зокрема посилання на рахунок-фактуру, зазначено дату операції, суму операції в євро та найменування банку відправника і банку отримувача, номер та дату договору тощо, а також вказано дату виконання в правому нижньому кутку. За приписами ч.4 ст.344 ГК України загальні умови розрахункових відносин з іноземними державами визначаються міжнародними договорами.
Порядок розрахунків і ведення банківських рахунків встановлюється договорами, що укладаються уповноваженими на це банками. Міжнародні розрахунки здійснюються через установи банків, між якими є кореспондентські відносини (банки, що мають домовленість про проведення платежів та розрахунків за взаємним дорученням) (ч.5 ст.344 ГК України).
Також, суд зауважує, що в графі 44 усіх митних декларацій по кожній поставці товару були зазначені реквізити документів (рахунки-проформи), які подавались до митного оформлення, і які є замовленням до контракту. При цьому, артикули та кількість товару, зазначені в рахунках-проформах повністю співпадають з даними, зазначеними в рахунках-фактурах (інвойсах). Рахунок-проформа за своєю суттю є попереднім інвойсом (замовленням) та існує для узгодження ціни, обсягу поставки, тощо і тільки після його затвердження складається комерційний інвойс. Тому, надані до митного оформлення фактури-проформи можна вважати замовленнями.
Також, суд зауважує, що відповідач зазначає, що в експортній декларації країни відправлення № 24PL341010E0111527 від 08.05.2024 статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсах.
Згідно Інструкції щодо заповнення митних декларацій (INSTRUKCJA WYPELNIANIA ZGLOSZEN CELNYCH), яка діє в Республіці Польща, статистична вартість означає приблизну теоретичну вартість товарів у час і в місці, де вони залишають територію держави-члена, де вони перебували на момент випуску в митну процедуру («Держава-член-експортер»). Таким чином, статистична вартість включає (внутрішню) вартість товарів і витрати на транспортування та страхування, понесені або розраховані від пункту відправлення транспорту до пункту виїзду з цієї держави-члена.
Слід наголосити, що в експортній декларації вказується статистична вартість (вартість на кордоні Польщі), а не фактурна. При здійсненні вказаних операцій було визначено умови поставки FCA, тобто cтатистична вартість, зазначена у відповідній графі експортних декларацій включала вартість продажу та вартість доставки з місця завантаження до українсько-польського кордону. Таким чином, фактурна вартість (вартість товару) та статистична вартість, зазначена в митній декларації при умовах поставки FCA Starachowice, не можуть співпадати. Більш того навіть правила заповнення митної декларації в Україні розрізняють поняття фактурної та статистичної вартості.
Так, відповідно до Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за №1372/21684 у графі 42 митної декларації з точністю до чотирьох знаків у дробовій частині наводиться фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, які визначають вартість товару, а у графі 46 митної декларації зазначається у валюті України поділене на 1 000 й округлене до п`яти знаків у дробовій частині значення митної вартості товару, наведене в графі 45 МД, якщо графа 45 МД заповнюється.
Суд наголошує, що вказані відповідачем обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Львівською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.
Інші доводи відповідача висновків суду не спростовують.
Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.
В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.
За наведених обставин, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 Митного кодексу України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей зазначених в частині третій статті 53 МК України і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав для витребування додаткових документів та прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 13.10.2021 року у справі № 804/15600/15, від 14.04.2021 року у справі № 820/4849/16, від 21.04.2021 року у справі № 809/1838/15
Суд враховує, що відповідно до норм чинного законодавства з питань митної справи митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим можуть бути витребувані лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 200/6521/20-а та від 18.11.2022 у справі № 818/902/17.
При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Відтак зазначені митним органом у повідомленні та в рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття картки відмови і коригування митної вартості товару не можуть бути визнані судом об`єктивними, обґрунтованими і такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що при здійсненні ввезення товару на митну територію України, ТзОВ «КЕРАМІК ПЛЮС» для підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів відповідно до переліку, передбаченого частиною другою статті 53 МК України, а тому використання відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товару є неправомірним.
Враховуючи вищевикладене суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.
Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим спірні рішення митного органу про коригування митної вартості товару не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.
За таких обставин, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст. 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
При цьому, в силу положень ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.
З огляду на все викладене вище та виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача. З огляду на те що, позивачем сплачений судовий збір, слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
в и р і ш и в :
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМІК ПЛЮС» (м. Львів, вул. Промислова, 60; код ЄДРПОУ 39459965) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., 1; код ЄДРПОУ 43971343) задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/100272/2 від 20.05.2024.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/000402/2 від 23.07.2024.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/000433/2 від 31.07.2024.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/000453/2 від 07.08.2024.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA209000/2024/000467/2 від 12.08.2024.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/000499/2 від 30.08.2024.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/000510/2 від 03.09.2024.
Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМІК ПЛЮС» судовий збір в сумі 2522 (дві тисячі п`ятсот двадцять дві) гривні 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з для складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.
СуддяСподарик Наталія Іванівна
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2025 |
Оприлюднено | 30.01.2025 |
Номер документу | 124729781 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сподарик Наталія Іванівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сподарик Наталія Іванівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сподарик Наталія Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні