Ухвала

від 01.11.2024 по справі 385/671/24

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 385/671/24

Провадження № 1-кс/385/252/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2024 року м. Гайворон

суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Гайворонського районного суду Кіровоградської області (головуючий суддя ОСОБА_5 ) перебуває справа в кримінальному провадженні № 42023122050000092 від 21.12.2023 про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Протоколом автоматичного розподілу від 01.05.2024 справа була розподілена в провадження судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_5

30.10.2024 захисником - адвокатом ОСОБА_4 було подано заяву про відвід судді ОСОБА_5 . Дана заява мотивована тим, що головуючим суддею ОСОБА_5 кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 було заявлено собі самовідвід з обґрунтуванням, що суддя є членом сім`ї прокурора ОСОБА_6 , яка входить до групи прокурорів в кримінальному провадженні, однак в задоволенні самовідводу було відмолено ухвалою судді від 17.10.2024. На її думку, оскільки прокурор ОСОБА_6 зазначена як прокурор в групи прокурорів в даному кримінальному провадженні, хоча і не брала участі в проведенні будь-яких слідчих, процесуальних дій на досудовому розслідуванні, не підписувала жодних документів, участі в судовому засіданні не приймала, однак це не доводить факту відсутності підстав для відводу судді. Зокрема, в постанові ВС від 08.08.2024 в справі № 487/5212/20 викладено позицію, що прокурор це член групи прокурорів в конкретному кримінальному провадженні, володіє всім обсягом прав прокурора незалежно від того, чи брав участь на попередніх етапах. Отже викладене свідчить про наявність сумніву в неупередженості судді.

В судове засідання суддя ОСОБА_5 , прокурор, захисник, представник потерпілої юридичної особи не з`явились, будучи повідомленими про таке, що не є перешкодою для проведення розгляду заяви.

Представник потерпілої юридичної особи надав заяву про розгляд заяви про відвід за його відсутності та підтримання такої.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявлений відвід підтримав.

Дослідивши заяву про самовідвід судді ОСОБА_5 , матеріали кримінального провадження, вважаю, що заява про відвід судді ОСОБА_5 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача.

Як вбачається з обвинувального акту та реєстру, інших матеріалів справи № 385/671/24 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, прокурор ОСОБА_6 зазначена як прокурор групи прокурорів в даному кримінальному провадженні. Водночас як вбачається з реєстру, що є додатком до обвинувального акту, прокурор ОСОБА_6 не підписувала та не затверджувала обвинувальний акт, не брала участі в проведенні будь-яких слідчих, процесуальних дій на досудовому розслідуванні, жодних процесуальних документів не ініціювала та не підписувала. Також з матеріалів справи вбачається, що вона не приймала участі в жодному судовому засіданні в даному кримінальному провадженні. Також відсутні відомості про те, що прокурор ОСОБА_6 в подальшому буде брати участь в розгляді кримінального провадження в суді. Крім того, така може бути виключена з групи прокурорів в даному кримінальному провадженні.

Покликання адвоката на постанову ВС в справі № 487/5212/20 щодо статусу прокурорів суд відхиляє, оскільки в згаданій постанові досліджувалось питання повноважень прокурора щодо подання доповнень до апеляційної скарги, що не є релевантним до вирішення даного питання про відвід.

Згідно з рішенням ЄСПЛ «Олександр Волков проти України», безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: 1) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав він особисту упередженість або чи був об`єктивним у справі, та 2) об`єктивним критерієм, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Коли вирішується, чи є в цьому випадку законні підстави побоюватися, що конкретному органу не вистачає неупередженості, то позиція тих, хто про це стверджує, важлива, але не є визначальною. Визначальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно виправданими (рішення ЄСПЛ «Феррантеллі та Сантангело проти Італії», «Кіпріану проти Кіпру»).

Отже, сумнів у неупередженості суду повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес може перетворитись у тривалу недовіру до суду та, відповідно, зміну його складу.

Також при вирішенні справи «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

В п. 50 цього ж рішення ЄСПЛ вказав, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до п. 67 рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко та Мартиненко проти України» особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

При оцінці суб`єктивного критерію, досліджуючи особисті переконання та поведінку окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі - суд не вбачає відповідних ознак, заявники не наводять жодних обставин виявів суддею ОСОБА_5 упередженості чи безсторонності.

При оцінці об`єктивного критерію, де визначається, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності, доходжу висновку, що такий дотриманий та суддею ОСОБА_5 для забезпечення відсутності сумнівів в безсторонності вжито відповідних заходів, що визначені Законом та заявлено самовідвід в першому ж судовому засіданні, після виникнення зазначених в заяві про самовідвід обставин, питання чого було розглянуто іншим суддею, відповідно до вимог КПК України, та встановлено відсутність підстав для відводу судді.

Тобто, беручи до уваги відсутність будь якої персональної участі прокурора ОСОБА_6 в досудовому розслідуванні та судовому розгляді даного кримінального провадження, вважаю за таких обставин заяву про відвід в цій частині необґрунтованою.

Також вважаю, що доказів на підтвердження об`єктивно існуючих обставин, які давали б підстави для висновку про упередженість судді ОСОБА_5 , як за суб`єктивним, так і за об`єктивним критеріями, тобто на підтвердження вчинення суддею дій, які б свідчили про прояви упередженості чи небезсторонності не доведено, також не доведено реального існування будь-яких підстав для відводу судді ОСОБА_5 , а наведені в заяві обставини не є безумовними підставами для відводу судді та не можуть викликати сумнів у неупередженості судді, а тому заявлений відвід не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 35, 75-82 КПК України,

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 в справі № 385/671/24 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1