Ухвала

від 31.10.2024 по справі 361/10990/24

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/10990/24

провадження № 1-кс/361/2165/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2024 м. Бровари

Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області клопотання т.в.о. старшого слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СВ Броварського РУП ГУ НП в Київській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження № 12024111130002494, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.10.2024, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Київ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, не депутата, не інваліда, не одруженого, раніше неодноразово судимого:

-01.06.2020 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією усього належного йому майна;

-22.06.2021 Солом`янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України;

-24.06.2024 Київським апеляційним судом м. Києва, відповідно до якого вирок Дарницького районного суду м. Києва від 12.07.2022 щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України скасувати в частині виправдання у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 186 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 6 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом складання покарань, призначених цим вироком та вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 22.06.2021, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 8 р. 6 м. позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання попереднє ув`язнення в період з 25.08.2019 по 24.06.2024 з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі та вважати ОСОБА_4 таким, що відбув основне покарання у виді позбавлення волі, у зв`язку з чим звільнити обвинуваченого з-під варти у залі суду;

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

31.10.2024 до слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло вказане клопотання, в якому ставиться питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів з моменту його затримання.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що слідчим відділом Броварського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111130002494 від 29.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний майновий корисливий злочин проти власності за наступних обставин.

Так, 29.10.2024 близько 13 години 55 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи у першому під`їзді на восьмому поверсі багатоквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , звернув свою увагу на квартиру АДРЕСА_3 , належну гр. ОСОБА_7 , після чого він, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який неодноразово продовжувався та діє на всій території України до цього часу, реалізуючи свій умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до житла, переслідуючи корисливий мотив, маючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки, скориставшись відсутністю очевидців, застосовуючи фізичну силу рук, відкрив вхідні двері до квартири, які не були зачинені на замикаючий пристрій та увійшов до коридорного приміщення, тим самим проник до вказаної квартири.

В подальшому ОСОБА_4 , перебуваючи в зазначеній квартирі, а саме в коридорі, на полиці шафи побачив жіночу сумку, всередині якої знаходилися грошові кошти у сумі 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень, банківські картки «ПриватБанку», 2 (два) закордонні паспорти, паспорт гр. України та ідентифікаційний код на ім`я потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку ОСОБА_4 таємно, повторно викрав, однак в цей момент повернулася ОСОБА_7 та протиправні дії ОСОБА_4 були помічені потерпілою.

Проте ОСОБА_4 , зрозумівши та усвідомлюючи, що його протиправні дії щодо таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до житла викриті та очевидні для потерпілої, перебуваючи за вказаною вище адресою, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та метою відкритого заволодіння цим майном, продовжив свою протиправну діяльність та утримуючи викрадене майно при собі, вибіг з квартири, залишивши місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними, протиправними діями, ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди на суму 3 500 гривень.

29.10.2024 о 16 год. 29 хв. ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного з проникненням у житло, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.

30.10.2024 ОСОБА_4 , згідно ст. ст. 2, 9, 28, 42, 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:

1) Заявою про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 про те, що 29.10.2024 близько 14 год. 00 хв. невстановлена досудовим розслідування особа чоловічої статі, проникла до квартири потерпілої, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , звідки відкрито, в присутності потерпілої викрала майно, а саме сумку в якій знаходилися грошові кошти у сумі 3500 тис. грн., документи та банківські картки;

2) Допитом потерпілої ОСОБА_7 , яка надала свідчення, що 29.10.2024 в обідню пору доби, ближче до 14 год. 00 хв. дня, орієнтовно о 13 год. 55 хв., оскільки потерпіла очікувала в гості свою подругу, яка мала підійти за попередньою домовленістю, а у будинку не працював домофон та вона не змогла б увійти, ОСОБА_7 вирішила не закривати вхідні двері на вхідний замок, очікуючи її. Відкривши двері до своєї квартири, потерпіла по коридорному приміщенню направилася до кухонної кімнати, в ході чого за своєю спиною почула шорох (незвичний шум) та сприйняла його як прихід подруги ОСОБА_8 та через кілька секунд обернулася та прийшла у шоковий стан, оскільки при відкритих дверях вона побачила раніше незнайомого їй чоловіка, який стояв у дверях її квартири, простягнув свою праву руку та дивлячись ОСОБА_7 прямо в очі, почав забирати належну їй жіночу сумочку, яка знаходилася на відкритій полиці шафи-купе у коридорі, відразу біля вхідних дверей до квартири. Після цього, зрозумівши, що невідомий чоловік проник до житла, потерпіла прийшовши до тями, почала кричати та бігти до нього щоб забрати у нього з рук своє майно, на що чоловік різко розвернувся та не звертаючи жодної уваги на її крики та прохання, почав втікати з квартири, а вона почала його наздоганяти та пробігла за останнім сходами з восьмого до першого поверху, при цьому весь час просила викинути хоча б особисті документи, а саме закордонні паспорти, паспорт гр. України та ідентифікаційний код, однак чоловік продовжив бігти та вибіг з під`їзду, різко зникнувши з поля зору;

3) Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_7 , в ході якого вона впізнала ОСОБА_4 як особу, яка 29.10.2024 близько 14 год. 00 хв. проникла до її квартири, за адресою: АДРЕСА_3 , та відкрито, в присутності потерпілої викрала майно, а саме сумку в якій знаходилися грошові кошти у сумі 3500 тис. грн., документи та банківські картки;

4) Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , яка повідомила, що 29.10.2024 близько 14 години дня, вона вийшла з квартири на вулицю за адресою АДРЕСА_2 , пройтись навколо будинку. Вхід у під`їзд закривається на домофон, в кожного мешканця, який проживає в домі, є ключі. В подальшому ОСОБА_9 присіла на лавочку, в ході чого почула жіночі крики, які доносилися з під`їзду: «Віддай сумку, там документи, віддай, віддай!». Далі відкрилися двері, вибіг чоловік, він відразу перелякався, побачивши свідка, при цьому в руках він тримав темні сумки. Вказаний чоловік відразу побіг у бік бібліотеки 5- го будинку бульвару Незалежності. Після цього, через кілька секунд вибігла сусідка ОСОБА_10 , яка проживає у АДРЕСА_3, вона була босою та запитала куди побіг чоловік, свідок вказала напрямок та потерпіла побігла далі, повідомивши, що її пограбували;

5) Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_9 , в ході якого вона впізнала ОСОБА_4 як особу, яка 29.10.2024, близько 14 год. 00 хв. вибігла з під`їзду буд. АДРЕСА_2 , при цьому тримала в руках сумки та побігла в напрямку буд. №5, вслід за чоловіком бігла сусідка ОСОБА_7 ;

6) Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України. 29 жовтня року, о 16 год. 29 хв. ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного з проникненням у житло, вчиненого повторно, вчиненого в умовах воєнного стану.

Під час складання протоколу затримання, в період часу з 16 год. 29 хв. по 17 год. 12 хв., на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, за участі захисника, у присутності понятих, із дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 КПК України, здійснено обшук затриманої особи ОСОБА_4 , під час під час якого виявлено 5 (п`ять) купюр, номіналом по 500 (п`ятсот) гривень з номерами: ЕГ 9874286, АА 6815293, ГК 4009983, ЕЖ 6501968, ГЛ 9406586, 1 (одну) купюру номіналом 200 (двісті) гривень № ВЖ 0368079, 1 (одна) купюра номіналом 20 гривень № ЄВ 8574657 та банківські картки;

7) Протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 , в ході якого останній повідомив про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, що 29.10.2024, в період часу з 13 год. 00 хв. по 14 год. 00 хв. дня він перебував у під`їзді буд. АДРЕСА_2 , де помітив, що до однієї з квартир привідкриті двері, після чого він відкрив двері та увійшов всередину, де помітив жіночу сумку, після чого взяв її та вийшов з квартири. В подальшому, ОСОБА_4 вийшов з під`їзду будинку, відійшов, відкрив викрадену ним сумку, в якій побачив банківські картки «ПриватБанку» та документи. Взявши банківську картку, підозрюваний пішов у магазин щоб нею розрахуватися. Через деякий час, ОСОБА_4 повикидав речі, належні потерпілій;

8) Протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , на ділянці місцевості за координатами: НОМЕР_1 , в ході якого гр. ОСОБА_4 вказав на місце, де він викинув документи викрадені у потерпілої, які вилучено в присутності усіх учасників слідчої дії та понятих, а саме: 2 (два) закордонні паспорти на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , один з яких з № НОМЕР_2 , другий № НОМЕР_3 , паспорт гр. України серія НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , карту платника податків на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 № НОМЕР_5 ;

9) Протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , біля під`їзду №2, на ділянці місцевості, в ході якого гр. ОСОБА_4 вказав на місце, де він викинув жіночу сумку, викрадену у потерпілої в квартирі, яку вилучено в присутності усіх учасників слідчої дії та понятих, а саме жіночу сумку зі шкірозамінника, чорного кольору, на два відділення, які закривалися на змійки срібного кольору, з ручкою та довгою шлейкою на плече, на лицевій стороні якої був зазначений логотип у вигляді перевернутого трикутника срібного кольору;

10) Протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , на ділянці місцевості, в ході якого гр. ОСОБА_4 вказав на місце, де він викинув банківську картку, яка знаходилася у викраденій ним сумці в квартирі, а саме карта «ПриватБанку», білого кольору з № НОМЕР_6 , яку вилучено в присутності усіх учасників слідчої дії та понятих;

11) Протоколом перегляду відеозаписів, в ході якого зафіксовано як ОСОБА_4 в магазинах розраховується банківською картою «ПриватБанку», білого кольору та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Відповідно до ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, якщо жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, санкція за яке передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, а відтак розуміючи, що у разі визнання його винним у вчиненні вказаного злочину йому загрожує покарання виключно у виді позбавлення волі, через що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Окрім цього підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків, тому останнього ніщо не тримає та він може покинути територію м. Бровари та Броварського району;

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілого, свідків у вказаному проваджені, які надавали викривальні покази щодо нього, оскільки йому відомо їхні місця проживання, роботи та контактні телефони, а відтак підозрюваний, перебуваючи на свободі матиме можливість незаконно впливати на них, таким чином перешкоджати повному та об`єктивному проведенню досудового розслідування;

- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - обґрунтовується тим, підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто незаконно впливати на осіб,

які на теперішній час не допитані як свідки, однак яким можуть бути відомі відомості що обставин даного кримінального правопорушення;

- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 продовжує скоєння кримінальних правопорушень, оскільки, будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний майновий корисливий злочин проти особи.

Відповідно до ст. 178 КПК України, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено наступне: зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_4 до вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України; підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, то ж тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, є достатньою та співрозмірною для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; вік та стан підозрюваного ОСОБА_4 дозволяють йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , так як інші запобіжні заходи неспроможні запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту чи особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного, він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.

Неможливе і застосування до підозрюваного і запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.

Ураховуючи відсутність законних та постійних джерел заробітку у підозрюваного, до нього неможливо застосувати запобіжний захід у вигляді застави.

Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що він повністю визнає свою вину у скоєному, співпрацює зі слідством, не буде ухилятися від слідства і суду, просить застосувати домашній арешт за місцем його проживання.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 підтримала позицію свого підзахисного, вважає достатнім застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту посилаючись на те, що він має постійне місце проживання в м. Києві, де він проживає разом із матір`ю, зможе прибувати на першу вимогу, він не переховувався та добровільно співпрацює зі слідством.

Заслухавши доводи прокурора, заперечення підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

30.10.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, вказане кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст. 12 КК України, являється тяжким злочином.

Вирішуючи заявлене прокурором клопотання та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявності ризиків, суд виходить з наступного.

При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, а ОСОБА_4 причетний до цієї події та обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, зокрема: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 та протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за її участю, яка серед запропонованих варіантів фотознімків впізнала ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 та протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за її участю, яка серед запропонованих варіантів фотознімків впізнала на фото ОСОБА_4 ; протоколами слідчого експеримента та огляду місця події за участі ОСОБА_4 , в яких зафіксовано повідомлення останнім про обставини скоєння злочину; протоколом перегляду відеозаписів та іншими доказами, які були долучені до клопотання слідчого.

Разом з тим, необхідно зауважити, що на цій стадії процесу слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достовірності, достатності та взаємозв'язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини та кваліфікації дій підозрюваного, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого по суті. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.

Матеріали кримінального провадження, дають підстави вважати підозру у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_4 переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей або незаконно впливати на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, може вдатися до відповідних дій.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено позбавлення волі від 7 до 10-ти років.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.

Водночас у розумінні практики ЄСПЛ тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Також слідчий суддя вважає ймовірними ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України з огляду на те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілу, свідків, з метою зміни показів на свою користь, при цьому підозрюваному відомі їх анкетні дані, їх місця мешкання, отже перебуваючи на волі він матиме можливість незаконно впливати на них з метою надання ними вигідних для себе показань.

Крім того, існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, зазначене породжує обґрунтовані ризики, що він, перебуваючи не під вартою, здатний повторити такі ж кримінальні дії, оскільки не володіє достатнім рівнем самоконтролю, отже ймовірний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з цим, з урахуванням критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику, на які наявне посилання вище, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування наявності ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, у зв'язку із передбачений п.4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик не враховується при обранні запобіжного заходу.

У відповідності з положеннями ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює всі обставини у їх сукупності, у тому числі: дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який раніше неодноразово судимий, в т.ч. за скоєння корисливих злочинів, підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, офіційно не працевлаштований, інвалідності не має, має постійне місце реєстрації, не одружений, утриманців не має, при цьому наявність у підозрюваного постійного місця проживання не може свідчити про достатність підстав для обрання менш суворого запобіжного заходу.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, та не знаходить підстав для зміни підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу на інший, не пов`язаний з триманням під вартою, про що просить сторона захисту. Така позиція обумовлена тим, що з урахуванням встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти ризикам, існування яких встановлено судом. Отже, на даному етапі кримінального провадження продовження запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Крім того, у відповідності до рекомендацій, наданих Верховним Судом у Листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», запровадження воєнного стану та збройна агресія щодо України самі по собі є ризиками, які мають враховувати суди при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу. Зазначена позиція попередньо була висловлена і Радою суддів України в рекомендаціях щодо роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених 02.03.2022, а тому надані рекомендації суд також враховує при вирішенні даної справи.

На підставі вищенаведеного, слідчий суддя, враховуючи викладені вище обставини, а також той факт, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , має високий ступінь суспільної небезпеки, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, дійшов висновку про задоволення клопотання. Застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, в даному випадку, не зможе запобігти наявним ризикам.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом не встановлено.

Положеннями ч. 3 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до восьмидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України.

Слідчий суддя, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 та співставивши існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що обвинувачений не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, та з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2024 складає 3028 грн., вважає за необхідне визначити заставу у наближеному до мінімального розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки відомостей про матеріальну спроможність обвинуваченого внести більший розмір застави суду надано не було, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, при цьому застава має бути саме альтернативним запобіжним заходом щодо тримання під вартою, а не створювали для особи непереборну можливість.

При цьому, вирішуючи питання щодо продовження тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу повідомленої підозри, а лише аналізує її обґрунтованість та тяжкість інкримінованого суспільно небезпечного діяння, а згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 196, 197, 205, 206 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів з моменту фактичного затримання - з 29.10.2024, тобто по 27.12.2024 включно.

Одночасно визначити ОСОБА_4 розмір застави у межах 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 90840,00 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами:

Одержувач ТУ ДСА України у Київській області Код одержувача (ЄДРПОУ)26268119Банк одержувача ДКСУ м. Київ р/рUA768201720355259001000018661Призначення платежу«застава за …П.І.Б., дата народження особи, за яку за яку вноситься застава, згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….»

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали та надати документ, що підтверджує внесення застави до Броварського міськрайонного суду Київської області.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання (перебування), роботи.

Роз`яснити, що з моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а у разі їх невиконання внесені у якості застави кошти звертаються в дохід держави.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити родичів ОСОБА_4 про взяття його під варту.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Броварської окружної прокуратури в Київській області ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1