Ухвала

від 04.11.2024 по справі 759/21946/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/6505/24

ун. № 759/21946/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРОНА САНРАЙС» про припинення трудових відносин, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2024 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРОНА САНРАЙС» про припинення трудових відносин.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

ОСОБА_1 у поданому позові не наводить усієї інформації, передбаченої п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, зокрема, не зазначає про наявність або відсутність електронного кабінету у нього та відповідача по справі (якщо такі відомості йому відомі).

Окрім зазначеного,відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір не повинен обмежувати право заявника на доступ до правосуддя, його розмір має бути розумним. Разом з цим, судовий збір виконує роль обмежувального заходу, який попереджає подання необґрунтованих й безпідставних позовів та перенавантаження судів.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

Зміни у визначені порядку оплати судового збору відбулись внаслідок прийняття Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 01 вересня 2015 року. Цим Законом звужено перелік суб`єктів, які звільняються від оплати судового збору (стаття 5 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній до 01 вересня 2015 року, від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

З 01 вересня 2015 року зменшено кількість платників, що звільняються від сплати судового збору.

У розрахунках прогнозованого обсягу надходжень від сплати судового збору з урахуванням змін, які внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIIІ, прийнято до уваги, що такі зміни матимуть вплив на суттєве зменшення кількості необґрунтованих звернень до судів у зв`язку із відміною пільг та підвищення рівня відповідальності платників судового збору.

Пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка діє з 01 вересня 2015 року, визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі у справах за вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях справ: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства, які призначені для належного відправлення правосуддя та забезпечення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року, пункт 47 (заява № 19164/04).

Суд звертає увагу, що позивачем заявлені наступні позовні вимоги:

- визнати припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРОНА САНРАЙС» та ОСОБА_1 з 27.09.2024 року на підставі ч. 3 ст. 38 ЗКпП України;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРОНА САНРАЙС» внести відповідні записи до трудової книжки про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади на підставі ч. 3 ст. 38 ЗКпП України;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРОНА САНРАЙС» на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі 111 900,00 гривень;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРОНА САНРАЙС» на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої заробітної плати за липень, серпень та вересень 2024 року та компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 110 866,00 гривень.

До матеріалів справи долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1 211,20 гривень.

Вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури (близькі за змістом висновки висловлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (пункт 34); від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (пункт 60)).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, які пов`язані між собою (визнати припиненими трудові відносини та зобов`язати відповідача внести відповідні відомості до трудової книжки) та майнові вимоги про: стягнення вихідної допомоги, стягнення суми невиплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку, однак судовий збір сплачено лише у розмірі 1 211,20 гривень.

Крім того, за вимоги про стягнення заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Однак, ураховуючи те, що законодавець визначив перелік позовних вимог, за якими позивачі звільнені від сплати судового збору, тому за подачу до суду позовної заяви про стягнення вихідної допомоги судовий збір сплачується у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для встановлення ставки судового збору за подання позовної немайнового характеру, яка подана фізичною особою необхідно звернутись до положень Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік».

Відповідно до ст. 7 зазначеного закону, з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривні.

Отже, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1211,20 грн., а 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 15 140,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 має сплати судовий збір за майнові вимоги у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи ціну позову, або надати належні підстави для звільнення від сплати судового збору.

Судовий збір має бути сплачений за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Святош.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача: UA708999980313121206000026009, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: 101

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Святошинський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Таким чином, зазначені недоліки у своїй сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Додатково вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.185 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРОНА САНРАЙС» про припинення трудових відносин - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який становить 5 (п`ять) днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

У разі невиконання вимог ухвали у визначений судом строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Роз`яснити, що якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.О. Горбенко