Постанова

від 21.10.2024 по справі 450/543/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 450/543/23 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О.

Провадження № 22-ц/811/1557/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогосудді: Ванівського О.М.,

суддівЦяцяка Р.П., Шеремети Н.О.

секретаря: Цьони С.Ю.

з участю: прокурора Мацюри Я.Р., представника міністерства юстиції України - Боровець А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справуза апеляційною скаргою Заступникакерівника Львівської обласної прокуратури Друзюка Миколи на рішення Пустомитівськогорайонного судуЛьвівської областівід 09квітня 2024року усправі запозовом керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області, який діє в інтересахМіністерства юстиціїУкраїни,Пустомитівської міськоїради Львівського району Львівськоїобласті,Державної інспекціїархітектури та містобудування Українидо ОСОБА_1 про скасуваннярішення державного реєстратора,-

в с т а н о в и в:

В лютому 2023 року керівник Пустомитівської окружноїпрокуратури Львівськоїобласті,який дієв інтересахМіністерства юстиціїУкраїни,Пустомитівської міськоїради Львівськогорайону Львівськоїобласті,Державної інспекціїархітектури та містобудування України звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про скасуваннярішення державногореєстратора.

Свої позовні вимоги мотивував тим,щодержавним реєстратором управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Тракало О.Б. здійснено державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на виробничо-складські будівлі (реєстраційний номер об`єкта нерухомості майна: 2013394246236), загальною площею 6650.9 кв.м. (будівля 1 - 4472,6 кв.м. та будівля 2 - 2178,3 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 , що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 4623610100:01:010:0230.

Державну реєстрацію здійснено на підставі - Сертифікату, серія та номер ЛВ 162193512358, виданого 17.12.2019 (Будівництво виробничо-складських будівель. Коригування, АДРЕСА_1 ) Департаментом архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області і на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації, площею 6650,90 кв.м.). До реєстраційної справи також долучено технічний паспорт №1-001-19 ЛО на виробничо-складські будівлі, а саме «А» - площею 2178,3 кв.м. та «Б» - 4472,6 кв.м, всього площею 6650,90 кв.м. по АДРЕСА_2 , виготовлений 18.11.2019 ФОП ОСОБА_2 . В подальшому, державним реєстратором Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живко Михайлом Олександровичем, внаслідок розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.06.2021 за реєстраційним номером: 45978948, прийнято рішення: 58565118 від 04.06.2021 про проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна на виробничо- складські будівлі з реєстраційним номером 2013394246236, що розташовані: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 4623610100:01:010:0230, за суб`єктом ОСОБА_1 .

З врахуванням даного рішення, 04.06.2021 державним реєстратором Живко М.О. здійснено державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на виробничо-складські будівлі по АДРЕСА_1 та внесено зміни до розділу - Актуальна інформація про об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер: 2013394246236), а саме збільшено площу нерухомого майна, зокрема: загальну площу збільшено з 6650.9 кв.м. до 6798.1 кв.м.. та збільшено площу будівлі («Б») - з 4472.6 кв.м. до 4566.6 кв.м. Окрім того, державним реєстратором додано до розділу - тип складової частини, а саме: будівлю прохідної №3 («В») - 53,2 кв.м.

Поряд з цим, приєднано довідку ФОП ОСОБА_3 №933 від 26.05.2022, яку видано ОСОБА_1 про те, що згідно технічної інвентаризації станом на 26.05.2021 за адресою: АДРЕСА_1 виявлено наступне: загальна площа виробничо-складської будівлі №1 (літ. «Б») становить - 4566,6 кв.м. Загальна площа змінилась внаслідок проведенення перепланування, переобмірів та перерахунку площ. Загальна площа виробничо- складської будівлі №2 (літ. «А») становить - 2178.3 кв.м. До даних будівель також відноситься будівля прохідної №3 (літ. «В») загальною площею 53.2 кв.м.

Вищевказані реєстраційні дії державним реєстратором Живко М.О. вчинено на підставі документів, що не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внаслідок чого порушено вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядок, передбачений постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Оскаржуваним рішенням Пустомитівськогорайонного судуЛьвівської областівід 09квітня 2024року у задоволенні позовних вимог керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області, який діє в інтересах Міністерства юстиції України, Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області, Державної інспекції архітектури та містобудування України до ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка Михайла Олександровича № 58565118 від 04.06.2021 року про проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна на виробничо-складські будівлі з реєстраційним номером 2013394246236, що розташовані: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 4623610100:01:010:0230 за суб`єктом: ОСОБА_1 , стягнення з відповідача на користь Львівської обласної прокуратури 2 684 грн. сплаченого судового збору, - відмовлено.

Рішення в апеляційному порядку оскаржив Заступниккерівника Львівської обласної прокуратури Друзюк Микола.

Вважає, що при ухваленні рішення не були з`ясовані усі обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права, а тому воно є незаконним та необґрунтованим.

Зазначає, що реєстраційні дії державним реєстратором Живко М.О. вчинено на підставі документів, що не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, такі здійснено з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» затвердженого постановою Кабінету міністрів України №1127 від 25.12.2015 року.

Перевіркою встановлено, що державним реєстратором не витребувано, а заявником не подано документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об?єкта.

Також, в Акті за результатами проведення камеральної перевірки зазначено, що подана державному реєстратору довідка не є документом, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об?єкту, у зв?язку з чим державний реєстратор зобов?язаний був відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зупинити розгляд заяви з причини подання документів не в повному обсязі.

Таким чином, державним реєстратором Живко М.О. порушено вимоги пунктів 12, 14, 43 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015, ст. ст. 10, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За результатами проведення вищевказаної камеральної перевірки, наказом Міністерства юстиції України № 4242/5 від 04.10.2022 тимчасово блоковано державному реєстратору Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_4 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

Просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Представник Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області, представник Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа на стороні відповідача державний реєстратор Солонківської сільської Львівського району Львівської області Живко Михайло Олександрович будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду, в судове засідання не з`явились, не повідомили суд про причину неявки.

За змістомст. 372 ч. 2 ЦПК Українинеявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи,не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

Крім того, в силу вимогст. 371 ч. 1 ЦПК Україниапеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянутапротягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажними причини неявки у дане судове засідання ОСОБА_1 , представника Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області, представника Державної інспекції архітектури та містобудування України, третьої особи на стороні відповідача державного реєстратора Солонківської сільської Львівського району Львівської області Живко Михайло Олександрович, і на підставіст. 372 ч. 2 ЦПК Україниухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю останніхза присутністюпрокурора ОСОБА_5 , представника міністерства юстиції України - Боровець А.І.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора Мацюри Я.Р. на підтримання апеляційної скарги, представника міністерства юстиції України - Боровець А.І., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасуваннярішення державного реєстратора, суд першої інстанції виходив з того, що прокурором обрано неефективний спосіб захисту, який не призведе до відновлення прав, не визначить юридичну долю майна, а також змусить звертатися до суду з новим позовом, а належним способом захисту та відновлення порушеного права є саме позов про знесення самочинного будівництва поданий Департаментом ДАБК, його правонаступником або іншою уповноваженою особою органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування, який зокрема може бути ініційований і за відповідним клопотанням позивача у даній справі.

Колегія суддівпогоджується звисновком судупершої інстанціївраховуючи наступне.

Матеріалами справи та судом встановлено, що державним реєстратором управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Тракало О.Б. здійснено державну реєстрацію црава приватної власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на виробничо-складські будівлі (реєстраційний номер об`єкта нерухомості майна: 2013394246236), загальною площею 6650.9 кв.м. (будівля 1 - 4472,6 кв.м. та будівля 2 - 2178,3 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 , що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 4623610100:01:010:0230.

Державну реєстрацію здійснено на підставі - Сертифікату, серія та номер ЛВ 162193512358, виданого 17.12.2019 (Будівництво виробничо-складських будівель. Коригування. АДРЕСА_1 ) Департаментом архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області і на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації, площею 6650,90 кв.м.). До реєстраційної справи також долучено технічний паспорт №1-001-19 ЛО на виробничо-складські будівлі, а саме «А» - площею 2178,3 кв.м. та «Б» - 4472,6 кв.м, всього площею 6650,90 кв.м. по АДРЕСА_2 , виготовлений 18.11.2019 ФОП ОСОБА_2 .

В подальшому, державним реєстратором Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живко Михайлом Олександровичем, внаслідок розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.06.2021 за реєстраційним номером: 45978948, прийнято рішення: 58565118 від 04.06.2021 року про проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна на виробничо - складські будівлі з реєстраційним номером 2013394246236, що розташовані: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 4623610100:01:010:0230, за суб`єктом ОСОБА_1 .

З врахуванням даного рішення, 04.06.2021 державним реєстратором Живко М.О. здійснено державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на виробничо-складські будівлі по АДРЕСА_1 та внесено зміни до розділу - Актуальна інформація про об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер: 2013394246236), а саме збільшено площу нерухомого майна, зокрема: загальну площу збільшено з 6650.9 кв.м. до 6798.1 кв.м.. та збільшено площу будівлі 1(«Б») - з 4472.6 кв.м. до 4566.6 кв.м. Окрім того, державним реєстратором додано до розділу - тип складової частини, а саме: будівлю прохідної №3 («В») - 53,2 кв.м.

При цьому, до реєстраційної справи долучено технічний паспорт (замовник: ОСОБА_1 ) на виробничо-складські будівлі по АДРЕСА_1 (інвентаризаційна справа №933). виготовлений 26.05.2021 ФОП Кінаш відповідно до якого загальна площа приміщень становить 6798,1 кв.м. (будівля «А» - 2178,3 кв.м., «Б» - 4566 кв.м., «В» - 53,2 кв.м.).Поряд з цим, приєднано довідку ФОП ОСОБА_3 №933 від 26.05.2022, яку видано ОСОБА_1 про те, що згідно технічної інвентаризації станом на 26.05.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено наступне: загальна площа виробничо-складської будівлі №1 (літ. «Б») становить-4566,6 кв.м. загальна площа змінилась внаслідок проведення перепланування, переобмірів та перерахунку площ. Загальна площа виробничо- складської будівлі №2 (літ. «А») становить - 2178.3 кв.м. До даних будівель також відноситься будівля прохідної №3 (літ. «В») загальною площею 53.2 кв.м.

З врахуванням вимог ст.2, п.5 ч.1 ст.7, ст.37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських форсувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №990 від 01.12.2016, а також того, що Міністерство юстиції України здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до Закону та приймає обов`язкові до виконання рішення, окружною прокуратурою 04.08.2022 скеровано запит до МЮУ про проведення камеральної перевірки дотримання законності при здійсненні вищевказаноїдержавної реєстрації прав державним реєстратором Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живко Михайлом Олександровичем.

За результатами розгляду вищевказаного запиту, Міністерством юстиції України надано інформацію № 81823-91079-7-22/19.1.1 від 15.09.2022 про те, що оцінка реєстраційних дій, вчинених державним реєстратором Живко М.О. щодо зазначеного вище об`єкта нерухомого майна була надана Мін`юстом у наказі від 14.09.2022 № 2138/7.

Також, зазначено, що 02.11.2019 набув чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав власності» від 03.10.2019 №159-IX, яким із числа суб`єктів, що здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації, було виключено акредитованих суб`єктів (комунальні та державні підприємства).

Оскільки за результатами камеральної перевірки державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живко Михайла Олександровича, наказом Мін`юсту від 04.10.2022 №4242/5 було вжито заходи щодо тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав строком на 3 місяці, а не скасування рішення державного реєстратора, Позивач робить висновок про бездіяльність компетентного органу.

В Акті за результатами проведення вищевказаної камеральної перевірки від 04.10.2022 зазначено, що внаслідок розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 02.06.2021 №45978948, поданої ОСОБА_1 , державним реєстратором Живком М.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень від 04.06.2021 №58565118, на підставі якого внесено зміни до розділу № 2013394246236 на виробничо-складські будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: збільшено загальну площу з 6650,9 кв.м. на 6798,1 кв.м., а також в описі об`єкта нерухомого майна: «згідно даних технічного паспорта, будівляя 1 - 4472.6 кв.м., будівля 2 - 2178.3 кв.м. змінено на «згідно даних технічного паспорта, будівля №1 (літ. «Б») - 4566.6 кв.м.; будівля №2 (літ. «А») - 2178,3 кв.м.; будівля прохідної №3 (літ. «В») - 53,2 кв.м.».

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі№ 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 22 жовтня 2019 року у справі№ 923/876/16 (провадження № 12-88гс19).

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19).

Суд першої інстанції вірно вказав, що предметом позову у цій справі є вимога прокурора скасувати державну реєстрацію права власності на виробничо-складські будівлі що розташовані: АДРЕСА_1 , за відповідачем. При цьому, прокурор у позові посилався, на неправомірність відповідної реєстрації права власності та підстави скасування державної реєстрації змін щодо запису про право власності на будинок, позивач фактично посилається на відсутність відповідних дозволів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20)(провадження № 12-83гс21).

Державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, вона визначає лише момент, з якого право власності виникає, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту.

Згідно з положеннямистатті 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не забороненізаконом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із законуабо незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Можливі способи захисту прав особи власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, прямо визначеністаттею 376 ЦК України, яка регулює правовий режим самочинно побудованого майна.

Частинами третьою та п`ятоюстатті 376 ЦК Українивстановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Отже, якщо нерухоме майно є самочинним будівництвом, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно у будь-який інший спосіб, окрім визначеногостаттею 376 ЦК України(тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка його побудувала, або за власником земельної ділянки), є такою, що не відповідає вимогам цієї статті. Можливість настання інших правових наслідків, ніж передбаченістаттею 376 ЦК України, як у випадку самочинного будівництва, здійсненого власником земельної ділянки, так і у випадку самочинного будівництва, здійсненого іншою особою на чужій земельній ділянці, виключається.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що позовні вимоги про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав, визнання недійсними свідоцтва про право власності, визнання недійсними договорів, які заявлені саме у зв`язку зі здійсненням самочинного будівництва, є неефективними способами захисту (постанови Верховного Суду від 27 квітня 2022 року у справі № 521/21538/19, від 02 червня 2021 року у справі № 509/11/17, від 09 листопада 2022 року у справі №2-325/11, від 24 березня 2021 року у справі №200/2192/18, від 21 вересня 2022 року у справі №461/3490/18 та від 30 вересня 2022 року у справі №201/2471/20).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі№ 916/1174/22 (провадження № 12-39гс23)зроблено висновок, що за обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеногостаттею 376 ЦК Українипорядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Оскільки положеннястатті 376 ЦК Українивиключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за особою власником земельної ділянки у будь-який інший спосіб, окрім визначеного цією статтею (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за власником земельної ділянки), також не змінює правовий режим самочинного будівництва. За вказаних обставин особа власник земельної ділянки не набуває право власності на самочинно побудоване нерухоме майно.

Врахувавши наведені норми права та правові висновки Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що прокурором обрано неефективний спосіб захисту, який не призведе до відновлення прав, не визначить юридичну долю самочинно побудованого майна, а також змусить звертатися до суду з новим позовом, а належними вимогами, які повинен був заявити позивач а цих обставин, є вимога про знесення самочинного будівництва за рішенням суду у разі, якщо Департаментом ДАБК буде доведено, що об`єкт має ознаки самочинного будівництва. Реєстрація ж права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного (висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені у постанові від 07.04.2020 у справі №916/2791/13).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, відсутні. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки колегія суддів прийшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 141 ЦПК України підстав вирішення питання нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись ст.ст.367,368, п. 1 ч. 1 ст.374, ст.ст.375,381-384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

апеляційнускаргу Заступникакерівника Львівської обласної прокуратури Друзюка Миколи - залишити без задоволення.

Рішення Пустомитівськогорайонного судуЛьвівськоїобластівід 09квітня2024року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 01.11.2024 року.

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.