Справа № 462/6733/24 Головуючий у 1 інстанції: Іванюк І.Д.
Провадження № 33/811/1491/24 Доповідач в 2-й інстанції: Партика І. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Галича Павла Орестовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Галича Павла Орестовича на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 4 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн. з позбавлення права керування транспортним засобом на 3 місяці.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , повторно протягом року, будучи притягнутим Управлінням патрульної поліції у Львівській області до адміністративної відповідності за ч. 2 ст. 121 КУпАП, 12 серпня 2024 року о 08 год. 25 хв. у м. Львові на вул. Кульпарківській, 226А, керував автобусом «Богдан А-09201», номерний знак НОМЕР_1 , що надає послуги з перевезення пасажирів на маршруті номер 45 (Вікторія Гарденс пл. Галицька), що був переобладнаний з порушенням відповідних правил та стандартів, а саме внесено зміну в конструкцію, застосоване додаткове обладнання встановлено додаткове сидяче місце, внаслідок чого кількість місць для сидіння (23 сидіння з місцем водія) перевищує допустиму норму та максимальну кількість, яка вказана у реєстраційному документі (22 місця з місцем водія) на одне сидіння. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.31.3а ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Галич П.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить, скасувати постанову та закрити провадження у справі, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, провадження у справі закрити.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що з постановою місцевого суду він не погоджується, оскільки вважає таку незаконно, а висновок суду не відповідає обставинам справи.
Наголошує, що місцевим судом не було спростовано доводи сторони захисту, щодо відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Звертає увагу, що відповідно до технічних умов для автобусів марки «Богдан А-09201» салон автобуса обладнаний 21 пасажирським сидінням та 1 службовим місцем та місце водія, яке не включено до загальної кількості місць, загальна кількість сидінь яка передбачена заводом виробником становить 23.
Зазначає, що в техпаспорті внесено 22 місця разом із місцем водія, не включено відомості про місце для обслуговуючого персоналу.
Повідомляє, що ОСОБА_1 не здійснював жодних переобладнань автобуса, окрім того місцевий суд не встановив, яке саме місце було переобладнано.
Звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення внесено недостовірні відомості, щодо часу вчинення порушення, даний протокол складено у відсутності ОСОБА_1 , водію не було роз`яснено права та обов`язки, окрім того йому не було вручено копію протоколу, не надано можливості надати пояснення. Окрім того, в матеріалах справи відсутній відеозапис на якому зафіксовано факт складання протоколу.
Заслухавши виступ особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягають до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Зі змісту ст. 283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Положеннями ч. 4 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою третьою цієї статті: керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів; керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації; керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Об`єктом цього правопорушення, є безпека дорожнього руху та встановлений порядок використання транспортних засобів. Правовими актами, які регулюють відносини в означений сфері, є закони України «Про дорожній рух», «;Про автомобільний транспорт», «Про міський електричний транспорт», «Про поліцію», Правила дорожнього руху та інші нормативно - правові акти, які регулюють правовідносини.
Пункт 31.3а ПДР України забороняє експлуатацію транспортних засобів згідно із законодавством, серед іншого, у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, не дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно не з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №111025 від 12 серпня 2024 року, водію ОСОБА_1 інкриміновано адміністративне правопорушення, а саме, що він надає послуги перевезення пасажирів на маршруті №45 транспортним засобом марки «Богдан А09201», що був переобладнаний, а саме встановлено додаткове місце для сидіння, у зв`язку із чим кількість місць для сидіння перевищує допустиму норму, або максимальну кількість місць, які вказані в реєстраційних документах, на одне сидіння.
В суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 та його захисник пояснили, що жодного переобладнання у транспортному засобі марки «Богдан» моделі «А092001», д.н.з НОМЕР_1 , він не здійснював, не доставляв додаткових сидінь в автобусі, всі технічні характеристики транспортного засобу відповідають ПДР України та технічним умовам.
Як вбачається з технічних умов для міських автобусів «А09201», «А09202», «А09204» ТУ У31.1-05390419-003:2006 (а.с. 21- 25) , салон автобуса мопеді «А09201» обладнаний 22- ма напівм`якими сидіннями ( 21 пасажирське + 1 службове).
Окрім того, з Сертифікату відповідності (а.с. 26), зареєстрованого у реєстрі за №UA1.003.0115480-05, виданого виробнику ВАТ «Черкаський автобус» код ЄДРПОУ 05390419 та додатків до нього (а.с. 27-28), що автобус моделі «А09201», має наступну кількість сидінь: 21 пасажирське місце для сидіння та 2 місця обслуговуючого персоналу із місцем для водія.
Зазначене вище інформація, підтверджується відповіддю на адвокатський запит АТ «ЧЕРКАСЬКИЙ АВТОБУС» від 22 жовтня 2024 року №2350/100, з якої встановлено, що автобус моделі «А09201» обладнаний 21 пасажирським сидінням, 1 службовим місцем та 1 місцем для водія.
Окрім того, з відеозапису, долученого до матеріалів справи, не вбачається, що салон автобуса марки «Богдан» моделі «А092001», д.н.з НОМЕР_1 обладнаний додатковими (не передбаченими технічними умовами та заводом виробника) сидінням.
Апеляційний суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.
З огляду на зазначене, заслуговують на увагу аргументи апелянта, що ОСОБА_1 не здійснював жодних переобладнань автобуса марки «Богдан» моделі «А092001», д.н.з НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Склад правопорушення - наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 ст. 7 КУпАП також визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова суду першої інстанції, підлягає до скасування, а провадження у справі - закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 7, ч. 8 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.
Отже, постанова суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Керуючись ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
апеляційну скаргу адвоката Галича Павла Орестовича задовольнити.
Постанову Залізничного районного суд м. Львова від 4 жовтня 2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.
Суд | Львівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2024 |
Оприлюднено | 05.11.2024 |
Номер документу | 122758518 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Адмінправопорушення
Львівський апеляційний суд
Партика І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні