Постанова

від 22.10.2024 по справі 915/1490/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/1490/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання Герасименко Ю.С.

За участю представників учасників справи:

від ОСОБА_1 - адвокат Бартошук В.О. ;

від ТОВ "Малинка Плюс" - адвокат Ферлій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинка Плюс"

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.05.2024, прийняте суддею Ткаченком О.В., м. Миколаїв, повний текст складено 08.05.2024,

у справі №915/1490/23

за позовом ОСОБА_1

до

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Ангел";

- ОСОБА_2 ;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинка Плюс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради

про визначення розміру статутного капіталу, скасування реєстраційного запису, визнання недійсним договору та відновлення запису про державну реєстрацію права власності

ВСТАНОВИВ

У жовтні 2023 ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Ангел", ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинка Плюс", в якому просила:

- визнати розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Ангел" у розмірі 11800 грн, визнавши, що розмір частки ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Ангел" складає 5900 грн, що становить 50% статутного фонду (капіталу) Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Ангел", та розмір частки ОСОБА_2 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Ангел" складає 5900 грн, що становить 50% статутного фонду (капіталу) Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Ангел";

- відновити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань становище, що існувало до порушення прав позивача, шляхом скасування реєстраційного запису №15221020012001731 від 24.12.2015 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) юридичної особи";

- визнати недійсним договір купівлі-продажу №1104 від 23.12.2015, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий Ангел" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Малинка Плюс";

- відновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Ангел" на нерухоме майно нежитлові приміщення кафе-закусочної загальною площею 296 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 807731748101.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що її було протиправно виключено з числа учасників товариства, що призвело до позбавлення права на прийняття рішень щодо управління справами товариства, розподілу прибутку, відчуження майна товариства, тощо.

До того ж, за твердженням позивача, іншим учасником товариства, у порушення вимог Статуту одноособово здійснено відчуження майна, яке належало товариству.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 03.05.2024 у цій справі позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

В мотивах оскаржуваного рішення місцевий господарський суд зазначив, що на даний час рішення суду, на підставі якого було здійснено виключення позивача зі складу засновників ТОВ Золотий Ангел скасоване, а тому відновлення порушених прав позивача можливе шляхом визнання розміру статутного капіталу ТОВ Золотий Ангел та визначення розмірів часток учасників товариства у рівних частинах для кожного.

Щодо вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу суд першої інстанції зазначив, що такий договір, у відповідності до якого відчужене нерухоме майно, укладено у період, коли з єдиного державного реєстру були виключені відомості щодо частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ Золотий Ангел. За таких обставин, такий договір не може бути визнаним таким, що вчинений ТОВ Золотий Ангел за наявності необхідного обсягу цивільної дієздатності та вільного волевиявлення, оскільки в даному випадку власниця 50 % статутного капіталу ТОВ Золотий Ангел ОСОБА_1 не приймала участь у загальних зборах, на яких могли б бути прийнятими рішення щодо відчуження майна товариства.

Не погоджуючись з таким рішенням до суду апеляційної інстанції звернулось ТОВ "Малинка Плюс" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.05.2024р. по справі №915/1490/23 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що:

- ТОВ "Малинка Плюс" є добросовісним покупцем, юридичним та фактичним володільцем об`єкту нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу;

- позивачем не заявлялись вимоги про визнання недійсними рішення загальних зборів засновників ТОВ Золотий Ангел, яке було підставою для укладення оскаржуваного договору купівлі-продажу нерухомого майна, а також про визнання недійсним рішення учасника ТОВ Золотий Ангел, яким виведено позивачку зі складу учасників товариства;

- вимога про визнання недійсним цих рішень загальних зборів (учасника) має бути основною вимогою, а визнання недійсним договору має бути вже похідною вимогою;

- судом першої інстанції не взято до уваги, що скасування записів або відновлення записів наразі не є належним способом захисту порушених прав на нерухоме майно, натомість на даний час відповідно до законодавства та судової практики, належним способом захисту прав на нерухоме майно є скасування рішень реєстратора та витребування (або визнання права власності) нерухомого майна, натоміть незважаючи на те, що позовні вимоги направлені на повернення спірного майна, позивачем не заявлено позовних вимог по витребування спірного майна;

- у даному випадку відсутні виключні обставини для звернення позивачки до суду з вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна та про відновлення відомостей про право власності на нерухоме майно за ТОВ «Золотий Ангел»;

- з огляду на набрання законної сили заочного рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва, ОСОБА_2 стала єдиною учасницею ТОВ Золотий Ангел, та одночасно будучи директором товариства мала повноваження приймати будь-які рішення, в т.ч. щодо продажу нерухомого майна, що належало товариству, а тому у апелянта не могло бути жодних сумнівів щодо правомірності дій учасника та директора продавця, через чинність судового рішення, що характеризує ТОВ "Малинка Плюс" як добросовісного набувача;

- права позивача на реєстрацію (поновлення) у якості учасника ТОВ Золотий Ангел не порушені, а відповідно не можуть бути захищені судом, оскільки позивач звертався до Департаменту з заявою про реєстрацію (поновлення) себе як учасника товариства та не надавав відповідні докази на підтвердження необхідності вчинення таких дій;

- позивач не звертався із відповідною заявою до ТОВ Золотий Ангел для добровільного поновлення у статусі учасника товариства чи зміни відомостей в ЄДР;

- позивачка мала можливість приймати участь в загальних зборах ТОВ Золотий Ангел та в управлінні товариством, але не робила цього. При цьому, з жодних документів не вбачається, що товариство заперечувало чи порушувало право позивачки на участь в управлінні;

- позивачем пропущено строк позовної давності щодо звернення і позовними вимогами про визнання недійсним договору купівлі-продажу;

- судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, оскільки задоволено клопотання позивача, зокрема про залучення доказів, які не підлягали задоволенню в силу приписів чинного процесуального законодавства.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2024 для розгляду названої апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Таран С.В., суддів Богатиря К.В., Поліщук Л.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі №915/1490/23 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою суду від 04.07.2024 призначено справу до розгляду на 28.08.2024.

Розпорядженням керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.07.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу даної судової справи через перебування колегії суддів у складі головуючого судді Таран С.В., суддів Богатиря К.В., Полищук Л.В. у відпустці.

У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2024 для розгляду апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Малинка Плюс" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.05.2024 по справі №915/1490/23 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.07.2024 прийнято справу №915/1490/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинка Плюс" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.05.2024 до провадження колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Принцевської Н.М., Філінюка І.Г. та призначено її до розгляду на 18.09.2024.

До суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В обґрунтування своїх заперечень позивач зазначає, що у даному випадку судом першої інстанції вірно встановлено, що позов спрямований на безпосереднє відновлення становища, що існувало до порушення прав позивачки, а саме - до виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ Золотий Ангел та захищено таке право позивача у законодавчо визначений спосіб.

В свою чергу, на переконання позивача, доводи скаржника є необґрунтованими та у повному обсязі спростовуються наявним матеріалами справи, фактами, положеннями законодавства та правовими позиціями, зазначеними у поданих позивачкою документах по суті справи.

У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 у справі №915/1490/23 оголошено перерву до 14.10.2024.

У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі №915/1490/23 оголошено перерву до 22.10.2024.

Під час судового засідання, яке відбулось 22.10.2024 представник апелянта підтримав вимоги та доводи за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні.

Представник позивача надав пояснення у відповідності до яких не погоджується із доводами та вимогами апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з наявних матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, громадянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено установчий договір, у відповідності до якого вирішено створити ТОВ Золотий Ангел.

Згідно з відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ? ЄДРЮОФОП), датою державної реєстрації юридичної особи ТОВ Золотий Ангел (ідентифікаційний код 31192711) є 30.10.2000.

У відповідності до Витягу з ЄДРЮОФОП за № 13617269, станом на 19.04.2012 статутний капітал ТОВ Золотий Ангел складав 11800 грн; засновниками товариства значилися: ОСОБА_1 , з розміром внеску до статутного фонду 5900 грн та ОСОБА_2 , з розміром внеску до статутного фонду 5900 грн.

У відповідності до п. 2.1 статуту ТОВ Золотий Ангел, зареєстрованого реєстраційно-ліцензійною палатою Миколаївського міськвиконкому 30.10.2000 за № 14101, для забезпечення діяльності товариства було створено статутний фонд за рахунок внесків учасників, розмір якого склав 11800 грн. Статутний фонд поділений на 100 часток, по 118 грн кожна частка.

Внесок учасників у статутний фонд складає:

- ОСОБА_2 5900 грн, що складає 50 часток у статутному фонді;

- ОСОБА_1 5900 грн, що складає 50 часток у статутному фонді.

Аналогічні відомості щодо складу учасників товариства та розмірів їх часток у статутному фонді товариства містилися і у п.п. 4.1-4.2 статуту ТОВ Золотий Ангел, затвердженого рішенням Загальних зборів учасників товариства (протокол від 16.08.2006) та зареєстрованому Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 21.08.2006 за реєстраційним № 15221050002001731.

Однак, в січні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Корабельного районного суду м. Миколаєва із позовною заявою в якій, з урахуванням уточнень, просила виділити в натурі частку в ТОВ Золотий Ангел, пропорційну частці ОСОБА_1 у статутному фонді цього товариства в розмірі 5900 грн, а саме 1/2 частини комплекту офісної меблі та 1/2 частини комп`ютерного комплексу; звернути стягнення на виділене майно та припинити участь ОСОБА_1 у ТОВ Золотий Ангел.

За результатами розгляду даного позову, заочним рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 08.12.2015 у справі № 488/89/15-ц вимоги ОСОБА_2 були задоволені та вирішено: виділити в натурі частку майна ТОВ Золотий Ангел, пропорційну частці його учасника ОСОБА_1 у статутному фонді ТОВ Золотий Ангел, а саме 1/2 частину комплекту офісної меблі та 1/2 частину комп`ютерного комплексу загальною вартістю 5900,00 грн; звернути стягнення на 1/2 частину комплекту офісної меблі та 1/2 частину комп`ютерного комплексу загальною вартістю 5900,00 грн на користь ОСОБА_2 в обсязі, необхідному для погашення кредиторської заборгованості ОСОБА_1 , що становить 100302,46 грн; припинити участь ОСОБА_1 у ТОВ Золотий Ангел.

Протоколом загальних зборів засновників ТОВ Золотий Ангел від 22.12.2015 (засновник ОСОБА_2 , який належить 100% частки) вирішено: 1) провести продаж приміщення за адресою АДРЕСА_1 , яке знаходиться на балансі товариства; 2) продати приміщення ТОВ "Малинка Плюс" за ціною залишкової балансової вартості 136 291,11 грн.

В той же день, 23.12.2015 між ТОВ Золотий Ангел (продавець) з ТОВ Малинка Плюс (покупець) було укладено договір купівлі-продажу приміщень кафе-закусочної за умовами якого продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв майно та зобов`язався сплатити його вартість на умовах цього договору. Предметом цього договору є нежитлові приміщення кафе-закусочної за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 296 кв.м. Ціна продажу 136 291,11 грн.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на теперішній час, вказаний вище об`єкт нерухомості зареєстровано на праві приватної власності за ТОВ Малинка Плюс.

Протоколом (рішенням учасника) ТОВ Золотий Ангел від 23.12.2015 вирішено, у зв`язку з рішенням суду про виділення в натурі частки майна ОСОБА_1 у товаристві, передати на користь другого учасника (засновника) ОСОБА_2 . Сума у статутному капіталі ТОВ Золотий Ангел учасника ОСОБА_2 буде становити 11800 грн, що складає 100% статутного капіталу підприємства.

24.12.2015, за зверненням ОСОБА_2 державним реєстратором до ЄДРЮОФОП внесено запис за № 15221020012001731 про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, зміну складу або інформації про засновників.

На даний час, згідно відомостей з ЄДРЮОФОП (витяг від 29.08.2023 №61863330010), єдиним засновником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи ТОВ Золотий Ангел з розміром частки засновника (учасника) 11800 грн значиться ОСОБА_2 .

Не погодившись із вищевказаним заочним рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва, ОСОБА_1 , звернулася до Корабельного районного суду м. Миколаєва з заявою про його перегляд.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 04.12.2019 у справі №488/89/15-ц задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в указаній справі, заочне рішення від 08.12.2015 скасовано, а справу № 488/89/15-ц призначено до розгляду в загальному порядку.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30.03.2021 у справі №488/89/15-ц відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частки майна товариства та звернення стягнення на неї.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 04.08.2021 у справі №488/89/15-ц скасовано рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30.03.2021 та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Корабельний відділ державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про виділ частки майна товариства та звернення стягнення на неї ? відмовлено.

Зазначена постанова набрала законної сили в порядку, визначеному законодавством, з дня її прийняття та не оскаржувалася учасниками справи.

Отже, станом на теперішній час рішення суду, на підставі якого було здійснено виключення ОСОБА_1 зі складу засновників ТОВ Золотий Ангел ? скасовано.

Маючи на меті відновити свої корпоративні права у тому стані, який існував до їх відчуження, позивачка звернулася до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради з заявою від 05.09.2023 про надання роз`яснень щодо можливості та порядку звернення до зазначеного департаменту з заявою щодо поновлення своїх корпоративних прав як співзасновника ТОВ Золотий Ангел шляхом скасування реєстраційних записів, що були внесені після 08.12.2015.

Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради у листі від 08.09.2023 № 19.03.01-06/3060/23 зазначив, що згідно ст. 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань скасування реєстраційної дії відбувається, зокрема, на підставі судового рішення, що набрало законної сили, та тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР). Суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до ЄДР. При цьому, у разі подання судового рішення, що набрало законної сили та має наслідком зміну відомостей в ЄДР, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону заявником виступає позивач, уповноважена ним особа, уповноважений представник юридичної особи. Ураховуючи вищевикладене, для скасування реєстраційної дії та поновлення прав співзасновника ТОВ "Золотий Ангел" належному заявнику необхідно звернутися у визначеному законодавством порядку до суб`єкта державної реєстрації з судовим рішенням, що тягне за собою зміну відомостей в ЄДР, які визначені у ст. 9 Закону.

З урахуванням вищенаведеного, позивач вважає, що станом на теперішній час, попри незаконність виключення з ЄДРЮОФОП відомостей про корпоративні права ОСОБА_1 у ТОВ "Золотий Ангел", остання не має можливості відновити свої корпоративні права у тому стані, який існував до їх відчуження, іншим шляхом, аніж звернення до суду із позовними вимогами про визначення розміру статутного капіталу та відновлення в ЄДРЮОФОП становища, що існувало до порушення прав позивача, шляхом скасування реєстраційного запису.

Також, на переконання позивача, під час незаконного виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "Золотий Ангел", іншим учасником товариства ОСОБА_2 , безпідставно та у порушення вимог статуту було прийнято рішення про відчуження майна товариства на користь іншої особи, а саме ТОВ Малинка Плюс, у зв`язку з чим позивачем також заявлені позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між ТОВ "Золотий Ангел" та ТОВ "Малинка Плюс" та відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності ТОВ "Золотий Ангел" на нерухоме майно.

Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задовольнив їх в повному обсязі.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, дослідивши наявні матеріали справи, доводи, вимоги та заперечення учасників справи, з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В силу частини першої статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Реалізуючи визначене право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Отже, коли особа звернулася до суду по захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до відповідного порушення, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20).

Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19), а право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17), відтак суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

У справі "Белеш та інші проти Чеської Республіки" Європейський суд з прав людини зауважив, що право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав та обов`язків.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 04.12.1995 у справі "Белле проти Франції" для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, оскільки обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Неналежність або неефективність обраного позивачем способу захисту права є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд повинен встановити на що саме спрямований позов та вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту в обраний позивачем спосіб.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 167 ГК України корпоративні права це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Отже, у корпоративних відносинах об`єктом захисту виступають корпоративні права учасника товариства.

Згідно з ч. 5 ст. 17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються, зокрема, такі документи: судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16, позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до ЄДР. Вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у ст. 17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (пп."д" п.3 ч.5 ст.17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду (далі - Корпоративна Палата) у постанові від 11.12.2023 у справі № 907/922/21 зазначив, що Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що позов про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства є належним способом захисту прав позивача, якого виключено зі складу учасників товариства, і він вимагає повернення йому статусу учасника. Відповідати за таким позовом мають товариство та інші учасники, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі. Тобто Велика Палата Верховного Суду прямо робить висновок про можливість позбавлення учасників - відповідачів своїх часток у статутному капіталі за рішенням суду про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства, у такому разі суд має надавати оцінку добросовісності поведінки відповідачів.

Також Корпоративна Палата у вказаній постанові вважає, що витребування (переведення прав) частки не є єдино можливим способом захисту прав позивача - колишнього учасника товариства, що був виключений, у спорі з учасниками, які вступили до товариства. Корпоративна Палата зазначила, що учасник, якого незаконно виключили зі складу товариства, немає іншого ефективного способу судового захисту порушеного права, окрім як звернення до суду з вимогою про встановлення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства, у межах якого суд встановлює та перевіряє обставини, пов`язані з законністю виключенням учасника, та надає оцінку добросовісності поведінці відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Корпоративна Палата також виходила з того, що частка у статутному капіталі товариства є особливим видом майна, тому загальні засади захисту права власності застосовуються й для захисту права власника частки у статутному капіталі, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Зокрема, слід враховувати, що після виключення учасника зі складу товариства можуть відбуватися зміни у складі учасників. Статутний капітал товариства підлягає зменшенню внаслідок виключення учасника, а надалі може бути збільшено за рахунок додаткових внесків третіх осіб.

У постановах КГС ВС від 28.07.2021 у справі № 917/315/20, від 18.08.2021 у справах № 910/15221/19 а № 909/722/16, від 06.09.2021 у справі № 925/1126/19, від 28.09.2021 у справі № 902/743/18, від 03.11.2021 у справі № 903/199/20, від 16.11.2021 у справі № 924/1304/20, від 07.12.2021 у справі № 908/3564/19 також викладені висновки про те, що належним способом захисту порушених прав позивача, який прагне відновити становище, що існувало до порушення його прав (зокрема відновити розмір статутного капіталу та/або розміри часток у статутному капіталі та/або склад учасників ТОВ, які існували до порушення його прав) є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (пп. д п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи-учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

У даному випадку, як вже було зазначено вище, ОСОБА_1 була позбавлена своєї частки у статутному капіталі ТОВ Золотий Ангел шляхом ухвалення заочного рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 08.12.2015 у справі № 488/89/15-ц, яким було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та виділлено в натурі частку майна ТОВ Золотий Ангел, пропорційну частці його учасника ОСОБА_1 у статутному фонді ТОВ Золотий Ангел та припинити участь ОСОБА_1 у ТОВ Золотий Ангел.

Також, протоколом (рішенням учасника) ТОВ Золотий Ангел від 23.12.2015 вирішено, у зв`язку з рішенням суду про виділення в натурі частки майна ОСОБА_1 у товаристві, передати на користь другого учасника (засновника) ОСОБА_2 . Сума у статутному капіталі ТОВ Золотий Ангел учасника ОСОБА_2 буде становити 11800 грн, що складає 100% статутного капіталу підприємства.

24.12.2015, за зверненням ОСОБА_2 державним реєстратором до ЄДРЮОФОП внесено запис за № 15221020012001731 про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, зміну складу або інформації про засновників.

За результатами внесення такого запису, наразі єдиним засновником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи ТОВ Золотий Ангел з розміром частки засновника (учасника) 11800 грн значиться ОСОБА_2 .

Однак, ОСОБА_1 скористалась своїм правом на оскарження вищевказаного заочного рішення та в результаті розгляду справи в загальному порядку, рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30.03.2021 у справі №488/89/15-ц відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частки майна товариства та звернення стягнення на неї.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 04.08.2021 у справі №488/89/15-ц скасовано рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30.03.2021 та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Корабельний відділ державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про виділ частки майна товариства та звернення стягнення на неї ? відмовлено.

Зазначена постанова набрала законної сили в порядку, визначеному законодавством, з дня її прийняття та не оскаржувалася учасниками справи.

Наведене свідчить про те, що станом на теперішній час, підстави за яких ОСОБА_1 було виключено зі складу учасників ТОВ Золотий Ангел, тобто позбавлено її корпоративних прав, відпала, оскільки рішення суду на підставі якого відбулось таке виключення, а також яке стало підставою для прийняття рішення учасника ТОВ Золотий Ангел від 23.12.2015 про передачу на користь другого учасника (засновника) ОСОБА_2 100% статутного капіталу товариства, було скасовано в судовому порядку.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 намагалась відновити свої корпоративні права у тому стані, який існував до їх відчуження, шляхом звернення до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради з заявою від 05.09.2023 про надання роз`яснень щодо можливості та порядку звернення до зазначеного департаменту з заявою щодо поновлення своїх корпоративних прав як співзасновника ТОВ Золотий Ангел шляхом скасування реєстраційних записів, що були внесені після 08.12.2015.

Однак, Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради у листі від 08.09.2023 № 19.03.01-06/3060/23 зазначив, зокрема про те, що для скасування реєстраційної дії та поновлення прав співзасновника ТОВ "Золотий Ангел" належному заявнику необхідно звернутися у визначеному законодавством порядку до суб`єкта державної реєстрації з судовим рішенням, що тягне за собою зміну відомостей в ЄДР, які визначені у ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Наведене, з огляду на вищевикладені висновки Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, свідчить про те, що у даному випадку позивач, обрав належний та ефективний спосіб захисту порушеного права у вигляді вимоги про визначення розміру статутного капіталу ТОВ "Золотий Ангел" із зазначенням розміру часток ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у статутному капіталі товариства.

Колегія суддів вважає, що саме задоволення таких вимог позивача спроможне відновити порушені корпоративні права ОСОБА_1 , відновити становище, яке існувало до такого порушення та є ефективним способу судового захисту порушеного права позивача.

А тому, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками місцевого господарського суду щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог в цій частині.

Щодо вимоги про відновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань становище, що існувало до порушення прав позивача, шляхом скасування реєстраційного запису, колегія суддів зазначає, що така вимога фактично є похідною від вимоги про визначення розміру статутного капіталу товариства, та відповідно спрямована на відновлення становища, яке існувало до порушення прав позивача, як учасника товариства, а тому так вимога також підлягає задоволенню.

З приводу ж заявлених позивачем вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу та відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності ТОВ "Золотий Ангел" на нерухоме майно, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, протоколом загальних зборів засновників ТОВ Золотий Ангел від 22.12.2015 (засновник ОСОБА_2 , який належить 100% частки) вирішено: 1) провести продаж приміщення за адресою АДРЕСА_1 , яке знаходиться на балансі товариства; 2) продати приміщення ТОВ "Малинка Плюс" за ціною залишкової балансової вартості 136 291,11 грн.

В той же день, 23.12.2015 між ТОВ Золотий Ангел (продавець) з ТОВ Малинка Плюс (покупець) було укладено договір купівлі-продажу приміщень кафе-закусочної за умовами якого продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв майно та зобов`язався сплатити його вартість на умовах цього договору. Предметом цього договору є нежитлові приміщення кафе-закусочної за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 296 кв.м. Ціна продажу 136 291,11 грн.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на теперішній час, вказаний вище об`єкт нерухомості зареєстровано на праві приватної власності за ТОВ Малинка Плюс.

Колегія суддів зазначає, що у даному випадку правочин укладений між двома самостійними юридичними особами, а саме ТОВ Золотий Ангел (продавець) з ТОВ Малинка Плюс (покупець), оскаржується фізичною особою ОСОБА_1 . При цьому, позивач вважає, що такий правочин було вчинено під час її протиправного виключення з числа учасників товариства, у порушення вимог Статуту товариства.

Отже, у даному випадку, із позовом про визнання правочину недійсним звернулась особа, яка не є стороною за таким правочином.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до положень частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

У підпунктах 11.82 - 11.85 постанови від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду, в постановах від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, від 15.10.2019 у справі №905/2559/17, від 03.12.2019 у справі 904/10956/16 зазначала, що за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється. Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (стаття 239 Цивільного кодексу України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи. Таким чином, належним заявником є той, хто звертається за захистом саме свого права. Отже, належним позивачем у подібних справах є юридична особа, права якої порушено, а не її учасник.

Зазначений висновок Великої Палати Верховного Суду має загальний характер та не залежить від розміру частки учасника у статутному капіталі товариства, отримання ним прибутку від діяльності товариства або реалізації корпоративного права на управління діяльністю товариства.

Такі висновки відповідають усталеній практиці Європейського суду з прав людини (далі -ЄСПЛ), відповідно до якої акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (див., зокрема, рішення від 20.05.1998 у справі "Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки", заява № 29010/95, пункти 46-52; рішення від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України", заява № 70297/01, пункти 28 - 30; рішення від 21.12.2017 року у справі "Фельдман та банк "Слов`янський" проти України", заява № 42758/05, пункт 30).

Як вже було вказано вище, оспорюваний позивачем правочин був укладений саме між ТОВ Золотий Ангел (продавець) з ТОВ Малинка Плюс (покупець), відповідно саме ці юридичній особи й набули відповідних прав та обов`язків за оспорюваним позивачем правочином. При цьому, жодних посилань на набуття (позбавлення) прав позивача даний правочин не містить.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2019 у справі № 910/6642/18 зроблено висновок про стадійність захисту права, зокрема вказано на те, що під час вирішення господарського спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Отже, позивач, звертаючись до суду з позовною заявою у цій справі в частині визнання недійсним правочину, на виконання у тому числі приписів статті 74 ГПК України, зобов`язаний був довести наявність порушення його прав та законних інтересів, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав чи інтересів позивача.

Водночас, колегія суддів зазначає, що у даному випадку позивачем жодним чином не доведено належними та допустимими доказами порушення його особистих прав та/або інтересів, у зв`язку із укладенням договору оспорюваного правочину, а суд першої інстанції не встановив обставин, що внаслідок укладення такого правочину були порушені права позивача чи встановлено нові додаткові обов`язки для нього, або іншим чином порушено його права.

За таких обставин, беручи до уваги те, що позивач не є стороною укладеного 23.12.2015 між ТОВ Золотий Ангел та ТОВ Малинка Плюс договору купівлі-продажу приміщень кафе-закусочної, а також те, що ОСОБА_1 не набула будь-яких прав та обов`язків за даним правочином, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що будь-які права та інтереси позивача внаслідок укладення оспорюваного правочину порушені не були, що зумовлює наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання вищенаведеного договору недійсним.

Ураховуючи відсутність порушення оспорюваним правочином прав та інтересів позивача, що є самостійною підставою для відмови у позові, колегія суддів не вбачає необхідності надавати оцінку законності спірному договору.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 905/2559/17.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав й для задоволення позовних вимог в частині відновлення в Державному реєстрі запису про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Ангел" на нерухоме майно, оскільки така вимога є похідною від вимоги про визнання недійсним правочину, у задоволенні якої було відмовлено.

Судова колегія також звертає увагу на те, що відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див., зокрема, пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18)).

З огляду на таке, вимоги про внесення (відновлення) записів у Державному реєстрі не є ефективним способом захисту порушеного права, оскільки у такому випадку ефективним та належним способом захисту прав позивача, якого було позбавлено належного йому майна, є віндикаційний позов, спрямований на повернення майна з чужого незаконного володіння.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки місцевого господарського суду щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог в частині визнання недійсним договору-купівлі продажу та відновлення в Державному реєстрі запису про державну реєстрацію права власності ТОВ "Золотий Ангел" на нерухоме майно, та вважає, що у задоволенні таких вимог слід відмовити з підстав, що наведені вище в мотивах даної постанови.

Судом апеляційної інстанції залишаються поза увагою доводи апелянта, які стосуються розгляду по суті вимог про визнання договору купівлі-продажу недійсним, зокрема щодо добросовісності відповідача, наявності у ТОВ "Золотий Ангел" повноважень на вчинення такого правочину, тощо, оскільки як вже було вказано вище, у даному випадку з таким позовом звернувся неналежний позивач, що зумовлює відмову у задоволенні таких позовних вимог саме з цих підстав. При цьому, відповідні обставини щодо наявності/відсутнсоті підстав для визнання такого договору недійсним мають вирішуватись у випадку заявлених вимог про визнання правочину недійсним належним позивачем, а саме ТОВ "Золотий Ангел", яке є стороною за договором та особою, яка відчужила майно на користь іншої особи.

Щодо посилання апелянта на пропуск позивачем строку позовної давності на оскарження Договору купівлі-продажу нерухомого майна, який сплинув в червні 2019 року, колегія суддів зазначає, що з огляду на прийняття судом апеляційної інстанції рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині, відповідно відсутні підстави для застосування до таких позовних вимог строків позовної давності.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

По справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржуване рішення в частині в частині задоволення позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу та відновлення в Державному реєстрі запису про державну реєстрацію права власності ТОВ Золотий Ангел на нерухоме майно скасуванню із прийняттям нового рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції здійснено у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.05.2024 по справі №915/1490/23 в частині задоволення позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.12.2015 № 1104, укладеного ТОВ Золотий Ангел з ТОВ Малинка Плюс та відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності ТОВ Золотий Ангел на нерухоме майно (п.п. 4, 5 рішення) скасувати, прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, в решті рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинка Плюс" 8052 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова, згідно з ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 01.11.2024 у зв`язку з перебуванням судді Аленіна О.Ю. у відрядженні з 24.10.2024 по 26.10.2024 та перебуванням судді Філінюка І.Г. у відрядженні з 28.10.2024 по 31.10.2024.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Принцевська Н.М.

Суддя Філінюк І.Г.